Привет, если вы читаете этот текст значит то-то случилось. Это отложенное сообщение, дату публикации которого я постоянно переношу на день-два. Если оно опубликовалось, значит я не смог в очередной раз отсрочить дату.
Сигнал конечно неприятный, но не стоит сразу паниковать. Причин может быть несколько.

1. Я оказался в таком положении, что долгое время нет связи, а попасть в то место где она есть нет возможности.
2. Мог потерять телефон или сломать его, чтобы он не достался врагу при такой угрозе

Даже если так случилось, что меня взяли, не переживайте, переписки и другие контакты в безопасности, я так настраивал свои аккаунты, что при всем желании не смогу получить к ним доступ. Большинство из них одноразовые - это значит, что доступ к ним утерян навсегда. К некоторым аккаунтам имеют доступ мои близкие во Львове, в частности к Кобзарю. Они частично смогут помогать удаленно.

Что касается выдачи еды, доставки продуктов и лекарств. Я настраивал эти процессы таким образом, что они будут работать и без моего непосредственного участия.

То есть, все описанное тут продолжает работать. Лекарства как приедут - вам наберут.
Тоже самое касается раздачи еды и продуктовых наборов, все будет продолжать работать и без моего непосредственного участия, ребята просто молодцы, смогут все удержать на плаву.

Поэтому продолжайте заполнять формы если хотите помочь нашему волонтерскому центру https://forms.gle/vxREpNBy7nJVvv1a7 (повторно не заполняйте пожалуйста)

И заполняйте эту форму если вы или ваши близкие нуждаетесь в продуктах. https://forms.gle/Qp9AhUPUu6fL198n9 вам их принесут или скажут где забрать (также попрошу повторно не заполнять.)

По возможности подкидывайте деньгу на карту, на эти деньги существует наш пункт помощи и питания. Я личного доступа к банкингу не имею, поэтому деньги при любом раскладе в безопасности. (по состоянию на 26 марта в наших списках на продуктовые наборы порядка 3600 человек)

5375411504205985 Гривна

Paypal ozgard94@gmail.com

Связь нашей командой останеться только тут, конечно ребята не все знают, что тут происходило, но чем смогут помогут.
Telegram: @kobzar_ks

П.С. Надеюсь это сообщение все же не будет опубликовано. Но если вдруг, то напишу как только смогу, кроме меня тут никто не может писать, разве что, есть несколько модераторов в комментариях и бот, который работает от случая к случаю. В общем, не ссыте, сам сцу, но делать как-то это все равно надо. Ведь если ничего не делать, то ничего не произойдет.

«Почав мандрувати ще до свого народження» - у фронтового тележурналіста Руслана Смещука народився син.

У воєнкора телеканалу «Інтер»/новини «Подробиці» Руслана Смещука в евакуації народився син.

«Так і бачимося, через екран. Звісно, це не дуже, але дякую Богу і за так. Діти виявляеться шалено ростуть. За ці двадцять шість днів Тимур змінюється на очах», - поділився Руслан.
На жаль, поряд із приємними новинами журналіст поділився і сумними. В окупації на Херсонщині в нього померла бабуся, бо через логістичну катастрофу, яку спричинили російські війська, її не змогли доправити до лікарні.

«Але Колесо Сансари крутить собі далі. Хтось пішов, хтось прийшов. Всі любимі.
Багато в цьому місяці пішло, занадто багато. Але ті хто прийшов - вони молодці, і будуть міцними… Ну і щасливими, куди ж без цього», - переконаний Руслан Смещук.

Національна спілка журналістів України щиро вітає колегу із народженням сина! Щасливого мирного майбутнього Тимуру, безпечної професійної роботи Руслану, гармонії усій родині!

Увага! Екстрене фінансування, доступне для медіа та журналістів в Україні та регіонах:

Міжнародна підтримка медіа (IMS), Фонд безпеки захисту журналістів(DJ) для екстреного переміщення, сімейної, правової та медичної підтримки надає негайну підтримку журналістам, які постраждали в результаті їхньої журналістської роботи.

