Російські окупанти настільки дебіли, що вкрали українську сім-карту, і коли їх поранили, стали телефонувати на 103, думаючи що додзвоняться на росію. Але щось пішло не так😂

Наказали стріляти по цивільним та відкрили вогонь по своїм – окупант розповів про воєнні злочини армії РФ.

Поширюйте. Скоро на відео будуть англійські субтитри.

https://youtu.be/Ts8rBYD8kJA

🎉Залужний: ППО ПС ЗСУ о 20:30 збили над Києвом літак ВКС РФ.
О 21:10 в околицях міста у повітряному бою був збитий другий ворожий літак.

Дуже тішить зустрічати таких людей в селах на передовій!

Разом ми сила!

«Капітан випригнул з окошка і начал убєгать. І дєйствітєльно, он нє убєжал» — трохи позитиву на ніч про те, як російським окупантам в Україні не щастить😁
Бо не*уй шастать!

​-1 генерал у окупантів. Займає перші ряди у пеклі

Російський окупант розповідає дружині як він займається мародерством в Україні.

«Освободітєлі» чортові.

Росія вже на 1 місці у світі!
За кількістю санкцій проти неї.

Як бачить ситуацію досвідчений учасник війни на сході Гліб Бабич

Так, вони стягують сили та готуються до штурму. Так, їхні війська вже трохи відійшли від першого шоку, і зрозуміли, де вони, і чого їм чекати. Вони вже почали звикати до перебування на війні. Тому на штурм їх зберуть, структурують і поведуть у бій згідно з планом. Підкріпивши технікою та артпідтримкою. АЛЕ…

Це ті самі люди. Ослаблені та демотивовані усвідомленням того, в яку саме «місію» їх втягнули, і те, що вони справді воюють не з міфічними «нацистами», а з народом України. А так само послаблені холодом, нестатками, очікуванням смерті, і страхом перед супротивником – перед нами.
Це їхні «побратими» горіли в танках, лежали купою тіл на асфальті (а тепер їх не бажає забирати та визнавати їхня «батьківщина»). Це вони кидали техніку і тікали, здавались у полон, і плакали мамам по телефону.
Вони ті самі. Їх зараз візьмуть за яйця їхні командири і змусять йти в бій. Але в бою кожен із них залишиться таким самим. Демотивованим окупантом, нанизаним на почуття особистого страху.
До того ж, величезна кількість їх втрат складається саме з найбільш підготованих і боєздатних орків. І цього зараз не поповнити.

І жодний плану наступу цього не змінить. Тим більше, що в Росії традиційно будь-який план йде по пи*ді і через дупу. Що й сталося з «бліцкригом».

Тому нас тиснуть масою. Але, де боїться померти один – бояться і десять, і сто, і десять тисяч. А «натовп», що біжить, виглядає ще епічніше. Це як лавина. Не зупиниш.

Тому нам їх треба просто утримати. Завдати максимальної шкоди. Бити скрізь і одразу.
І буде як вже було. Тому що їм нема за що вмирати. А нам є за що їх нищити.
І ви розумієте, що оборона завжди у більш вигідніших умовах, ніж наступ. До того ж – ми опираємося вдома. А вони наступають на чужій землі з безліччю сюрпризів і невідомого. Чим ми користуємося вже дванадцятий день.

А після другого потужного удару по зубах вони здуються обов’язково.
Вони не мають головного ресурсу. На особисту мотивацію.

Тримаємося, готуємося, не розслабляємося. І не боїмося. Ми це вже робили.
Абсолютно впевнений, що у нашого чудового складу командування ЗСУ зараз сверблять руки від козирів, що заховані в рукавах на цей момент. Тому що деяких важливих елементів нашої сили я поки не бачив. Вони чекають свого часу.

Просто ставтеся до всіляких «штурмів» не як до загрози. А як до можливості перекинути ворога.
Ми чекаємо. Ми готуємось.

І якщо перефразувати старий анекдот: вони готуються до штурму, ми готуємося до штурму – але є нюанс. І він, як я вважаю – на нашу користь.
Все буде як треба! Слава Україні.