Ми готуємо для вас дещо дуже важливе.

Ми працюємо над великими змінами. Попереду - ребрендинг.

Трохи зміниться те, як ми виглядаємо. Але головне залишиться незмінним: бажання створювати якісний та корисний контент, який допомагає краще розуміти себе та свої стани.

Попереду буде багато цікавого. Сподіваємося, ви пройдете цей етап разом із нами.

Зелена газета 🔜 СТАН

🧠 Іноді найкраща турбота про мозок не потребує ні дорогих курсів, ні складних тренажерів.

Нове дослідження показало, що лише 30 хвилин на день простих занять можуть бути пов'язані з кращою пам'яттю у зрілому віці.

📖 10 хвилин читання вголос.
✍️ 10 хвилин письма від руки.
➕ 10 хвилин простих математичних прикладів.

Звісно, це не «чарівна пігулка» від деменції — самі науковці закликають не перебільшувати результати. Але це ще одне нагадування: мозок теж любить регулярні тренування.

Можливо, саме сьогодні варто дістати паперову книжку, взяти ручку й написати кілька рядків. Іноді маленькі звички мають більше значення, ніж здається. 💛

💊 Якщо ви теж думали, що для довголіття потрібні дорогі добавки, крапельниці та модні «біохаки», у нас для вас несподівана новина.

Експерт, який десятиліттями досліджує старіння, сам дотримується лише двох звичок. І жодна з них не коштує тисячі гривень.

Розповідаємо, що це за звички та чому саме вони мають найбільше доказів. 👇

❤️ А якою мовою кохання говорите ви?

Комусь важливо щодня чути «я тебе люблю». Комусь — провести вечір удвох без телефонів. А хтось найбільше відчуває любов через допомогу, обійми чи маленькі знаки уваги.

Саме на цих відмінностях Гері Чепмен побудував відому концепцію 5 мов кохання: слова підтримки, якісний час, допомога, подарунки та фізичний дотик.

При цьому «ваша» мова не обов’язково одна і назавжди. Їх може бути кілька, а те, чого ми потребуємо від близької людини, може змінюватися на різних етапах життя.

Розбираємося, як визначити свою мову кохання та що про цю популярну концепцію думають психологи 👇

🔗 Читайте матеріал на СТАН

🤍 17 серпня у Києві відбудеться Women's Health Forum

Жіноче здоров’я — це значно більше, ніж окремі аналізи чи візити до лікаря. Це гормони, сон, харчування, ментальний стан, репродуктивне здоров’я, профілактика та те, як ми почуваємося щодня. Саме про це говоритимуть на Women's Health Forum — масштабній події про жіноче здоров’я, профілактику та сучасну медицину.

Форум об’єднає понад 20 провідних лікарів різних спеціальностей, експертів у сфері здоров’я, представників соціально відповідального бізнесу та сотні учасниць з усієї України.

У програмі:
— гормональне та репродуктивне здоров’я;
— ендокринологія та гінекологія;
— харчування та здоров’я кишківника;
— ментальне здоров’я та сон;
— жіноче довголіття;
— профілактика онкологічних захворювань;
— здоров’я волосся;
— фізична активність;
— сучасні методи діагностики та профілактики.

Учасниці зможуть послухати лікарів-практиків, поставити запитання експертам та отримати практичні рекомендації для турботи про власне здоров’я.

«Наше завдання — щоб профілактика стала новою культурою для українських жінок», — говорить засновниця Women's Health Forum, лікарка-ендокринологиня Анастасія Галецька.

📅 17 серпня 2026 року
📍 КВЦ «Парковий», Київ
👩‍⚕️ понад 20 лікарів та експертів
👥 понад 200 учасниць офлайн
💻 доступна онлайн-участь

Форум відбудеться за підтримки генеральних партнерів — Медичного простору «L.u.n.e.a» та «Лексус Київ Аеропорт».

Детальніше про програму, спікерів та участь у Women's Health Forum — на сайті СТАН 🤍

Супервізія стане обов’язковою для фахівців із психічного здоров’я: названо дати

В Україні запроваджують систему супервізії для фахівців у сфері психічного здоров’я. Кабмін затвердив нове Положення, яке визначає, як проходитиме супервізія та хто зможе бути супервізором.

Супервізія — це професійна підтримка, яка допомагає фахівцям розбирати складні випадки, аналізувати свою роботу, дотримуватися етичних стандартів та запобігати професійному вигоранню.

📌 Коли вона стане обов’язковою?

З 8 лютого 2028 року — для фахівців, які надають послуги у сфері психічного здоров’я за кошти державного або місцевих бюджетів.

З 9 лютого 2031 року — для всіх фахівців у сфері психічного здоров’я.

