Шановні працівники юридичної сфери!🇺🇦
Прийміть найщиріші вітання з нагоди вашого професійного свята – Дня юриста, яке щорічно відзначається в Україні 8️⃣ жовтня.⚖️
День юриста має глибоку історичну традицію, беручи початок від видання «Руської правди» князем Ярославом Мудрим у 1016 році, і підкреслює неоціненну роль права в розбудові суспільства та держави. В Україні День юриста офіційно встановлено Указом Президента України від 16 вересня 1997 року. Зараз немає жодної сфери життя, що не регулювалася б законодавством, а дотримання правових норм є фундаментом цивілізованого вирішення будь-яких питань.🇺🇦
Сьогодні ваша робота має велике значення. В умовах військової агресії саме юристам належить ключова роль у відновленні справедливості, захисті прав громадян та забезпеченні невідворотності відповідальності за шкоду, завдану українському довкіллю.🇺🇦
Висловлюємо вам вдячність за відданість професії, відповідальність та принциповість у служінні інтересам держави.🇺🇦
Бажаємо міцного здоров’я, мудрості, незламності та нових професійних перемог задля процвітання України та мирного неба.🇺🇦
З повагою,
Колектив Державної екологічної інспекції Столичного округу🇺🇦
Прийміть найщиріші вітання з нагоди вашого професійного свята – Дня юриста, яке щорічно відзначається в Україні 8️⃣ жовтня.⚖️
День юриста має глибоку історичну традицію, беручи початок від видання «Руської правди» князем Ярославом Мудрим у 1016 році, і підкреслює неоціненну роль права в розбудові суспільства та держави. В Україні День юриста офіційно встановлено Указом Президента України від 16 вересня 1997 року. Зараз немає жодної сфери життя, що не регулювалася б законодавством, а дотримання правових норм є фундаментом цивілізованого вирішення будь-яких питань.🇺🇦
Сьогодні ваша робота має велике значення. В умовах військової агресії саме юристам належить ключова роль у відновленні справедливості, захисті прав громадян та забезпеченні невідворотності відповідальності за шкоду, завдану українському довкіллю.🇺🇦
Висловлюємо вам вдячність за відданість професії, відповідальність та принциповість у служінні інтересам держави.🇺🇦
Бажаємо міцного здоров’я, мудрості, незламності та нових професійних перемог задля процвітання України та мирного неба.🇺🇦
З повагою,
Колектив Державної екологічної інспекції Столичного округу🇺🇦
🔰У зв'язку з початком опалювального сезону Державна екологічна інспекція Столичного округу інформує мешканців Києва та Київської області про посилення рейдових заходів для виявлення незаконних порубок лісу.
🪵З настанням осінньо-зимового періоду та початком опалювального сезону традиційно зростає ризик самовільної заготівлі деревини громадянами. З метою збереження лісових ресурсів та недопущення їх незаконного використання державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу посилять контроль за лісовими територіями.
⚠️Багато міст і сіл Київської області розташовані поблизу лісів та лісопосадок, тому трапляються випадки самовільного використання лісової деревини для опалення.
🔰ДЕІ Столичного округу нагадує, що за порушення правил використання лісових ресурсів передбачена адміністративна відповідальність (згідно зі ст. 64, 65, 65-¹, 66 КУпАП), а також якщо порушення спричинили більш тяжкі наслідки – передбачена кримінальна відповідальність.
✅Державна екологічна інспекція Столичного округу закликає громадян дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, утримуватися від самовільної заготівлі лісових ресурсів та сприяти збереженню довкілля Київщини.
🪵З настанням осінньо-зимового періоду та початком опалювального сезону традиційно зростає ризик самовільної заготівлі деревини громадянами. З метою збереження лісових ресурсів та недопущення їх незаконного використання державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу посилять контроль за лісовими територіями.
⚠️Багато міст і сіл Київської області розташовані поблизу лісів та лісопосадок, тому трапляються випадки самовільного використання лісової деревини для опалення.
