❗️Для журналістів та ЗМІ працює юридична гаряча лінія
Українські журналісти та журналістки можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
▪️Та найголовніше, що для медійників і медійниць сервіс є безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Аби скористатися послугою, слід заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg.
Зауважимо, юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
Українські журналісти та журналістки можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC Legal Services» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
▪️Та найголовніше, що для медійників і медійниць сервіс є безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Аби скористатися послугою, слід заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg.
Зауважимо, юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
Майже 90% українських редакцій втратили доходи для продовження своєї роботи у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії.
Про це перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла німецькому журналісту-фрілансеру Нікласу Голічеку, який пише матеріал про вплив війни на фінансовий стан української журналістики.
«Від початку повномасштабного вторгнення Спілка отримала багато звернень про допомогу від журналістів та редакторів. З іншого боку нам надходили пропозиції про підтримку від іноземних партнерів, але не від українського уряду… У різний спосіб ми підтримали понад 2000 медійників», – сказала Ліна Кущ.
Зокрема, за сприяння НСЖУ відновили випуск приблизно 20 локальних медіа на звільнених та прифронтових територіях.
«Часто деокуповані території на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині не мають інтернету, телевізійного сигналу, подеколи й електрики. Тому єдиним джерелом інформації залишаються друковані видання. Для прикладу, «Новий день», найбільшу газету Херсона, місцеві жителі отримали через сім днів після звільнення. Дуже важливо, щоб люди отримували інформацію з медіа, якому можна вірити», – резюмувала Ліна Кущ.
Про це перша секретар НСЖУ Ліна Кущ розповіла німецькому журналісту-фрілансеру Нікласу Голічеку, який пише матеріал про вплив війни на фінансовий стан української журналістики.
«Від початку повномасштабного вторгнення Спілка отримала багато звернень про допомогу від журналістів та редакторів. З іншого боку нам надходили пропозиції про підтримку від іноземних партнерів, але не від українського уряду… У різний спосіб ми підтримали понад 2000 медійників», – сказала Ліна Кущ.
Зокрема, за сприяння НСЖУ відновили випуск приблизно 20 локальних медіа на звільнених та прифронтових територіях.
«Часто деокуповані території на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині не мають інтернету, телевізійного сигналу, подеколи й електрики. Тому єдиним джерелом інформації залишаються друковані видання. Для прикладу, «Новий день», найбільшу газету Херсона, місцеві жителі отримали через сім днів після звільнення. Дуже важливо, щоб люди отримували інформацію з медіа, якому можна вірити», – резюмувала Ліна Кущ.
#анонс
💥Академія української преси влаштовує онлайн-дискусію з відомим журналістом Тімом Себастіаном
Тім Себастіан – британський журналіст, автор та ведучий програми «Конфліктна зона», яку транслює телеканал Deutsche Welle.
Він інтерв’ював п’ятого президента України з невимовним напором, відео зазнало широкого розголосу у мережі. Окрім цього журналіст брав інтерв’ю у світових лідерів, включаючи президентів США Білла Клінтона і Джиммі Картера, прем’єр-міністра Пакистану Наваза Шаріфа, першого прем’єр-міністра Республіки Сінгапур Лі Куан Ю, президента Руанди Поль Кагаме та у багатьох інших.
Під час онлайн-зустрічі Тім Себастіан розповість про тонкощі журналістського фаху та надасть відповіді на всі запитання слухачів.
Зустріч буде відбуватися з перекладом українською мовою.
🕒Де та коли: 7 квітня 2023 року о 15:00 у застосунку Zoom. Деталі – тут.
📍Зареєструватися
💥Академія української преси влаштовує онлайн-дискусію з відомим журналістом Тімом Себастіаном
Тім Себастіан – британський журналіст, автор та ведучий програми «Конфліктна зона», яку транслює телеканал Deutsche Welle.
Він інтерв’ював п’ятого президента України з невимовним напором, відео зазнало широкого розголосу у мережі. Окрім цього журналіст брав інтерв’ю у світових лідерів, включаючи президентів США Білла Клінтона і Джиммі Картера, прем’єр-міністра Пакистану Наваза Шаріфа, першого прем’єр-міністра Республіки Сінгапур Лі Куан Ю, президента Руанди Поль Кагаме та у багатьох інших.