Фонд використовується у випадках, коли:
• Журналіст був убитий або позбавлений можливості утримувати свою сім'ю;
• Журналіст потребує негайного захисту через пряму загрозу (переселення, безпечні будинки, евакуація з країни чи регіону)
• Потрібна термінова юридична або медична допомога.
Підтримка надається лише на короткий термін, не довше 6 місяців, для покриття безпосередніх потреб особи або її близьких родичів. Що отримати допомогу, пишіть на електронну пошту Line Wolf Nielsen, координатора з комунікацій та преси та менеджера програми DJ Safety lwn@mediasupport.org

«Якщо ви читаєте цей текст, то щось трапилося», - у Херсоні зник журналіст Костянтин Риженко

На телеграм каналі херсонського журналіста Костянтина Риженка з’явилося повідомлення, яке сигналізує, що журналіст втратив доступ до зв’язку. Причини можуть бути технічними, або його могли затримати силовики РФ. Раніше Костянтин повідомляв, що його розшукують росіяни у Херсоні і він постійно переховується.
НСЖУ поспілкувалася із джерелом, близьким до Костянтина (з міркувань безпеки ім’я не розкриваємо), яке підтверджує, що журналіст відучора не виходить на зв’язок. Джерело вказало, що вдалося зв’язатися із дружиною журналіста, Олександрою, яка розповіла, що за адресами рідних Костянтина у Херсоні одночасно прийшли російські військові. Затримали брата Костянтина.
У «відтермінованому» повідомленні на телеграм каналі Костянтин Риженко закликає не панікувати, а продовжувати підтримувати його волонтерську команду.
«Сподіваюсь, це повідомлення все ж не буде опубліковане.Але якщо раптом, то напишу, як тільки зможу"...

Журналістам, які захищають Київ зі зброєю в руках, потрібне екіпірування

Журналістка Олександра Єфименко збирає кошти на екіпірування для своїх колег, які зараз зі зброєю в руках захищають Київ. Потрібно зібрати 65 тисяч гривень.
«Всі, хто колись говорив зі мною про роботу, знає, я завжди розповідаю, що з професією мені пощастило і з людьми в ній, здебільшого, також. Але була у мене в житті одна редакція мрії, в яку я летіла, як щасливе цуценя щоранку. Робили її мрією люди, яких я можу назвати своїми друзями. Зараз вони просять допомоги: написали список із необхідного екіпування для групи. Вже все знайдено і пораховано», - написала журналістка.
Збір буде зупинений, як тільки з'явиться необхідна сума. Якщо щось залишиться, Олександра передасть для армії.
«Я просто планую скоро сидіти з цими людьми за столом і згадувати весну 2022, як страшний сон. Буду вдячна, якщо ви мені допоможете втілити це в реальність якнайшвидше», - звертається до підписників журналістка.
Номер картки: 4441114413982065.

Фоторепортаж із міста-героя Ірпеня, який намагалася знищити російська армія

Керівник відділу розслідувань OBOZREVATEL Ганна Молчанова побувала у звільненому місті, де ще проходить зачистка диверсантів. Докладніше про те, що пережив Ірпінь, – читайте у репортажі.
Через безліч обмежень на публікацію інформації під час воєнного стану в цьому матеріалі не названі вулиці і більшість об'єктів, немає даних про блокпости і місцезнаходження наших Сил оборони, а для частини фото та відео час прийде тільки після закінчення війни. Те, що це справжнісінька війна, а не якась (за словами президента Російської Федерації Володимира Путіна) "спеціальна операція", у жодної нормальної людини не викликає сумнівів.
Саме Ганні Молчановій Національна спілка журналістів України передала один з перших бронежилетів, отриманих НСЖУ від партнерів – Фонду Gazeta Wyborca, що формується компаніями Agora з Польщі та Bonnier News зі Швеції.
https://news.obozrevatel.com/ukr/society/radist-peretvorilasya-na-lyut-fotoreportazh-iz-mista-geroya-irpenya-yakij-namagalasya-znischiti-rosijska-armiya.htm

Журналістку сподіваються звільнити через обмін полоненими

В інтерв’ю телеканалу ТВ5 керівник Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух запевнив, що влада намагається робити все можливе задля звільнення запорізької журналістки Ірини Дубченко.

За словами посадовця, головна надія на якнайскорішій обмін полонених.

Нагадуємо, що запорізьку журналістку Ірину Дубченко взяли у полон денеерівці у Розівці наприкінці березня. Звинувачення – переховування пораненого українського віськовослужбовця та журналістська діяльність. Ірина Дубченко наразі у Донецьку – за словами «коменданта Розівки».

Журналісткі Кацярына Андрэева і Дар'я Чульцова за кратамі ўжо 500 дзён

Нашыя адважныя калегі застаюцца ў палоне за тое, што выконвалі сваю працу, каб паказаць людзям праўду.

Падтрымайце журналістак паштоўкамі і лістамі!

📩Бахвалава Кацярына Андрэева
СІЗА №3, вуліца Кніжная 1А, 246003 Гомель.

📩Чульцова Дарʼя Дзмітрыеўна
ПК № 4, вуліца Антошкіна 3, 246035 Гомель.