🔰ДЕІ Столичного округу нагадує, що за порушення правил використання лісових ресурсів передбачена адміністративна відповідальність (згідно зі ст. 64, 65, 65-¹, 66 КУпАП), а також якщо порушення спричинили більш тяжкі наслідки – передбачена кримінальна відповідальність.
✅Державна екологічна інспекція Столичного округу закликає громадян дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, утримуватися від самовільної заготівлі лісових ресурсів та сприяти збереженню довкілля Київщини.
Підпали сухої рослинності восени: шкода довкіллю та відповідальність за законом
🍁З початком осіннього періоду різко зростає кількість випадків самовільного випалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків. Ці небезпечні та безвідповідальні дії завдають значної шкоди довкіллю, створюють загрозу для життя і здоров’я людей та можуть призвести до пожеж.
🔥Спалювання сухої рослинності є ланцюговою реакцією руйнування, яка торкається всіх компонентів екосистеми та здоров'я людини. Вогонь знищує родючий шар ґрунту, корисну мікрофлору та органічні речовини, необхідні для його здоров'я. На відновлення цього шару потрібно щонайменше 5–6 років. У полум'ї гинуть дикі тварини: їжаки, зайці, птахи, земноводні та безліч комах, які відіграють критично важливу роль у природних екосистемах.
Крім того, дим від спалювання містить високотоксичні сполуки: бензопірени (сильні канцерогени), діоксини, чадний газ та важкі метали. Ці речовини становлять серйозну загрозу для органів дихання, серцево-судинної системи та імунітету людини. Неконтрольоване полум’я за лічені хвилини може миттєво поширитися на ліси, торфовища, житлові будинки чи критичну інфраструктуру, провокуючи масштабні пожежі та незворотну шкоду.
🔰Законодавство України передбачає покарання за самовільне спалювання сухої рослинності, у тому числі адміністративну та кримінальну відповідальність:
⚠️Адміністративна відповідальність (ст. 77¹ КУпАП)
➡️Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, передбачені штрафи від 3 060 до 6 120 грн, а для посадових осіб від 15 300 до 21 420 грн.
➡️Якщо ж підпал відбувається на територіях природно-заповідного фонду, штрафи значно зростають: для громадян від 6 120 до 12 240 грн, а для посадових осіб від 21 420 до 30 600 грн.
⚠️Кримінальна відповідальність (ст. 245 КК України)
➡️Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачає штраф від 91 800 до 153 000 грн, або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк.
➡️У разі, якщо підпал призвів до тяжких наслідків, як-от загибель людей, масова загибель тварин або інші тяжкі наслідки, покарання становить позбавлення волі від 5 до 10 років.
✅Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує на необхідності громадян відмовитися від випалювання сухої рослинності. Пам’ятайте: підпал – це не спосіб прибирання, а правопорушення, яке тягне за собою екологічні, правові та соціальні наслідки.
🔴 Якщо ви стали свідком підпалу:
📸 Зафіксуйте факт порушення, зробіть фото чи відео.
⚠️ Подбайте про власну безпеку, тримайтеся подалі від вогню.
📞 Повідомте про подію до служб, телефонуйте 101 (ДСНС) або 102 (Поліція).
📤 Передайте фото та відеоматеріали компетентним органам.
🟢 Допоможіть запобігти трагедії, ваша небайдужість може врятувати життя.
🍁З початком осіннього періоду різко зростає кількість випадків самовільного випалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків. Ці небезпечні та безвідповідальні дії завдають значної шкоди довкіллю, створюють загрозу для життя і здоров’я людей та можуть призвести до пожеж.
🔥Спалювання сухої рослинності є ланцюговою реакцією руйнування, яка торкається всіх компонентів екосистеми та здоров'я людини. Вогонь знищує родючий шар ґрунту, корисну мікрофлору та органічні речовини, необхідні для його здоров'я. На відновлення цього шару потрібно щонайменше 5–6 років. У полум'ї гинуть дикі тварини: їжаки, зайці, птахи, земноводні та безліч комах, які відіграють критично важливу роль у природних екосистемах.
