🔴 Встановлено факт незаконної порубки дерев у Бушівському лісництві: порушника притягнуто до адміністративної відповідальності
Державна екологічна інспекція Столичного округу продовжує здійснення заходів державного нагляду (контролю), спрямованих на запобігання та виявлення порушень природоохоронного законодавства у Білоцерківському районі Київської області.
🔰 Під час проведення природоохоронних заходів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу спільно з працівниками Бушівського лісництва було виявлено громадянина, який вчинив незаконну порубку деревини. Встановлено, що порушник за допомогою бензопили зрізав два дерева породи ясен звичайний, чим завдав шкоди лісовому фонду.
✍️ За даним фактом громадянина притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, фахівцями Інспекції розраховано розмір збитків, завданих державі внаслідок вказаного правопорушення.
🟢 Інспекція закликає громадян повідомляти про відомі випадки порушення природоохоронного законодавства у Білоцерківському та інших районах Київської області.
📩 Звернення можна подати будь-яким зручним способом:
📍 03035, м. Київ, вул. Солом’янська, 1, поверх 8
📞 +380 (44) 209 12 56, +380 (67) 430 79 03
📧 stolica@dei.gov.ua
🌐 через портал ЕкоЗагроза: https://ecozagroza.gov.ua
Державна екологічна інспекція Столичного округу продовжує здійснення заходів державного нагляду (контролю), спрямованих на запобігання та виявлення порушень природоохоронного законодавства у Білоцерківському районі Київської області.
🔰 Під час проведення природоохоронних заходів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу спільно з працівниками Бушівського лісництва було виявлено громадянина, який вчинив незаконну порубку деревини. Встановлено, що порушник за допомогою бензопили зрізав два дерева породи ясен звичайний, чим завдав шкоди лісовому фонду.
✍️ За даним фактом громадянина притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, фахівцями Інспекції розраховано розмір збитків, завданих державі внаслідок вказаного правопорушення.
🟢 Інспекція закликає громадян повідомляти про відомі випадки порушення природоохоронного законодавства у Білоцерківському та інших районах Київської області.
📩 Звернення можна подати будь-яким зручним способом:
📍 03035, м. Київ, вул. Солом’янська, 1, поверх 8
📞 +380 (44) 209 12 56, +380 (67) 430 79 03
📧 stolica@dei.gov.ua
🌐 через портал ЕкоЗагроза: https://ecozagroza.gov.ua
Forwarded from Держекоінспекція Online
🗣 Оновлена щотижнева інфографіка про збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф
📌Дана інфографіка є не просто статистичними даними. Вона відображає задокументовані злочини проти довкілля, які не мають строку давності.
🔰Держекоінспекція продовжує здійснювати ретельну фіксацію всіх відповідних фактів з метою притягнення винних осіб до відповідальності та забезпечення відшкодування завданої шкоди екології України.
📌Дана інфографіка є не просто статистичними даними. Вона відображає задокументовані злочини проти довкілля, які не мають строку давності.
🔰Держекоінспекція продовжує здійснювати ретельну фіксацію всіх відповідних фактів з метою притягнення винних осіб до відповідальності та забезпечення відшкодування завданої шкоди екології України.
♻️ Торфові болота – природний кордон і ключ до кліматичної рівноваги
🔰 Торфові болота – це не просто дикі, заболочені місця. Це справжні природні скарбниці, що тисячоліттями накопичують вуглець, воду та різноманіття життя.
🟢 В Україні їхня площа перевищує 1,2 мільйона гектарів, більшість розташована на Поліссі – природній зоні півночі країни, яка охоплює Київську, Житомирську, Чернігівську, Рівненську та Волинську області. Саме тут сформувалися найбільші торфовища, які підтримують водний баланс, біорізноманіття та кліматичну стабільність.
💥 Під час повномасштабного вторгнення 2022 року Чорнобильська зона показала силу природи: непрохідні заболочені масиви зупинили рух ворожої техніки, ставши природним бастіоном оборони. Торфові болота – не лише екологічне надбання, а й потужний щит держави, стратегічний елемент національної безпеки. Їх називають «природним кордоном» України, адже вони захищають державу від екологічних катастроф та військових загроз.
