Вас викликають до школи. Ні, не батьківські збори)) Школа Майбутні започаткувала новий формат подій "Дорослі в кімнаті". Такі собі уроки для дорослих. Щоправда без дз і оцінок, та якщо дуже хочете, я вам на рандомайзері оцінку виставлю))
10 березня, у вівторок проведу урок "Примхи перуанської дівчинки та українські морози". Говоритимемо про погоду, а не про оте всьо, шо зара в новинах пишуть. Спробуємо розібратися у взаємозв'язках кліматичної системи планети, як погода в Атлантичному і навіть Тихому океанах впливає на погоду в Україні.
Вхід вільний, попередня реєстрація обов'язкова https://forms.gle/CEYJcrgUdw8q57UV8
Адреса: Київ, Кожум'яцька, 10
10 березня, початок о 18:30

Я колекціоную шкільні підручники з біології. Навіщо? Адже біологія стрімко розвивається, інформація оновлюється… От саме тому і колекціоную, що біологія розвивається стрімко, а підручники повільно. Шкільна освіта індукційна, те що одного разу потрапило на сторінки підручників зазвичай передається з покоління в покоління. Аналіз старих підручників дозволяє виявити цю спадщину і , за потреби, змінити чи переосмислити. В СРСР викладання біології завершував "Основи дарвінізму", який в 1966 розширили до "Загальної біології". За малим сотня літ минула, та сучасний підхід до викладання теорії еволюції і в дечому досі нагадує стару школу.
Що дійсно варте збереження, що краще доповнити, а від чого відмовитися – про це поговоримо на вебінарі "Викладання теорії еволюції в Новій українській школі", який проведу спільно із видавництвом Астон.
Наразі запрошуємо саме вчителів біології (для інших, планую буде запис на ютуб). Вчителі отримають сертифікати про участь у вебінарі
Дата: 10 березня 2026 року, 15:00
Участь безкоштовна, але обов'язкова попередня реєстрація: https://forms.gle/txTHFYBjuhCym7Cs9
До речі я, спільно із колегами, написав підручник з біології для 9 класу де оновили інформацію, зокрема щодо теорії еволюції. Ознайомитися із проєктним варіантом можна на сайті видавництва Астон https://aston.te.ua/metodychna-pidtrymka/9-klas/biolohiia-9/

ЧУМА ТА УСТРИЦІ
Пізнє Середньовіччя, Англія, замок Дадлі. Над країною витає чума.
Полудень, час "розірвати піст" – "брекфест" (to break fast), як-то кажуть простолюдини, або ж, говорячи більш шляхетно, "дісне" (disner, disieiūnāre). На столі володаря замку страви з оленини, куріпок та устриць (саме страви, сирими їх не їли). На кухні допікається порося, але то для прислуги. Вже не ті часи, щоб подавати свинину феодалу, чорна смерть змінила старі звичаї [1].
До пандемії середні прошарки англійського суспільства рідко смакували м'ясом. Основу раціону селянина становили страви з ячменю та вівса, цибуля, боби. М'ясні продукти якщо й були, то дешеві: бекон, овеча голова, запечена з тварігом тощо. Слуги харчувалися дещо ліпше: замість вівсяних круп використовували ячмінь та пшеницю. М'ясних страв було більше, але також недорогі: стара яловичина в скоромні дні та оселедці або тріска в пісні [2].
Чума забрала життя третини англійців, особливо з-поміж молодих людей середнього і нижчого прошарку [3]. Це… покращило добробут тих, хто вижив. Нестача робочих рук сприяла підвищенню зарплатні, доходи простолюду зросли [3, 4]. В хатинах робітників і селян все частіше споживали свинину, яку до пандемії можна було занюшити хіба що в заможній оселі [5].
Зміни стали справжнім викликом для аристократії. Як продемонструвати свою винятковість? Незалежно від епохи, шляхів три:
1) Володіти знаннями
2) Контролювати товари масового вжитку
3) Вирізнятися елітним штибом життя
У середньовічній Європі перший спосіб більше личив духовенству, ніж феодалам.
З другим способом теж стало непросто. Збільшення прибутків простолюду послабило контроль за товарами масового вжитку. До чуми достатньо було їсти пшеничний хліб і свинину замість вівсяного пирога та бекону, і це вже відрізняло багатого від бідного. Тепер межа стала менш чіткою [1].
Залишався третій шлях – демонстрація "елітарності". Бенкетні зали ставали дедалі пишнішими, а страви дорожчими. І хоч від замку Дадлі до морського узбережжя більше 150 км, сюди все частіше привозять устриць [1].
Як зауважив Йоган Гейзінга: "Гострі контрасти й разючі вияви наснажували повсякденне життя збудженням та пристрастю і витворювали незмінне хитання між розпачем і нестримними веселощами, між жорстокістю і зворушливою побожністю, такими характерними для середньовіччя" [6].
_
Джерела натхнення:
1. Thomas R. & al. (2020) "The Changing Exploitation of Oysters (Ostrea edulis L. 1758) in Late Medieval and Early Modern England: A Case Study from Dudley Castle, West Midlands"
2. Hammond P.W. (1993) " Food and Feast in Medieval England "
3. Дейвіс Н. (2014) "Європа. Історія"
4. Munro J. (2004) "Before and After the Black Death: Money, Prices, and Wages in Fourteenth-Century England"
5. Thomas R. (2007) "Maintaining Social Boundaries Through the Consumption of Food in Medieval England."
6. Huizinga J. (1924) "The Waning of the Middle Ages" (цитовано по Дейвіс "Європа. Історія" в перекладі Петра Таращука)