Крім того, дим від спалювання містить високотоксичні сполуки: бензопірени (сильні канцерогени), діоксини, чадний газ та важкі метали. Ці речовини становлять серйозну загрозу для органів дихання, серцево-судинної системи та імунітету людини. Неконтрольоване полум’я за лічені хвилини може миттєво поширитися на ліси, торфовища, житлові будинки чи критичну інфраструктуру, провокуючи масштабні пожежі та незворотну шкоду.
🔰Законодавство України передбачає покарання за самовільне спалювання сухої рослинності, у тому числі адміністративну та кримінальну відповідальність:
⚠️Адміністративна відповідальність (ст. 77¹ КУпАП)
➡️Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, передбачені штрафи від 3 060 до 6 120 грн, а для посадових осіб від 15 300 до 21 420 грн.
➡️Якщо ж підпал відбувається на територіях природно-заповідного фонду, штрафи значно зростають: для громадян від 6 120 до 12 240 грн, а для посадових осіб від 21 420 до 30 600 грн.
⚠️Кримінальна відповідальність (ст. 245 КК України)
➡️Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачає штраф від 91 800 до 153 000 грн, або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк.
➡️У разі, якщо підпал призвів до тяжких наслідків, як-от загибель людей, масова загибель тварин або інші тяжкі наслідки, покарання становить позбавлення волі від 5 до 10 років.
✅Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує на необхідності громадян відмовитися від випалювання сухої рослинності. Пам’ятайте: підпал – це не спосіб прибирання, а правопорушення, яке тягне за собою екологічні, правові та соціальні наслідки.
🔴 Якщо ви стали свідком підпалу:
📸 Зафіксуйте факт порушення, зробіть фото чи відео.
⚠️ Подбайте про власну безпеку, тримайтеся подалі від вогню.
📞 Повідомте про подію до служб, телефонуйте 101 (ДСНС) або 102 (Поліція).
📤 Передайте фото та відеоматеріали компетентним органам.
🟢 Допоможіть запобігти трагедії, ваша небайдужість може врятувати життя.
👍1
Forwarded from Міністерство економіки України
🇺🇦🇩🇰 Україна та Данія посилюють співпрацю у сфері водних ресурсів та довкілля
Мінекономіки підписало з Данським агентством навколишнього середовища робочий план за напрямом “Вода та навколишнє середовище”.
Документ розрахований на 2025–2028 роки та визначає пріоритетні напрями партнерства:
💧управління водними ресурсами та підземними водами;
🚰водопостачання й очищення стічних вод – впровадження інноваційних рішень і технологій на основі данського досвіду;
🌿контроль за промисловими та сільськогосподарськими забрудненнями.
💬“Співробітництво з Данським водним агентством важливе для комплексної трансформації сфери питної води, водопостачання та водовідведення. Воно спрямоване на гармонізацію національного законодавства з вимогами ЄС у сферах управління водними ресурсами, впровадження сучасних економічно обґрунтованих моделей використання поверхневих та підземних вод, а також розвиток інноваційних рішень і посилення інституційної спроможності», – зазначила заступниця Міністра Ірина Овчаренко.
Докладніше
Мінекономіки підписало з Данським агентством навколишнього середовища робочий план за напрямом “Вода та навколишнє середовище”.
Документ розрахований на 2025–2028 роки та визначає пріоритетні напрями партнерства:
💧управління водними ресурсами та підземними водами;
🚰водопостачання й очищення стічних вод – впровадження інноваційних рішень і технологій на основі данського досвіду;
🌿контроль за промисловими та сільськогосподарськими забрудненнями.
💬“Співробітництво з Данським водним агентством важливе для комплексної трансформації сфери питної води, водопостачання та водовідведення. Воно спрямоване на гармонізацію національного законодавства з вимогами ЄС у сферах управління водними ресурсами, впровадження сучасних економічно обґрунтованих моделей використання поверхневих та підземних вод, а також розвиток інноваційних рішень і посилення інституційної спроможності», – зазначила заступниця Міністра Ірина Овчаренко.
