«Журналістська солідарність стала силою в ці важкі дні», перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ виступила під час онлайн-конференції, організованої National Union of Journalists (Великобританія).
«Ви були одними з перших, хто закликав зробити внески до IFJ/EFJ Safety Fund for Journalists in Ukraine – фонду допомоги українським журналістам, який створили Міжнародна та Європейська федерація журналістів. Це дозволило надати українським журналістам засоби персонального захисту і аптечки першої медичної допомоги. Завдяки фонду українські журналісти, які евакуювалися з зони бойових дій, отримали фінансову або технічну допомогу і змогли продовжити роботу в безпечному місці», - сказала вона.
Генеральний секретар National Union of Journalists Мішель Стеністріт закликала учасників зробити внески до фонду допомоги українським журналістам.
«Ви були одними з перших, хто закликав зробити внески до IFJ/EFJ Safety Fund for Journalists in Ukraine – фонду допомоги українським журналістам, який створили Міжнародна та Європейська федерація журналістів. Це дозволило надати українським журналістам засоби персонального захисту і аптечки першої медичної допомоги. Завдяки фонду українські журналісти, які евакуювалися з зони бойових дій, отримали фінансову або технічну допомогу і змогли продовжити роботу в безпечному місці», - сказала вона.
Генеральний секретар National Union of Journalists Мішель Стеністріт закликала учасників зробити внески до фонду допомоги українським журналістам.
Її проблема - в інформаційному голоді. Історію "бабці з червоним прапором" з-під Харкова, яку російська пропаганда зробила головним символом підтримки війни в Україні поряд із літерою Z, розказали автори матеріалу BBC - Святослав Хоменко і Дмитро Власов.
З репортажу видно, що Анна Іванівна досить артистична і легко інтерпретує події з відео, коли понад 2 місяці тому вона вийшла до українських військових із прапором СРСР, переплутавши їх нібито із окупантами. А про те, що вона фактично сакралізована в росії, про всі пам'ятники і мурали про себе старенька не знала до зустрічі з журналістами.
Анна Іванівна каже, що після перемоги України чекає на солдатів, які знімали ролик за її участю, в гості. З'явиться, мовляв, електрика в селі - зможе їм чай приготувати. Навіть тому солдату Віті, який "потоптав знамення".
З репортажу видно, що Анна Іванівна досить артистична і легко інтерпретує події з відео, коли понад 2 місяці тому вона вийшла до українських військових із прапором СРСР, переплутавши їх нібито із окупантами. А про те, що вона фактично сакралізована в росії, про всі пам'ятники і мурали про себе старенька не знала до зустрічі з журналістами.
Анна Іванівна каже, що після перемоги України чекає на солдатів, які знімали ролик за її участю, в гості. З'явиться, мовляв, електрика в селі - зможе їм чай приготувати. Навіть тому солдату Віті, який "потоптав знамення".
Інкубатор для майбутніх блогерів пропонує поборотися за грант на втілення своєї соціальної ініціативи.
Digital Communication Network у партнерстві з America House Kyiv за підтримки Посольства США в Україні відкриває набір на інтенсив для активних молодих українок та українців, які мріють створювати якісний україномовний контент та розповідати про свої соціально значущі ідеї широкій аудиторії.
Інкубатор триватиме 4 тижні і складатиметься з серії онлайн-навчань:
- створити бренд, “запакувати” ідею та успішно її популяризувати;
- розпочати свій блог, подкаст та Youtube-канал;
- протидіяти дезінформації та фейковим новинам у соцмережах;
- не потрапити на гачок інтернет-шахраїв.
Наприкінці Інкубатору автори найкращих ідей отримають гранти на їх реалізацію.
Учасниками Інкубатору можуть стати всі охочі, головне — мотивація та ідеї, варті поширення.
Для участі у відборі треба заповнити коротку онлайн-форму ТУТ.
Дедлайн — 10 червня, 23:59.
Digital Communication Network у партнерстві з America House Kyiv за підтримки Посольства США в Україні відкриває набір на інтенсив для активних молодих українок та українців, які мріють створювати якісний україномовний контент та розповідати про свої соціально значущі ідеї широкій аудиторії.