Супервізію можна буде проходити очно або онлайн, індивідуально чи в групі до 10 людей. А супервізором зможе бути фахівець, який відповідає встановленим вимогам до освіти, досвіду та спеціальної підготовки.

Після проходження супервізії фахівець отримуватиме відповідний сертифікат.

Що ще передбачають нові правила і як працюватиме супервізія — розповідаємо на СТАН.

🧠 Що робити щодня, щоб допомогти мозку довше залишатися здоровим

З віком пам’ять, швидкість мислення та інші когнітивні функції поступово змінюються. Але швидкість цих змін залежить не лише від віку та генетики.

Є щоденні звички, які дослідження пов’язують із кращим здоров’ям мозку:

🥗 харчуватися за середземноморським принципом
🚶 регулярно рухатися
🧘 знаходити час на дихальні практики та зниження стресу
😴 не жертвувати сном
👥 підтримувати спілкування з близькими

Причому користь може мати навіть звичайна ходьба, а зустріч із друзями чи сімейна вечеря — бути не лише приємним проведенням часу, а й частиною турботи про когнітивне здоров’я.

Як саме ці звички впливають на мозок і що показують дослідження — розповідаємо у матеріалі на СТАН ↓

🔗 Читати на сайті

Що залишимо в серпні? 👀

Не речі, не незакриті плани й навіть не обіцянку «з вересня все змінити».

А те, що забирає сили, змушує почуватися винними й постійно вимагати від себе більше.

Зібрали 7 речей, які точно не обов’язково тягнути із собою в осінь.

Можливо, деякі з них ви впізнаєте одразу.

👉 Читайте на СТАН

🧠 Що може захистити мозок від деменції? Відповідь виявилася напрочуд простою.

Вчені спостерігали за понад 12 тисячами людей протягом 26 років і виявили: те, що відбувається зі здоров’ям у 40–50 років, може бути пов’язане зі станом мозку через десятиліття.

Ключовими виявилися лише три фактори ризику:
— підвищений артеріальний тиск
— діабет
— куріння

Люди, які не мали жодного з них у середньому віці, після 55 років мали в середньому близько 30 років життя без деменції.

У тих, хто мав усі три фактори, — близько 17,5 року.

📌 Різниця — приблизно 13 років.

Це не означає, що тиск, діабет чи куріння обов’язково призведуть до деменції. Дослідження показує зв’язок, а не доводить прямий причинно-наслідковий ефект.

Але висновок доволі практичний: профілактика деменції починається не у 70 років. Контроль тиску й глюкози, відмова від куріння та турбота про здоров’я судин уже в середньому віці можуть мати значення для мозку через десятиліття.

Не всі стосунки треба рятувати.

Іноді пара переживає кризу, яку можна пройти разом. А іноді ми так довго намагаємося «полагодити» стосунки, що перестаємо запитувати себе: а чи добре мені в них узагалі?

Війна зробила це питання ще складнішим. Хронічний стрес, виснаження, розлука, життя в різних реальностях — усе це змінює і нас, і наші стосунки.

📍Як відрізнити складний період від кінця?
📍Чому ми розчаровуємося у партнері?
📍Коли постійні сварки — вже тривожний сигнал?
📍Коли варто йти до сімейного психолога, а коли розлучення справді може бути кращим рішенням?

Про це говоримо з Іриною Конченко — психологинею та кар’єрною коучинею Центру Томалогії, фахівчинею з практичної психології та партнерських стосунків.

🎙 Новий випуск подкасту вже на YouTube.

А як вам здається: за стосунки потрібно боротися до останнього — чи важливо вчасно дозволити собі піти?

Після останніх російських атак знову постраждала логістична інфраструктура — зокрема склади та розподільчі центри, через які товари потрапляють у магазини.

Це не означає, що в Україні буде дефіцит продуктів. Але тимчасові перебої з окремими товарами або затримки постачання цілком можливі.

Тому без паніки й закупівель «на пів року» — просто варто перевірити, чи є вдома невеликий запас того, чим ви користуєтеся постійно.

🥣 крупи, макарони, консерви та бобові
💧 питна вода
🥛 молоко тривалого зберігання
🥜 горіхи, олія, сухофрукти
🧻 туалетний папір і засоби гігієни
🧴 пральний засіб і засіб для миття посуду
👶 підгузки, серветки, дитяче харчування — якщо потрібно
🐾 корм для тварин
💊 регулярні ліки та базова домашня аптечка

Найпростіший принцип — «використали й поповнили». Відкрили останню пачку гречки — купили наступну. Почали запасну зубну пасту — додали нову до списку покупок.

Не для того, щоб готуватися до найгіршого. А щоб у складний день не довелося ще й бігати містом у пошуках підгузків, молока чи зубної пасти.

