❓ Чому Бог допустив війну?
Я помітив, що коли віруючі люди відповідають на це запитання, вони намагаються усілякими засобами, правдивими й не дуже, виправдати Бога. Та чи треба це робити? Чи потрібні Богу адвокати? 🤔
Сьогодні я бачу в мережі пости людей, які після побаченого ними на війні, кажуть: «Я більше не вірю в Бога, який допустив цю війну». І хочеться відразу написати у коментарях таким людям, як вони помиляються... Але чи потрібні Богу адвокати? Я розумію, що адвокатом Бога я бути не можу, і не зможу відповісти достеменно на це запитання, але свої думки з цього приводу я таки маю. 👇
В першу чергу важливо розуміти контекст. Коли ми говоримо про війну, ми говоримо тільки про неї, і про ту біду, яка нас оточує в цей момент. А щоб відповісти на запитання «Чому Бог допустив цю війну?», потрібно знати й розуміти контекст всієї історії землі. 🌎
Так от, важливо розуміти – ми не з того боку дивимося. Ми знаходимося на планеті зла, де Бог часто проявляє добро, а не на планеті добра, де Бог часто допускає зло. Коли люди почали грішити, цим практично вони заборонили Богу втручатися в їхнє життя. І обрали іншого володаря – диявола, який впливає на всі явища на нашій планеті. Це знаєте, як дорослий чоловік робить все, що він вважає за потрібне, а його мама може тільки зітхати, коли він зробить щось погане, адже змусити його робити тільки щось хороше вона не може. 😢
Віруючі люди з росії часто говорять, що це Бог нас карає за щось війною. Але якщо подивитися, в якому стані була релігійна свобода в Україні до війни, то нам можна було тільки позаздрити. Тисячі євангелізацій, соціальна робота, про Бога розповідали всюди. І за це нас покарали? Бог? Швидше навпаки, «Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути. Протидійте йому міцною вірою, знаючи, що тих же самих страждань зазнають і ваші брати у світі» (1 Петра 5:8-9). Це більше схоже на правду. 🤨
Отже, війна в Україні, на мою думку, це лише одна зі страшних битв у великій війні, війні сатани проти Бога. Так, на жаль, хтось із нас може програти цю локальну битву і зустрітися зі смертю чи стражданнями, але дуже важливо нам не програти у великій війні. Так, Господь інколи допускає смерть хороших людей, і навіть у Біблії записана така думка: «Праведник гине..., і мало хто задумується, що таким чином праведний забирається, щоб не бачити зла, і знайти спокій» (Іс. 57:1,2). 📖
Знову ж таки, якщо дивитися на одну точку – війну, страждання і горе саме зараз, і саме тут, висновки виходять одні, а якщо поглянути на контекст, можуть зʼявитися інші. 💁♂️
Я розумію, що мої роздуми мало чим допоможуть розчарованим, але я впевнений в одному – Бог обовʼязково втрутиться в цю велику битву, щоб закінчити її перемогою. Зараз Він поруч з тими, хто страждає, і як та мама, плаче за своїми дітьми, які потерпають від війни, але скоро Він прийде на землю Переможцем, щоб врятувати усіх від зла і смерті, і подарувати нове життя, в якому вже не буде воєн, не буде болю, не буде гріха. І тоді 100% будуть покарані ті, хто творив беззаконня, хто вбивав і знущався. І ми зустрінемося з багатьма тими, хто пройшовши страшні наслідки гріха, постраждав від них і загинув, адже навіть якщо у їхньому житті була програна ця війна, велика битва вже виграна Богом. ☝️
Тож чому Бог допустив цю війну? Навряд чи є однозначні відповіді, і я впевнений, що Богу не потрібні адвокати. Але я точно знаю, хто винен у всіх війнах на землі, і від мене залежить, чи дозволю я Богові перемогти у найголовнішій битві за моє життя. ⚔️
Я помітив, що коли віруючі люди відповідають на це запитання, вони намагаються усілякими засобами, правдивими й не дуже, виправдати Бога. Та чи треба це робити? Чи потрібні Богу адвокати? 🤔
Сьогодні я бачу в мережі пости людей, які після побаченого ними на війні, кажуть: «Я більше не вірю в Бога, який допустив цю війну». І хочеться відразу написати у коментарях таким людям, як вони помиляються... Але чи потрібні Богу адвокати? Я розумію, що адвокатом Бога я бути не можу, і не зможу відповісти достеменно на це запитання, але свої думки з цього приводу я таки маю. 👇
В першу чергу важливо розуміти контекст. Коли ми говоримо про війну, ми говоримо тільки про неї, і про ту біду, яка нас оточує в цей момент. А щоб відповісти на запитання «Чому Бог допустив цю війну?», потрібно знати й розуміти контекст всієї історії землі. 🌎
Так от, важливо розуміти – ми не з того боку дивимося. Ми знаходимося на планеті зла, де Бог часто проявляє добро, а не на планеті добра, де Бог часто допускає зло. Коли люди почали грішити, цим практично вони заборонили Богу втручатися в їхнє життя. І обрали іншого володаря – диявола, який впливає на всі явища на нашій планеті. Це знаєте, як дорослий чоловік робить все, що він вважає за потрібне, а його мама може тільки зітхати, коли він зробить щось погане, адже змусити його робити тільки щось хороше вона не може. 😢
Віруючі люди з росії часто говорять, що це Бог нас карає за щось війною. Але якщо подивитися, в якому стані була релігійна свобода в Україні до війни, то нам можна було тільки позаздрити. Тисячі євангелізацій, соціальна робота, про Бога розповідали всюди. І за це нас покарали? Бог? Швидше навпаки, «Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути. Протидійте йому міцною вірою, знаючи, що тих же самих страждань зазнають і ваші брати у світі» (1 Петра 5:8-9). Це більше схоже на правду. 🤨
Отже, війна в Україні, на мою думку, це лише одна зі страшних битв у великій війні, війні сатани проти Бога. Так, на жаль, хтось із нас може програти цю локальну битву і зустрітися зі смертю чи стражданнями, але дуже важливо нам не програти у великій війні. Так, Господь інколи допускає смерть хороших людей, і навіть у Біблії записана така думка: «Праведник гине..., і мало хто задумується, що таким чином праведний забирається, щоб не бачити зла, і знайти спокій» (Іс. 57:1,2). 📖
Знову ж таки, якщо дивитися на одну точку – війну, страждання і горе саме зараз, і саме тут, висновки виходять одні, а якщо поглянути на контекст, можуть зʼявитися інші. 💁♂️
Я розумію, що мої роздуми мало чим допоможуть розчарованим, але я впевнений в одному – Бог обовʼязково втрутиться в цю велику битву, щоб закінчити її перемогою. Зараз Він поруч з тими, хто страждає, і як та мама, плаче за своїми дітьми, які потерпають від війни, але скоро Він прийде на землю Переможцем, щоб врятувати усіх від зла і смерті, і подарувати нове життя, в якому вже не буде воєн, не буде болю, не буде гріха. І тоді 100% будуть покарані ті, хто творив беззаконня, хто вбивав і знущався. І ми зустрінемося з багатьма тими, хто пройшовши страшні наслідки гріха, постраждав від них і загинув, адже навіть якщо у їхньому житті була програна ця війна, велика битва вже виграна Богом. ☝️
Тож чому Бог допустив цю війну? Навряд чи є однозначні відповіді, і я впевнений, що Богу не потрібні адвокати. Але я точно знаю, хто винен у всіх війнах на землі, і від мене залежить, чи дозволю я Богові перемогти у найголовнішій битві за моє життя. ⚔️
❓ Як зрозуміти цей текст: "І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі". (Об'яв. 3:7, 10). Виходить, що якщо бути вірним Богові, то він збереже від випробувань? Чи то окрему частину? Бо ж багато вірних Богу людей піддавались різним випробуванням і стражданням. Чи тут говориться про окремий період і окремих людей?
Варто розуміти, що пророцтва Біблії всі крутяться навколо певних подій історії землі саме в релігійному контексті. І коли говориться про випробування, які матимуть всесвітні масштаби, то теж варто розуміти, що мова про релігійну складову цих випробувань. ✝️
Мабуть, ні для кого не секрет, що Біблія пророчить про те, що перед Другим приходом Ісуса Христа на землю вірні Йому християни матимуть особливі переживання, повʼязані з гонінням на них. Але якраз тут Господь обіцяє, що ті, хто зберіг Його слово, був Йому вірним, обовʼязково будуть збережені в той час випробувань. 🙏
До речі, в оригіналі слово, яке тут перекладене як "випробування", перекладається ще й як "спокуса". Тобто в залежності від контексту, перекладачі на свій розсуд використовували відповідне слово. Які будуть спокуси у справжніх християн, коли їх гнатимуть? Не думаю, що мова йтиме про ті ж спокуси, з якими ми стикаємося у теперішній час. 💁♂️
Та хоч би що там було, Господь обіцяє Свій захист у ті страшні часи. "Жодна зброя, викувана проти тебе, не буде успішною, – і будь-якого язика, що виступатиме проти тебе на суді, ти засудиш. Така спадщина Господніх слуг, і їхнє виправдання від Мене, – говорить Господь" (Іс. 54:17) 😇
Варто розуміти, що пророцтва Біблії всі крутяться навколо певних подій історії землі саме в релігійному контексті. І коли говориться про випробування, які матимуть всесвітні масштаби, то теж варто розуміти, що мова про релігійну складову цих випробувань. ✝️
Мабуть, ні для кого не секрет, що Біблія пророчить про те, що перед Другим приходом Ісуса Христа на землю вірні Йому християни матимуть особливі переживання, повʼязані з гонінням на них. Але якраз тут Господь обіцяє, що ті, хто зберіг Його слово, був Йому вірним, обовʼязково будуть збережені в той час випробувань. 🙏
До речі, в оригіналі слово, яке тут перекладене як "випробування", перекладається ще й як "спокуса". Тобто в залежності від контексту, перекладачі на свій розсуд використовували відповідне слово. Які будуть спокуси у справжніх християн, коли їх гнатимуть? Не думаю, що мова йтиме про ті ж спокуси, з якими ми стикаємося у теперішній час. 💁♂️
Та хоч би що там було, Господь обіцяє Свій захист у ті страшні часи. "Жодна зброя, викувана проти тебе, не буде успішною, – і будь-якого язика, що виступатиме проти тебе на суді, ти засудиш. Така спадщина Господніх слуг, і їхнє виправдання від Мене, – говорить Господь" (Іс. 54:17) 😇
Якось немає сили говорити про Пасху цього року. Коли росія напередодні свята, яке сама ж святкує, приносить в жертву тримісячне дитя з Одеси, якось не вкладається в голову таке "християнство". 😢
Сьогодні, коли більшість в цій "православній" країні горлатимуть "воістіну воскрєс!", хочу підняти тему фейкової віри. Як може бути так, що люди, які цитують Біблію на велелюдних зборах, наказують ракетам летіти туди, де ховаються діти? Як можуть люди, які виходять за кафедри, чи проголошують проповіді в церквах, виправдовувати війну в країні, яку до цього ніби то любили й називали "братським народом"? 🤯
На мою думку, фейкове християнство стало новою релігією у світі. Так, воно розповсюджене не тільки в росії, фейкових християн є дуже багато і в Україні, і в інших країнах. Просто в залежності від виховання і культурних цінностей країни, де вони проживають, їхній вплив на суспільство і наслідки цього впливу різні. 💁♂️
Що таке фейкове християнство? Це християнство для галочки. Це коли ти не читаєш Біблію, і не збираєшся цього робити, але ти святиш яйця і паску, бо так треба. Це коли ти не сильно розбираєшся, чому Христос помер на хресті, але ти обовʼязково носиш хрестика, бо він тебе має охороняти. Це коли ти ніколи у своєму житті не молився, але іконку в машині обовʼязково чіпляєш. Це все фейк, це не віра. І галочки оці нікому не потрібні, в тому числі Богу. І коли черговий путін чи гітлер, чи ще якийсь диктатор скаже тобі, що війна – це мир, ти повіриш, тому що фейкова віра у твоїй голові не поставила блок цій ідеї. 😵
Справжнє християнство – це не просто виконання якихось традицій, воно спонукає людину мислити, воно спонукає людину діяти. Діяти проти зла, діяти проти гріха, відстоювати вічні Божі цінності. І його не здатна перемогти жодна пропаганда.