Докладніше
1️⃣1️⃣ жовтня відзначається Всесвітній день мігруючих птахів.
🔰Мета цього дня полягає у приверненні уваги до важливості збереження мігруючих птахів та їхніх ареалів. Щороку мільярди птахів здійснюють масштабні перельоти у пошуках оптимальних умов для існування та репродукції. Міграція виступає важливим індикатором біорізноманіття та здоров’я екосистеми, оскільки птахи підтримують екологічний баланс, сприяючи розповсюдженню насіння та регулюванню популяції комах.
🦅Через територію України пролягають три основні міграційні шляхи (повітряні траси):
🕊Дніпровський шлях: головний маршрут для гусей, качок, куликів та журавлів, пролягає уздовж річки Дніпро.
🕊 Азово-Чорноморський шлях: найбільший за кількістю видів, яким мігрують мартини, лебеді та інші водоплавні птахи.
🕊 Поліський (північний) шлях: використовується дрібними лісовими та комахоїдними птахами.
✅Київський регіон розташований на перетині цих траєкторій, що робить його критично важливою зоною зупинки для тисяч пернатих.
Серед найпоширеніших мігруючих видів регіону: гуси (білолоба гуска), лебідь-шипун, крижень, чернь морська, чубата чернь, білі та чорні лелеки, сіра чапля, ластівки, шпаки, солов’ї, стрижі, грак, сірий журавель, дрізд, жайворонок, зозуля та інші види.🕊 🐦 🦅 🦆 🦢
📌Птахи постійно стикаються з природними загрозами (погодні умови, брак їжі, мисливці). Однак російська збройна агресія додає критичний деструктивний фактор: через бойові дії птахи змушені змінювати міграційні маршрути, що призводить до їхнього виснаження та зниження чисельності популяцій.
🔰Державна екологічна інспекція Столичного округу закликає громадян Києва та Київської області до відповідальності для збереження птахів:
🔹 Звертаємо увагу, що за знищення чи незаконне вилучення птахів із природного середовища передбачена адміністративна відповідальність. Необхідно дотримуватися природоохоронних норм.
🔹 Висаджуйте дерева та кущі, зберігайте зелені насадження для відновлення та поліпшення критично важливого природного середовища для гніздування та відпочинку птахів.
🔹 Необхідно виключити використання отрутохімікатів у сільському господарстві та приватному секторі, оскільки вони становлять пряму небезпеку для птахів та їхньої кормової бази.
🔹Збереження місць гніздування та міграційних шляхів птахів є нашим спільним зобов'язанням. Звертаємо увагу на неприпустимість втручання або пошкодження пташиних гнізд.
🔹Наголошуємо на суворій забороні підпалів сухої трави, лісової підстилки та очерету, адже це становить серйозну загрозу для місць гніздування та життя птахів і є порушенням правил пожежної безпеки.
🕊Птахи з'єднують світ. Політ птахів є важливим символом вільної, живої природи України, що вимагає нашої постійної уваги та захисту.
🔰Мета цього дня полягає у приверненні уваги до важливості збереження мігруючих птахів та їхніх ареалів. Щороку мільярди птахів здійснюють масштабні перельоти у пошуках оптимальних умов для існування та репродукції. Міграція виступає важливим індикатором біорізноманіття та здоров’я екосистеми, оскільки птахи підтримують екологічний баланс, сприяючи розповсюдженню насіння та регулюванню популяції комах.
🦅Через територію України пролягають три основні міграційні шляхи (повітряні траси):
🕊Дніпровський шлях: головний маршрут для гусей, качок, куликів та журавлів, пролягає уздовж річки Дніпро.
🕊 Азово-Чорноморський шлях: найбільший за кількістю видів, яким мігрують мартини, лебеді та інші водоплавні птахи.