Повний список і пояснення, що справді має сенс тримати вдома, — у матеріалі СТАН 👇

Кінець серпня — це якийсь другий Новий рік 😅

З 1 вересня ми, звісно ж, плануємо:
✨ налагодити режим
✨ більше працювати
✨ нарешті займатися спортом
✨ менше сидіти в телефоні
✨ нормально харчуватися
✨ і бажано ще встигати ВСЕ

А паралельно можна трохи погризти себе за літо: мало відпочивали, не всюди поїхали, не всіх побачили, не все зробили 🙃

А що, якщо цього разу перед осінню скласти не список «що ще почати», а список того, що з собою НЕ беремо?

👋 провину за «неідеальне» літо
👋 відпочинок тільки після всіх справ
👋 «нове життя з 1 вересня»
👋 провину за втому
👋 порівняння себе з чужими красивими сторіс
👋 те, що давно забирає більше сил, ніж дає
👋 очікування того самого правильного моменту

Бо, може, нам зараз треба не ще більше старатися.

А трохи менше від себе вимагати 🤍

Розібрали всі 7 пунктів детальніше на сайті👇

«Після війни» поїдемо. Зробимо. Почнемо. Нарешті будемо нормально планувати.

Я дуже часто чую ці слова. Але скільки життя ми готові залишити для невідомого «потім»?

Ми адаптувалися до життя під час війни — не тому, що вона стала нормальною, а тому, що психіка не може роками перебувати в стані постійної тривоги.

Я теж дуже хочу це «після війни». Але не хочу віддавати війні ще й усі роки до нього. Вона й так забрала надто багато.

Про це — нова колонка на сайті https://www.zelenagazeta.com/pislya-vijny-chomu-my-vidkladayemo-zhyttya-na-potim/

І з Днем Незалежності нас 🇺🇦
Нехай у нас буде якомога більше життя — зараз, а не тільки «після».

🧠 Деякі звички непомітно виснажують мозок, хоча здаються цілком буденними.

Неврологи радять відмовитися від п’яти:

▪️ постійно жертвувати сном
▪️ проводити більшу частину дня сидячи
▪️ безперервно перемикатися між телефоном, повідомленнями та роботою
▪️ їсти забагато ультраоброблених продуктів
▪️ ігнорувати погіршення слуху

Для здоров’я мозку важливі не разові «корисні марафони», а регулярні базові речі: достатній сон, рух, повноцінне харчування, перерви від цифрового шуму та своєчасна турбота про слух.

Докладніше про кожну звичку та чим її замінити — у матеріалі на сайті 👇

🧠 Що їсти, коли в голові туман, а зосередитися майже неможливо?

Дієтологиня Емі Браунштейн поділилася своїм раціоном на такі дні:

🥣 сніданок: вівсянка з ягодами, чіа та волоськими горіхами
🥪 обід: сендвіч із нутом, овочами та цільнозерновим хлібом
🫐 перекус: ягоди й горіхи
🐟 вечеря: лосось, зелень, гриби та кіноа

Таке меню поєднує складні вуглеводи, білок, клітковину, антиоксиданти й омега-3, які підтримують енергію та роботу мозку.

Але якщо «туман» виникає регулярно, справа може бути не лише в харчуванні. Серед можливих причин — дефіцит сну, стрес, анемія, проблеми зі щитоподібною залозою або побічна дія ліків.

Докладніше про раціон для ясності мислення — у матеріалі на сайті 👇

Яйця, ягоди й навіть темний шоколад: 5 продуктів для здоров’я мозку 🧠

Жоден продукт не може гарантувати захист від деменції. Але харчування — один із факторів, які впливають на здоров’я мозку.

Що варто регулярно додавати до раціону:

🥚 яйця — джерело холіну, важливого для пам’яті;
🥕 яскраві овочі та фрукти — містять каротиноїди;
🫘 бобові та ягоди — дають клітковину й антиоксидантні сполуки;
🍫 продукти з флавоноїдами — яблука, цибуля, зелений чай і темний шоколад;
🌾 цільнозернові продукти — хліб, крупи та макарони з цільного зерна.

Головне — не шукати один «суперпродукт», а дбати про збалансований раціон загалом.

Докладніше — у матеріалі «СТАН» 👇

Якщо після кави ви не зосереджені, а просто дуже швидко тривожитеся — спробуйте зелений чай 😅

Кофеїну в ньому менше, а L-теанін може допомагати підтримувати увагу без різкого перезбудження. Тобто прокинутися — так, тремтіти над робочими чатами — не обов’язково.

Але є нюанс: за дефіциту заліза зелений чай краще не пити разом із їжею, бо він може погіршувати його засвоєння.

Розповідаємо, як це працює і кому така заміна кави може підійти 👇