Тож, дорогий українцю, сьогодні, коли ти теж говоритимеш "Христос воскрес!", задумайся, чому ти це говориш. Чи справді ти віриш в Ісуса, в Його воскресіння, чи ти просто ставиш галочку, бо "так треба"?. Можливо, сьогодні варто відділити себе від фейкового християнства, і врешті-решт взяти в руки Біблію, і спробувати дізнатися, чого від тебе очікує воскреслий Христос? 📖
Колись Ісус сказав про Себе: "Як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?" (Луки 18:8) Справжню щиру віру, не фейкову. Це запитання стоїть сьогодні перед кожним з нас. ❓
Христос воскрес! А ти справді віриш в це? ✝️
Сьогодні, коли більшість в цій "православній" країні горлатимуть "воістіну воскрєс!", хочу підняти тему фейкової віри. Як може бути так, що люди, які цитують Біблію на велелюдних зборах, наказують ракетам летіти туди, де ховаються діти? Як можуть люди, які виходять за кафедри, чи проголошують проповіді в церквах, виправдовувати війну в країні, яку до цього ніби то любили й називали "братським народом"? 🤯
На мою думку, фейкове християнство стало новою релігією у світі. Так, воно розповсюджене не тільки в росії, фейкових християн є дуже багато і в Україні, і в інших країнах. Просто в залежності від виховання і культурних цінностей країни, де вони проживають, їхній вплив на суспільство і наслідки цього впливу різні. 💁♂️
Що таке фейкове християнство? Це християнство для галочки. Це коли ти не читаєш Біблію, і не збираєшся цього робити, але ти святиш яйця і паску, бо так треба. Це коли ти не сильно розбираєшся, чому Христос помер на хресті, але ти обовʼязково носиш хрестика, бо він тебе має охороняти. Це коли ти ніколи у своєму житті не молився, але іконку в машині обовʼязково чіпляєш. Це все фейк, це не віра. І галочки оці нікому не потрібні, в тому числі Богу. І коли черговий путін чи гітлер, чи ще якийсь диктатор скаже тобі, що війна – це мир, ти повіриш, тому що фейкова віра у твоїй голові не поставила блок цій ідеї. 😵
Справжнє християнство – це не просто виконання якихось традицій, воно спонукає людину мислити, воно спонукає людину діяти. Діяти проти зла, діяти проти гріха, відстоювати вічні Божі цінності. І його не здатна перемогти жодна пропаганда.
Тож, дорогий українцю, сьогодні, коли ти теж говоритимеш "Христос воскрес!", задумайся, чому ти це говориш. Чи справді ти віриш в Ісуса, в Його воскресіння, чи ти просто ставиш галочку, бо "так треба"?. Можливо, сьогодні варто відділити себе від фейкового християнства, і врешті-решт взяти в руки Біблію, і спробувати дізнатися, чого від тебе очікує воскреслий Христос? 📖
Колись Ісус сказав про Себе: "Як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?" (Луки 18:8) Справжню щиру віру, не фейкову. Це запитання стоїть сьогодні перед кожним з нас. ❓
Христос воскрес! А ти справді віриш в це? ✝️
Ну ладно, давайте поговорим о Донбассе, и почему мы 8 лет молчали. Это стало уже стандартной фразой, которую представители российской нации обвиняют в ответ на посты об убийствах детей в Украине. Хочу представить свой ответ верующим людям, ведь у нас с ними вроде как одна Библия и одни принципы должны быть.
Так вот, в этом вопросе есть несколько проблем.
1. Интересно, что одни жители Донбасса божатся, что их бомбила Украина, другие, жившие на той же территории, доказывают, что их бомбила другая сторона. Кому же верить? Когда падает бомба, она не представляется, какой она национальности, и кто ее направил в это место. Как узнать? Все просто – это зависит от вашей веры. Если вы верите, что вас бомбит Украина, то все бомбы будут украинскими, и наоборот.
2. Кстати, меня интересует почему вы молчали, когда россия бомбила Чечню, например. Но вы ответите, что там была специальная контртеррористическая операция, ведь Чечня хотела отделиться, а это запрещено конституцией россии. Серьезно? Может быть, вы молчали, потому что тогда фейсбука еще не было?
3. Ну хорошо, давайте представим себе, как будто Украина все-таки бомбила, и от этого погибли люди. Российские христиане, какую Библию вы читаете, что радуетесь, что за это погибают люди, но даже не те, которые бомбили, а мирные дети, женщины, старики? Если украинцы – ваши враги теперь, то какой любви к врагам от вас ждать? С надписью "За детей" по детям Краматорска? И, кстати, сравните Донецк после 8 лет бомбежек, и Мариуполь или Волноваху за 2 месяца "ответной любви"...
А теперь по существу вопроса, почему мы молчали. Отвечу. Было не до того, потому что были заняты руки. Мы ездили на Донбасс отстраивать дома пострадавшим, мы возили гуманитарку, воду, еду. Мы принимали переселенцев, бежавших от войны, мы искали им жилье и работу. Мы делали все, чтобы помочь жителям этой территории.
И когда придет Христос на Землю, нам будет что Ему рассказать о нашем отношении к Донбассу. А будет ли вам что рассказать о своем отношении к Украине?
Так вот, в этом вопросе есть несколько проблем.
1. Интересно, что одни жители Донбасса божатся, что их бомбила Украина, другие, жившие на той же территории, доказывают, что их бомбила другая сторона. Кому же верить? Когда падает бомба, она не представляется, какой она национальности, и кто ее направил в это место. Как узнать? Все просто – это зависит от вашей веры. Если вы верите, что вас бомбит Украина, то все бомбы будут украинскими, и наоборот.
2. Кстати, меня интересует почему вы молчали, когда россия бомбила Чечню, например. Но вы ответите, что там была специальная контртеррористическая операция, ведь Чечня хотела отделиться, а это запрещено конституцией россии. Серьезно? Может быть, вы молчали, потому что тогда фейсбука еще не было?
3. Ну хорошо, давайте представим себе, как будто Украина все-таки бомбила, и от этого погибли люди. Российские христиане, какую Библию вы читаете, что радуетесь, что за это погибают люди, но даже не те, которые бомбили, а мирные дети, женщины, старики? Если украинцы – ваши враги теперь, то какой любви к врагам от вас ждать? С надписью "За детей" по детям Краматорска? И, кстати, сравните Донецк после 8 лет бомбежек, и Мариуполь или Волноваху за 2 месяца "ответной любви"...
А теперь по существу вопроса, почему мы молчали. Отвечу. Было не до того, потому что были заняты руки. Мы ездили на Донбасс отстраивать дома пострадавшим, мы возили гуманитарку, воду, еду. Мы принимали переселенцев, бежавших от войны, мы искали им жилье и работу. Мы делали все, чтобы помочь жителям этой территории.
И когда придет Христос на Землю, нам будет что Ему рассказать о нашем отношении к Донбассу. А будет ли вам что рассказать о своем отношении к Украине?
❓ Скажіть, будь ласка, що мені робити? Чоловік віруючий, але вже пару років як відійшов від Бога і має залежність – ігроманія. Сімʼя на межі розпаду.
Найбільша складність цієї ситуації не в залежності й не в розпаді сімʼї. А, наскільки я розумію, в тому, що він не має бажання щось змінювати. Отже, в першу чергу потрібно працювати над наступним у його житті 👇
1️⃣ Бажання змін. Хочеться поставити його на перше місце, адже від цього бажання залежать будь-які дії до відновлення. Але Біблія говорить: "Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію" (Филип’ян 2:13) 📖
Тому все ж, першим пунктом, над яким потрібно працювати – це його повернення до Бога. Забудьте про залежність, про всі сварки в сімʼї, на першому етапі потрібно зосередитися над тим, щоб він повернувся до Бога. Що для цього можна зробити? 🤔
🔸 В першу чергу, станьте для нього представником Бога. Але не Бога в ролі Судді, а в ролі Ісуса, Який "прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!" (Матвія 20:28) ☝️
🔸 Щодо його гріхів, залежності й всього іншого – памʼятаєте, що Ісус сказав жінці, яку взяли у перелюбі? Завдяки такому ставленню до неї з боку Ісуса та жінка відвернулася від своїх гріхів, і пішла за Ісусом. Тому поки ваш чоловік не навернеться до Бога, не варто його пиляти, що він грішить. Краще послужіть йому, проявіть любов, як тільки це можливо. ❤️
🔸 Крім того, молитва і піст – це те, що має стати вашою звичкою, якщо ви справді хочете врятувати свого чоловіка. Попросіть церкву молитися. Якщо це буде доречно, запросіть його старих друзів, щоб відвідували його, можливо, разом зустрічатися на природі, в якихось невимушених обставинах, де він буде почуватися комфортно. 🙏
2️⃣ Якщо він щиро повернеться до Бога, тоді вже разом з Ним можна починати працювати над ігроманією і стосунками в сімʼї. Але щось мені підказує, що в процесі виконання першого пункту і ситуація з залежністю, і стосунки добряче покращаться. Головне, щоб вам вистачило терпіння і любові служити чоловікові й боротися за його спасіння. Тож, мабуть, першим пунктом варто поставити працю над власним відродженням і стосунками з Богом. Тільки тоді ви зможете допомогти чоловікові. 💁♂️
Найбільша складність цієї ситуації не в залежності й не в розпаді сімʼї. А, наскільки я розумію, в тому, що він не має бажання щось змінювати. Отже, в першу чергу потрібно працювати над наступним у його житті 👇
1️⃣ Бажання змін. Хочеться поставити його на перше місце, адже від цього бажання залежать будь-які дії до відновлення. Але Біблія говорить: "Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію" (Филип’ян 2:13) 📖
Тому все ж, першим пунктом, над яким потрібно працювати – це його повернення до Бога. Забудьте про залежність, про всі сварки в сімʼї, на першому етапі потрібно зосередитися над тим, щоб він повернувся до Бога. Що для цього можна зробити? 🤔
🔸 В першу чергу, станьте для нього представником Бога. Але не Бога в ролі Судді, а в ролі Ісуса, Який "прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!" (Матвія 20:28) ☝️
🔸 Щодо його гріхів, залежності й всього іншого – памʼятаєте, що Ісус сказав жінці, яку взяли у перелюбі? Завдяки такому ставленню до неї з боку Ісуса та жінка відвернулася від своїх гріхів, і пішла за Ісусом. Тому поки ваш чоловік не навернеться до Бога, не варто його пиляти, що він грішить. Краще послужіть йому, проявіть любов, як тільки це можливо. ❤️
🔸 Крім того, молитва і піст – це те, що має стати вашою звичкою, якщо ви справді хочете врятувати свого чоловіка. Попросіть церкву молитися. Якщо це буде доречно, запросіть його старих друзів, щоб відвідували його, можливо, разом зустрічатися на природі, в якихось невимушених обставинах, де він буде почуватися комфортно. 🙏
2️⃣ Якщо він щиро повернеться до Бога, тоді вже разом з Ним можна починати працювати над ігроманією і стосунками в сімʼї. Але щось мені підказує, що в процесі виконання першого пункту і ситуація з залежністю, і стосунки добряче покращаться. Головне, щоб вам вистачило терпіння і любові служити чоловікові й боротися за його спасіння. Тож, мабуть, першим пунктом варто поставити працю над власним відродженням і стосунками з Богом. Тільки тоді ви зможете допомогти чоловікові. 💁♂️
❓ В мене є подруга, яка відвідувала велику церкву, було насичене молодіжне життя. Коли почалася війна, всі їі друзі роз’їхалися, а вона переїхала в маленьке село, де збирається всього декілька людей. Я з нею спілкуюся, і вона каже, що їй дуже сумно, апатія, тому що вона розуміє, що вже не повернеться в ту церкву і не побачить друзів. Також немає бажання читати Біблію і навіть молитися.