🌿 Торфові болота працюють як гігантські губки: вони поглинають паводкову воду, утримують її та поступово віддають, регулюючи рівень ґрунтових вод. Це зменшує ризик посух і паводків та очищує воду від шкідливих речовин. Один гектар торфовища може накопичувати до 550 тонн вуглецю – потужний природний механізм поглинання CO₂, що стримує глобальне потепління.
🌎 Осушення та видобуток торфу призводять до викидів до 13,8 тонн CO₂ на гектар щороку. Тому його збереження та відновлення – один із найефективніших способів боротьби зі зміною клімату.
❇️ Торфові болота – не лише екологічна, а й соціально-економічна цінність. Вони підтримують розвиток екотуризму, місцевих промислів і традицій, зберігають рідкісні види птахів, комах і земноводних. Торф широко застосовується: у сільському господарстві для покращення родючості ґрунтів, в енергетиці як біопаливо, у медицині та для рекультивації деградованих земель.
🔥 Торф може тліти під землею місяцями, виділяючи токсичний дим і парникові гази. Щоліта мешканці Київщини та столиці потерпають від смогу, що виникає через такі займання – це реальна загроза для здоров’я людей і довкілля.
✅ Торфові болота – живе серце ландшафту України: вони зберігають воду, життя та стабільність екосистем, зміцнюють оборону і кліматичну безпеку. Охорона торфових боліт – це внесок у кліматичну рівновагу, продовольчу безпеку та сталий розвиток держави.
📚 Цікаві факти про торф:
▫️ У шарах торфу зберігаються рештки рослин, пилок і насіння – природний архів історії клімату.
▫️ Деякі поклади мають вік понад 12 000 років.
▫️ Сфагновий мох, основа торфу, має природні антисептичні властивості і може використовуватись як перев’язувальний матеріал.
▫️ Торф може тліти без полум’я, утворюючи підземні пожежі.
▫️Торфовища зберігають значну частину вуглецю планети, допомагаючи стримувати зміну клімату.
🔰 Торфові болота – це не просто дикі, заболочені місця. Це справжні природні скарбниці, що тисячоліттями накопичують вуглець, воду та різноманіття життя.
🟢 В Україні їхня площа перевищує 1,2 мільйона гектарів, більшість розташована на Поліссі – природній зоні півночі країни, яка охоплює Київську, Житомирську, Чернігівську, Рівненську та Волинську області. Саме тут сформувалися найбільші торфовища, які підтримують водний баланс, біорізноманіття та кліматичну стабільність.
💥 Під час повномасштабного вторгнення 2022 року Чорнобильська зона показала силу природи: непрохідні заболочені масиви зупинили рух ворожої техніки, ставши природним бастіоном оборони. Торфові болота – не лише екологічне надбання, а й потужний щит держави, стратегічний елемент національної безпеки. Їх називають «природним кордоном» України, адже вони захищають державу від екологічних катастроф та військових загроз.
🌿 Торфові болота працюють як гігантські губки: вони поглинають паводкову воду, утримують її та поступово віддають, регулюючи рівень ґрунтових вод. Це зменшує ризик посух і паводків та очищує воду від шкідливих речовин. Один гектар торфовища може накопичувати до 550 тонн вуглецю – потужний природний механізм поглинання CO₂, що стримує глобальне потепління.
🌎 Осушення та видобуток торфу призводять до викидів до 13,8 тонн CO₂ на гектар щороку. Тому його збереження та відновлення – один із найефективніших способів боротьби зі зміною клімату.
❇️ Торфові болота – не лише екологічна, а й соціально-економічна цінність. Вони підтримують розвиток екотуризму, місцевих промислів і традицій, зберігають рідкісні види птахів, комах і земноводних. Торф широко застосовується: у сільському господарстві для покращення родючості ґрунтів, в енергетиці як біопаливо, у медицині та для рекультивації деградованих земель.
🔥 Торф може тліти під землею місяцями, виділяючи токсичний дим і парникові гази. Щоліта мешканці Київщини та столиці потерпають від смогу, що виникає через такі займання – це реальна загроза для здоров’я людей і довкілля.