Під час онлайн-зустрічі Тім Себастіан розповість про тонкощі журналістського фаху та надасть відповіді на всі запитання слухачів.
Зустріч буде відбуватися з перекладом українською мовою.
🕒Де та коли: 7 квітня 2023 року о 15:00 у застосунку Zoom. Деталі – тут.
📍Зареєструватися
#анонс
💥Спілка журналістів Баварії оголосила конкурс кращих матеріалів про Україну: умови
На здобуття спеціальної премії «Україна» приймають роботи (тексти, фотографії, аудіовізуальні матеріали, карикатури), які були створені в Україні в особливих умовах війни і описують становище людей в країні.
Мови: німецька або англійська (можна додати переклад).
Надсилати заявки слід у друкованому- та/або в цифровому вигляді на носіях інформації разом із аплікаційною формою на адресу:
📮Bayerischer Journalisten-Verband, St.-Martin-Str. 64, 81541 München, Germany.
Для радіо- та телевізійних матеріалів достатньо вказати посилання на конкурсну заявку.
❗️Дедлайн: 12 квітня.
Матеріали повинні бути створені протягом останніх дванадцяти місяців до дати закінчення прийому заявок.
💶Призовий фонд – 1000 євро.
💥Спілка журналістів Баварії оголосила конкурс кращих матеріалів про Україну: умови
На здобуття спеціальної премії «Україна» приймають роботи (тексти, фотографії, аудіовізуальні матеріали, карикатури), які були створені в Україні в особливих умовах війни і описують становище людей в країні.
Мови: німецька або англійська (можна додати переклад).
Надсилати заявки слід у друкованому- та/або в цифровому вигляді на носіях інформації разом із аплікаційною формою на адресу:
📮Bayerischer Journalisten-Verband, St.-Martin-Str. 64, 81541 München, Germany.
Для радіо- та телевізійних матеріалів достатньо вказати посилання на конкурсну заявку.
❗️Дедлайн: 12 квітня.
Матеріали повинні бути створені протягом останніх дванадцяти місяців до дати закінчення прийому заявок.
💶Призовий фонд – 1000 євро.
Правильно користуватися сервісами Prozorro, Youcontrol та реєстром судових рішень вчили майбутніх журналістів в Івано-Франківському центрі журналістської солідарності.
Ці реєстри необхідні журналістам, насамперед, для підготовки антикорупційних розслідувань, розповіла тренерка – голова ГО «СмартМедіа» та журналістка громадського руху «Чесно» Олександра Щукіна.
За її словами, за допомогою цих ресурсів можна аналізувати дії чиновників.
Наприклад, в Prozorro можна знайти інформацію про бюджетні закупівлі, в Youcontrol – про приватні компанії, ФОПів, їхніх бенефіціарів та зв’язок з чиновниками, наголосила Щукіна.
Ці реєстри необхідні журналістам, насамперед, для підготовки антикорупційних розслідувань, розповіла тренерка – голова ГО «СмартМедіа» та журналістка громадського руху «Чесно» Олександра Щукіна.
За її словами, за допомогою цих ресурсів можна аналізувати дії чиновників.
Наприклад, в Prozorro можна знайти інформацію про бюджетні закупівлі, в Youcontrol – про приватні компанії, ФОПів, їхніх бенефіціарів та зв’язок з чиновниками, наголосила Щукіна.
Окремі батьки на передовій переховують дітей у підвалах, щоб запобігти їхній евакуації. Більшість волонтерів пояснюють це явище поєднанням бідності та психологічного стану сімей, які місяцями жили під бомбардуванням, - йдеться у сьогоднішньому випуску 🇬🇧британської газети The Guardian.
Саша, медик-волонтер у Бахмуті, розповів, як інші цивільні повідомляли йому про те, де ховають дітей. «Ми знали, що [дитина] була в цьому місці, тому ми пішли туди, і вона не виходила на вулицю з вересня», — сказав Саша, який поділився відео підвалу-лабіринту, в якому жила дитина.
Руки дітей посіріли від нестачі сонячного світла. Мати сказала, що боїться виходити на вулицю, і їй нікуди йти – це занепокоєння висловили волонтери, які сказали, що потрібно більше працювати над створенням програм переселення для цивільних.