Тепер запитання: Як її потішити словами, що порадити, чим допомогти? (крім молитви, я їй це казала, не допомагає)
Тут важливо розділити цю проблему на дві частини 👇
1️⃣ Моральний стан через переїзд і відсутність друзів. Такий стан зараз відчувають практично усі біженці чи переселенці. І це не залежить від їхньої духовності, від кількості друзів, від насиченості життя чи величини церкви. Просто всі ми хочемо додому, в ті обставини, в яких ми були до початку повномасштабної війни. 😔
Як з цим справлятися, якщо проблема не вирішується, і війна не закінчується так швидко, як хотілося б? Тут вже залежить від темпераменту людини. Хтось похандрить, і адаптується до нових умов, а хтось буде депресувати довго. І тут не варто якось засуджувати людину за її апатію, бо усі ми різні, і по-різному переносимо такі проблеми. 💁♂️
2️⃣ Духовний стан. Так, апатія впливає на бажання боротися і взагалі щось робити для покращення своїх стосунків з Богом. Але тут все дуже взаємоповʼязане. Не хочеться читати Біблію – треба змушувати себе сідати і читати. Не хочеться молитися, треба ставати на коліна, і казати Богу: "Не хочу молитися! Допоможи!" І, найкраще допомагає у цьому питанні, як свідчить практика – служіння іншим людям, активне волонтерство. 💪
Тож як підтримати, що порадити? 👇
1️⃣ Дзвони їй, просто розповідай про все підряд, просто спілкуйтеся, просто смійтеся, роби все, щоб вона відчула, що, всупереч обставинам, друзі є, хоч і тимчасово на відстані. Зустрічайтеся молоддю в зумі, листуйтеся в телеграмі. Якщо спілкування буде активним онлайн, буде розуміння, що всі теперішні обставини – тимчасові, і скоро все повернеться до довоєнного стану. 🔙
2️⃣ Порадь їй знайти можливість служити там, де вона знаходиться. Якщо це село – щось десь допомагати на городі бабусям, сходити за продуктами, поприбирати в хаті. Повторюся: служіння іншим – найкращий метод допомоги собі в депресивному стані. 🤝
3️⃣ Звичайно ж, продовжуй молитися за неї, молитися з нею. Запропонуй разом досліджувати якусь книгу Біблії, або вивчати напамʼять, наприклад, послання Якова, чи ще якусь книгу Біблії. Головне – не залишай її, і просто будь на відстані смс чи дзвінка. 📲
Все буде добре. Можливо, не точно так, як було до війни, але буде все так, як задумав для нас Господь. Просто потрібен час для адаптації, і ми обовʼязково ще всі разом зустрінемося. Тримаймося! 🙏
Тепер запитання: Як її потішити словами, що порадити, чим допомогти? (крім молитви, я їй це казала, не допомагає)
Тут важливо розділити цю проблему на дві частини 👇
1️⃣ Моральний стан через переїзд і відсутність друзів. Такий стан зараз відчувають практично усі біженці чи переселенці. І це не залежить від їхньої духовності, від кількості друзів, від насиченості життя чи величини церкви. Просто всі ми хочемо додому, в ті обставини, в яких ми були до початку повномасштабної війни. 😔
Як з цим справлятися, якщо проблема не вирішується, і війна не закінчується так швидко, як хотілося б? Тут вже залежить від темпераменту людини. Хтось похандрить, і адаптується до нових умов, а хтось буде депресувати довго. І тут не варто якось засуджувати людину за її апатію, бо усі ми різні, і по-різному переносимо такі проблеми. 💁♂️
2️⃣ Духовний стан. Так, апатія впливає на бажання боротися і взагалі щось робити для покращення своїх стосунків з Богом. Але тут все дуже взаємоповʼязане. Не хочеться читати Біблію – треба змушувати себе сідати і читати. Не хочеться молитися, треба ставати на коліна, і казати Богу: "Не хочу молитися! Допоможи!" І, найкраще допомагає у цьому питанні, як свідчить практика – служіння іншим людям, активне волонтерство. 💪
Тож як підтримати, що порадити? 👇
1️⃣ Дзвони їй, просто розповідай про все підряд, просто спілкуйтеся, просто смійтеся, роби все, щоб вона відчула, що, всупереч обставинам, друзі є, хоч і тимчасово на відстані. Зустрічайтеся молоддю в зумі, листуйтеся в телеграмі. Якщо спілкування буде активним онлайн, буде розуміння, що всі теперішні обставини – тимчасові, і скоро все повернеться до довоєнного стану. 🔙
2️⃣ Порадь їй знайти можливість служити там, де вона знаходиться. Якщо це село – щось десь допомагати на городі бабусям, сходити за продуктами, поприбирати в хаті. Повторюся: служіння іншим – найкращий метод допомоги собі в депресивному стані. 🤝
3️⃣ Звичайно ж, продовжуй молитися за неї, молитися з нею. Запропонуй разом досліджувати якусь книгу Біблії, або вивчати напамʼять, наприклад, послання Якова, чи ще якусь книгу Біблії. Головне – не залишай її, і просто будь на відстані смс чи дзвінка. 📲
Все буде добре. Можливо, не точно так, як було до війни, але буде все так, як задумав для нас Господь. Просто потрібен час для адаптації, і ми обовʼязково ще всі разом зустрінемося. Тримаймося! 🙏
❓ Коли почалася війна, я переїхала в іншу країну. Багато друзів і знайомих залишилися в Україні, і вони розповідають все, що там відбувається. А нам тут добре, до нас дуже добре ставляться, дали все необхідне. І чомусь мені соромно за те, що в мене все добре, а в Україні страждають люди. Я відчуваю себе зрадником для своїх друзів. Що робити в такій ситуації?
Насправді це абсолютно нормальна реакція для такої ситуації. І дуже поширена. А оскільки ти, наскільки я розумію, людина віруюча, то твоє сумління змушує тебе ще більше переживати через це. 😔
Такий стан називається «синдромом вцілілого». Про нього можна багато прочитати в інтернеті. Мова про такі почуття, коли тобі вдалося вціліти, в той час, як інші загинули. І здається, що якби залишився там, де загинули інші, то можна було б якось допомогти і їм врятуватися. 🙁
Але, звичайно ж, такі думки не мають ніяких реальних підстав. Не варто себе винити в тому, що ти рятуєш своє життя. Це – нормально. Кожен українець мав право вибору в цих подіях (крім чоловіків призивного віку) – виїхати чи залишитися. І якщо ти виїхала – це дуже добре. 👍
Не варто порівнювати свої почуття й обставини з почуттями й обставинами інших. Завжди знайдеться той, у кого вони гірші, ніж у тебе. Ми ж не змагаємося. 💁
Я не знаю, звідки саме ти виїхала, але, наприклад, зовсім недавно влада дуже просила, щоб люди виїхали зі східних областей України. Адже якраз це полегшить роботу військових на цій території. І коли я читаю, що люди там так і не виїхали, та ще й дітей біля себе тримають, а потім ці діти гинуть, від цього дуже боляче стає. 😢
Отже, що робити, щоб не було сорому від того, що виїхала:
🔸 Можна записатися, наприклад, у якусь волонтерську організацію, щоб допомагати іншим біженцям.
🔸 Можна підтримувати тих, кому важко, особистими повідомленнями, постами в фейсбуку й інстаграмі, і, звичайно ж, молитвами.
Тобто задіяти усі можливості, щоб бути комусь корисним. І частіше дякувати за те, що Бог тебе привів саме в цю країну. Адже у Нього на тебе є певні плани, і Він хоче бачити саме у цьому місці в цей час. Тому не сумуй, ти там, де маєш бути. 🙏
Насправді це абсолютно нормальна реакція для такої ситуації. І дуже поширена. А оскільки ти, наскільки я розумію, людина віруюча, то твоє сумління змушує тебе ще більше переживати через це. 😔
Такий стан називається «синдромом вцілілого». Про нього можна багато прочитати в інтернеті. Мова про такі почуття, коли тобі вдалося вціліти, в той час, як інші загинули. І здається, що якби залишився там, де загинули інші, то можна було б якось допомогти і їм врятуватися. 🙁
Але, звичайно ж, такі думки не мають ніяких реальних підстав. Не варто себе винити в тому, що ти рятуєш своє життя. Це – нормально. Кожен українець мав право вибору в цих подіях (крім чоловіків призивного віку) – виїхати чи залишитися. І якщо ти виїхала – це дуже добре. 👍
Не варто порівнювати свої почуття й обставини з почуттями й обставинами інших. Завжди знайдеться той, у кого вони гірші, ніж у тебе. Ми ж не змагаємося. 💁
Я не знаю, звідки саме ти виїхала, але, наприклад, зовсім недавно влада дуже просила, щоб люди виїхали зі східних областей України. Адже якраз це полегшить роботу військових на цій території. І коли я читаю, що люди там так і не виїхали, та ще й дітей біля себе тримають, а потім ці діти гинуть, від цього дуже боляче стає. 😢
Отже, що робити, щоб не було сорому від того, що виїхала:
🔸 Можна записатися, наприклад, у якусь волонтерську організацію, щоб допомагати іншим біженцям.
🔸 Можна підтримувати тих, кому важко, особистими повідомленнями, постами в фейсбуку й інстаграмі, і, звичайно ж, молитвами.