✅ Торфові болота – живе серце ландшафту України: вони зберігають воду, життя та стабільність екосистем, зміцнюють оборону і кліматичну безпеку. Охорона торфових боліт – це внесок у кліматичну рівновагу, продовольчу безпеку та сталий розвиток держави.
📚 Цікаві факти про торф:
▫️ У шарах торфу зберігаються рештки рослин, пилок і насіння – природний архів історії клімату.
▫️ Деякі поклади мають вік понад 12 000 років.
▫️ Сфагновий мох, основа торфу, має природні антисептичні властивості і може використовуватись як перев’язувальний матеріал.
▫️ Торф може тліти без полум’я, утворюючи підземні пожежі.
▫️Торфовища зберігають значну частину вуглецю планети, допомагаючи стримувати зміну клімату.
Історичні місця розміщення побутових відходів, які не відповідають вимогам екологічної безпеки не норма.
Історичні місця розміщення відходів - території, де в минулому розміщували відходи, що призвело до забруднення ґрунту, ґрунтових або поверхневих вод. Історичні місця розміщення відходів потребують спеціального очищення, закриття, рекультивації, догляду після закриття.
Основною метою Національного плану управління відходами на 2025-2033 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1353-р,
є забезпечення переходу до сучасного управління відходами для їх ефективного використання як ресурсів та сталого розвитку шляхом запобігання їх утворенню відповідно до державної політики у сфері управління відходами; здійснення заходів у сфері управління відходами без загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу шляхом зменшення негативних наслідків від утворення відходів та їх управління; забезпечення і підвищення ефективності такого використання, що є вкрай важливим для переходу до циркулярної економіки та забезпечення довгострокової конкурентоздатності.
Планом заходів з реалізації Національного плану, зокрема визначено заходи стосовно ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, історично забруднених ділянок та рекультивації місць їх розміщення.
Держекоінспекцією, територіальними та міжрегіональними територіальними органами здійснюється посилений контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері управління відходами на території територіальних громад та вживаються заходи стосовно приведення територій до належного стану. Результатом такого контролю, зокрема фіксація додаткових несанкціонованих сміттєзвалищ, які не встановлені органом місцевого самоврядування та надання вимог спрямованих на усунення встановлених порушень.
Територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції регулярно фіксують факти засмічення територій територіальних громад відходами. Численна кількість звернень з цього питання надходить від громадян, у тому числі через вебресурс #ЕкоЗагроза.
Держекоінспекцією надано доручення територіальним та міжрегіональним територіальним органам від 01.10.2025
№ 1688 з метою забезпечення територіальними та міжрегіональними територіальними органами аналізу та подальшого контролю за станом екологічної безпеки історичних місць розміщення побутових відходів. Результати проведеної роботи висвітлено на інформаційній панелі.
Додатково наголошуємо на тому, що органи місцевого самоврядування згідно зі статтею 26 Закону України «Про управління відходами», зобов’язані здійснювати заходи з ліквідації несанкціонованих звалищ і проводити роз’яснювальну та просвітницьку роботу серед населення щодо управління відходами.
Продовжуємо системно рухатись з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про управління відходами» територіальними громадами.
Стаття на сайті Державної екологічної інспекції України https://www.dei.gov.ua/post/istorichni-mistsya-rozmishchennya-pobutovikh-vidkhodiv-yaki-ne-vidpovidayut...
Історичні місця розміщення відходів - території, де в минулому розміщували відходи, що призвело до забруднення ґрунту, ґрунтових або поверхневих вод. Історичні місця розміщення відходів потребують спеціального очищення, закриття, рекультивації, догляду після закриття.
Основною метою Національного плану управління відходами на 2025-2033 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1353-р,
є забезпечення переходу до сучасного управління відходами для їх ефективного використання як ресурсів та сталого розвитку шляхом запобігання їх утворенню відповідно до державної політики у сфері управління відходами; здійснення заходів у сфері управління відходами без загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу шляхом зменшення негативних наслідків від утворення відходів та їх управління; забезпечення і підвищення ефективності такого використання, що є вкрай важливим для переходу до циркулярної економіки та забезпечення довгострокової конкурентоздатності.