Інкубатор триватиме 4 тижні і складатиметься з серії онлайн-навчань:
- створити бренд, “запакувати” ідею та успішно її популяризувати;
- розпочати свій блог, подкаст та Youtube-канал;
- протидіяти дезінформації та фейковим новинам у соцмережах;
- не потрапити на гачок інтернет-шахраїв.
Наприкінці Інкубатору автори найкращих ідей отримають гранти на їх реалізацію.
Учасниками Інкубатору можуть стати всі охочі, головне — мотивація та ідеї, варті поширення.
Для участі у відборі треба заповнити коротку онлайн-форму ТУТ.
Дедлайн — 10 червня, 23:59.
«Дуже вдячний за створення такого центру. Я вже понад тиждень працюю у хабі, де щодня готую випуски для ефіру. Центр допомагає не лише місцем роботи, а й забезпечує технічно, завдяки чому можу продовжувати працювати дистанційно», - Роман Кривко, журналіст «Українського радіо. Харків» - про роботу Центру журналістської солідарності НСЖУ в Івано-Франківську під час круглого столу «Професійна солідарність: єднаємося задля перемоги України».
У заході взяли участь голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, викладачі й студенти університету, журналісти, які знайшли прихисток на Івано-Франківщині.
Захід провели спільно з кафедрою журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю Університету Короля Данила.
Нагадаємо, що Центри журналістської солідарності НСЖУ працюють також у Чернівцях та Львові.
У заході взяли участь голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, викладачі й студенти університету, журналісти, які знайшли прихисток на Івано-Франківщині.
Захід провели спільно з кафедрою журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю Університету Короля Данила.
Нагадаємо, що Центри журналістської солідарності НСЖУ працюють також у Чернівцях та Львові.
«Глядач виріс. Ми допомогли йому вирости», - тележурналіст Дмитро Литвиненко про ефективність ТелеКлубу, який він створив 3 роки тому.
ЖурКомКлуб, або ТелеКлуб обʼєднав телевізійників із різних каналів для ефективного висвітлення теми сталого розвитку міст, енергоефективності, розвитку житлового сектору, комунальних питань, зʼявився три роки тому.
«Ми перетворили комуналку, сюжети про спільну дію, економію на локомотиви випусків. Бо ми а) в добре знаємо матчастину б) поважаємо і знаємо маленького українця. І вміємо з ним правильно говорити не залежно від складності теми», - пише Дмитро Литвиненко у Facebook.
«У тому, що Україна вистояла під час навали росіян, є і журналістський вклад. Ми сприяли перетворенню мешканців на господарів. Доводили що активна позиція завжди краще ніж пасивна», - пише журналіст.
ЖурКомКлуб, або ТелеКлуб обʼєднав телевізійників із різних каналів для ефективного висвітлення теми сталого розвитку міст, енергоефективності, розвитку житлового сектору, комунальних питань, зʼявився три роки тому.
«Ми перетворили комуналку, сюжети про спільну дію, економію на локомотиви випусків. Бо ми а) в добре знаємо матчастину б) поважаємо і знаємо маленького українця. І вміємо з ним правильно говорити не залежно від складності теми», - пише Дмитро Литвиненко у Facebook.
«У тому, що Україна вистояла під час навали росіян, є і журналістський вклад. Ми сприяли перетворенню мешканців на господарів. Доводили що активна позиція завжди краще ніж пасивна», - пише журналіст.
Психологічна безпека журналістів під час війни: відкрито реєстрацію на тренінг
Національна спілка журналістів України запрошує взяти участь у онлайн-тренінгу «Психологічна безпека журналістів, які висвітлюють війну в Україні», що відбудеться в четвер, 19 травня 2022 року, о 14:00.
• Які ризики психологічної травми для журналіста?
• Як підготуватися до роботи у надзвичайних умовах?
• Чому журналістам варто звертати увагу на самопочуття?
• Як висвітлювати трагедії та спілкуватися з людьми, які пережили травму?
• Що варто знати про полон?
• Як журналісту отримати психологічну допомогу?
Спікери:
Олена Сек - військовий психолог, тренер з виживання та опору у ворожому середовищі, старший лейтенант ЗСУ.
Володимир Пєтухов - соціальний психолог, керівник дівізіону стресу та психотравми Національної психологічної асоціації, полковник ЗСУ
Валерій Макеєв – правозахисник, журналіст, автор книги «100 днів полону», секретар НСЖУ.
