Про вибір

Сучасність зустрічає гостей безоднею викривлень, серед яких навіть найбільш пряма лінія - одне, з самою суттю змін. Виклики - молитва часу, що закликають не до спокою, але до руху та дій. Дій, що живуть крізь героїв та злодіїв, моменти та дух, покарання та досягнення. Сучасність - вічний привид, що тихо йде за кожним з нас, зустрічаючи завжди в неочікуваний момент, чекаючи роками.

Я - син свого часу, зріз історії та прийняття. В моєму житті немає місця героїзму чи подвигу, слави чи покаяння, адже кожна мить вимагає від себе необхідних для свого часу рішень, і лише вибір - та єдина відмінність, що визначає життєвий шлях - знайшла своє місце. Я не солдат, і не герой. Я не поет, і не письменник. Я - лише вибір, який кожен з нас приймає повсякчас, і вибір, який засуджує чи прославляє чужа думка.

Свій вибір я зробив лише один раз - 24-о лютого. І зробив ще раз - на початку весни, коли прийняв смерть разом із названим братом, по-справжньому розпочавши свою історію.

Тоді я зрозумів істину - смерті ж не існує.

брат Данте

Бог Аристотеля аж ніяк не був схожий на Ісуса Христа. Раціональним породжуючи логічне, мудрі елліни дійшли до Бога, як до сталої величини буття, яка породила все суще, але в силу своєї природи не буде взаємодіяти з ним.

Бог Аристотеля не міг народитися - проте Христос народився, і свідками невинного сміху крихітного хлопчика, який був призваний надати всесвіту Спасіння і Сенс, стали не вищі царські чини, а ординарні пастухи і звірі.

Бог Аристотеля не міг творити - проте Месія зійшов до вбогих духов, навернувши на стовпи блудниць, рибалок і митарів. Маючи вибір поміж кращими людьми свого часу, Господь обрав тих, чий приклад стане фундаментальним.

Бог Аристотеля не міг кохати - проте Спаситель прийняв смерть, як агнець, і переміг її, неначе лев, всепоглинаючою любов'ю рятуючи людство від мряки загибелі душі.

Христос подарував нам Спасіння, викупивши його власною кров'ю. Зберігши нас, Він посвятив людей у найглибший з Його дарів - Сенс.

Дві тисячі років ми намагаємось осягнути масштаби Сенсу, що Він нам дав. Вірогідно, це неможливо.

Втім, Ісус Христос - це шлях, а не ціль. Віра у Христа - спосіб відчуття першоджерела Сенсу, вічність для душі. Христове Воскресіння - акт абсурду, в якому божественне перевершує геніальне.

Бог Аристотеля був доведений якостями формальної логіки, яка народилася у бездоганних думках найкращих людей тогочасності. Бог Аристотеля існував лише в голові у Аристотеля.

Ісус Христос тим переміг Світ, що здійснив досі неприйнятне і більшості незрозуміле. Він його полюбив.

Христос Воскрес!

ТОРКВЕМАДА