Планом заходів з реалізації Національного плану, зокрема визначено заходи стосовно ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, історично забруднених ділянок та рекультивації місць їх розміщення.
Держекоінспекцією, територіальними та міжрегіональними територіальними органами здійснюється посилений контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері управління відходами на території територіальних громад та вживаються заходи стосовно приведення територій до належного стану. Результатом такого контролю, зокрема фіксація додаткових несанкціонованих сміттєзвалищ, які не встановлені органом місцевого самоврядування та надання вимог спрямованих на усунення встановлених порушень.
Територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції регулярно фіксують факти засмічення територій територіальних громад відходами. Численна кількість звернень з цього питання надходить від громадян, у тому числі через вебресурс #ЕкоЗагроза.
Держекоінспекцією надано доручення територіальним та міжрегіональним територіальним органам від 01.10.2025
№ 1688 з метою забезпечення територіальними та міжрегіональними територіальними органами аналізу та подальшого контролю за станом екологічної безпеки історичних місць розміщення побутових відходів. Результати проведеної роботи висвітлено на інформаційній панелі.
Додатково наголошуємо на тому, що органи місцевого самоврядування згідно зі статтею 26 Закону України «Про управління відходами», зобов’язані здійснювати заходи з ліквідації несанкціонованих звалищ і проводити роз’яснювальну та просвітницьку роботу серед населення щодо управління відходами.
Продовжуємо системно рухатись з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про управління відходами» територіальними громадами.
Стаття на сайті Державної екологічної інспекції України https://www.dei.gov.ua/post/istorichni-mistsya-rozmishchennya-pobutovikh-vidkhodiv-yaki-ne-vidpovidayut...
❤1
🔴 Виявлено факт несанкціонованого розміщення відходів деревообробки поблизу села Кодра у Бучанському районі Київської області
🔰 Під час проведення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу здійснено обстеження земель лісогосподарського призначення державної форми власності поблизу села Кодра, Макарівської територіальної громади, Бучанського району Київської області.
⚠️ За результатами обстеження території, яка знаходиться в безпосередній близькості до водного об’єкта за координатами 50.5522816, 29.6012184, виявлено розміщення виробничих відходів деревообробки (тирси, кори) на площі 1250 м 2 середньою висотою 1,65 м на відкритому ґрунті без ізоляції, яка виключала б фільтрацію рідкої частини відходів у ґрунтові води та інфільтрацію ґрунтових вод, що призвело до засмічення зазначеної території.
📌 З метою встановлення можливого забруднення ґрунтів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу в межах зазначеної земельної ділянки здійснено відбір проб ґрунту.
✅ Після проведення інструментально-лабораторних досліджень, у разі виявлення перевищення забруднюючих речовин у ґрунті, Інспекцією на підставі Методики визначення розмірів шкоди, спричиненої забрудненням і засміченням земельних ресурсів унаслідок порушення природоохоронного законодавства, буде здійснено розрахунок розміру шкоди, спричиненої засміченням та забрудненням земельних ресурсів.
👮♀️ Матеріали за зазначеним фактом несанкціонованого утворення місця видалення відходів буде скеровано до правоохоронних органів для вжиття передбачених законодавством заходів реагування та встановлення причетних осіб.
🔰 Під час проведення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу здійснено обстеження земель лісогосподарського призначення державної форми власності поблизу села Кодра, Макарівської територіальної громади, Бучанського району Київської області.
⚠️ За результатами обстеження території, яка знаходиться в безпосередній близькості до водного об’єкта за координатами 50.5522816, 29.6012184, виявлено розміщення виробничих відходів деревообробки (тирси, кори) на площі 1250 м 2 середньою висотою 1,65 м на відкритому ґрунті без ізоляції, яка виключала б фільтрацію рідкої частини відходів у ґрунтові води та інфільтрацію ґрунтових вод, що призвело до засмічення зазначеної території.
📌 З метою встановлення можливого забруднення ґрунтів державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу в межах зазначеної земельної ділянки здійснено відбір проб ґрунту.