Тисячі волонтерів були залучені до евакуації мирного населення з прифронтових районів з початку війни.
Незважаючи на те, що багато батьків добровільно виїжджають ще до того, як їх досягне лінія фронту, а інші тікають незабаром після цього, тисячі дітей все ще живуть у прифронтовій зоні...
🗞 #пресапроУкраїну
Саша, медик-волонтер у Бахмуті, розповів, як інші цивільні повідомляли йому про те, де ховають дітей. «Ми знали, що [дитина] була в цьому місці, тому ми пішли туди, і вона не виходила на вулицю з вересня», — сказав Саша, який поділився відео підвалу-лабіринту, в якому жила дитина.
Руки дітей посіріли від нестачі сонячного світла. Мати сказала, що боїться виходити на вулицю, і їй нікуди йти – це занепокоєння висловили волонтери, які сказали, що потрібно більше працювати над створенням програм переселення для цивільних.
Тисячі волонтерів були залучені до евакуації мирного населення з прифронтових районів з початку війни.
Незважаючи на те, що багато батьків добровільно виїжджають ще до того, як їх досягне лінія фронту, а інші тікають незабаром після цього, тисячі дітей все ще живуть у прифронтовій зоні...
🗞 #пресапроУкраїну
Найкривавіша битва війни переходить у нову фазу, - центральна тема сьогоднішнього випуску провідної 🇳🇴норвезької газети Aftenposten - загострення ситуації на фронті на Донбасі.
Вирішальні тижні. Досить велика напруга пов'язана з тим, що станеться в Україні найближчим часом. Населення країни, затамувавши подих, чекає нового контрнаступу українських військових. Мета — повторити успіх Харкова у вересні та Херсона в листопаді та відвоювати окуповані Росією землі. Коли і де розпочнеться операція, невідомо...
Боєць на прізвисько «День» з кінця січня воює у Бахмуті. За цей час атаки путінських солдатів змінилися, пояснює він.
«Спочатку нападали часто. Зараз бомбардування відбуваються практично за певним графіком, наприклад, з 11 до 1 ночі. Потім стає тихо. Думаю, тому, що у них починають закінчуватися боєприпаси»
Але це не обов'язково дає привід для святкування, вважає 34-річний боєць. Він хвилюється. Боїться, що фронт замерзне. Це означає, що ані українські, ані російські сили не рухатимуться ні вперед, ні назад…
🗞 #пресапроУкраїну
Вирішальні тижні. Досить велика напруга пов'язана з тим, що станеться в Україні найближчим часом. Населення країни, затамувавши подих, чекає нового контрнаступу українських військових. Мета — повторити успіх Харкова у вересні та Херсона в листопаді та відвоювати окуповані Росією землі. Коли і де розпочнеться операція, невідомо...
Боєць на прізвисько «День» з кінця січня воює у Бахмуті. За цей час атаки путінських солдатів змінилися, пояснює він.
«Спочатку нападали часто. Зараз бомбардування відбуваються практично за певним графіком, наприклад, з 11 до 1 ночі. Потім стає тихо. Думаю, тому, що у них починають закінчуватися боєприпаси»
Але це не обов'язково дає привід для святкування, вважає 34-річний боєць. Він хвилюється. Боїться, що фронт замерзне. Це означає, що ані українські, ані російські сили не рухатимуться ні вперед, ні назад…
🗞 #пресапроУкраїну
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💪У Запоріжжі, яке нині постійно потерпає від ворожих обстрілів, журналістська спільнота продовжує активно працювати!
Тож вкотре нагадаємо: у запорізькому Центрі журналістської солідарності можна отримати необхідні спорядження, техніку, а також пройти низку тренінгів та курсів. Публікуємо оглядове відео із заходів Центру за участі голови НСЖУ Сергія Томіленка.
Тож вкотре нагадаємо: у запорізькому Центрі журналістської солідарності можна отримати необхідні спорядження, техніку, а також пройти низку тренінгів та курсів. Публікуємо оглядове відео із заходів Центру за участі голови НСЖУ Сергія Томіленка.
У короткі перерви між обстрілами жителі Бахмута перебіжками приходять у Пункт незламності, щоб отримати їжу й газету «Вперед».
