Ви чекали, ви дочекались.

З сьогоднішнього дня починаю нарешті публікувати сіквел про військове безумство, і цього разу в фокусі уваги буде Франція в Першій світовій. Це буде довгий і виснажливий цикл статей про основні битви французької армії. В планах була єдина стаття про Контрнаступ 1915 року, але масштаб божевілля виявився таким, що навіть Верден здається не найгіршою точкою.

Для кращого ефекту рекомендую паралельно ознайомитись з книгою Луї-Фердинанда Селіна "Подорож на край ночі".

Іронічно, але перед Першою світовою всі великі держави планували здобути перемогу рішучим наступом і в короткий термін.

https://telegra.ph/1914-rіk-pochatok-bezumstva-03-30

#ПСВ #Франція #статті

"Тогда начался длительный период борьбы. Временами я чувствовал себя патриотом, который начитался книг и газет. В другие минуты я становился тем, что я впервые осознал в казарме, — нулем, ничтожеством, чем-то до конца опустошенным, дрянью, меньше, чем дрянью, нулем. А человек — куда девался человек!?
В другие моменты, все чаще и чаще, я становился чем- то иным: уже не патриотом и не дрянью. Я воспламенялся."

Пьер Дриё ла Рошель, "Комедия войны"

#книги #ПСВ

Що таке місяць в масштабі людського життя?

В 1914 році, з серпня по вересень, французька армія здійснила найбільшу в своїй історії сухопутну операцію, зазнала розгрому і відродилась з попелу. Реалізація стратегії Тотального наступу коштувала Франції 300 тисяч солдат.

https://telegra.ph/1914-Vіjna-skіnchitsya-do-Rіzdva-05-02

#ПСВ #Франція #Статті

Життєвий лайфхак.

Якщо коли-небудь ви зловите мовчазну козацьку журбу, зрозумілу вам одному, розчаруєтесь в чомусь важливому, встанете перед моральною дилемою і перестанете розуміти куди рухатись,

то відкривайте в будь-якому випадковому місці "Роздуми" Марка Аврелія. П'ять сторінок вліво чи вправо і на питання, що вас турбує, знайдеться відповідь.

Тільки так цю книгу і читайте, для цього вона і була написана.

#книги

За перші півроку Великої війни сторони втратили майже стільки ж солдат, скільки мали їх кадрові армії в мирний час. Війна лягла на плечі колишніх бухгалтерів, вчителів та простих мобілізованих селян.

https://telegra.ph/1914-Zupiniti-priliv-05-17

#ПСВ #статті

На жаль, Перша світова повторює себе занадто детально.

https://telegra.ph/Argonnerwald-Argonnerwald-05-28

#ПСВ

​​​​Влітку 1915 року французький капітан Андре Лаффарг написав есе "Атака в теперішній час. Враження і думки командира роти", в якому він на основі власного досвіду аналізує можливість прориву німецької оборони та пропонує свої зміни до існуючої тактики.

Перші битви Великої війни довели, що стара тактика плотних шикувань віджила своє, але оскільки засобів підтримки піхоти в наступі ще не було винайдено, піхотний наступ в глибоко ешелонованих порядках еволюціонував в атаку людськими хвилями (буквально).

Одна з основних тез, висунутих Лаффаргом, полягала в необхідності формування окремих штурмових військ, адже не всі війська на його думку придатні до штурмових дій. Дуже багато думок Лаффарг присвятив взаємодії наступаючої піхоти та артилерії.

В своїй праці Лаффарг пропонує, по суті, способи вдосконалення атаки хвилями, але його концепції поклали початок тактиці інфільтрації та штурмових груп. В ході війни французьке командування обійшло цю книгу увагою, але вона стала популярною у військах всіх воюючих армій - в 1916 її перекладену версію почали знаходити в захоплених німецьких бліндажах. Зрештою, саме німці першими пішли на створення штурмових батальйонів, а пізніше і штурмових дивізій.

Незважаючи на те, що книга написана як мануал, вона жорстоко і правдиво відображає реалії Великої війни. Лаффарг пише прямо і ясно - "Піхота згорає у вогні як пучки соломи". Автор часто звертається до досвіду штурмів, в яких він особисто командував людьми, і розкриває деякі суттєві психологічні аспекти, що робить його текст одним з найбільш вагомих творів в пам'ять про Першу світову.