Форма для участі в тренінгу : https://forms.gle/Lj1EPV5pd1n7Rgoo6
Національна спілка журналістів України запрошує взяти участь у онлайн-тренінгу «Психологічна безпека журналістів, які висвітлюють війну в Україні», що відбудеться в четвер, 19 травня 2022 року, о 14:00.
• Які ризики психологічної травми для журналіста?
• Як підготуватися до роботи у надзвичайних умовах?
• Чому журналістам варто звертати увагу на самопочуття?
• Як висвітлювати трагедії та спілкуватися з людьми, які пережили травму?
• Що варто знати про полон?
• Як журналісту отримати психологічну допомогу?
Спікери:
Олена Сек - військовий психолог, тренер з виживання та опору у ворожому середовищі, старший лейтенант ЗСУ.
Володимир Пєтухов - соціальний психолог, керівник дівізіону стресу та психотравми Національної психологічної асоціації, полковник ЗСУ
Валерій Макеєв – правозахисник, журналіст, автор книги «100 днів полону», секретар НСЖУ.
Форма для участі в тренінгу : https://forms.gle/Lj1EPV5pd1n7Rgoo6
Більшість українських журналістів - читачів каналу SPILKA News радіють присудженню Пулітцерівської премії-2022.
Про це свідчить опитування, проведене на каналі.
88% з числа тих, хто проголосував, вважають рішення Ради правильним, натомість 3% - неправильним. Іще 9% не знають, що таке Пулітцерівська премія.
Нагадаємо, Рада Пулітцерівської премії було присудила спеціальну відзнаку мужнім українським журналістам:
«За їхню мужність, витримку та відданість правдивому висвітленню під час безжального вторгнення Володимира Путіна на їхню країну та його пропагандистської війни в Росії».
Про це свідчить опитування, проведене на каналі.
88% з числа тих, хто проголосував, вважають рішення Ради правильним, натомість 3% - неправильним. Іще 9% не знають, що таке Пулітцерівська премія.
Нагадаємо, Рада Пулітцерівської премії було присудила спеціальну відзнаку мужнім українським журналістам:
«За їхню мужність, витримку та відданість правдивому висвітленню під час безжального вторгнення Володимира Путіна на їхню країну та його пропагандистської війни в Росії».
«Я маю багато знайомих навіть у віддалених селах. Тому часто телефонують постійні читачі, особливо літні жінки і чоловіки: «Скажіть хоч два слова, що там, як там, яка ситуація в Україні». Буває, телефон буквально не замовкає. Особливо «гаряче» було в перший місяць – дзвінок за дзвінком. Нічого, працюємо. Збираємо інформацію з нашого регіону, перевіряємо її на правдивість. Хочеться якось допомогти людям. З’являється дуже багато маніпуляцій, фейкової інформації – все це треба спростовувати», - журналіст із захопленої росіянами Херсонщини у ексклюзивному інтервʼю НСЖУ зауважує: люди в громадах здебільшого не мають доступу до інформації, бо скрізь – тільки російський контент.
«У першу чергу, хотіли інформувати про те, що відбувається в країні. Розповідати про те, що з містами, що з людьми. Про руйнування, про цікаві гуманітарні ініціативи. І це був напрям, який запустили першим», – Любомир Чорній – підприємець із Києва разом із однодумцями започаткували проєкт Let Ukraine Win для допомоги тим, хто цього потребує.
У коментарі НСЖУ Любомир Чорній розповідає: серед членів команди немає медійників, а з смм були знайомі лише по бізнесу. Утім за короткий час вони створили інформаційні платформи, завдяки яким вдається шукати й акумулювати гуманітарну допомогу.
У коментарі НСЖУ Любомир Чорній розповідає: серед членів команди немає медійників, а з смм були знайомі лише по бізнесу. Утім за короткий час вони створили інформаційні платформи, завдяки яким вдається шукати й акумулювати гуманітарну допомогу.
«Наша група поїхала на ротацію 20 лютого. Тобто ми зустріли вторгнення там. Ми були у Краматорську. Зранку ти чуєш, як летять ракети, літаки і ти не розумієш, що буде далі.