🕊 Поліський (північний) шлях: використовується дрібними лісовими та комахоїдними птахами.
✅Київський регіон розташований на перетині цих траєкторій, що робить його критично важливою зоною зупинки для тисяч пернатих.
Серед найпоширеніших мігруючих видів регіону: гуси (білолоба гуска), лебідь-шипун, крижень, чернь морська, чубата чернь, білі та чорні лелеки, сіра чапля, ластівки, шпаки, солов’ї, стрижі, грак, сірий журавель, дрізд, жайворонок, зозуля та інші види.🕊 🐦 🦅 🦆 🦢
📌Птахи постійно стикаються з природними загрозами (погодні умови, брак їжі, мисливці). Однак російська збройна агресія додає критичний деструктивний фактор: через бойові дії птахи змушені змінювати міграційні маршрути, що призводить до їхнього виснаження та зниження чисельності популяцій.
🔰Державна екологічна інспекція Столичного округу закликає громадян Києва та Київської області до відповідальності для збереження птахів:
🔹 Звертаємо увагу, що за знищення чи незаконне вилучення птахів із природного середовища передбачена адміністративна відповідальність. Необхідно дотримуватися природоохоронних норм.
🔹 Висаджуйте дерева та кущі, зберігайте зелені насадження для відновлення та поліпшення критично важливого природного середовища для гніздування та відпочинку птахів.
🔹 Необхідно виключити використання отрутохімікатів у сільському господарстві та приватному секторі, оскільки вони становлять пряму небезпеку для птахів та їхньої кормової бази.
🔹Збереження місць гніздування та міграційних шляхів птахів є нашим спільним зобов'язанням. Звертаємо увагу на неприпустимість втручання або пошкодження пташиних гнізд.
🔹Наголошуємо на суворій забороні підпалів сухої трави, лісової підстилки та очерету, адже це становить серйозну загрозу для місць гніздування та життя птахів і є порушенням правил пожежної безпеки.
🕊Птахи з'єднують світ. Політ птахів є важливим символом вільної, живої природи України, що вимагає нашої постійної уваги та захисту.
Forwarded from Держекоінспекція Online
🗣 Оновлена щотижнева інфографіка про збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф
📌Дана інфографіка є не просто статистичними даними. Вона відображає задокументовані злочини проти довкілля, які не мають строку давності.
🔰Держекоінспекція продовжує здійснювати ретельну фіксацію всіх відповідних фактів з метою притягнення винних осіб до відповідальності та забезпечення відшкодування завданої шкоди екології України.
📌Дана інфографіка є не просто статистичними даними. Вона відображає задокументовані злочини проти довкілля, які не мають строку давності.
🔰Держекоінспекція продовжує здійснювати ретельну фіксацію всіх відповідних фактів з метою притягнення винних осіб до відповідальності та забезпечення відшкодування завданої шкоди екології України.
🌍 13 жовтня світ відзначає Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих.
Цей день підкреслює важливість розуміння природних процесів та своєчасного реагування на можливі загрози. Природні катастрофи – це не лише землетруси чи урагани. Часто ризики ховаються у звичних явищах – посухах, повенях і пожежах, частота яких зростає через зміну клімату.
💦 Посуха та повінь тісно пов’язані. Під час тривалої відсутності опадів ґрунт пересихає, ущільнюється і втрачає здатність вбирати воду. Після дощу вода швидко стікає поверхнею, що призводить до підтоплень, навіть якщо опади незначні. Відсутність рослинного покриву посилює ерозію та ризик повеней, а лісові пожежі створюють додатковий бар’єр для водопоглинання ґрунту.
🌡 Зміна клімату призводить до нерівномірного розподілу опадів, коли тривалі посухи змінюються короткочасними, але інтенсивними зливами. Це створює замкнене коло: спочатку посуха виснажує природу, а потім повінь посилює її наслідки. Військові дії в Україні додатково порушують природний водний баланс, посилюючи ризики для екосистем та людей.