Тобто задіяти усі можливості, щоб бути комусь корисним. І частіше дякувати за те, що Бог тебе привів саме в цю країну. Адже у Нього на тебе є певні плани, і Він хоче бачити саме у цьому місці в цей час. Тому не сумуй, ти там, де маєш бути. 🙏
Мене в дитинстві не брав гіпноз. Коли мама вмикала сеанси Кашпіровського, я вдавав, що засинаю, і мені було смішно від того, що хтось на це ведеться. Але людей, які піддавалися гіпнотичному впливу, на моє здивування, було дуже і дуже багато. Пройшли роки, я так і залишився скептиком, це мені у свій час допомогло повірити в Бога, хоча, можливо, це звучить дивно. Будь-яку інформацію, яку я отримую, я стараюся піддавати критиці, щоб не повірити в фейк чи не проковтнути якусь брехню. 🧐
Цікаво, що Кашпіровський і Чумак з екранів давно зникли, але після них, схоже, хтось десь там вгорі зрозумів, що через телебачення можна досить сильно впливати на маси, і навіть на відстані люди можуть піддаватися впливу. І, як кажуть, понеслась! 🚀
Я памʼятаю, як років 10 тому пророчили, що вплив телебачення з розвитком інтернету буде зменшуватися, але роки йдуть, а цей вплив не змінюється, навіть підсилюється за допомогою інших видів інтернет-медіа. 📺
Маркетологи кажуть, що для того, щоб ви сформували позитивне ставлення до продукту, потрібно, щоб ви побачили його рекламу хоча б 9 разів. В той самий час у нас з вами розвинулася так звана "рекламна сліпота", і тому ми звертаємо увагу тільки на кожен третій показ реклами. А тепер порахуйте, скільки разів потрібно вам показати рекламу, щоб сформувати позитивне ставлення до продукту, який рекламується. 27. Отже, щоб сформувати в вашій голові позитивне ставлення, вам потрібно показати рекламу продукту (бажано в різних варіаціях) 27 разів на день. 🤪
А тепер увімкніть російські канали (насправді, не варто). І порахуйте, скільки разів на день ведучі розповідають вам про фашистів і "нациків" в Україні. І так щодня, і в різних варіантах. А коли ви заходите в інтернет, там навколо купа роликів, текстів, картинок, які теж роблять з вас прихильників "продукту" під назвою "русский мир". 🤯
Як результат – армія повністю відданих цій ідеї людей. Саме російські телеканали роками дивилися люди в росії, на Донбасі та в Криму до початку війни. Саме російські телеканали підготували віру людей в те, що "нацики" і "америкоси" їх хочуть знищити, бо вони їм заздрять. Неважливо, що росіяни живуть бідно, їх запрограмували, що Америка їм заздрить. Неважливо, що родичі в Україні їм розповідають, що самі ніколи фашистів в очі не бачили, вони ніколи в це не повірять, бо інші ідеї закарбовані в їхньому мозку. 😵💫
Тобто критичне мислення уже не працює. А тому, у кого не працює критичне мислення, можна впарювати будь-яку ідею, і не потрібен гіпноз, хоча російська пропаганда, мабуть, і є одним із видів цього самого гіпнозу. І коли кажуть, що війна – це мир, люди вірять, і підтримують це, звеличуються вбивці, ґвалтівники, мародери: "Довкола кружляють нечестиві, тому що підноситься мерзенність людей" (Пс. 11:9) 🤦♂️
Сьогодні прочитав у Біблії цей псалом. А там саме про майбутнє російського телебачення сказано: "Господь знищить усі зрадливі уста й зухвалий язик тих, котрі кажуть: Нашим язиком ми переможемо, уста наші при нас! Хто є нашим паном?" (Пс. 11:4,5) Мені подобається, як ці вірші звучать у російському сучасному перекладі: "О если бы Господь вырвал все языки льстивые и закрыл уста, говорящие высокомерно! Они смело хвалятся : «Языком своим победу одержим, свое слово еще скажем, нам никто не указ!»" Таке враження, що Давид Скабєєву процитував... 😏
Ну а поки вони хизуються своїми майбутніми "перемогами", нам варто працювати над критичним мисленням, і довірою до Бога. Критичне мислення захистить від фейків, довіра до Бога дасть надію на переможне майбутнє. Повірте, прийде час розплати. ☝️
"Господи... збережи нас від цього роду навіки" (Пс. 11:8) 🙏
Цікаво, що Кашпіровський і Чумак з екранів давно зникли, але після них, схоже, хтось десь там вгорі зрозумів, що через телебачення можна досить сильно впливати на маси, і навіть на відстані люди можуть піддаватися впливу. І, як кажуть, понеслась! 🚀
Я памʼятаю, як років 10 тому пророчили, що вплив телебачення з розвитком інтернету буде зменшуватися, але роки йдуть, а цей вплив не змінюється, навіть підсилюється за допомогою інших видів інтернет-медіа. 📺
Маркетологи кажуть, що для того, щоб ви сформували позитивне ставлення до продукту, потрібно, щоб ви побачили його рекламу хоча б 9 разів. В той самий час у нас з вами розвинулася так звана "рекламна сліпота", і тому ми звертаємо увагу тільки на кожен третій показ реклами. А тепер порахуйте, скільки разів потрібно вам показати рекламу, щоб сформувати позитивне ставлення до продукту, який рекламується. 27. Отже, щоб сформувати в вашій голові позитивне ставлення, вам потрібно показати рекламу продукту (бажано в різних варіаціях) 27 разів на день. 🤪
А тепер увімкніть російські канали (насправді, не варто). І порахуйте, скільки разів на день ведучі розповідають вам про фашистів і "нациків" в Україні. І так щодня, і в різних варіантах. А коли ви заходите в інтернет, там навколо купа роликів, текстів, картинок, які теж роблять з вас прихильників "продукту" під назвою "русский мир". 🤯
Як результат – армія повністю відданих цій ідеї людей. Саме російські телеканали роками дивилися люди в росії, на Донбасі та в Криму до початку війни. Саме російські телеканали підготували віру людей в те, що "нацики" і "америкоси" їх хочуть знищити, бо вони їм заздрять. Неважливо, що росіяни живуть бідно, їх запрограмували, що Америка їм заздрить. Неважливо, що родичі в Україні їм розповідають, що самі ніколи фашистів в очі не бачили, вони ніколи в це не повірять, бо інші ідеї закарбовані в їхньому мозку. 😵💫
Тобто критичне мислення уже не працює. А тому, у кого не працює критичне мислення, можна впарювати будь-яку ідею, і не потрібен гіпноз, хоча російська пропаганда, мабуть, і є одним із видів цього самого гіпнозу. І коли кажуть, що війна – це мир, люди вірять, і підтримують це, звеличуються вбивці, ґвалтівники, мародери: "Довкола кружляють нечестиві, тому що підноситься мерзенність людей" (Пс. 11:9) 🤦♂️
Сьогодні прочитав у Біблії цей псалом. А там саме про майбутнє російського телебачення сказано: "Господь знищить усі зрадливі уста й зухвалий язик тих, котрі кажуть: Нашим язиком ми переможемо, уста наші при нас! Хто є нашим паном?" (Пс. 11:4,5) Мені подобається, як ці вірші звучать у російському сучасному перекладі: "О если бы Господь вырвал все языки льстивые и закрыл уста, говорящие высокомерно! Они смело хвалятся : «Языком своим победу одержим, свое слово еще скажем, нам никто не указ!»" Таке враження, що Давид Скабєєву процитував... 😏
Ну а поки вони хизуються своїми майбутніми "перемогами", нам варто працювати над критичним мисленням, і довірою до Бога. Критичне мислення захистить від фейків, довіра до Бога дасть надію на переможне майбутнє. Повірте, прийде час розплати. ☝️
"Господи... збережи нас від цього роду навіки" (Пс. 11:8) 🙏
❓Самогубство — гріх? Якщо вже все прям дуже погано.
Що таке самогубство? Це вбивство себе. За своєю волею забрати життя. Чи є вбивство гріхом? Думаю, всі розуміють, що так. Але є серйозна різниця між вбивством когось і самогубством. Після вбивства є час і можливість покаятися. Після самогубства – ніяк. Так, можна говорити про якісь секунди, поки людина ще не померла, що вона в той час може встигнути покаятись у своєму вчинку й отримати спасіння, але ці шанси дуже мізерні. Відповідно потрібно чітко розуміти, що самогубство – це гріх, після якого може бути смерть навіки. 😢
У Біблії згадуються люди, які звершили самогубство. Найвідоміший, мабуть, Юда, який зрадив Христа. Але крім нього є ще троє: Саул (1 Сам. 31:4), Ахітофел (2 Сам. 17:23), Зімрі (1 Цар. 16:18). Знаєш, що їх обʼєднує? Вони були нечестивими, злими людьми. 😡
Можливо, ти думаєш, що не було інших, які бажали собі смерті? Були. Найвідоміші, це – Єремія (Єрем. 20:14), Ілля (1 Цар. 19:4), Йов (3:11). Але вони не здійснили самогубства. Що обʼєднує цих людей? Повна довіра Господу. 🙏
Як ти думаєш, у Йова було все прям дуже погано? Таки було. Він втратив усе, що у нього було, похоронив 10-х дітей, його не розуміли друзі, дружина, і сам захворів на таку хворобу, що надії на одужання нема... Були у нього підстави здійснити самогубство? Якщо дивитися на ситуацію очима людини – так. Але це якщо бачити ситуацію тільки у площині видимого людям. А книга Йова відкриває нам подібні ситуації трохи більше – відкриває невидимі для нас речі. І тоді стає зрозуміло, що все, що навколо нас має якусь мету. Мало того, з Божою допомогою це все вирішується. ☝️
Розповідають, що одного разу в Лувр зайшов на екскурсію відомий гросмейстер, і, звичайно ж, його там зацікавила картина з шахами. На ній зображений лікар Фауст, який грає в шахи з сатаною. Лікар засмучений, бо йому поставлений мат – партія програна. Так от гросмейстер довгенько стояв біля тієї картини, і раптом закричав на весь музей: "Ні! Це не мат! Є ще два ходи – королем і конем!" ♟
Запамʼятай: Богу мат поставити ніхто не зможе. Та ситуація, у якій ти знаходишся, може бути схожа на шах, але якщо ти вхопишся за руку Бога, вона ніколи не стане матом. Він знає твою біду, Він знає твій біль і твої сльози. І Йому просто не терпиться вирішити всі негаразди у твоєму житті, але Він чекає твого посвячення Йому. Коли ми здаємося, коли ми кажемо Йому: «Боже, я нічого вже не можу робити.... Роби Ти!», Він починає робити. Так, можливо, потрібно трішки більше часу, ніж тобі того хочеться, можливо потрібно трішечки більше почекати відповіді від Нього, але памʼятай: «Щастить тому, хто спокійно очікує Господнього спасіння» (Пл. Єрем. 3:26) 😔
Як закінчив Саул, який не дочекався спасіння від Бога? Швидше за все, загинув навіки. Чого дочекався Йов, який мав більше причин для самогубства, ніж Саул? Він отримав благословень ще при житті у два рази більше, ніж мав до того. Але найголовніше – він не втратив вічного життя. 😇
Господь дуже любить тебе. Він зараз поруч. Він плаче з тобою. Він тримає тебе за руку, обіймає тебе міцно, і шепоче: "Я прийшов у цей світ заради тебе, я вже помер замість тебе, тобі не потрібно помирати, Я все зроблю, щоб твоє життя наповнилося фарбами. Просто трішечки почекай... Люблю тебе..." ❤️
Що таке самогубство? Це вбивство себе. За своєю волею забрати життя. Чи є вбивство гріхом? Думаю, всі розуміють, що так. Але є серйозна різниця між вбивством когось і самогубством. Після вбивства є час і можливість покаятися. Після самогубства – ніяк. Так, можна говорити про якісь секунди, поки людина ще не померла, що вона в той час може встигнути покаятись у своєму вчинку й отримати спасіння, але ці шанси дуже мізерні. Відповідно потрібно чітко розуміти, що самогубство – це гріх, після якого може бути смерть навіки. 😢
У Біблії згадуються люди, які звершили самогубство. Найвідоміший, мабуть, Юда, який зрадив Христа. Але крім нього є ще троє: Саул (1 Сам. 31:4), Ахітофел (2 Сам. 17:23), Зімрі (1 Цар. 16:18). Знаєш, що їх обʼєднує? Вони були нечестивими, злими людьми. 😡
Можливо, ти думаєш, що не було інших, які бажали собі смерті? Були. Найвідоміші, це – Єремія (Єрем. 20:14), Ілля (1 Цар. 19:4), Йов (3:11). Але вони не здійснили самогубства. Що обʼєднує цих людей? Повна довіра Господу. 🙏
Як ти думаєш, у Йова було все прям дуже погано? Таки було. Він втратив усе, що у нього було, похоронив 10-х дітей, його не розуміли друзі, дружина, і сам захворів на таку хворобу, що надії на одужання нема... Були у нього підстави здійснити самогубство? Якщо дивитися на ситуацію очима людини – так. Але це якщо бачити ситуацію тільки у площині видимого людям. А книга Йова відкриває нам подібні ситуації трохи більше – відкриває невидимі для нас речі. І тоді стає зрозуміло, що все, що навколо нас має якусь мету. Мало того, з Божою допомогою це все вирішується. ☝️
Розповідають, що одного разу в Лувр зайшов на екскурсію відомий гросмейстер, і, звичайно ж, його там зацікавила картина з шахами. На ній зображений лікар Фауст, який грає в шахи з сатаною. Лікар засмучений, бо йому поставлений мат – партія програна. Так от гросмейстер довгенько стояв біля тієї картини, і раптом закричав на весь музей: "Ні! Це не мат! Є ще два ходи – королем і конем!" ♟
Запамʼятай: Богу мат поставити ніхто не зможе. Та ситуація, у якій ти знаходишся, може бути схожа на шах, але якщо ти вхопишся за руку Бога, вона ніколи не стане матом. Він знає твою біду, Він знає твій біль і твої сльози. І Йому просто не терпиться вирішити всі негаразди у твоєму житті, але Він чекає твого посвячення Йому. Коли ми здаємося, коли ми кажемо Йому: «Боже, я нічого вже не можу робити.... Роби Ти!», Він починає робити. Так, можливо, потрібно трішки більше часу, ніж тобі того хочеться, можливо потрібно трішечки більше почекати відповіді від Нього, але памʼятай: «Щастить тому, хто спокійно очікує Господнього спасіння» (Пл. Єрем. 3:26) 😔
Як закінчив Саул, який не дочекався спасіння від Бога? Швидше за все, загинув навіки. Чого дочекався Йов, який мав більше причин для самогубства, ніж Саул? Він отримав благословень ще при житті у два рази більше, ніж мав до того. Але найголовніше – він не втратив вічного життя. 😇
Господь дуже любить тебе. Він зараз поруч. Він плаче з тобою. Він тримає тебе за руку, обіймає тебе міцно, і шепоче: "Я прийшов у цей світ заради тебе, я вже помер замість тебе, тобі не потрібно помирати, Я все зроблю, щоб твоє життя наповнилося фарбами. Просто трішечки почекай... Люблю тебе..." ❤️
Я з дитинства любив День перемоги. Мені подобалися паради, святковий настрій, радісна музика. Всі люди навколо усміхалися, ходили з квітами. Але я взагалі не памʼятаю, щоб моя бабуся, яка пройшла війну, побувавши в Німеччині гастарбайтером, якось святкувала цей день. 🤔
А сьогодні, коли війна увірвалася в моє життя, і життя моїх співвітчизників, я й сам розумію, що коли буде, дасть Бог, новий український День перемоги, я не буду святкувати його. Для мене це буде день памʼяті, памʼяті й оплакування усіх тих, кого ця страшна війна забрала з собою. 😢
Щороку до сьогоднішнього дня я в цей день писав у своїх дописах 8 травня: "Ніколи знову". Але, на жаль, сьогодні я змушений писати інше, бо війна таки повторилася. Таке враження, що ці 77 років вона набиралася сил, ненависті, і в новій упаковці прийшла в Україну, щоб знищувати все навколо себе. 😡
І сьогодні наші жорстокі сусіди кричать, що треба святкувати День перемоги 9 травня, бо так було завжди, і обовʼязковим атрибутом цього свята має бути георгіївська стрічка, бо це завжди було символом перемоги над фашизмом. Справді? 👇
1️⃣ Капітуляція Німеччини була саме 8 травня, тобто війна закінчилася саме у цей день. Парад перемоги у 1945 році проводився не 9 травня, а 24 червня. Наступного разу День перемоги так помпезно святкувався аж через 20 років. Він навіть не був вихідним днем. Потім почали його святкувати кожних 10 років. І тільки з 1995 року в росії День перемоги почали святкувати щороку, перетворивши його практично на День пропаганди війни.