Волонтерка Світлана Грекова, яка відправляє через військових передачі в Бахмут, сказала головній редакторці Світлані Овчаренко: «Газету будемо відправляти! Я краще не передам продукти – вони в місті, в принципі, є... Але газету доправимо!»
Сьогодні газета «Вперед» видається також і для тих бахмутян, які виїхали з міста. Повернутися додому найближчим часом не зможе ніхто – просто нема куди повертатися, все стерто з обличчя землі. Світлана Овчаренко каже, що на одному відео бачила залишки свого будинку – на місці її квартири і декількох сусідніх – величезна чорна пляма, вони вигоріли. На місці будинку матері – також самі руїни. У місті наразі не залишилося жодного вцілілого будинку. Про Бахмут у бахмутян залишилися самі спогади...
Волонтерка Світлана Грекова, яка відправляє через військових передачі в Бахмут, сказала головній редакторці Світлані Овчаренко: «Газету будемо відправляти! Я краще не передам продукти – вони в місті, в принципі, є... Але газету доправимо!»
Сьогодні газета «Вперед» видається також і для тих бахмутян, які виїхали з міста. Повернутися додому найближчим часом не зможе ніхто – просто нема куди повертатися, все стерто з обличчя землі. Світлана Овчаренко каже, що на одному відео бачила залишки свого будинку – на місці її квартири і декількох сусідніх – величезна чорна пляма, вони вигоріли. На місці будинку матері – також самі руїни. У місті наразі не залишилося жодного вцілілого будинку. Про Бахмут у бахмутян залишилися самі спогади...
Біля Києво-Печерської Лаври, куди сьогодні прийшла комісія Мінкульту через припинення оренди договору, відбуваються масові порушення прав роботи журналістів. Прибічники УПЦ закривають камери, лаються, погрожують побити медійників палками та штовхають журналістів.
Закликаємо правоохоронні органи більш пильно стежити за напруженою ситуацією біля Лаври і не допускати порушення прав журналістів під час виконання ними професійних обов'язків.
Закликаємо правоохоронні органи більш пильно стежити за напруженою ситуацією біля Лаври і не допускати порушення прав журналістів під час виконання ними професійних обов'язків.
Більше 30 білоруських журналістів досі відбувають тюремні терміни, присуджені режимом лукашенка за професійну діяльність. Про це під час круглого столу в центральному офісі НСЖУ розповіла колишня політув’язнена режиму, кореспондентка «Белсат TV» Дар’я Чульцова.
«Я відбулася мінімальним терміном – два роки. Зараз 12–15 років – це нормально у Білорусі, сидіти за журналістську роботу», – сказала вона.
За словами кореспондентки, на білоруських журналістів, які закінчили роботу у 2020-му, за рік–два відкривають кримінальні справи, а їхніх дітей віддають у притулки. Тому незалежні білоруські медійники змушені їхати за кордон.
Також Дар’я звернула увагу на те, що нині перешкоджає роботі її колег в Україні.
«Журналісти «Белсату», які працюють в Україні, мають проблему з блокуванням карток (банківських – ред.). Не розумію, чому цю проблему не висвітлюють. Ці люди працюють і в зоні бойових дій, але їм створюють перепони», – наголосила вона.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко зауважив, що ці дії навряд чи спрямовані проти незалежних білоруських журналістів, а є вимогою нацбезпеки. Він запропонував створити робочу групу на базі Спілки для вирішення цього питання.
«Я відбулася мінімальним терміном – два роки. Зараз 12–15 років – це нормально у Білорусі, сидіти за журналістську роботу», – сказала вона.
За словами кореспондентки, на білоруських журналістів, які закінчили роботу у 2020-му, за рік–два відкривають кримінальні справи, а їхніх дітей віддають у притулки. Тому незалежні білоруські медійники змушені їхати за кордон.
Також Дар’я звернула увагу на те, що нині перешкоджає роботі її колег в Україні.
«Журналісти «Белсату», які працюють в Україні, мають проблему з блокуванням карток (банківських – ред.). Не розумію, чому цю проблему не висвітлюють. Ці люди працюють і в зоні бойових дій, але їм створюють перепони», – наголосила вона.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко зауважив, що ці дії навряд чи спрямовані проти незалежних білоруських журналістів, а є вимогою нацбезпеки. Він запропонував створити робочу групу на базі Спілки для вирішення цього питання.