💧 Щоб мінімізувати негативні наслідки, необхідно діяти системно:
🔹Бережне використання води – крапельне зрошення, збір дощової води, ремонт водопровідних мереж
🔹 Відновлення природних екосистем – болота, заплави та ліси виконують функцію природних “губок”
🔹 Здоровий ґрунт – сівозміни, посухостійкі культури, уникання хімічного виснаження
🔹 Освіта та підвищення свідомості громад щодо поводження під час стихійних явищ
🔹 Системи раннього попередження – для інформування про можливі повені та сильні опади
🔹 Міське планування з урахуванням природи – зелені зони, дренажні системи, водойми для зменшення ризику підтоплень
🌱 В Україні ці процеси особливо відчутні. Для Київщини характерні різкі коливання вологості та сильні зливи після посушливих періодів, що спричиняє ерозію та локальні підтоплення. Впровадження природоорієнтованих рішень – відновлення річкових долин, лісосмуг і боліт – допомагає стабілізувати водний баланс та зменшити негативний вплив екстремальних погодних явищ.
Цей день підкреслює важливість розуміння природних процесів та своєчасного реагування на можливі загрози. Природні катастрофи – це не лише землетруси чи урагани. Часто ризики ховаються у звичних явищах – посухах, повенях і пожежах, частота яких зростає через зміну клімату.
💦 Посуха та повінь тісно пов’язані. Під час тривалої відсутності опадів ґрунт пересихає, ущільнюється і втрачає здатність вбирати воду. Після дощу вода швидко стікає поверхнею, що призводить до підтоплень, навіть якщо опади незначні. Відсутність рослинного покриву посилює ерозію та ризик повеней, а лісові пожежі створюють додатковий бар’єр для водопоглинання ґрунту.
🌡 Зміна клімату призводить до нерівномірного розподілу опадів, коли тривалі посухи змінюються короткочасними, але інтенсивними зливами. Це створює замкнене коло: спочатку посуха виснажує природу, а потім повінь посилює її наслідки. Військові дії в Україні додатково порушують природний водний баланс, посилюючи ризики для екосистем та людей.
💧 Щоб мінімізувати негативні наслідки, необхідно діяти системно:
🔹Бережне використання води – крапельне зрошення, збір дощової води, ремонт водопровідних мереж
🔹 Відновлення природних екосистем – болота, заплави та ліси виконують функцію природних “губок”
🔹 Здоровий ґрунт – сівозміни, посухостійкі культури, уникання хімічного виснаження
🔹 Освіта та підвищення свідомості громад щодо поводження під час стихійних явищ
🔹 Системи раннього попередження – для інформування про можливі повені та сильні опади
🔹 Міське планування з урахуванням природи – зелені зони, дренажні системи, водойми для зменшення ризику підтоплень
🌱 В Україні ці процеси особливо відчутні. Для Київщини характерні різкі коливання вологості та сильні зливи після посушливих періодів, що спричиняє ерозію та локальні підтоплення. Впровадження природоорієнтованих рішень – відновлення річкових долин, лісосмуг і боліт – допомагає стабілізувати водний баланс та зменшити негативний вплив екстремальних погодних явищ.
💡Енергозбереження: формуємо енергетичну культуру та відповідальність
🔆Сьогодні в Україні тема енергозбереження перестала бути просто економією. Особливо після початку військових дій. Вимикати світло чи зменшити споживання означає не просто "зекономити гроші", а підтримати енергосистему, дати їй можливість вистояти. Це є актом громадянської відповідальності кожного українця.
🔰Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує: зараз, коли ресурси є особливо цінними, а наша енергосистема потребує підтримки, ми маємо перетворити звичку енергозбереження на «енергетичну етику».
Енергетична етика – це свідоме та відповідальне використання енергії у повсякденному житті, що допомагає економити ресурси, зменшувати вплив на довкілля та підтримувати стабільність енергосистеми.
🔰 Чому енергозбереження важливе:
🔸 Раціональне використання енергії дозволяє значно знизити рахунки за електроенергію, газ та інші ресурси.