Провів вебінар "Викладання теорії еволюції в Новій українській школі"
Розповідь робив з орієнтацією на вчителів, але насправді для всіх зацікавлених
https://www.youtube.com/watch?v=eGNmkbEEPY0&t=3327s

Рік тому писав, як ентомологи увіковічнили пам'ять про Героїв Небесної сотні, назвавши новий вид комах із давнього бурштину Nebesna sotnia. Співавтор опису відомий український ентомолог - Олександр Мартинов. Уроженець Донецька, пішов добровольцем в ЗСУ у 2022 році.
При здійсненні розмінування Олександр отримав важкі травми. Хто має змогу - допоможіть зібрати на лікування.
Нижче посилання на банку. Збирає рідний брат Олександра.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/726FqmfFV6

💳Номер картки банку
4874 1000 2627 7304

Чому в школі не розповідають про окапі? На таке питання натрапив у Тредсі.
Ми й досі не визначились що є головним призначенням школи, то окрема складна дискусія. Наразі школа функціонує як простір де людину навчають існувати у суспільстві. Оточуючі не повинні вважати вас недоумком – таке завдання школи (допоки не знайшли кращого).
Курс біології не виняток. Це заучування набору знань на тому рівні, який від вас очікує суспільство. Зокрема відрізняти жирафа від носорога, знати що слова "маточка і тичинка" це щось із квітки, знати що в хлоропластах відбувається фотосинтез. Якщо здаєте НМТ – натаскати так, щоб здали тести НМТ (запевняю, це технічне завдання, я таким займаюся). Школа орієнтована на формування певного набору знань, але не розуміння. Поясню різницю між знанням і розумінням. Всі знають, що палити шкідливо. Значно менше людей це розуміють.

Повертаючись до питання "Чому окапі відсутнє в програмі?". Міру знань про природу встановлює суспільство. Чомусь прийнято вважати, що знання про жирафів для нас важливіший показник ніж знання про їхніх родичів – окапі. Можна бути вправним фахівцем, але якщо бос дізнається, що ви не відрізняєте носорога від жирафа, то задумається чи варто давати підвищення посади. Та й колеги подейкуватимуть про вашу пришелепкуватість, а діти братимуть на сміх. Хоча, відверто кажучи, навіщо умовному менеджеру з продажу смартфонів ці знання? Тільки для одного – щоб оточуючі не вважали дурнем.
Уявімо, якби в шкільного курсу зоології були інші пріоритети…
Якби школа орієнтувалась на практичні знання для людини, то в курсі зоології навчала:
- як розрізнити гадюк від неотрутних видів змій України (вужів, мідянки та полозів) та безногих ящірок (веретільниці та жовтопуза)
- як розрізняти небезпечних комах і комах, які імітують небезпечних (мухи-повисюхи)
- збільшити вивчення паразитичних червів (додати анізакід, лігул, саркоцист, ангілостом та інших)