2️⃣ Георгіївська стрічка. Її взагалі почали чіпляти всюди на День перемоги тільки починаючи з 2005 року в росії.
Тож ці традиції, які є священними для росіян, і вони кричать усюди, що має бути саме так – це чисто їхні традиції, які вони яро навʼязують іншим. 💁♂️
Сьогодні для мене 8 травня – день скорботи й трауру за тими, хто загинув від фашизму у Другій світовій війні. А ще сьогодні для мене 8 травня – день скорботи й трауру за тими, хто загинув від рашизму у війні росії проти України. Тож усі їхні традиції й святкування я підсвідомо сьогодні сприймаю як танці на кістках полеглих за свою свободу. 😔
Памʼятаймо минуле, щоб воно не повторювалося знову і знову. Біблія говорить: «Згадайте дні давнини, осмисліть роки минулих поколінь. Запитай у свого батька, і він розповість тобі, запитай у своїх старців, і вони скажуть тобі» (Повторення Закону 32:7). Так, в майбутньому, якщо Бог дозволить пережити цю війну, щороку 8 травня вже я буду розповідати своїм внукам про те, що довелося пережити багатостраждальному українському народу протягом поколінь, а особливо в цей час геноциду від рук російських загарбників, який, здавалось би, немислимий у 21 столітті. 🤦♂️
Боже, зупини війну. І саме з Твоєю допомогою сьогодні ми памʼятаємо і перемагаємо! 🙏
А сьогодні, коли війна увірвалася в моє життя, і життя моїх співвітчизників, я й сам розумію, що коли буде, дасть Бог, новий український День перемоги, я не буду святкувати його. Для мене це буде день памʼяті, памʼяті й оплакування усіх тих, кого ця страшна війна забрала з собою. 😢
Щороку до сьогоднішнього дня я в цей день писав у своїх дописах 8 травня: "Ніколи знову". Але, на жаль, сьогодні я змушений писати інше, бо війна таки повторилася. Таке враження, що ці 77 років вона набиралася сил, ненависті, і в новій упаковці прийшла в Україну, щоб знищувати все навколо себе. 😡
І сьогодні наші жорстокі сусіди кричать, що треба святкувати День перемоги 9 травня, бо так було завжди, і обовʼязковим атрибутом цього свята має бути георгіївська стрічка, бо це завжди було символом перемоги над фашизмом. Справді? 👇
1️⃣ Капітуляція Німеччини була саме 8 травня, тобто війна закінчилася саме у цей день. Парад перемоги у 1945 році проводився не 9 травня, а 24 червня. Наступного разу День перемоги так помпезно святкувався аж через 20 років. Він навіть не був вихідним днем. Потім почали його святкувати кожних 10 років. І тільки з 1995 року в росії День перемоги почали святкувати щороку, перетворивши його практично на День пропаганди війни.
2️⃣ Георгіївська стрічка. Її взагалі почали чіпляти всюди на День перемоги тільки починаючи з 2005 року в росії.
Тож ці традиції, які є священними для росіян, і вони кричать усюди, що має бути саме так – це чисто їхні традиції, які вони яро навʼязують іншим. 💁♂️
Сьогодні для мене 8 травня – день скорботи й трауру за тими, хто загинув від фашизму у Другій світовій війні. А ще сьогодні для мене 8 травня – день скорботи й трауру за тими, хто загинув від рашизму у війні росії проти України. Тож усі їхні традиції й святкування я підсвідомо сьогодні сприймаю як танці на кістках полеглих за свою свободу. 😔
Памʼятаймо минуле, щоб воно не повторювалося знову і знову. Біблія говорить: «Згадайте дні давнини, осмисліть роки минулих поколінь. Запитай у свого батька, і він розповість тобі, запитай у своїх старців, і вони скажуть тобі» (Повторення Закону 32:7). Так, в майбутньому, якщо Бог дозволить пережити цю війну, щороку 8 травня вже я буду розповідати своїм внукам про те, що довелося пережити багатостраждальному українському народу протягом поколінь, а особливо в цей час геноциду від рук російських загарбників, який, здавалось би, немислимий у 21 столітті. 🤦♂️
Боже, зупини війну. І саме з Твоєю допомогою сьогодні ми памʼятаємо і перемагаємо! 🙏
Він не здасться. Він буде вбивати і своїх, і чужих, поки буде така можливість. І його народ теж це робитиме, поки буде кого вбивати. І я тепер знаю причину... 🧐
Раніше, мені здається, це не було так очевидно. Але цього року, переглянувши, як росіяни святкували День перемоги, я помітив основну причину, чому вони будуть готові ненавидіти і вбивати всіх навколо до кінця. 😡
Це гордість. Безпричинна гордість. Я памʼятаю, як в СРСР мене, як і інших дітей, вчили гордитися своєю країною, її досягненнями, яких насправді не було (привіт, Оруелл), я памʼятаю цю фразу: "Человек – это звучит гордо!". І сьогодні в росії пропаганда активно вчить людей гордитися їхньою країною. 😏
І ось тут у них починає в голові закипати. Вони кричать: "Это ми побєділі!", "Ми всех побєдім!", "Оні нас зауважают!" А їх ніхто не поважає. А гордитися толком немає чим. Немає фінансового добробуту, немає хвалених перемог, немає поваги до них, ніхто їх не боїться, і весь світ просто сміється вже з них, і крутить пальцем біля виска. І це їх злить страшенно. І вони готові повбивати всіх навколо тільки за те, що їх не поважають. 🤯
Саме гордість змушує путіна не відступити з української землі, не досягнувши мети, до якої він прагнув, саме гордість не дозволяє визнати будь-які помилки у своєму житті, саме гордість змушує їх брехати, брехати, брехати. Але є проблемка, яку він не передбачив: "Бог гордим противиться..." (Якова 4:6) А воювати з Богом – таке собі задоволення. 🤔
Саме гордість стала причиною падіння сатани, який і зараз рухає мільйонами людей у цій кровожерливій країні, починаючи від президента, закінчуючи простою жінкою, яка у телефонній розмові зі своїм чоловіком-воякою, кипить ненавистю до українських дітей і мріє знущатися і вбивати їх. "Нечестивий вистежує праведника, шукаючи, як би його погубити" (Пс. 37:32). 😢
У цьому ж псалмі є цікаві слова, які мені декого нагадують: "Я бачив владного нечестивця, який піднімався вгору, наче крислате дерево. Але він зник, і його вже нема, – я шукав його, та не знайшов" (Пс. 37:35, 36) Саме такий кінець того, хто наважується протистояти Богу. ☝️
А хто хоче отримати перемогу, має рухатися в протилежному напрямку: "Надійся на Господа, тримайся Його дороги, і Він тебе піднесе, щоб ти успадкував землю. Ти побачиш, як нечестивці будуть знищені... Адже майбутнє за людиною миру" (Пс. 37:34, 37) 😇
Дорогі мої "люди миру", ми обовʼязково матимемо майбутнє, бо Господь – наша сила і наша перемога! 🙏
Раніше, мені здається, це не було так очевидно. Але цього року, переглянувши, як росіяни святкували День перемоги, я помітив основну причину, чому вони будуть готові ненавидіти і вбивати всіх навколо до кінця. 😡
Це гордість. Безпричинна гордість. Я памʼятаю, як в СРСР мене, як і інших дітей, вчили гордитися своєю країною, її досягненнями, яких насправді не було (привіт, Оруелл), я памʼятаю цю фразу: "Человек – это звучит гордо!". І сьогодні в росії пропаганда активно вчить людей гордитися їхньою країною. 😏
І ось тут у них починає в голові закипати. Вони кричать: "Это ми побєділі!", "Ми всех побєдім!", "Оні нас зауважают!" А їх ніхто не поважає. А гордитися толком немає чим. Немає фінансового добробуту, немає хвалених перемог, немає поваги до них, ніхто їх не боїться, і весь світ просто сміється вже з них, і крутить пальцем біля виска. І це їх злить страшенно. І вони готові повбивати всіх навколо тільки за те, що їх не поважають. 🤯
Саме гордість змушує путіна не відступити з української землі, не досягнувши мети, до якої він прагнув, саме гордість не дозволяє визнати будь-які помилки у своєму житті, саме гордість змушує їх брехати, брехати, брехати. Але є проблемка, яку він не передбачив: "Бог гордим противиться..." (Якова 4:6) А воювати з Богом – таке собі задоволення. 🤔
Саме гордість стала причиною падіння сатани, який і зараз рухає мільйонами людей у цій кровожерливій країні, починаючи від президента, закінчуючи простою жінкою, яка у телефонній розмові зі своїм чоловіком-воякою, кипить ненавистю до українських дітей і мріє знущатися і вбивати їх. "Нечестивий вистежує праведника, шукаючи, як би його погубити" (Пс. 37:32). 😢
У цьому ж псалмі є цікаві слова, які мені декого нагадують: "Я бачив владного нечестивця, який піднімався вгору, наче крислате дерево. Але він зник, і його вже нема, – я шукав його, та не знайшов" (Пс. 37:35, 36) Саме такий кінець того, хто наважується протистояти Богу. ☝️
А хто хоче отримати перемогу, має рухатися в протилежному напрямку: "Надійся на Господа, тримайся Його дороги, і Він тебе піднесе, щоб ти успадкував землю. Ти побачиш, як нечестивці будуть знищені... Адже майбутнє за людиною миру" (Пс. 37:34, 37) 😇
Дорогі мої "люди миру", ми обовʼязково матимемо майбутнє, бо Господь – наша сила і наша перемога! 🙏
❓ В Луки 20:35 сказано, що на Небесах ми будемо подібні Ангелам. Чи означає це що статевих відмінностей більше не буде?