"Я переховуюсь", - батько затриманого окупантами херсонського журналіста

Олександр Риженко, батько херсонського журналіста і активіста Костянтина Риженка, підтверджує, що росіяни розшукують його сина за журналістську діяльність. Учора пройшов обшук у помешканні родини у Херсоні, окупанти «забрали розібратись» брата Костянтина – Захара Риженка. Подробиці батько розповів Сергію Томіленку, голові Національної спілки журналістів України.
- Затримали Захара, мене відпустили з умовою, аби я виходив на сина Костянтина, - розповідає Олександр Риженко. – Попередили, що перший візит проходить стримано, наступного разу військові уже жорстко говоритимуть.
Загалом приїхало 2-3 автомобілі візитерів з автоматами. Вилучили телефони, техніку у Захара Риженка, обшукали помешкання.
- «На ньому багато крові, багато людей загинуло», - Олександр Риженко переказує коментарі російських військових, чому вони розшукують журналіста. – У мене запитували, чи через гроші син публікує свої матеріали, чи за переконаннями дотримується «націоналістичних поглядів»? Відповіли, що якщо Костянтин «за гроші, то швидко з ним знайдуть спільну мову».
Допитували 25-річного Захара Риженка, йому пред’явили претензії за користування захищеним месенджером Signal. Зрештою вирішили – «Заберемо розібратись».
Олександр Риженко сподівається, що його сина відпустять. Але навіть оперативно новину про можливе звільнення свого сина Захара він не може отримати, адже зараз переховується та не ризикує набирати телефони рідних та знайомих.
У квартирі залишилася 87-річна бабуся Костянтина і Захара.
Журналіст Костянтин Риженко не виходить на зв’язок від середи.
Національна спілка журналістів України висловлює солідарність із журналістами та членами їх родин - жертвами російської окупації у Херсоні, Бердянську, Мелітополі та інших містах, які є тимчасово окупованими територіями. НСЖУ вимагає припинити кампанію «інформаційної зачистки», яку проводять окупанти в Україні. Спілка журналістів інформує Міжнародну та Європейську федерації журналісті про воєнні злочини росії проти працівників ЗМІ в Україні. https://t.me/spilkanews/306

Співробітниця «Укрінформу» вижила в окупованому Макарові

Місяць без світла, звʼязку і води. В таких умовах опинилася координаторка пресзаходів ІА «Укрінформ» Світлана Галюта.

«Місяць ми не знали, чи жива наша колежанка по Укрінформу Світлана Галюта. Вона не могла покинути лежачу маму… Сьогодні волонтери повідомили чудову новину: в зруйнованому місті вони обидві вижили!» - написала редакторка Укрінформу Ольга Коростильова.
Поділився радісною новиною і керівник прес-центру агентства Сергій Сай-Боднар:
«Волонтерка із тероборони Макарова Наталя Ковальська повідомила, що, прочісуючи випалені землі райцентру, їх волонтерська група виявила у своєму будинку Галюту Світлану Вікторівну із старенькою мамою... Можна було б і не повірити, адже звʼязку не було майже місяць, та зять Світлани Вікторівни підтвердив "знахідку" у соцмережах...
«Ваша колега - мужня жінка!» - сказала добра волонтерка. А на питання, чи не знущалися над нею рашисти, пані Наталя лише сказала: «Так, вона потребує психологічної реабілітації.."

Що категорично заборонено медійникам знімати і показувати (офіційна інфографіка)

«Точна і об’єктивна інформація – теж ефективна зброя, яка допомагає захищати Україну. Роль ЗМІ тут важко переоцінити»

Служба безпеки України публікує офіційну інфографіку для медіа, погоджену з Офісом Президента України та Кабінетом Міністрів.

«Дотримання цих простих правил дозволить не тільки надавати суспільству точну інформацію, але й врятує багато життів мирних українців і пришвидшить нашу Перемогу!»

5 кілометрів пішки під постійними обстрілами – журналістка маріупольського телеканалу TV7 Олена Силенко врятувалася з блокадного міста.

Після місяця без світла, води та їжі зрозуміла, що треба рятувати дітей. Чоловік Олени змушений був лишитися, бо напередодні ворожа куля поранила його матір.

«24 лютого, коли почалися вибухи, я була на лікарняному з дітьми, а вже 25 вийшла допомагати колегам, бо зйомок було дуже багато. Цього дня вже почало прилітати в усі райони. 7 березня снаряд потрапив у будинок нашого сусіда, розбило нашу машину…» - розповідає журналістка.