Ми одна знімальна група, яка залишилася на Донбасі. Всіх евакуювали», - у інтервʼю виданню 18000 черкаський медійник, воєнкор Інтера Станіслав Кухарчук розповідає про роботу і завдання журналістів на війні.
«Я висвітлюю війну. Можна бути «воєнкором», знімаючи війну в іншій державі. А тут війна – у твоїй країні. І ти маєш бути не лише журналістом, а насамперед громадянином, щоб твоя інформація не шкодила, а допомагала суспільству. Тому треба посунути журналістську етику», - говорить Станіслав Кухарчук.
Розповідає: воєнний стан вплинув насамперед на журналістику, яка до цього була цивільна і до військових не мала жодного відношення.
«У військових кореспондентів і до цього діяли подібні правила. Там є певна самоцензура. Ти розумієш, що не будеш показувати те, що потім нашкодить хлопцям».
Ми одна знімальна група, яка залишилася на Донбасі. Всіх евакуювали», - у інтервʼю виданню 18000 черкаський медійник, воєнкор Інтера Станіслав Кухарчук розповідає про роботу і завдання журналістів на війні.
«Я висвітлюю війну. Можна бути «воєнкором», знімаючи війну в іншій державі. А тут війна – у твоїй країні. І ти маєш бути не лише журналістом, а насамперед громадянином, щоб твоя інформація не шкодила, а допомагала суспільству. Тому треба посунути журналістську етику», - говорить Станіслав Кухарчук.
Розповідає: воєнний стан вплинув насамперед на журналістику, яка до цього була цивільна і до військових не мала жодного відношення.
«У військових кореспондентів і до цього діяли подібні правила. Там є певна самоцензура. Ти розумієш, що не будеш показувати те, що потім нашкодить хлопцям».
Суспільне вимагає звільнити викраденого окупантами інженера у Херсоні
З помешкання у тимчасово окупованому Херсоні військові окупаційних сил рф викрали інженера Суспільне Херсон Олексія Воронцова. Про це керівництву компанії повідомила дружина Олексія. Де зараз перебуває працівник Суспільного — невідомо.
Компанія скерувала повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії рф та до Херсонської окружної прокуратури Херсонської області.
Суспільний мовник звертається до української влади та міжнародної громадськості із закликом всебічно та усіма можливими способами сприяти поверненню Олексія Воронцова.
Також Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України звертається до правоохоронних органів та міжнародних партнерів посприяти оперативному розслідуванню даного викрадення та докласти максимум зусиль задля повернення Олексія Воронцова додому.
З помешкання у тимчасово окупованому Херсоні військові окупаційних сил рф викрали інженера Суспільне Херсон Олексія Воронцова. Про це керівництву компанії повідомила дружина Олексія. Де зараз перебуває працівник Суспільного — невідомо.
Компанія скерувала повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії рф та до Херсонської окружної прокуратури Херсонської області.
Суспільний мовник звертається до української влади та міжнародної громадськості із закликом всебічно та усіма можливими способами сприяти поверненню Олексія Воронцова.
Також Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України звертається до правоохоронних органів та міжнародних партнерів посприяти оперативному розслідуванню даного викрадення та докласти максимум зусиль задля повернення Олексія Воронцова додому.
“Росіяни займаються інформаційним тероризмом”, - в НСЖУ засуджують використання росіянами бренду “Приазовский Рабочий”
“Окупанти намагаються знищити місто Маріуполь не лише фізично, а й морально. Бренд видання “Приазовский Рабочий” використовується для окупантської агітації. Це обурливо. Ми це засуджуємо і вважаємо, що рашисти не мають права торкатися своїми брудними руками видання, в яке роками вкладали душу маріупольські журналісти. Я знав особисто попередніх редакторів “Приазовского Рабочего”, всі вони входили та продовжують входити до активу НСЖУ. Також мужньою і достойною колегою є нинішня головна редакторка Олена Калайтан”, - коментує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Це продовження стратегії, яку окупанти застосовують у тимчасово загарбаних регіонах України.
“Росіяни займаються інформаційним тероризмом. Вони використовують відому газету для того, щоб посіяти зневіру серед українців, щоб знайти підтримку “руському міру”.