Ситуація там описана така: до Ісуса звернулися садукеї, і, можна сказати, загадали загадку, або головоломку, якою вони, швидше за все, допікали своїм опонентам — фарисеям. Це були дві конфесії, які мали певні розбіжності у віровченні. У той час, як фарисеї були більш консервативні у своєму вченні, наголошуючи на переданнях і законі, садукеї визнавали тільки Пʼятикнижжя Мойсея, і не вірили у воскресіння, вічне життя, ангелів. Хоч вони й визнавали Бога Творцем, але не вірили в те, що Він якимось чином втручається в життя людини. 🤔
І ось ці люди вирішили завести у глухий кут Ісуса, поставивши Йому питання про одруження після воскресіння. На що Ісус їм відповів досить цікаво. І тлумачать ці слова богослови дуже по-різному. І я не претендую на істину в останній інстанції. Все, що я напишу нижче, є моєю особистою думкою. Як воно буде насправді, ми зможемо побачити тільки після воскресіння. 💁♂️
Отже, Ісус відповів садукеям: «Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої…» (Матвія 22:29) Ось тут Він вже наголошує на тому, що вони не розуміють, що Бог має силу і мудрість все зробити якнайкраще навіть у найбільш заплутаних проблемах. Бог – всемогутній, і Він здатен розвʼязати цю проблему. ☝️
А далі Ісус каже: «… бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі» (Матвія 22:30) Зверніть увагу, що в ангелів садукеї теж не вірять, як і у воскресіння. Іншими словами, Ісус просто ніби «підколює» їх, переводячи акценти з головоломки на справжню суть запитання. Який зміст говорити про одруження після воскресіння, якщо ви все одно не вірите у воскресіння? От повірите в ангелів – то й дізнаєтеся, як люди житимуть. І далі Ісус чітко їм наводить приклад з Тори про можливість воскресіння, на що садукеям вже не було чого відповісти. Щось подібне було у розмові Ісуса з Никодимом. Він запитував про одне, а Ісус йому відповідав про інше, про те, що йому насправді потрібно було почути. Садукеї запитували про одруження, а Він їм відповів про воскресіння і силу Божу. 🤷♂️
Я не знаю, як буде після воскресіння. І ніхто, крім Бога не знає. Трактувати слова Ісуса про одруження буквально я не готовий, бо, враховуючи контекст історії, це буде трохи неправильно, на мою думку. В будь-якому разі, нам через це питання точно не варто переживати, адже, повторюся, Бог має силу і мудрість зробити все так, як буде краще для нас. І ми точно будемо дуже щасливими чи у шлюбі, чи без нього. Аби з Ним бути у вічності. 😇
Ситуація там описана така: до Ісуса звернулися садукеї, і, можна сказати, загадали загадку, або головоломку, якою вони, швидше за все, допікали своїм опонентам — фарисеям. Це були дві конфесії, які мали певні розбіжності у віровченні. У той час, як фарисеї були більш консервативні у своєму вченні, наголошуючи на переданнях і законі, садукеї визнавали тільки Пʼятикнижжя Мойсея, і не вірили у воскресіння, вічне життя, ангелів. Хоч вони й визнавали Бога Творцем, але не вірили в те, що Він якимось чином втручається в життя людини. 🤔
І ось ці люди вирішили завести у глухий кут Ісуса, поставивши Йому питання про одруження після воскресіння. На що Ісус їм відповів досить цікаво. І тлумачать ці слова богослови дуже по-різному. І я не претендую на істину в останній інстанції. Все, що я напишу нижче, є моєю особистою думкою. Як воно буде насправді, ми зможемо побачити тільки після воскресіння. 💁♂️
Отже, Ісус відповів садукеям: «Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої…» (Матвія 22:29) Ось тут Він вже наголошує на тому, що вони не розуміють, що Бог має силу і мудрість все зробити якнайкраще навіть у найбільш заплутаних проблемах. Бог – всемогутній, і Він здатен розвʼязати цю проблему. ☝️
А далі Ісус каже: «… бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі» (Матвія 22:30) Зверніть увагу, що в ангелів садукеї теж не вірять, як і у воскресіння. Іншими словами, Ісус просто ніби «підколює» їх, переводячи акценти з головоломки на справжню суть запитання. Який зміст говорити про одруження після воскресіння, якщо ви все одно не вірите у воскресіння? От повірите в ангелів – то й дізнаєтеся, як люди житимуть. І далі Ісус чітко їм наводить приклад з Тори про можливість воскресіння, на що садукеям вже не було чого відповісти. Щось подібне було у розмові Ісуса з Никодимом. Він запитував про одне, а Ісус йому відповідав про інше, про те, що йому насправді потрібно було почути. Садукеї запитували про одруження, а Він їм відповів про воскресіння і силу Божу. 🤷♂️
Я не знаю, як буде після воскресіння. І ніхто, крім Бога не знає. Трактувати слова Ісуса про одруження буквально я не готовий, бо, враховуючи контекст історії, це буде трохи неправильно, на мою думку. В будь-якому разі, нам через це питання точно не варто переживати, адже, повторюся, Бог має силу і мудрість зробити все так, як буде краще для нас. І ми точно будемо дуже щасливими чи у шлюбі, чи без нього. Аби з Ним бути у вічності. 😇
❓ «І прийшли вони туди до Ґів’ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них. І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?» 1 Сам. 10:10,11. Що це за Дух і про що міг пророкувати Саул?
Так чомусь сталося, що ми сьогодні під словом «пророкувати» розуміємо «передбачати майбутнє». І коли читаємо подібні вірші з Біблії, нам важко зрозуміти, як це вони так пророкували, адже це не один такий текст у Святому Письмі. 🤔
Але якщо заглибитися у розуміння цього слова людьми, які жили в ті часи, ми побачимо, що «пророкувати» не завжди означало «передбачати майбутнє». Якщо перечитати в Біблії все, що говорили пророки, то можна побачити, що часто вони просто передавали вістку від Бога народу. Самуїл навіть організовував школи пророків, де люди вчилися правильно звіщати Божу вістку. Апостол Павло детальніше пояснює суть пророкування: «Хто пророкує, той промовляє до людей для збудування, втіхи і розради» (1 Коринтян 14:3) 📖
Ще один цікавий аспект: «Пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свої руки, і всі жінки з тимпанами вийшли за нею у хороводі. І Маріам звернулася до них: Співайте Господу, бо Він велично прославився…» (Вихід 15:20,21) Маріам названа пророчицею. В чому заключалося її пророкування? В прославленні Бога. 🥰
І тепер повернемося до Саула. Трішки раніше Самуїл, передбачавши зустріч Саула з пророками, описав детальніше цю зустріч. «І, як тільки ввійдете в те місто, вам зустрінеться група пророків, котрі сходитимуть з узгірʼя, а попереду них гратимуть музиканти на арфах, тимпанах, сопілках і гуслах. Всі вони будуть пророкувати. Тоді зійде на тебе Господній Дух, і ти захоплено пророкуватимеш з ними…» (1 Сам. 10:5,6) 🎺
Тобто на Саула зійшов справжній Божий Дух, і він захоплено приєднався до прославлення Господа. Саме у цьому й проявлялося його пророкування. 😇
Так чомусь сталося, що ми сьогодні під словом «пророкувати» розуміємо «передбачати майбутнє». І коли читаємо подібні вірші з Біблії, нам важко зрозуміти, як це вони так пророкували, адже це не один такий текст у Святому Письмі. 🤔
Але якщо заглибитися у розуміння цього слова людьми, які жили в ті часи, ми побачимо, що «пророкувати» не завжди означало «передбачати майбутнє». Якщо перечитати в Біблії все, що говорили пророки, то можна побачити, що часто вони просто передавали вістку від Бога народу. Самуїл навіть організовував школи пророків, де люди вчилися правильно звіщати Божу вістку. Апостол Павло детальніше пояснює суть пророкування: «Хто пророкує, той промовляє до людей для збудування, втіхи і розради» (1 Коринтян 14:3) 📖
Ще один цікавий аспект: «Пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свої руки, і всі жінки з тимпанами вийшли за нею у хороводі. І Маріам звернулася до них: Співайте Господу, бо Він велично прославився…» (Вихід 15:20,21) Маріам названа пророчицею. В чому заключалося її пророкування? В прославленні Бога. 🥰
І тепер повернемося до Саула. Трішки раніше Самуїл, передбачавши зустріч Саула з пророками, описав детальніше цю зустріч. «І, як тільки ввійдете в те місто, вам зустрінеться група пророків, котрі сходитимуть з узгірʼя, а попереду них гратимуть музиканти на арфах, тимпанах, сопілках і гуслах. Всі вони будуть пророкувати. Тоді зійде на тебе Господній Дух, і ти захоплено пророкуватимеш з ними…» (1 Сам. 10:5,6) 🎺
Тобто на Саула зійшов справжній Божий Дух, і він захоплено приєднався до прославлення Господа. Саме у цьому й проявлялося його пророкування. 😇
❓ 1 Сам. 16:14: «І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа». Як це розуміти, Бог Сам послав злого духа на Саула? Духа, через якого Саул ледь не вбив Давида і вбив цілий рід священників?
І ще Давид, який знав що відбудеться, так підставив цей рід священників, чому? 1 Сам. 22:22: «А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!»
1️⃣ Про Саула і злий дух від Господа. Спробуймо уважно логічно розкласти на частинки те, що написано. Внаслідок того, що Саул відступив від Бога, Дух Святий не мав можливості впливати на нього, і Він просто відступився від Саула. В результаті, без захисту Бога, сатана отримав можливість активно здійснювати свій вплив. Тому виходить, що ніби як дії Бога стали причиною того, що злий дух почав впливати на Саула. 👿
Щось подібне було з фараоном, про якого сказано, що Бог зробив жорстоким Його серце. Насправді це була реакція самого фараона на дії Бога, і не Бог є причиною, а сам фараон. Але коли поверхнево читати, то може здатися, що саме Бог це робив. 🤔
Але в той самий час варто розуміти, як мислили люди того часу. Вони все сприймали так, що Господь є причиною всього, що відбувається у їхньому житті. Згадай слова Йова: «Хіба лише добро маємо приймати від Бога, а злого не повинні приймати?» (Йов 2:10) 🤨
2. Про Давида і його вину. Тут, на мою думку, мова про звичайні підозри Давида. Він не міг на 100% знати, що саме так відбудеться. Часто ми, коли щось станеться, говоримо: «Я так і знав, що так буде». Якщо знав, чому не попередив? Давид міг сказати, що він тут ні до чого, але тоді він не був би Давидом. Він свідомо бере на себе вину за смерть тих людей, хоча насправді то були лише його підозри, а не 100-відсоткове знання. 💁♂️
І ще Давид, який знав що відбудеться, так підставив цей рід священників, чому? 1 Сам. 22:22: «А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!»
