У вівторок, 9 серпня, Національна спілка журналістів України скликає Всеукраїнську нараду редакторів друкованих ЗМІ для обговорення законопроєкту «Про медіа» за участі одного з розробників законопроєкту, члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександра Бурмагіна.

Зустріч заплановано провести в онлайн-форматі.

Раніше Європейська федерація журналістів та Комітет захисту журналістів (США) виступили проти ухвалення законопроєкту в існуючому вигляді та підтримали критичні зауваження НСЖУ.

Для участі у нараді редакторів, просимо зареєструватися за посиланням:

https://forms.gle/v8n33G8U94p8L8xd7

Інколи питання журналістів трохи виносять мозок.
– Скажіть, а що ви відчували в момент поранення?
(Дискомфорт блять я відчував. Невеличкий. А, ну і голод. Що ж ще?)
– Скажіть, а як ви там [на місці бою] опинилися?
(Вийшов на ранкову пробіжку і випадково забіг в сіру зону з протипіхотними мінами в руках. Як ще військові під час війни опиняються в бою?)
– Скажіть, а ви могли уникнути поранення?
(Та курва мач, звичайно міг, мені просто по приколу було під вибух підставитись. Розумієте, лікарі сказали, що у організмі не вистачає заліза, от я і нахапався уламків, тепер все ок.)
І вже культове, принаймні в моїй голові:
[Журналіст уважно дивиться на поранену ногу]
– Скажіть, а ви були в бронежилеті?..
UPD: Ще згадав:
(Від фотографа)
– Скажіть, а у вас з собою є хоч один уламок з тих, що у вас потрапили?
– Звичайно, завжди ношу з собою.
– Можна сфотографувати?
– Та без проблем. А у вас що, є рентген?
– А навіщо рентген?
– А як ви ще мою праву легеню сфотографуєте?..
- Юрій Гудименко, телеведучий і блогер, один із лідерів руху Демократична сокира, молодший сержант ЗСУ/ пост у Фб

На особливу увагу влади і суспільства заслуговує проблема збереження маленьких медіа, які не мають досвіду в підготовці грантових заявок.

Про це під час засідання робочої групи з підготовки комітетських слухань ВР на тему «Українські медіа в умовах широкомасштабної війни та економічної кризи» в четвер заявив представник НСЖУ, очільник Фонду підтримки українських медіа Сергій Охріменко.

Крім того, він зауважив, що в разі, якщо Україна не забезпечить інституційної підтримки ЗМІ на здійснення їхньої статутної діяльності, то вона може втратити значну частину медіа.
– Треба розуміти, що ще пів року – і половини медіапростору не буде, – додав Сергій Охріменко. – Особливо це стосується локальних ЗМІ. Ясна річ, ми не сподіваємося на державу як на джерело фінансування, бо в неї є більш нагальні потреби, але держава може надати організаційну підтримку в співпраці з іноземними донорами.

Раніше їхніми очима глядачі "5 каналу" бачили картину подій в Україні та світі. Тепер колеги вдягнули військовий однострій. Колишні і нинішні журналісти, продюсери, режисери та інші працівники "5 каналу" в тяжкий для країни час змінили професію і пішли захищати Батьківщину. Кажуть, коли у твоєму будинку ворог, кожен українець має зробити все, щоб його вигнати. І люди з телевізора – не виняток.

Ексжурналістка "5 каналу", а тепер речниця батальйону "Сармат" Ірина Шевченко; військовослужбовець ЗСУ, ветеран російсько-української війни, журналіст "5 каналу" (2009-2014) Олександр Войтко; продюсер "5 каналу" (2005-2019) Олексій Берменко; пресофіцер 112-ї бригади Сил територіальної оборони, журналіст "5 каналу" (2010-2014) Андрій Ковальов; режисер монтажу "5 каналу" Юрій Ковценяк - Герої сюжету 5 каналу про своїх на передовій -

https://www.youtube.com/watch?v=43ZB6WRIjoU

ZMINA. Центр прав людини, якому днями виповнюється 10 років, пропонує одразу 13 нових вакансій

Надсилати свої резюме до 15 серпня

У проєкт із документування насильницьких зникнень у ході війни:
📌 Журналіста/ку: https://bit.ly/3JyIVc3
📌 Спеціаліста/ку із документування: https://bit.ly/3zCtMl5
📌 Менеджера/ку проєкту: https://bit.ly/3BNaQ5Y

Решта пропозицій про вакансіям - за посиланням.

#вакансії

Сьогодні більшість друкованих ЗМІ на межі виживання. Зменшилася кількість рекламодавців, падає тираж газети, доводиться скорочувати кількість працівників, майже щомісяця, а то й двічі на місяць зростає вартість друку періодичних видань. Як пояснюють в друкарнях, основна складова такого подорожчання - нестача паперу та його вартість.
Водночас негативно позначилося і запровадження пересувних відділень Укрпошти, недотримання ними графіка роботи, скорочення листонош.