#вакансії
Добірка актуальних вакансій для медійників і медійниць від SPILKA news:
💥журналіст/ка «Голос Стрия»;
💥журналіст/ка kiev.vgorode.ua;
💥журналіст/ка ІА «Трибуна-Бровари» (на вихідні, дистанційно);
💥репортер/ка відділу індустрії Forbes Ukraine у Києві;
💥журналіст/ка, медіа-редактор/ка «Вільні новини» у Запоріжжі;
💥репортер/ка відділу інновацій Forbes Ukraine у Києві;
💥помічник/ця сектора зв'язків з громадськістю та ЗМІ Медичні закупівлі України в Києві;
💥новинний/а редактор/ка The Kyiv Independent.
Із наступною добіркою повернемося наступного тижня, а поки ознайомтесь із пропозиціями вище. Впевнені, оберете для себе щось цікаве або порадите своїм колегам.
Нехай щастить!
Добірка актуальних вакансій для медійників і медійниць від SPILKA news:
💥журналіст/ка «Голос Стрия»;
💥журналіст/ка kiev.vgorode.ua;
💥журналіст/ка ІА «Трибуна-Бровари» (на вихідні, дистанційно);
💥репортер/ка відділу індустрії Forbes Ukraine у Києві;
💥журналіст/ка, медіа-редактор/ка «Вільні новини» у Запоріжжі;
💥репортер/ка відділу інновацій Forbes Ukraine у Києві;
💥помічник/ця сектора зв'язків з громадськістю та ЗМІ Медичні закупівлі України в Києві;
💥новинний/а редактор/ка The Kyiv Independent.
Із наступною добіркою повернемося наступного тижня, а поки ознайомтесь із пропозиціями вище. Впевнені, оберете для себе щось цікаве або порадите своїм колегам.
Нехай щастить!
Про те, як локальний медіабізнес може вижити в умовах війни, розповідає наразі секретар НСЖУ, головний редактор видання «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко в межах вебінару, організованого НСЖУ.
«Сьогодні українські журналісти відчувають постійну підтримку з-за кордону, – зазначив, відкриваючи вебінар, голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Війна руйнує економіку країни, тож медіа, щоб відповідально надавати українцям інформацію, потрібна підтримка різноманітних міжнародних програм, інституцій».
Директор програм Інституту регіональної преси та інформації (IRMI), менеджер проєкту «Підвищення стійкості українських медіа» Олексій Солдатенко зазначив, що при важливості підтримки з боку фінансових донорів, медіа мають бути готові й до того, щоб самостійно ставати на ноги.
За словами Костянтина Григоренка, джерелом успіху його видання є те, що воно використовує багато шляхів доступу до читачів і, відповідно, пропонує рекламодавцям комплексний пакет рекламних послуг у паперовій газеті, на сайті, у фейсбуці, інстаграмі та телеграмі.
Трансляція вебінару йде на фейсбук-сторінці НСЖУ.
Вебінар проводиться НСЖУ за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, що фінансується Swiss Solidarity.
«Сьогодні українські журналісти відчувають постійну підтримку з-за кордону, – зазначив, відкриваючи вебінар, голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Війна руйнує економіку країни, тож медіа, щоб відповідально надавати українцям інформацію, потрібна підтримка різноманітних міжнародних програм, інституцій».
Директор програм Інституту регіональної преси та інформації (IRMI), менеджер проєкту «Підвищення стійкості українських медіа» Олексій Солдатенко зазначив, що при важливості підтримки з боку фінансових донорів, медіа мають бути готові й до того, щоб самостійно ставати на ноги.
За словами Костянтина Григоренка, джерелом успіху його видання є те, що воно використовує багато шляхів доступу до читачів і, відповідно, пропонує рекламодавцям комплексний пакет рекламних послуг у паперовій газеті, на сайті, у фейсбуці, інстаграмі та телеграмі.
Трансляція вебінару йде на фейсбук-сторінці НСЖУ.
Вебінар проводиться НСЖУ за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) в рамках проекту “Підвищення стійкості українських медіа”, що фінансується Swiss Solidarity.