🔸 Кожен зекономлений кіловат-година – це менше викидів парникових газів і чистіше повітря.
🔸 Зменшення споживання імпортованих енергоресурсів посилює енергетичну безпеку України.
🟢Раніше енергозбереження сприймали як економію коштів, але нові дослідження показують: ключ до нього – свідоме ставлення людей. Ті, хто вірить, що їхні дії мають значення, частіше дотримуються ощадливих звичок.
Приклад друзів і сусідів має потужний «ефект соціального дзеркала»: коли енергозбереження стає нормою у нашому колі – воно стає частиною культури. Сьогодні економити – означає діяти відповідально. Це не лише про "зекономити кошти", а про внесок у стабільність енергосистеми, довкілля та безпеку країни.
✅ Як зберігати енергію в побуті:
🔹Утепліть оселю: стіни, дах, підлогу, вікна та двері.
🔹 Використовуйте LED-лампи — вони споживають до 80% менше електроенергії.
🔹 Обирайте енергоефективні прилади класу “А+” і вище.
🔹 Встановіть термостатичні клапани для контролю температури.
🔹 Використовуйте датчики руху в місцях загального користування.
🔹 Вимикайте прилади з розетки — навіть у режимі “очікування” вони споживають електроенергію.
🔹 Під час прання обирайте економний режим – при 30∘C можна зекономити до 40% енергії.
🔹 Утепліть труби опалення та гарячого водопостачання.
🔹 Не вмикайте одночасно потужні прилади, щоб уникнути перевантаження мереж.
💡ДЕІ Столичного округу закликає мешканців Київщини долучитися до енергозбереження через щоденні свідомі дії. Вимикайте світло, коли залишаєте кімнату, користуйтеся енергоощадними лампами та контролюйте споживання води – навіть маленькі кроки формують зміни. Свідоме використання енергії сьогодні допомагає зберегти природні ресурси та підтримати стабільність енергопостачання країни.
🔆Сьогодні в Україні тема енергозбереження перестала бути просто економією. Особливо після початку військових дій. Вимикати світло чи зменшити споживання означає не просто "зекономити гроші", а підтримати енергосистему, дати їй можливість вистояти. Це є актом громадянської відповідальності кожного українця.
🔰Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує: зараз, коли ресурси є особливо цінними, а наша енергосистема потребує підтримки, ми маємо перетворити звичку енергозбереження на «енергетичну етику».
Енергетична етика – це свідоме та відповідальне використання енергії у повсякденному житті, що допомагає економити ресурси, зменшувати вплив на довкілля та підтримувати стабільність енергосистеми.
🔰 Чому енергозбереження важливе:
🔸 Раціональне використання енергії дозволяє значно знизити рахунки за електроенергію, газ та інші ресурси.
🔸 Кожен зекономлений кіловат-година – це менше викидів парникових газів і чистіше повітря.
🔸 Зменшення споживання імпортованих енергоресурсів посилює енергетичну безпеку України.
🟢Раніше енергозбереження сприймали як економію коштів, але нові дослідження показують: ключ до нього – свідоме ставлення людей. Ті, хто вірить, що їхні дії мають значення, частіше дотримуються ощадливих звичок.
Приклад друзів і сусідів має потужний «ефект соціального дзеркала»: коли енергозбереження стає нормою у нашому колі – воно стає частиною культури. Сьогодні економити – означає діяти відповідально. Це не лише про "зекономити кошти", а про внесок у стабільність енергосистеми, довкілля та безпеку країни.
✅ Як зберігати енергію в побуті:
🔹Утепліть оселю: стіни, дах, підлогу, вікна та двері.
🔹 Використовуйте LED-лампи — вони споживають до 80% менше електроенергії.
🔹 Обирайте енергоефективні прилади класу “А+” і вище.
🔹 Встановіть термостатичні клапани для контролю температури.
🔹 Використовуйте датчики руху в місцях загального користування.