З англомовною версією 1917 року з ілюстраціями самого автора можна ознайомитись тут.

#ПСВ #книги

Російськомовний переклад книги капітана Лаффарга.

Війни людей. Коні увозять з поля бою інших коней, що загинули під час битви на Іпрі.

#ПСВ

З книги французького офіцера Паскаля Люка "Еволюція тактичних ідей Франції та Німеччини в 1914-1918".

#ПСВ #війна

В 1915 році військово-політичне керівництво Франції скористалось стратегічним розворотом німців на Схід для здійснення власного Контрнаступу.

День його початку став для Франції найбільш кривавим днем з усіх днів війни.

https://telegra.ph/1915-Kontrnastup-shcho-mav-zavershiti-vіjnu-05-30

#ПСВ #Франція #статті

Фрагмент французької карти Битви за Верден з межами просування сторін за півроку боїв.

#ПСВ #Франція

В 1916 році Велика війна дійшла до тієї стадії, коли перемога вже не могла бути досягнута одним ударом. Начальник німецького генерального штабу Еріх фон Фалкенхайн побачив вихід в тому, щоб нав'язати Франції битву за пункт, який вона буде обороняти з останніх сил, і перемолоти в затяжних боях її останні резерви. Так народився замисел Битви за Верден, яка на довгі роки стала символом безглуздого кровопролиття, апофеозом військового божевілля і, як виявилось, прообразом війн майбутнього.

https://telegra.ph/Verden-1916-06-03

#ПСВ #статті #Франція

В день 22 червня 1916 року німецька артилерія обрушила на французькі позиції під Верденом 116 000 снарядів з дифосгеном, після чого розпочався масований штурм французьких укріплень, що став кульмінацією німецького наступу. Тоді ж генерал Нівель звернувся до військ зі словами: "Vous ne les laisserez pas passer, mes camarades." (Ви не дасте їм пройти).

Колосальними зусиллями цей наступ було зупинено. Il ne passeront pas - Вони не пройшли.

https://telegra.ph/Verdun-Il-ne-passeront-pas-06-22

#ПСВ #Франція #статті

Твердо рекомендую французький історичний фільм "Штани" 1997 року.

Він розповідає про реальну історію, яка сталась у французькій армії в 1915 році. 33-річний солдат Люсьєн Берсо під час мобілізації до війська не отримав на складі статутних червоних штанів, бо не знайшлось його розміру, і провоював кілька місяців в нестатутних. В один момент його полк потрапив в немилість начальства за погані результати на передовій - полк поніс великі втрати в постійних невдалих штурмах і був відведений на відновнення. Під час однієї з перевірок Берсо отримав зауваження за форму одягу і отримав наказ перевдягнутись в штани, зняті з мертвого солдата. Берсо відмовився і був показово засуджений за непокору на смерть за прискореною процедурою військового судочинства. 13 лютого 1915 Берсо розстріляли перед строєм.

Під кінець фільм залишає важкі відчуття. Один з камінців на монумент в честь всіх світлих душ, яких перемолола Система. Все-таки добре, що Перша світова далеко в минулому.

https://youtu.be/Pt066i_7eis?si=jKYGD2fSbdwJ6g33

#ПСВ #кіно #Франція

​​Окремо винесу центральну думку з тексту про Верден.

Начальник Генерального штабу Еріх фон Фалкенхайн запланував Верденську м'ясорубку щоб при перевазі в артилерії перебити в одному місці французькі резерви, знекровити французьку армію і цим примусити Францію до виходу з війни. Ефективність операції він оцінював з точки зору співвідношення втрат - загине багато німців, але артилерія вб'є кратно більше французів. Безжальна математична, майже комп'ютерна логіка.

Французька армія дотримувалась стратегії частих ротацій, що тільки посилювала у Фалкенхайна ілюзію, що французькі дивізії уходять з-під Вердена розбитими. В своїх спогадах Фалкенхайн стверджує, що на момент його відставки (серпень 1916), німецька армія наносила втрати у співвідношенні 2:5.

В реальності, після війни було встановлено, що за 4 місяці німецького наступу (лютий-червень 1916) 2-га французька армія втратила 6563 офіцерів і 270 000 солдат (KIA, WIA, MIA, POW, тоді як німецька - 280 000, тобто фактично 1:1.