🪖Фізична безпека журналістів в умовах війни: НСЖУ оприлюднює повне відео важливого тренінгу
Нині для українських медійників та медійниць питання фізичної безпеки неабияк важливе, бо саме журналісти розповідають Україні та світові подробиці російської агресії. Вони часто їдуть у зону бойових дій та працюють на деокупованих територіях. Однак спершу до таких поїздок репортери повинні серйозно підготуватися.
Як саме? Під час тренінгу з фізичної безпеки розповідає Станіслав Юрченко – український журналіст, фотограф, більд-редактор видання судової журналістики «Graty», який має досвід висвітлення війни в Україні, починаючи з 2014 року.
⏩Топ-5 корисних порад для військових журналістів від Станіслава Юрченко дивіться в інстаграмі.
Нині для українських медійників та медійниць питання фізичної безпеки неабияк важливе, бо саме журналісти розповідають Україні та світові подробиці російської агресії. Вони часто їдуть у зону бойових дій та працюють на деокупованих територіях. Однак спершу до таких поїздок репортери повинні серйозно підготуватися.
Як саме? Під час тренінгу з фізичної безпеки розповідає Станіслав Юрченко – український журналіст, фотограф, більд-редактор видання судової журналістики «Graty», який має досвід висвітлення війни в Україні, починаючи з 2014 року.
⏩Топ-5 корисних порад для військових журналістів від Станіслава Юрченко дивіться в інстаграмі.
YouTube
ТРЕНІНГ “ФІЗИЧНА БЕЗПЕКА ЖУРНАЛІСТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ”
Фізична безпека у професійній діяльності журналіста. Сьогодні для українських медійників це питання номер один, бо саме вони розповідають Україні та світові подробиці російської агресії. Для цього вони дуже часто їдуть до зони бойових дій або на деокуповані…
«Жінка-військова, котра займається евакуацією, розповіла нам, що, коли вивозила дітей, ті невимовно раділи тому, як сідало сонце: ці малі декілька місяців, ховаючись у підвалі, не бачили сонячного світла», – розповіла в коментарі SPILKA News головна редакторка бахмутської газети «Вперед» Світлана Овчаренко.
За словами військової, найменшій дитині, яку евакуювали з Бахмута, – всього півтора місяця.
«Вона там народилася, в підвалі... Дуже важко зрозуміти людей, які все ще там залишаються серед руїн. Адже будь-які умови в мирному місті – кращі, ніж перебування під обстрілами в підвалі», – каже Світлана Овчаренко.
За словами журналістки, із 80 тисяч населення в місті залишилося близько 2 тисяч людей.
Фото: AP Photo/Roman Chop
За словами військової, найменшій дитині, яку евакуювали з Бахмута, – всього півтора місяця.
«Вона там народилася, в підвалі... Дуже важко зрозуміти людей, які все ще там залишаються серед руїн. Адже будь-які умови в мирному місті – кращі, ніж перебування під обстрілами в підвалі», – каже Світлана Овчаренко.
За словами журналістки, із 80 тисяч населення в місті залишилося близько 2 тисяч людей.
Фото: AP Photo/Roman Chop
Поліція Києва відреагувала на порушення прав журналістів, що відбулося сьогодні біля Києво-Печерської Лаври. За інформацією правоохоронців, розпочате кримінальне провадження.
«До Печерського управління поліції звернулись представники засобів масової інформації із заявою щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Заявники повідомили, що під час зйомки сюжету один із священнослужителів Києво-Печерської Лаври пошкодив обладнання оператора», – йдеться у повідомленні поліції.
Санкція статті передбачає штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Досудове розслідування триває, зазначили правоохоронці.
Національна спілка журналістів України засуджує грубе перешкоджання журналістській діяльності, яке було здійснене біля Києво-Печерської Лаври, та розраховує на оперативне розслідування і захист прав медійників.
«До Печерського управління поліції звернулись представники засобів масової інформації із заявою щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Заявники повідомили, що під час зйомки сюжету один із священнослужителів Києво-Печерської Лаври пошкодив обладнання оператора», – йдеться у повідомленні поліції.
Санкція статті передбачає штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Досудове розслідування триває, зазначили правоохоронці.
Національна спілка журналістів України засуджує грубе перешкоджання журналістській діяльності, яке було здійснене біля Києво-Печерської Лаври, та розраховує на оперативне розслідування і захист прав медійників.