1️⃣ Про Саула і злий дух від Господа. Спробуймо уважно логічно розкласти на частинки те, що написано. Внаслідок того, що Саул відступив від Бога, Дух Святий не мав можливості впливати на нього, і Він просто відступився від Саула. В результаті, без захисту Бога, сатана отримав можливість активно здійснювати свій вплив. Тому виходить, що ніби як дії Бога стали причиною того, що злий дух почав впливати на Саула. 👿
Щось подібне було з фараоном, про якого сказано, що Бог зробив жорстоким Його серце. Насправді це була реакція самого фараона на дії Бога, і не Бог є причиною, а сам фараон. Але коли поверхнево читати, то може здатися, що саме Бог це робив. 🤔
Але в той самий час варто розуміти, як мислили люди того часу. Вони все сприймали так, що Господь є причиною всього, що відбувається у їхньому житті. Згадай слова Йова: «Хіба лише добро маємо приймати від Бога, а злого не повинні приймати?» (Йов 2:10) 🤨
2. Про Давида і його вину. Тут, на мою думку, мова про звичайні підозри Давида. Він не міг на 100% знати, що саме так відбудеться. Часто ми, коли щось станеться, говоримо: «Я так і знав, що так буде». Якщо знав, чому не попередив? Давид міг сказати, що він тут ні до чого, але тоді він не був би Давидом. Він свідомо бере на себе вину за смерть тих людей, хоча насправді то були лише його підозри, а не 100-відсоткове знання. 💁♂️
❓ Буття 9:3. Сказано, що після потопу Бог дав ВСЕ в їжу. Сказано, що все, що плазує, буде на споживу. Тут чітко сказано, що все дав в їжу. Якщо так, то чому існують досі заборони на щось, оскільки Бог потім сказав, що «Що Бог очистив, те чисте»?
Справді, до потопу люди не їли мʼяса. Практично єдина причина, для чого могли вбивати тварин – принесення їх у жертву. Тому Бог і сказав Ною взяти до ковчега по 7 пар чистих тварин (яких могли приносити в жертву), і по 1 парі нечистих тварин (які не годилися для жертв). 🦒
А після потопу, коли з їжею були певні проблеми, Бог дозволив їсти мʼясо. І тепер уявімо, що Ной заколов свиню, і відсвяткував таке повеління Господа. Сьогодні ми б не знали таких тварин як свині, бо нечисті тварини були тільки по одній парі. Але не це головне. 🐖
Пропоную детальніше прочитати цей вірш. «І все, що живе і рухається, буде вам на поживу. Як зелені рослини – віддав я вам усе» (Буття 9:3) Тобто тепер так само як і зелень, можна їсти мʼясо. А чи можна їсти ВСЮ зелень? Не секрет, що є отруйні рослини, є рослини, які просто не годяться для їжі. Але ж Бог дав усе для їжі! Так само і з тваринами – чомусь люди не їдять ВСЕ. Адже після мʼяса деяких тварин чи риб, наприклад, можна й, як кажуть, дуба дати. ⚰️
Крім того, якби цей вірш був єдиним у Біблії, що говорить про харчування, то ще можна було б сказати, що Бог дав право людині самій визначати, що для неї підходить для вживання, а що ні. Але якщо подивитися масу інших віршів, де вказується, що мʼясо нечистих тварин не тільки для жертв не підходять, але й для їди, то стає зрозуміло, що після потопу Бог дав дозвіл вживати мʼясо чистих тварин. 🐄
А щодо того, що Бог очистив, то не зустрічав я в Біблії інформації про те, що Він це зробив щодо нечистого. Навпаки, написано неодноразово, що це гидота. Так, є кілька текстів, які можна притягнути за вуха до думки, що Бог дозволив їсти нечисте, але врахуйте наступну інформацію: єврею назвати, наприклад, свиню, їжею – навіть в голову не може прийти. Це як для нас, українців, назвати щура їжею. Немислимо. Так от, завжди, коли в Біблії говориться про їжу, мова не про нечисте, а тільки про те, що дозволене Богом, і яке може взагалі називатися їжею. 🐓
А сама фраза «Що Бог очистив, того не вважай за погане!» (Дії 10:15) була сказана у видінні Петру, і стосувалася вона не зовсім нечистих тварин. Сам Петро чітко це зрозумів, і потім сам пояснював: «І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою» (Дії 10:28). Тобто Петро чудово зрозумів усі символи видіння, а сучасні християни все трактують по-своєму. 💁♂️
P.S.: Ще на цю тему писав ось тут, і ось тут, і навіть ось тут.
Справді, до потопу люди не їли мʼяса. Практично єдина причина, для чого могли вбивати тварин – принесення їх у жертву. Тому Бог і сказав Ною взяти до ковчега по 7 пар чистих тварин (яких могли приносити в жертву), і по 1 парі нечистих тварин (які не годилися для жертв). 🦒
А після потопу, коли з їжею були певні проблеми, Бог дозволив їсти мʼясо. І тепер уявімо, що Ной заколов свиню, і відсвяткував таке повеління Господа. Сьогодні ми б не знали таких тварин як свині, бо нечисті тварини були тільки по одній парі. Але не це головне. 🐖
Пропоную детальніше прочитати цей вірш. «І все, що живе і рухається, буде вам на поживу. Як зелені рослини – віддав я вам усе» (Буття 9:3) Тобто тепер так само як і зелень, можна їсти мʼясо. А чи можна їсти ВСЮ зелень? Не секрет, що є отруйні рослини, є рослини, які просто не годяться для їжі. Але ж Бог дав усе для їжі! Так само і з тваринами – чомусь люди не їдять ВСЕ. Адже після мʼяса деяких тварин чи риб, наприклад, можна й, як кажуть, дуба дати. ⚰️
Крім того, якби цей вірш був єдиним у Біблії, що говорить про харчування, то ще можна було б сказати, що Бог дав право людині самій визначати, що для неї підходить для вживання, а що ні. Але якщо подивитися масу інших віршів, де вказується, що мʼясо нечистих тварин не тільки для жертв не підходять, але й для їди, то стає зрозуміло, що після потопу Бог дав дозвіл вживати мʼясо чистих тварин. 🐄
А щодо того, що Бог очистив, то не зустрічав я в Біблії інформації про те, що Він це зробив щодо нечистого. Навпаки, написано неодноразово, що це гидота. Так, є кілька текстів, які можна притягнути за вуха до думки, що Бог дозволив їсти нечисте, але врахуйте наступну інформацію: єврею назвати, наприклад, свиню, їжею – навіть в голову не може прийти. Це як для нас, українців, назвати щура їжею. Немислимо. Так от, завжди, коли в Біблії говориться про їжу, мова не про нечисте, а тільки про те, що дозволене Богом, і яке може взагалі називатися їжею. 🐓
А сама фраза «Що Бог очистив, того не вважай за погане!» (Дії 10:15) була сказана у видінні Петру, і стосувалася вона не зовсім нечистих тварин. Сам Петро чітко це зрозумів, і потім сам пояснював: «І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою» (Дії 10:28). Тобто Петро чудово зрозумів усі символи видіння, а сучасні християни все трактують по-своєму. 💁♂️
P.S.: Ще на цю тему писав ось тут, і ось тут, і навіть ось тут.
❓ Скажіть, будь ласка, чи може бути якесь передвизначення спасіння? Тобто чи можна якось знати людині, що вона буде спасенна?
Жив колись такий дядько, якого звали Жан Кальвін. Він запровадив доктрину про те, що людина не може ніяк вплинути на своє спасіння, адже Бог визначив одних людей на спасіння, інших на погибель. Засновував він свою думку на текстах: «Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів, а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив» (Рим. 8:29-30) 📖
Знову ж таки, щоб зрозуміти, про що мова, треба детальніше поглянути на цей текст, і проаналізувати інші місця в Біблії на цю тему. Отже, ланцюжок дій Бога: наперед пізнав – визначив наперед – покликав – оправдав – прославив. Він починається не з «визначив», а з «наперед пізнав». Акценти зміщені з рішень Бога на Його можливість знати наперед. Тобто Бог знає все, відповідно і те, чи оберу я Бога і спасіння у своєму житті, чи відмовлюся від Нього. 🤔
Відповідно, мова тут про тих, хто вирішив таки отримати спасіння. А Бог «… бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини» (1 Тим. 2:4) Про це неодноразово згадується в Біблії. Тобто можна сказати, що Бог усіх людей призначив для спасіння. А от чи хочуть цього самі люди – це вже інше питання. 💁♂️
Отже, якщо людина щиро визнає Ісуса своїм Спасителем, це визнання, по-перше, змінює її життя вже зараз, а по-друге, визначає її до спасіння. 😇
Жив колись такий дядько, якого звали Жан Кальвін. Він запровадив доктрину про те, що людина не може ніяк вплинути на своє спасіння, адже Бог визначив одних людей на спасіння, інших на погибель. Засновував він свою думку на текстах: «Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів, а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив» (Рим. 8:29-30) 📖
Знову ж таки, щоб зрозуміти, про що мова, треба детальніше поглянути на цей текст, і проаналізувати інші місця в Біблії на цю тему. Отже, ланцюжок дій Бога: наперед пізнав – визначив наперед – покликав – оправдав – прославив. Він починається не з «визначив», а з «наперед пізнав». Акценти зміщені з рішень Бога на Його можливість знати наперед. Тобто Бог знає все, відповідно і те, чи оберу я Бога і спасіння у своєму житті, чи відмовлюся від Нього. 🤔
Відповідно, мова тут про тих, хто вирішив таки отримати спасіння. А Бог «… бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини» (1 Тим. 2:4) Про це неодноразово згадується в Біблії. Тобто можна сказати, що Бог усіх людей призначив для спасіння. А от чи хочуть цього самі люди – це вже інше питання. 💁♂️
Отже, якщо людина щиро визнає Ісуса своїм Спасителем, це визнання, по-перше, змінює її життя вже зараз, а по-друге, визначає її до спасіння. 😇
❓ Чи справді Ісус не виконував закон Мойсея? Івана 5:18
Прочитаймо цей текст: "Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові" (Івана 5:18) 📖
Як і завжди, наголошую: щоб зрозуміти будь-який біблійний текст, потрібно обовʼязково читати контекст. Отже, що сталося перед цим? Ісус в суботу зцілив людину, і юдеї саме за це його переслідували, адже вони вважали, що в суботу зцілювати не можна. 🤦♂️
Тож у цьому вірші говориться не про те, що Іван, який писав це Євангеліє, підтримує думку, що Ісус порушив суботу, а про те, що це було звинуваченням з боку юдеїв: "І стали юдеї переслідувати Ісуса й намагалися Його вбити за те, що робив таке в суботу" (Івана 5:16) 😏
А тепер повернемося до запитання. Чи справді Ісус не виконував закон Мойсея? На мою думку, запитання поставлене неправильно. Дотримання суботи – це 4-а заповідь, яку Сам Бог написав на скрижалях. Тому називати її законом Мойсея не зовсім правильно. 🤷♂️
Завжди, коли Ісуса звинувачували у порушенні суботи, мова була про їхнє, фарисейське розуміння виконання цієї заповіді. Ісус же вчив своєю поведінкою, як правильно це робити, і що їхні нагромадження правил на цю заповідь нічого спільного з Законом Божим не мають. ☝️
Згадаймо ще одні слова Ісуса: "Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити" (Матвія 5:17) Фарисеї кажуть, що Ісус порушував закон, Ісус говорить, що ні, навпаки, виконував. Кому вірити? Обирати вам. 💁♂️
Прочитаймо цей текст: "Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові" (Івана 5:18) 📖
Як і завжди, наголошую: щоб зрозуміти будь-який біблійний текст, потрібно обовʼязково читати контекст. Отже, що сталося перед цим? Ісус в суботу зцілив людину, і юдеї саме за це його переслідували, адже вони вважали, що в суботу зцілювати не можна. 🤦♂️
Тож у цьому вірші говориться не про те, що Іван, який писав це Євангеліє, підтримує думку, що Ісус порушив суботу, а про те, що це було звинуваченням з боку юдеїв: "І стали юдеї переслідувати Ісуса й намагалися Його вбити за те, що робив таке в суботу" (Івана 5:16) 😏
А тепер повернемося до запитання. Чи справді Ісус не виконував закон Мойсея? На мою думку, запитання поставлене неправильно. Дотримання суботи – це 4-а заповідь, яку Сам Бог написав на скрижалях. Тому називати її законом Мойсея не зовсім правильно. 🤷♂️
Завжди, коли Ісуса звинувачували у порушенні суботи, мова була про їхнє, фарисейське розуміння виконання цієї заповіді. Ісус же вчив своєю поведінкою, як правильно це робити, і що їхні нагромадження правил на цю заповідь нічого спільного з Законом Божим не мають. ☝️
Згадаймо ще одні слова Ісуса: "Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити" (Матвія 5:17) Фарисеї кажуть, що Ісус порушував закон, Ісус говорить, що ні, навпаки, виконував. Кому вірити? Обирати вам. 💁♂️
❓ Як боротися з думками, що я грішна, що Бог не чує моєї молитви? В житті багато труднощів, молюсь, а відповідь не приходить, хоч за своє життя бачу Божі милості й поміч.