🔹 Вимикайте прилади з розетки — навіть у режимі “очікування” вони споживають електроенергію.
🔹 Під час прання обирайте економний режим – при 30∘C можна зекономити до 40% енергії.
🔹 Утепліть труби опалення та гарячого водопостачання.
🔹 Не вмикайте одночасно потужні прилади, щоб уникнути перевантаження мереж.
💡ДЕІ Столичного округу закликає мешканців Київщини долучитися до енергозбереження через щоденні свідомі дії. Вимикайте світло, коли залишаєте кімнату, користуйтеся енергоощадними лампами та контролюйте споживання води – навіть маленькі кроки формують зміни. Свідоме використання енергії сьогодні допомагає зберегти природні ресурси та підтримати стабільність енергопостачання країни.
👍1
Forwarded from ЕкоКонтроль з Дмитром Зарубою
Торгово-промислова палата України проводить Засідання Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля
📅 Дата: 22 жовтня 2025 року
🕑 Час: 15:00 - 17:00
🏛 місце: Торгово-промислова палата України, Київ, вул. Б. Житомирська, 33 (зал «Колізей»)
💻 Формат: тільки офлайн, участь лише за попередньої реєстрацією (натиснути тут)
💡 Тема заходу: Законодавчі зміни у правилах моніторингу та державного екологічного нагляду та запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу
📄 Регламент: короткі доповіді спікерів, а потім запитання, дискусія та обмін практичним досвідом
🎙 Спікери:
- Олег БОНДАРЕНКО – народний депутат України, Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування
- Ігор ЗУБОВИЧ – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
- Дмитро ЗАРУБА – перший заступник голови Державної екологічної інспекції України
- Богдан СЕМЕНЕНКО – директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля
📌 Модератор: Владислав АНТИПОВ – голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля ТПП України
❓ Ключові питання для обговорення:
- який статус екологічних реформ та що далі планує робити Верховна рада
- порядок передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу
- зміни до критеріїв оцінки ступеня ризику від господарської діяльності та періодичності планових перевірок
- запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу – новий інструмент для модернізації промисловості та підвищення екологічних стандартів
Запрошуємо представників бізнесу та бізнес-асоціацій, органів влади та експертів!
📞 Контакти для довідок: Людмила Сєрих, +380 66 551 33 02, office@cern.com.ua
🌐 Посилання на форму реєстрації: https://forms.office.com/e/0NFAPFAUtc
📅 Дата: 22 жовтня 2025 року
🕑 Час: 15:00 - 17:00
🏛 місце: Торгово-промислова палата України, Київ, вул. Б. Житомирська, 33 (зал «Колізей»)
💻 Формат: тільки офлайн, участь лише за попередньої реєстрацією (натиснути тут)
💡 Тема заходу: Законодавчі зміни у правилах моніторингу та державного екологічного нагляду та запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу
📄 Регламент: короткі доповіді спікерів, а потім запитання, дискусія та обмін практичним досвідом
🎙 Спікери:
- Олег БОНДАРЕНКО – народний депутат України, Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування
- Ігор ЗУБОВИЧ – заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України
- Дмитро ЗАРУБА – перший заступник голови Державної екологічної інспекції України
- Богдан СЕМЕНЕНКО – директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля
📌 Модератор: Владислав АНТИПОВ – голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля ТПП України
❓ Ключові питання для обговорення:
- який статус екологічних реформ та що далі планує робити Верховна рада
- порядок передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу
- зміни до критеріїв оцінки ступеня ризику від господарської діяльності та періодичності планових перевірок
- запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу – новий інструмент для модернізації промисловості та підвищення екологічних стандартів
Запрошуємо представників бізнесу та бізнес-асоціацій, органів влади та експертів!
📞 Контакти для довідок: Людмила Сєрих, +380 66 551 33 02, office@cern.com.ua
🌐 Посилання на форму реєстрації: https://forms.office.com/e/0NFAPFAUtc