Вважаю, що зміни в законі про медіа потрібні, однак ми нині потребуємо більше економічної підтримки, а не посиленого контролю, -

- Надія Єрменчук, головна редакторка газети "Край Кам’янецький", Хмельницька область/ відповідь на питання з опитування НСЖУ - Які поради ви хочете дати владі та народним депутатам щодо ваших очікувань щодо політики підтримки медіа в Україні? Якими є найгостріші проблеми інформаційної політики сьогодні?

Страхи катастрофи: про загрози навколо найбільшої в Європі АЕС в Енергодарі пише сьогодні Daily Mail.

Подробиці чергового ракетного удару Росії по Запорізькій АЕС вчора оприлюднив "Енергоатом": "Під час останнього обстрілу Запорізької АЕС у суботу ввечері було вражено об'єкт просто неба, де зберігаються 174 контейнери з відпрацьованим ядерним паливом. Один працівник отримав поранення".

Про справді реальний ризик ядерної катастрофи, яка може загрожувати здоров’ю населення та навколишньому середовищу в Україні та за її межами повідомив Маріано Гроссі, генеральний директор Міжнародної асоціації з атомної енергії. "Вони граються з вогнем"

«Прибрали навіть те, що якось тримало нас на плаву!» – так відгукнулася про новий законопроєкт «Про медіа» редакторка видання «Татарбунарський вісник» (Одещина) Марина Ульянкіна, відповідаючи на запитання НСЖУ про поради, які можна було б дати владі та народним депутатам щодо політики підтримки медіа в Україні.

«Політика підтримки медіа в Україні, а саме друкованих ЗМІ, в законі відсутня, – вважає Марина Павлівна. – Прибрали навіть те, що якось тримало нас на плаву: в прикінцевих положеннях цей закон визнає таким, що втратив чинність, Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 49, ст. 299)»

Журналістка-переселенка з міста Лиману Донецької області отримала ноутбук від НСЖУ.

Свій гаджет Віолетта Цуркан втратила під час евакуації, тому звернулась по допомогу до мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ.

- Відчула на собі, що таке справжня солідарність та підтримка, - каже Віолетта і додає, що завдяки отриманому «знаряддю праці» невдовзі з'являться нові матеріали про проблеми переселенців, інклюзію, питання гендеру і обов’язково про злочини росії проти України.

Віолетта Цуркан стала вже восьмою представницею медіа, яка завдяки підтримки міжнародних партнерів (фонду Lifeline) отримала ноутбук через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ.

Спортзал при редакції газети!
Тренажерну залу відкрили в приміщенні газети «Ворскла», яка виходить у Великописарівській громаді на Сумщині.
У чотирьох кімнатах розміщено спортивне приладдя для силових вправ, тенісний стіл, обладнано місця для боксу та рукопашного бою, а також для гри в шахи й шашки.
Тренажерна зала відкрилася завдяки сприянню керівництва громади, депутатів селищної ради, фінансовій підтримці місцевих підприємців.
Тут безкоштовно зможуть проходити реабілітацію поранені воїни.
Передплатникам газети – знижка. А частину зібраних коштів планують спрямовувати на підтримку ЗСУ.
– Ми давно шукали додаткове джерело для фінансування, бо передплата та реклама ледве покривали існування газети, – зазначив під час відкриття головний редактор «Ворскли», член НСЖУ Олексій Пасюга. – А після військової агресії реклама практично зникла, оголошення люди не дають, адже продавати нічого. Багато хто виїхав, третина стала переселенцями.

Литовського журналіста ГУР нагородило медаллю - "за сприяння воєнній розвідці України" (ІІ ступеню).

Про це Андрюс Тапінас повідомив у соцмережі. Медійник відомий як ініціатор краудфандингової кампанії на Байрактар від Литви та послідуючої низки закупівель зброї для ЗСУ.

"Написане моє прізвище, але це медаль усім нам - хто пожертвував, поширював, підтримував, організував і намагався зробити так, щоб українська розвідка мала гостріші електронні очі. Ми будемо продовжувати це робити і не втомимося! Слава Україні!", - прокоментував Андрюс Тапінас відзнаку.

Джессіка діє від імені Києва.

Американська газета New York Post публікує фото Президента України Володимира Зеленського та американської акторки Джессіки Честейн, зроблене на Банковій під час її візиту до України.

Акторка захоплюється мужністю українського народу. Зеленський наголошує, що візити знаменитостей до України надзвичайно важливі.

В Інгулці мужня мер встояла проти російського окупанта.

В сьогоднішньому випуску провідної французької газети Lе Figaro – спецрепортаж з Миколаївської області, розповідь про сільську голову села Інгулка Аллу Миронову.