Є в Біблії досить цікавий розділ – 11 розділ Послання до євреїв. Там коротко описується життя людей, які жили колись давно, і вони вірили й довіряли Богу. Але вони не просто вірили, їх ще й назвали героями віри. Титул «героя» зазвичай роздають не просто так. І у цьому розділі якраз і описується, чому вони стали героями. 😇
«Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць...» (Євреїв 11:13)
«Інші були закатовані, не отримавши звільнення... Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення. Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені. Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах» (Євреїв 11:35-38) 📖
Стоп-стоп-стоп. Що це за герої віри такі? Здавалося б, навпаки, мали б гори перевертати своєю вірою. А тут про них розповідається, що вони не отримали того, про що молилися. 🤷♂️
Весь секрет у першому вірші цього розділу: «Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання» (Євреїв 11:1) Якраз справжня віра в тому, коли ти не бачиш відповіді, але продовжуєш вірити. Коли Бог ніби-то не відповідає, продовжуй Йому довіряти. Коли присутності Бога не відчувається, знай – Він в цей час найближче. Коли Він не відповідає на молитву – не полишай надії, що Він чує, бо таки чує. 🙏
Сьогодні Бог хоче кожного з нас бачити героями віри. Це не означає, звичайно, що Він не відповідатиме зовсім на молитви, можуть бути й чудеса в житті таких героїв, але головне, що відрізняє їх від інших людей – це те, що «Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто» (Євреїв 11:16) 👑
Тому труднощі будуть, бо живемо на окупованій сатаною території. Думаю, зараз, в умовах війни, це буде якнайкраще зрозуміло. Хто живе зараз у містах, окупованих росіянами, розуміє, що обіцянки української влади про звільнення – це питання не одного дня, і не одного тижня. Для цього треба почекати, скільки точно – ніхто не знає. Але треба дочекатися, коли вони матимуть змогу звільнити територію від загарбників. ⏳
Так само і з обітницями Бога – Він точно знає, коли треба, і коли буде найкращий час для втручання у твоє життя. Сатана буде підкидати багато сумнівів, щоб ти втратила надію і віру. Але памʼятай: Бог дуже любить тебе, любить навіть грішною, любить навіть тоді, коли ти сумніваєшся, коли падаєш. Ніхто не вірить в тебе так, як вірить Він. Бо у Нього для тебе приготований подарунок – вічне життя. І Він з усіх сил сподівається, що ти будеш героєм віри, і коли Він повернеться, з радістю отримаєш його. Не здавайся! Він поруч! Він вірить у тебе! ❤️
Є в Біблії досить цікавий розділ – 11 розділ Послання до євреїв. Там коротко описується життя людей, які жили колись давно, і вони вірили й довіряли Богу. Але вони не просто вірили, їх ще й назвали героями віри. Титул «героя» зазвичай роздають не просто так. І у цьому розділі якраз і описується, чому вони стали героями. 😇
«Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць...» (Євреїв 11:13)
«Інші були закатовані, не отримавши звільнення... Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення. Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені. Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах» (Євреїв 11:35-38) 📖
Стоп-стоп-стоп. Що це за герої віри такі? Здавалося б, навпаки, мали б гори перевертати своєю вірою. А тут про них розповідається, що вони не отримали того, про що молилися. 🤷♂️
Весь секрет у першому вірші цього розділу: «Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання» (Євреїв 11:1) Якраз справжня віра в тому, коли ти не бачиш відповіді, але продовжуєш вірити. Коли Бог ніби-то не відповідає, продовжуй Йому довіряти. Коли присутності Бога не відчувається, знай – Він в цей час найближче. Коли Він не відповідає на молитву – не полишай надії, що Він чує, бо таки чує. 🙏
Сьогодні Бог хоче кожного з нас бачити героями віри. Це не означає, звичайно, що Він не відповідатиме зовсім на молитви, можуть бути й чудеса в житті таких героїв, але головне, що відрізняє їх від інших людей – це те, що «Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто» (Євреїв 11:16) 👑
Тому труднощі будуть, бо живемо на окупованій сатаною території. Думаю, зараз, в умовах війни, це буде якнайкраще зрозуміло. Хто живе зараз у містах, окупованих росіянами, розуміє, що обіцянки української влади про звільнення – це питання не одного дня, і не одного тижня. Для цього треба почекати, скільки точно – ніхто не знає. Але треба дочекатися, коли вони матимуть змогу звільнити територію від загарбників. ⏳
Так само і з обітницями Бога – Він точно знає, коли треба, і коли буде найкращий час для втручання у твоє життя. Сатана буде підкидати багато сумнівів, щоб ти втратила надію і віру. Але памʼятай: Бог дуже любить тебе, любить навіть грішною, любить навіть тоді, коли ти сумніваєшся, коли падаєш. Ніхто не вірить в тебе так, як вірить Він. Бо у Нього для тебе приготований подарунок – вічне життя. І Він з усіх сил сподівається, що ти будеш героєм віри, і коли Він повернеться, з радістю отримаєш його. Не здавайся! Він поруч! Він вірить у тебе! ❤️
❓ Якщо у Матв. 28:19 сказано: «… христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа», то чому апостоли хрестили в ім'я Ісуса Христа? Це апостоли не виконували Божої волі, чи, можливо, це пастори роблять неправильно, хрестячи в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа? І чому нас хрестять в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, якщо хрещення символізує смерть Ісуса Христа? То чи не в Його ім'я ми маємо хреститись?
Зазвичай такі запитання ставлять ті, хто не вірить в Трійцю. Знаю навіть людей, які створили свою церкву і повівши за собою групу людей, перехрещували їх «в імʼя Ісуса», бо в «імʼя Отця, Сина і Святого Духа» ніби як було неправильно. 🤦♂️
Але давай послідовно. Повеління хрестити в «імʼя Отця, Сина і Святого Духа» записане в Біблії, і це повеління Ісуса. Це є факт. Те, що ми не зустрічаємо в книзі «Дії Апостолів» опису формату хрещення, і які слова при цьому говорилися, не скасовують це повеління. 💁♂️
Йдемо далі. Чи виконували апостоли повеління Христа? На 100% впевнений, що так. Якщо про це не сказано в Біблії, це не означає, що вони щось робили по-своєму. Є багато повелінь Ісуса, про які не сказано потім, чи виконували їх апостоли, але ми розуміємо, що вони точно все робили, як Він повелів, якби було не так, ми б про це знали, Бог би це просто так не залишив. ☝️
Чи роблять неправильно пастори? Є повеління Ісуса так робити. Якщо пастори так роблять, в чому проблема? До речі, якщо почитати праці отців церкви, датованих 120 р. н.е. і далі, то там згадується хрещення саме «в імʼя Отця, Сина і Святого Духа». 📚
Щодо того, що апостоли хрестили «в імʼя Ісуса Христа», а значить і нам так потрібно робити. Просто введіть в пошук по Біблії фразу «в імʼя Ісуса», і ви побачите, що «в імʼя Ісуса» ще й проповідували, людей зціляли, виключали з церкви і т.п. Мало того, Павло радив: «І все, що тільки робите, — словом або ділом, — усе робіть в Ім’я Господа Ісуса…» (Колосян 3:17) 🤔
Робити щось «в імʼя Ісуса» не означає при цьому говорити цю фразу, це означає посвячене Йому життя, це означає, що я це роблю, прославляючи саме Його. Адже не секрет, що учні особливу увагу в проповіді на той час приділяли темі Ісуса як Месії, Його смерті й воскресінню. Тому й тим, хто увірував у Нього, як у Бога, вони радили посвятити себе саме Йому. ✝️
Тож варто розуміти, що Ісус дав повеління хреститися «в імʼя Отця, Сина і Святого Духа», маючи на увазі, що наше життя має бути посвячене триєдиному Богу, що і роблять посвячені християни, які вирішили прийняти хрещення. 😇
Зазвичай такі запитання ставлять ті, хто не вірить в Трійцю. Знаю навіть людей, які створили свою церкву і повівши за собою групу людей, перехрещували їх «в імʼя Ісуса», бо в «імʼя Отця, Сина і Святого Духа» ніби як було неправильно. 🤦♂️
Але давай послідовно. Повеління хрестити в «імʼя Отця, Сина і Святого Духа» записане в Біблії, і це повеління Ісуса. Це є факт. Те, що ми не зустрічаємо в книзі «Дії Апостолів» опису формату хрещення, і які слова при цьому говорилися, не скасовують це повеління. 💁♂️
Йдемо далі. Чи виконували апостоли повеління Христа? На 100% впевнений, що так. Якщо про це не сказано в Біблії, це не означає, що вони щось робили по-своєму. Є багато повелінь Ісуса, про які не сказано потім, чи виконували їх апостоли, але ми розуміємо, що вони точно все робили, як Він повелів, якби було не так, ми б про це знали, Бог би це просто так не залишив. ☝️
Чи роблять неправильно пастори? Є повеління Ісуса так робити. Якщо пастори так роблять, в чому проблема? До речі, якщо почитати праці отців церкви, датованих 120 р. н.е. і далі, то там згадується хрещення саме «в імʼя Отця, Сина і Святого Духа». 📚
Щодо того, що апостоли хрестили «в імʼя Ісуса Христа», а значить і нам так потрібно робити. Просто введіть в пошук по Біблії фразу «в імʼя Ісуса», і ви побачите, що «в імʼя Ісуса» ще й проповідували, людей зціляли, виключали з церкви і т.п. Мало того, Павло радив: «І все, що тільки робите, — словом або ділом, — усе робіть в Ім’я Господа Ісуса…» (Колосян 3:17) 🤔
Робити щось «в імʼя Ісуса» не означає при цьому говорити цю фразу, це означає посвячене Йому життя, це означає, що я це роблю, прославляючи саме Його. Адже не секрет, що учні особливу увагу в проповіді на той час приділяли темі Ісуса як Месії, Його смерті й воскресінню. Тому й тим, хто увірував у Нього, як у Бога, вони радили посвятити себе саме Йому. ✝️
Тож варто розуміти, що Ісус дав повеління хреститися «в імʼя Отця, Сина і Святого Духа», маючи на увазі, що наше життя має бути посвячене триєдиному Богу, що і роблять посвячені християни, які вирішили прийняти хрещення. 😇