✅ Після проведення інструментально-лабораторних досліджень, у разі виявлення перевищення забруднюючих речовин у ґрунті, Інспекцією на підставі Методики визначення розмірів шкоди, спричиненої забрудненням і засміченням земельних ресурсів унаслідок порушення природоохоронного законодавства, буде здійснено розрахунок розміру шкоди, спричиненої засміченням та забрудненням земельних ресурсів.
👮♀️ Матеріали за зазначеним фактом несанкціонованого утворення місця видалення відходів буде скеровано до правоохоронних органів для вжиття передбачених законодавством заходів реагування та встановлення причетних осіб.
🟢 Розпочато прибирання та очищення території від несанкціонованого складу шин у Голосіївському районі
✍️ Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляє, що оперативно відреагувала на звернення громадян та інформацію, поширену у засобах масової інформації громадськими активістами, щодо виявлення несанкціонованого складу використаних шин у Голосіївському районі міста Києва.
✅ Фахівці Інспекції здійснили виїзд на територію для фіксації можливих порушень вимог природоохоронного законодавства. У ході обстеження встановлено, що на зазначеній ділянці вже розпочато роботи з прибирання шин, яке забезпечується працівниками КП «Київблагоустрій». Оперативне реагування комунальних служб на виявлене засмічення підтверджує важливість невідкладного усунення скупчення відпрацьованих шин – відходів, що вимагають особливої утилізації. Інспекція відзначає ефективну взаємодію та скоординовану роботу з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації та КП «Київблагоустрій» у забезпеченні оперативного реагування.
🔰 Державна екологічна інспекція Столичного округу тримає ситуацію на постійному контролі та продовжує моніторинг до повного очищення території. Інспекція і надалі вживатиме всі необхідні заходи в межах наданих повноважень.
👮♂️ Інспекція закликає мешканців м. Києва, Київської області та суб’єктів господарювання неухильно дотримуватися вимог екологічного законодавства та забезпечувати належний і відповідальний підхід до поводження з відходами.
✍️ Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляє, що оперативно відреагувала на звернення громадян та інформацію, поширену у засобах масової інформації громадськими активістами, щодо виявлення несанкціонованого складу використаних шин у Голосіївському районі міста Києва.
✅ Фахівці Інспекції здійснили виїзд на територію для фіксації можливих порушень вимог природоохоронного законодавства. У ході обстеження встановлено, що на зазначеній ділянці вже розпочато роботи з прибирання шин, яке забезпечується працівниками КП «Київблагоустрій». Оперативне реагування комунальних служб на виявлене засмічення підтверджує важливість невідкладного усунення скупчення відпрацьованих шин – відходів, що вимагають особливої утилізації. Інспекція відзначає ефективну взаємодію та скоординовану роботу з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської державної адміністрації та КП «Київблагоустрій» у забезпеченні оперативного реагування.
🔰 Державна екологічна інспекція Столичного округу тримає ситуацію на постійному контролі та продовжує моніторинг до повного очищення території. Інспекція і надалі вживатиме всі необхідні заходи в межах наданих повноважень.
👮♂️ Інспекція закликає мешканців м. Києва, Київської області та суб’єктів господарювання неухильно дотримуватися вимог екологічного законодавства та забезпечувати належний і відповідальний підхід до поводження з відходами.
👍1
🟢 Проведено обстеження земельної ділянки у Бучанському районі Київської області
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу здійснено виїзд та проведено обстеження земельної ділянки, розташованої в межах села Білогородка Бучанського району Київської області.
🔎 Під час обстеження встановлено факт переливу з приймального пункту каналізаційного колектору рідини, зовні схожої на господарсько-побутові стічні води, які надходять із житлового комплексу. Це може свідчити про ймовірні порушення вимог природоохоронного законодавства.
Також зафіксовано відкачування зазначеної рідини асенізаційним транспортом, однак наявні обсяги техніки не справляються з навантаженням, унаслідок чого відбувається перелив.
🧪 Фахівцями Інспекції здійснено відбір проб ґрунту для проведення інструментально-лабораторних досліджень з метою визначення можливого забруднення.
Про результати лабораторних досліджень буде повідомлено додатково після завершення їх опрацювання.