«Уявіть собі мирне відокремлене українське село з 2000 мешканців, до якого веде кам’яниста дорога. За ніч туди увійшли майже 3 тисячі російських військових, сотні бронетехніки і займали десять днів. Це травматичне минуле, з яким через чотири з половиною місяці після подій досі стикається мер Інгулки…
Ми не в місті-мучениці Бучі чи Ірпіні, а в хуторі на північ від Миколаєва, біля Бузького лиману на Чорному морі. На її чолі виборна посадова особа, виявлена війною, перетворена на анонімного борця опору, виключно заради блага своїх виборців», - пишуть французькі журналісти.

Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк готова під час комітетських слухань ВР на тему «Українські медіа в умовах широкомасштабної війни та економічної кризи» озвучити результати дослідження стану регіональних електронних ЗМІ, проведеного Нацрадою. Вона додала, що якщо ситуація в електронних ЗМІ їй відома, то для з’ясування стану справ із друкованими медіа, вочевидь, «треба ще попрацювати».

– У нас, на превеликий жаль, законодавство про медіа застаріле, тому ми не можемо майже ніяк допомогти друкованим виданням (лише приватним чином), але в новому законопроєкті «Про медіа» допомога і підтримка журналістам, увага до друкованих медіа передбачена. Це все поки що – предмет дискусії, але я свідчу, що такий підхід відповідає всім нормам вимог для нашого вступу до Європейського Союзу. Це – окрема тема, але, я думаю, її теж треба під час цих слухань порушити, – сказала Ольга Герасим’юк час засідання робочої групи з підготовки комітетських слухань.

У форматі фронтової газети, на принтері, видавали газету "Маяк" (Богодухів, Харківщина) у березні та квітні.
Попри війну, проблеми з поштою і конкуренцію інтернет-видань газета вижила.
Хоча штат редакції з довоєнних часів скоротився з 7 осіб до 2, а кількість сторінок – з 12 до 4, газета примудряється у воєнних умовах зберігати свій тираж. При цьому завдяки редакторці Тетяні Лучинській виявляє неабияку гнучкість і життєстійкість: спочатку виходила як фронтова газета друком на принтері, а потім, поки «Укрпошта» не відновила розповсюдження преси на Харківщині, видання передплатникам доправляли... волонтери.

Україна — чорна діра: нові наративи кремлівської пропаганди в західних ЗМІ і як із ними боротися?

рф розпочала нову фазу інформаційної війни, наголошує експерт, директор Могилянської школи журналістики, співзасновник і головред «StopFake» Євген Федченко. Про це він розповів Громадському радіо:

Збільшується згадка про фашистів і праворадикалів в Україні. Знову з ‘являється обов’язковий епітет перед Україною, що це «корумпована країна», а отже, наприклад, вся зброя, яка буде продаватися Україні, буде обов’язково зникати, продаватися. Тому що, мовляв «Україна — це чорна діра». Цього тижня ми навіть в американських телевізійних сюжетах почули це слово.

Як нам діяти? Спростовувати ті наративи, які ми можемо спростовувати. Заповнювати інформаційний вакуум важливими для нас наративами. Збільшувати нашу комунікацію (особливо на західну аудиторію).

Для підрозділу, де служить журналіст, очільник Журналістського фонду НСЖУ Дмитро Богуславський, білоцерківська волонтерська група Аліни Резчик «Дайтан» за сприяння НСЖУ змогла придбати три рації.
Дві з них уже передано бійцям, третю – замовлено. Залишилося придбати ще хоча б одну.
– На фронті якщо немає рацій – немає комунікації між бійцями, командир не може знати, яка ситуація в кожного з них, – пояснює Аліна Резчик. – Рацій потрібно від 4 до 8 штук, щоб був зв’язок між різними точками.
Для придбання четвертої рації наразі потрібно 25400 грн.
НСЖУ закликає всіх, хто може допомогти, долучитися до цієї патріотичної справи.
Реквізити такі:
5375414116232710 Монобанк. Резчик Аліна Анатоліївна

"Він і є народ"

Красномовна обкладинка німецького Der Spiegel ілюструє тексти журналістів видання про те, чому так багато росіян підтримують путіна і жорстоке загарбницьке вторгнення в Україну...

Під час комітетських слухань з питань підтримки українських медіа, які з ініціативи НСЖУ заплановано провести у Верховній Раді, варто зосередитися на питаннях економічного виживання ЗМІ.
На цьому наголосив під час сьогоднішнього засідання робочої групи з підготовки комітетських слухань голова НСЖУ Сергій Томіленко.
– Ми як ініціатори слухань вважаємо, що фокусом і акцентом цього заходу має стати саме економічний стан медіа, шляхи підтримки ЗМІ задля їх виживання. Інші теми можна розглянути в форматі інших зустрічей і круглих столів, – сказав Сергій Томіленко.
Нагадаємо, що слухання будуть проведені 29 серпня Комітетами ВР з гуманітарної та інформаційної політики і свободи слова.

Голос партизана у Криму: в Сімферополі поширили українську підпільну газету

Це зробили українські активісти, повідомляють у тг-каналі Жовта стрічка.

У газеті опубліковані цифри втрат російської армії та заклик підтримувати підпільний рух спротиву на тимчасово окупованих територіях.