​​Всем нам гадко от жизни в городе. Грязный воздух, платная вода, какие б ни были продвинутые решения с парками, зелеными зонами – а всё ж: шум, автомобили, сам атомарный принцип жизни среди масс...

Ясно, что вне города совершенно другая жизнь. Но она под угрозой. Все ведь знают: леса вырубаются, реки загрязняются и мельчают, диких автохтонных хищников становится мало.

На этом наиболее успешно играют левые, продвигают свою повестку. Но об этом не сейчас.

Сейчас о том, что стандартный бытовой эко-психоз – это, конечно, не просто не решение проблем, а еще и важный симптом феминизации и вырождения.

Западное общество феминизируется. Проявляется это во всеобщем синдроме жалости. Жалко бездомную собачку, жалко больного котика, жалко зверька, выброшенного хозяевами, жалко коровку в загоне, жалко свинку, которую порежут на колбасу... Даром, что это не вымирающие, а вполне процветающие виды.

Жалость, эмоциональное сопереживание – вот корень всей этой тревоги: «Тишку выбросили на улицу, давайте собирать на него деньги и лечить». Человек настолько не верит ни во что, настолько боится смерти, настолько феминизирован духовно, что он не может принять всеобщий закон: всё рождается, страдает, болеет, умирает. Кровь, болезни, гной, переломы, смерть, размножение – это нормально, это не должно становиться причиной тревоги. Тревоги, которая никак природе не помогает, никак её не спасает.

Тревога приводит к отказам от мяса, к пустой трате времени на бесполезные проекты по охране одомашненных видов, к странным выходкам в духе Animal Liberation Front. К экстраполяции феминной, инфантильной этики общества позднего капитализма на животный мир – отсюда идеи некоторых фемок о том что куриц насилуют их сородичи при размножении, идеи «отказа от мяса как этического решения».

Хотите принять действительно, по-настоящему этическое решение?

Вскоре Авангард развернёт своё брожение по Украине в нечто большее, чем походы; путешествия – это хорошо, но займёмся мы настоящей «deep ecology».

Готовы ли вы с нами поехать в экспедицию по умирающей реке, а после – присоединиться к её расчистке? Потратите ли вы своё драгоценное время на то, чтобы посадить в Холодном Яру хотя бы 10 дубов, вязов, липок? А вырастить у себя несколько, а то и – десятков, саженцев? Сможете ли вы помочь выявить редкие виды зверей, насекомых, птиц в остатках архаических лесов Украины, добиться юр.статуса этих зон, а потом и активно заняться их расширением? Наконец, готовы ли вы бороться с предприятиями, корпорациями, которые открыто отравляют почву, воду, воздух, жгут леса и разрушают экосистемы?

Всё это мы планируем в скором будущем. Надеюсь, что это станет вехой рождения в нашей стране настоящей правой экологии без Греты Тунберг, веганства и бесцельных поездок в приюты.

Яркого финала у текста не будет. Всем советую читать по теме Кнута Гамсуна, Пентти Линколу, Теда Качинского и изучать родной край.

Ну и, конечно, присоединяйтесь к нам. https://t.me/avantguardia

Колись хтось почне казати, що на Росії є боротьба з ЛГБТ і що через це в них краще, наберіть повний рот слини та смачно харкніть цьому гусю в обличчя.



Прокуратура Центрального району Санкт-Петербурга відкликала позов про блокування пабліку "Російської ЛГБТ-мережі" в мережі "ВКонтакте". В ході першого засідання суду у справі представники прокуратури повідомили, що їм не вдалося знайти в публікаціях громадського руху пропаганди нетрадиційних сексуальних відносин.

Вся так звана "боротьба з лгбт" на Ерефії є нічим більшим як ширмою та карикатурою на нормальну державу. Яка боротьба з лгбт може бути там, де блогер-підарас Андрій Петров спокійно відпочиває в Барнаулі і його охороняє цілий полк ментів. Яка заборона лгбт може бути там, де депутати Госдуми замовляють собі в сауни "московскіх мальчіков" — хлопців-проститутів та займаються з ними чорт зна чим.

Ліберали та співчуваючі люблять повторювати, що пропаганди гомосексуалізму та інших збочень не існує.

Типу ви ж не станете голубим, якщо вам покажуть гей-порно.

Звісно ні, адже пропаганда — це тонка річ, вона не працює «у лоб». Тут потрібен комплексний підхід.

Такий, як, наприклад, що пропонує журналістам із пострадянських теренів до 2500 євро за участь у програмі «стажування». Таке «стажування» передбачає створення щонайменше трьох об’ємних публікацій, спрямованих на ЛГБТ-пропаганду, а також ведення тематичного блогу.

Це і є пропаганда. Адже журналіст працює з дійсністю, а не з гендерами, лгбтк чи іншими вигадками. І замість надавати нам об’єктивну інформацію випускники всяких ініціатив «Unit» потім влаштовуються у медіа та нав’язують всім ідеологічну повістку.

А хто ж у спонсорах ініціатив «Unit»?...

Фонд «Вікрите суспільство», ОБСЄ, уряд Німеччини. Всі знайомі нам обличчя.

Але звісно ж, пропаганди гомосексуалізму та інших збочень не існує.

@BKhodakovsky

Кіра Белл, 23-річна трансгендерна жінка, виграла судовий процес проти Тавістокської клініки. Багато молодих людей слідують за її прикладом.
https://www.rodyna.org.ua/velykobrytaniia-zrostaie-kilkist-vypadkiv-zhaliu-z-pryvodu-zminy-stati/

Складна ситуація виникла.

Дано:
1)"Військовослужбовець" ЗСУ. Гей. Веде свій Телеграм-канал, де викладає відверті фото, відео і пости, які моментально розлітаються усіма інфоресурсами нашого противника з відповідними підводками.

2) Командування ЗСУ, якому не до вподоби дискредитація Збройних Сил клоунськими відосіками, які потім впливають на мотивацію молоді щодо служби.

3) Командування бригади, яке нічого не може з цим зробити, оскільки якщо даного сабжа обмежити в правах, то з боку наших західних партнерів прозвучать тези про гомофобію і нехтування європейськими цінностями.

4) Співслужбовці сабжа, які спостерігають весь треш зі зйомками, поцілунками і ужимками, але теж не можуть нічого зробити, оскільки це буде підґрунтя для позову щодо утисків за ознаками орієнтації.

Уявіть тепер себе на місці кожного з цих чотирьох пунктів, а не стороннім спостерігачем. Які виникають думки?
©Олександр Громов

Обговорити можна в нашому чаті.