Якби школа орієнтувалась на знання про економіку, то в курсі зоології навчала:
- про перуанського анчоуса – цей вид становить основу світового рибного промислу
- про виноградних равликів – Україна входить в світову п'ятірку з експорту равликів
- про продукцію і збереження курячих яєць, Україна в лідерах по виробництву яєць, а це чималі прибутки

Якби школа орієнтувалась на збереження довкілля, то в курсі зоології навчала:
- про вугрів, яких занесено до Червоної книги України, що не заважає на Волині підторговувати ними
- про міграційні шляхи птахів і рукокрилих і небезпеку будівництва вітрогенераторів у Карпатах
- про небезпечні види-вселенців (червоновухі черепахи, рапани, сонячний окунь і багато інших)

Якби школа орієнтувалась на цікаві факти про тварин, от розповідала б
- про молюска крісомалона – єдиний вид, який використовує залізо для формування скелетних елементів (мушлі)
- про міцноскелету землерийку, яка вирізняється унікальною будовою хребта і, попри дрібні розміри, виживе, навіть якщо на неї наступите
- про асцидій – близьких родичів хребетних, які в крові мають високий вміст ванадію та сульфатної кислоти

Якби школа орієнтувалась на формування цілісного бачення, розуміння взаємозв'язків, то пояснювала:
- чому в акули-акули молот така дивна голова
- чому найбільш чисельна група організмів – комахи уникає морської води, а це найбільше середовище на планеті
- чому у птахів немає зубів (ні, не для полегшення, як пишуть інколи)
Але цих цілей немає перед школою. Її мета – закріпити навички, отримані у дошкільному віці – відрізняти жирафа від носорога.

🦍 Європейці дізналися про існування горил у 1852 році. Тобто вже давно існувала мережа залізничного транспорту, телеграфного зв'язку, була фотографія, курсували пароплави, а в Європі ніхто не знав про існування горил.

🐼 Європейці дізналися про існування панди у 1869 році. У цей же рік було запатентовано пилосос. Минуло 10 років, як Дарвін опублікував свою найвідомішу працю, в повітрі вже літали дирижаблі, а про панд європейці ще не знали.

🌍 Про окапі європейці дізналися у 1901 році. Вже не одне десятиліття існували автомобілі, зокрема електромобілі, а Нікола Тесла запатентував індукційний електродвигун. У магазинах були касові апарати, люди слухали платівки і ходили в кіно. А про окапі знали лише деякі племена в Центральній Африці.

🦖Палеонтологи описали тиранозавра у 1905 році. На той час вже здійнялися в повітря літаки, почали спілкуватися по радіозв'язку через Атлантичний океан. А слово "тиранозавр" не викликало жодних асоціацій.

🫐 У 1908 році в США одомашнили лохину. Тобто електричні пральні машинки з'явилися в магазинах раніше, ніж лохина.

Європейці дізналися про існування комодського варана у 1912 році. Титанік готувався в своє перше плавання, яке виявилося останнім. Літаки не лише літали, а вже могли сідати на водну поверхню.

🥝 У 1959 році австралійські селекціонери представили сорт актинідії, який ми сьогодні називаємо ківі. Відгриміло дві світові війни, країни нарощували ядерний потенціал, на навколоземній орбіті літали супутники, совєти запустили в космос собаку (щоправда поверненя цуцика не передбачалося😢), а ніхто не куштував ківі.
____
Підбірка навіяна коментарями під вчорашнім дописом, проте що окапі дізналися нещодавно🙂‍↔️
📸 На фото фігура горили в експозиції Національного науково-природничого музею НАН України

Побачивши у стрічці цей допис, подумав, що то відлуння першоквітневого жарту, аж виявилося що надруковано у грудні 2020-го
Тасманійський кускус, найменший опосум…
Опосуми не живуть в Австралії (в Австралії посуми, опосуми замешкували Північну Америку).
Кускуси не живуть на Тасманії.
На фото карликовий чіпкохвіст.
Матеріалу, як заявлено, на 1 хвилину читання, а три суттєвих помилки.
Ми створюємо світ у якому немає потреби в першоквітневих жартах(