Сьогодні буде дещо незвичне. На днях пані Світлана Макарова запропонувала мені підшукати для "Сплітача" музичний супровід. Тицьнувши паличкою "Джеміні" я зрозумів, що чекати щось від ШІ даремно, принаймні на дакнову етапі його розвтику, тож вирішив написати пісню сам. Хоча я звісно не поет. Отже, презантую на ваш суд вірш (взагалі перший мій вірш), який я в майбутньому хотів би бачити покладеним на музику.

"Вершителю"

Кров на снігу, на білім червоніла
Кров на снігу, мов холод і вогонь.
Рвав душу біль, бо битва знов гриміла
І сивина торкалася до скронь.

Навіщо ти притяг мене в ці землі?
Як іграшку в божественних руках.
Як ляльковод сплітаєш ниті темні.
І смертний люд вганяєш в долі страх.

Ти ж гру ведеш, немов на дошці в шахи.
А ми у ній — й ферзі, і королі.
Хтось зуби стис, хтось труситься від страху
А хтось уже давно лежить в землі.

Для чого ти сплітаєш наші долі?
Нащо мене ти змусив покохать?
В буремний час втікаєм від неволі.
Й за спинами у нас мости горять.

Хоч кажуть всі — плетіння не спинити.
Не розгадать, куди нас приведе.
Ми все пройдем, так просто нас не вбити!
Людськая воля фатум розведе.

Хто ти такий, союзник нам, чи ворог?
Та, боже, бачив ти, що обирав.
Ми сталь, ми гарт, ми зло зітрем у порох.
Бо молодь вірна вже стає до лав.

Злетить у небо сокіл величавий
Ікластий звір впаде йому до ніг.
І темний культ загине у неславі.
Бо не богам вирішувать, що гріх.

Пройдуть роки. Ми, люди, не безсмертні.
Колись і нам прийде час за Межу.
І знаю я, в останньому моменті.
Ти з'явишся, і я тобі скажу.

Були часи — тобі бажав я смерті.
І зараз не шкодую ні про що.
За смерть і біль, за душі, що роздерті.
Безсмертного хтів стерти у ніщо.

Та все ж, за дещо буду тобі вдячний.
За те, що звів мене з цими людьми.
Бо з ними і плетінням йти не лячно.
Й ставати пліч-о-пліч до боротьби.

Ох, що у мене буде! 😍 Сьогодні обіцяють відправити. Та похвалитися хочеться вже 😎

Усіх причетних вітаю з Днем Письменника! Побільше вас натхнення та визнання читачів!

Пропоную дві версії пісні. Поки так, а в ідеалі хотів би, щоби її озвучив "Люмос".

Вітаю усіх зі святом! У день Христового воскресіння щиро бажаю всім щастя, здоров'я та спокійного неба!

Давненько нічого не писав, та проєкт "Сплітача" не заглух. Навпаки - маю надію що скоро будуть хороші новини. 😉

Планую бути в суботу 25 квітня в Києві на "Книжковій Країні" на зустрічі з Юлією Оскольською - однією з найкращих структурних редакторок України, з якою ми нещодавно почали роботу над "Сплітачем". Якщо хтось має бажання - можна й зустрітися

https://www.facebook.com/share/p/1GnJbXUg4M/

Так, давненько мене тут не було. Попри це - робота над книгою йде. На даний момент написано 136 тисяч символів 3 книги. Введено ряд нових персонажів (а також й "старих нових"). Ось вам дівчинка. А як її звати і хто вона - знатиме той, хто читає 😉
За корекцію дякую Кужубці

А хто це у нас така? 😈

Портрет Елії у виконанні Юлії Макарової 😍

Й знову Елія у виконанні Юлії Макарової. Всі, хто читав першу книгу, знають цей епізод.

Декілька оголошень:
Поглянувши на об'єми 3 книги вирішив, що їх таки буде чотири. На даний момент 3 книга має 2 закінчені частити та майже 235 тисяч символів без пробілів, а основна історія лише починається. Просто не вміщу усе в адекватний об'єм. Тим часом, розбиття на 4 книги допоможе більш повно розкрити деякі лінії, які раніше мали бути зачеплені побічно. Звісно, додав собі роботи, ну але... 😂

Також книги отримають власні назви:
1. По той бік шторму.
2. Падіння сокола.
3. Шлях додому.
4... Тут поки інтрига, бо заспойлерити може:)

Персонажка 3 книги Лоррет змінить ім'я на Еріка.