Віра Фалкенхайна в абстрактні цифри, намальовані з голови власним штабом, призвела до того, що німці продовжували свої безумні атаки без мети, які по декілька разів обнулили полки 5-ї армії. В результаті, як пише Людендорф, в вересні 1916 німецька армія стикнулась з браком резервів і дефіцитом боєприпасів, а під Верденом німці їх витратили більше 21 млн. Наступник Фалкенхайна Гінденбург констатував, що з тим балансом сил, який склався наприкінці 1916, військова перемога Німеччини стала неможливою.

Мабуть це перший випадок в історії, коли переоцінка втрат противника призвела до таких важких наслідків і стількох даремних смертей.

#ПСВ #історія

​​"Перспективы на новый год войны, невзирая на благоприятный исход сражений 1916 г., вызывали серьезную тревогу.
Главному командованию сухопутных войск следовало иметь в виду, что огромное вражеское превосходство в людях и средствах ведения войны в грядущем году дадут себя знать еще сильнее, чем в году 1916-м. Нужно было опасаться повторения на различных участках нашего фронта «сражения на Сомме», выстоять в котором длительное время не смогли бы даже наши доблестные войска. Тем более если учитывать, что противник не дал нам времени перевести дух, отдохнуть и пополнить материальные запасы. Выхода из довольно сложной ситуации не было видно. О наступлении нечего было и думать, требовалось беречь резервы для обороны. Надеяться на развал альянса стран Тройственного согласия у нас оснований не было. При затягивании войны наше поражение казалось неизбежным. Кроме того, немецкая экономика не была приспособлена к войне на истощение. Тыл напрягался из последних сил. С беспокойством думали мы о положении с продовольствием и о моральной выдержке германского населения. Мы не использовали в военных целях экономическую блокаду и не воздействовали средствами пропаганды на психику народов воюющих с нами стран. Успокаивало лишь гордое сознание того, что до сих пор мы успешно отражали все удары превосходившего нас по всем статьям противника и что германские войска стояли за пределами границ собственного государства.
В оценке серьезности положения наши взгляды с генерал-фельдмаршалом фон Гинденбургом полностью совпадали. Сформировались они у нас еще в период вступления в новые должности и, несмотря на впечатляющие победы, остались прежними. Поэтому уже в сентябре 1916 г. мы распорядились о строительстве Западного вала, или так называемой линии Зигфрида, – долговременных укреплений, возводимых от Арраса к Камбре, Сен-Кантену и Ла-Фер, – и линии Миель для выпрямления оборонительного рубежа южнее Вердена перед укреплениями Этен – Горц. Эта система стратегической обороны позволяла сократить общую линию фронта и сэкономить силы. Планомерно готовились специальные части, которым предстояло занять эти фортификационные сооружения.
В мощных укреплениях, в овладении войсками мастерством оборонительных сражений и в мобилизации всех ресурсов страны мы видели важные средства ведения затянувшейся войны. Эти средства могли бы помочь существенно отдалить поражение, если бы правительство сумело сплотить весь немецкий народ идеей удовлетворения нужд фронта, но эти деньги были не в состоянии обеспечить благоприятный для нас исход вооруженного конфликта. Поэтому-то будущее выглядело крайне неопределенно, на голое же везение истинный солдат уповать не имеет права. В это время взаимосвязанные вопросы прекращения войны и наращивания подводного флота приобрели для нас первостепенное значение. Речь шла о двух возможностях достижения мира: через поражение Германии, не пожелавшей или неспособной вести неограниченную подводную войну, или в результате ее победы вследствие активных действий на море и стратегической обороны на суше.
[...]
Обе попытки добиться прекращения враждебных действий потерпели неудачу. По воле стран Тройственного согласия войну следовало вести до победного конца и решать все спорные вопросы только с помощью оружия. Победа во что бы то ни стало или смерть – таков был девиз наших противников. В итоге началась невиданная гонка вооружений, развернулась целенаправленная кампания по поднятию боевого духа народа, в ход пошли все средства ведения войны, какими тогда располагала Германия"

//Эрих Людендорф, "Мои воспоминания 1914-1918"//

#ПСВ #історія