✅ Державна екологічна інспекція Столичного округу продовжує контроль ситуації та вживає заходів у межах компетенції, аби запобігти подальшому забрудненню навколишнього природного середовища.
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу здійснено виїзд та проведено обстеження земельної ділянки, розташованої в межах села Білогородка Бучанського району Київської області.
🔎 Під час обстеження встановлено факт переливу з приймального пункту каналізаційного колектору рідини, зовні схожої на господарсько-побутові стічні води, які надходять із житлового комплексу. Це може свідчити про ймовірні порушення вимог природоохоронного законодавства.
Також зафіксовано відкачування зазначеної рідини асенізаційним транспортом, однак наявні обсяги техніки не справляються з навантаженням, унаслідок чого відбувається перелив.
🧪 Фахівцями Інспекції здійснено відбір проб ґрунту для проведення інструментально-лабораторних досліджень з метою визначення можливого забруднення.
Про результати лабораторних досліджень буде повідомлено додатково після завершення їх опрацювання.
✅ Державна екологічна інспекція Столичного округу продовжує контроль ситуації та вживає заходів у межах компетенції, аби запобігти подальшому забрудненню навколишнього природного середовища.
👍2
Forwarded from Міністерство економіки України
🌍COP30: Україна вимагатиме від росії компенсації за кліматичні збитки
На кліматичній конференції ООН COP30 Україна повідомила, що має намір вимагати від росії компенсації за кліматичні збитки, щоб допомогти фінансувати післявоєнне відновлення.
👥 Участь в події взяли заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов, провідний автор Ініціативи з обліку парникових газів від війни
Леннард де Клерк, Міністр енергетики та довкілля Естонії Андрес Сутт, посол з особливих доручень/спеціальний посланник ЄС з питань клімату та довкілля Тоні Агота, генеральна директорка Європейського кліматичного фонду, одна з архітекторок Паризької угоди Лоранс Тубіана та керівниця відділу екологічної діяльності, ОБСЄ Сільві Гоє.
📊 У жовтні Ініціатива з обліку парникових газів війни (IGGAW) оприлюднила звіт, за яким вторгнення росії спричинило 236,8 млн тонн CO₂e глобальних викидів, що у вартісному вимірі становить 43,8 млрд доларів США.
🏛️ У 2022 році Генасамблея ООН визначила, що росія має компенсувати збитки Україні, після чого Рада Європи створила відповідний механізм і у 2025 році ухвалила Реєстр збитків із формою екологічної претензії.
⚖️ Українська претензія також спиратиметься на консультативну думку Міжнародного суду ООН (липень 2025), який підтвердив, що держави, що завдають значної шкоди клімату незаконними діями, можуть бути притягнуті до відповідальності, включно з компенсаціями.
Більше
На кліматичній конференції ООН COP30 Україна повідомила, що має намір вимагати від росії компенсації за кліматичні збитки, щоб допомогти фінансувати післявоєнне відновлення.
👥 Участь в події взяли заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов, провідний автор Ініціативи з обліку парникових газів від війни
Леннард де Клерк, Міністр енергетики та довкілля Естонії Андрес Сутт, посол з особливих доручень/спеціальний посланник ЄС з питань клімату та довкілля Тоні Агота, генеральна директорка Європейського кліматичного фонду, одна з архітекторок Паризької угоди Лоранс Тубіана та керівниця відділу екологічної діяльності, ОБСЄ Сільві Гоє.
📊 У жовтні Ініціатива з обліку парникових газів війни (IGGAW) оприлюднила звіт, за яким вторгнення росії спричинило 236,8 млн тонн CO₂e глобальних викидів, що у вартісному вимірі становить 43,8 млрд доларів США.
🏛️ У 2022 році Генасамблея ООН визначила, що росія має компенсувати збитки Україні, після чого Рада Європи створила відповідний механізм і у 2025 році ухвалила Реєстр збитків із формою екологічної претензії.
⚖️ Українська претензія також спиратиметься на консультативну думку Міжнародного суду ООН (липень 2025), який підтвердив, що держави, що завдають значної шкоди клімату незаконними діями, можуть бути притягнуті до відповідальності, включно з компенсаціями.
Більше
👍1