В місті почалася гуманітарна катастрофа. Не стало продуктів у магазинах.
«Ми пішли на базар купити хоча б картоплі, а за 5 хвилин до цього був обстріл і там просто лежали загиблі люди. Вони вважають, що в кожному будинку сидять бандерівці й азовці і стріляють по всьому», - зі сльозами на очах говорить жінка.
Національна спілка журналістів України намагається допомагати колегам, які рятуються з блокадного Маріуполя, а також оновлює список працівників ЗМІ, зв’язку з якими немає…

Детальніше про історію Олени Силенко – у сюжеті «1+1».

https://www.youtube.com/watch?v=4OJcD9rpYwY

«Солдати повернуться в домівки і отримають можливість не лише споживати, але й оцінювати медіаресурси»

Секретар НСЖУ, один з керівників волинської тероборони Володимир Данилюк нагадує колегам про необхідність дотримання професійних стандартів та медіазаконодавства. Він переконаний: це стане запобіжником декласування кожного представника ЗМІ та майданчиком для створення після війни нових, демократичних та незалежних медіа.

Ділиться спостереженнями: на жаль, і нині, окрім атак ворожої професійної пропаганди, «є певні потуги продовжувати виконувати функцію сліпого знаряддя виконання волі їхнього господаря».

«Війна рано чи пізно закінчиться перемогою України. Солдати повернуться в рідні домівки, отримають можливість не лише споживати, але й оцінювати медіаресурси. І буде більше часу у всіх нас, щоб нарешті очистити апріорі світлу професію журналіста від безхребетних пристосуванців, які за кусень хліба з маслом готові виконати будь-яку «хатєлку» господаря», - говорить Володимир Данилюк.

Американський CPJ закликає російських загарбників оприлюднити інформацію про статус зниклого журналіста у Херсоні
«Ми стурбовані зникненням українського журналіста Костянтина Риженка і закликаємо всіх, хто має інформацію про його місцезнаходження, негайно її повідомити», – коментує Гульноза Саїд з Нью-Йорку, координаторка програми американського Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії. - «Російська влада, яка контролює місто Херсон, повинна має оприлюднити будь-яку інформацію про статус Риженка. Його зникнення доповнює список українських журналістів, що зникли безвісти з початку російського вторгнення».
У публікації Комітету захисту журналістів сьогодні, 1 квітня, цитуються свідчення Національної спілки журналістів України, яка стурбована зникненням колеги та перебуває на прямому контакті з рідними Костянтина Риженка.
https://cpj.org/2022/04/ukrainian-journalist-konstantin-ryzhenko-missing-in-kherson/

Репортери — хороші хлопці, - медик швидкої допомоги з Маріуполя

«Цей 24-річний медик має бути нагороджений найвищою нагородою, разом з його колегами. Сергій Чорнобривець врятував десятки життів в Маріуполі… Він робив неможливе». Головна редакторка видання «Заборона» Катерина Сергацкова презентує публікацію Поліни Вернигор зі свідченнями медика швидкої допомоги Маріуполя про жахливі реалії війни та про самопожертву мешканців блокадного міста.

Сергій Чорнобривець розповідає і про роботу журналістів, зокрема, легендарних хлопців з Ассошиейтед Пресс:
«Репортерів Євгена Малолєтку та Мстислава Чорнова ми зустріли 1 березня, коли везли постраждалих від вибухів на площі Кірова. Тоді ще всі виступали за те, щоб нашу роботу не знімали. Але хлопці були дуже наполегливі. Вони спочатку в обласній лікарні знімали, а потім приїхали до нас на підстанцію. У нас був виклик, там бабусю поранило. Вони вирішили поїхати з нами. На місці вони пофоткали, а потім допомагали вести бабусю до машини. Хороші хлопці, їм залік у цьому плані.
У нас із ними не було жодних домовленостей про те, що знімати, а що ні. В екстреній ситуації не до домовленостей. Коли перед тобою лежить людина із сильною кровотечею, ти не кажеш, щоб не знімали — ти рятуєш людину. Родичі постраждалих також на них переважно ніяк не реагували. Усі були у шоковому стані».
https://zaborona.com/rozpovid-medyka-shvydkoyi-z-mariupolya/

Репортер Sky News, якого поранили в Україні, розповів, що він «думав, що помре, думав наскільки це буде боляче».
Головний кореспондент Sky News Стюарт Рамзі та його екіпаж потрапили під обстріл в Україні на початку березня.
Екіпаж їхав у напрямку Києва через Десну по пішохідному мосту. На жахливих кадрах, опублікованих на початку цього місяця, видно, що Рамзі поцілено у нижню частину спини, коли він тікав.

«Звісно ми пройшли спеціальну підготовку, ми були у бронежилетах, у мій якраз влучили, але куля пройшла нижче нього», — сказав Рамзі.
«Річі, оператор, весь час обертався, бо мав дивне відчуття. Я жалкую, що я тоді не спитав людей: «Коли ви востаннє їхали цією дорогою?».

https://www.dailymail.co.uk/femail/article-10671765/British-journalist-shot-Ukraine-reveals-thought-die.html