“Окупанти намагаються знищити місто Маріуполь не лише фізично, а й морально. Бренд видання “Приазовский Рабочий” використовується для окупантської агітації. Це обурливо. Ми це засуджуємо і вважаємо, що рашисти не мають права торкатися своїми брудними руками видання, в яке роками вкладали душу маріупольські журналісти. Я знав особисто попередніх редакторів “Приазовского Рабочего”, всі вони входили та продовжують входити до активу НСЖУ. Також мужньою і достойною колегою є нинішня головна редакторка Олена Калайтан”, - коментує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Це продовження стратегії, яку окупанти застосовують у тимчасово загарбаних регіонах України.
“Росіяни займаються інформаційним тероризмом. Вони використовують відому газету для того, щоб посіяти зневіру серед українців, щоб знайти підтримку “руському міру”.
«Повідомлення надходять з погрозами мене вбити, покалічити, згвалтувати і тд, а також купа образ», - активістка, медіаекспертка, тренерка з безпеки для журналістів ІМІ Ірина Земляна мусила втікати від росіян двічі.
З Варшави, куди евакуювалася з України після початку війни Ірина Земляна, вона змушена була виїхати через прояви агресії після акції 9 травня. Тоді українка облила штучною кров’ю посла російської федерації у Польщі Сергія Андрєєва.
"росіяни виявилися дуже "нєжними" і готові вбивати за те, що їх посол трохи заляпався польським борщем, бо близько біля мене стояв. Мені надходять тисячі повідомлень з погрозами. Такої масованої атаки я не бачила ніколи в своєму житті", - заявила активістка у своєму Facebook.
Разом зі своїм адвокатом українка повідомила про погрози польську поліцію. І виїхала з Варшави, бо перебувати там їй зараз небезпечно.
З Варшави, куди евакуювалася з України після початку війни Ірина Земляна, вона змушена була виїхати через прояви агресії після акції 9 травня. Тоді українка облила штучною кров’ю посла російської федерації у Польщі Сергія Андрєєва.
"росіяни виявилися дуже "нєжними" і готові вбивати за те, що їх посол трохи заляпався польським борщем, бо близько біля мене стояв. Мені надходять тисячі повідомлень з погрозами. Такої масованої атаки я не бачила ніколи в своєму житті", - заявила активістка у своєму Facebook.
Разом зі своїм адвокатом українка повідомила про погрози польську поліцію. І виїхала з Варшави, бо перебувати там їй зараз небезпечно.
Світ виробив імунітет до російських інформаційних операцій
Чого не очікували у Рф, нападаючи на Україну? Об’єднання українців та єдності Заходу. Стратегічна мета Кремля сьогодні – всіх пересварити. Українців з владою, а країни Заходу одну з одною. Гарна новина в тому, що в них не вийде. Світ виробив імунітет до 🇷🇺 інформаційних операцій.
— Михайло Подоляк,
радник голови офісу Президента України (@Podolyak_M)
Чого не очікували у Рф, нападаючи на Україну? Об’єднання українців та єдності Заходу. Стратегічна мета Кремля сьогодні – всіх пересварити. Українців з владою, а країни Заходу одну з одною. Гарна новина в тому, що в них не вийде. Світ виробив імунітет до 🇷🇺 інформаційних операцій.
— Михайло Подоляк,
радник голови офісу Президента України (@Podolyak_M)
Twitter
Михайло Подоляк
Чого не очікували у Рф, нападаючи на Україну? Об’єднання українців та єдності Заходу. Стратегічна мета Кремля сьогодні – всіх пересварити. Українців з владою, а країни Заходу одну з одною. Гарна новина в тому, що в них не вийде. Світ виробив імунітет до 🇷🇺…
«Переглянув умови «виходу в люди». Тепер вдягаюся так, щоб жодним чином не виділятися із натовпу. Коли потрібно кудись пройти із ноутбуком, кладу його не в наплічник, як раніше, а в щось на кшталт господарської сумки. Закрив свій профіль у соціальній мережі. Попередив рідних, куди слід зателефонувати, якщо, борони Боже, станеться щось непередбачуване. Поділився також інформацією з колегами», - журналіст, член НСЖУ із тимчасово окупованої Херсонщини вважає дуже корисними поради, отримані на тренінгу НСЖУ, ЮНЕСКО та "Репортерів без кордонів" «Безпека журналістів, що висвітлюють війну в Україні».
У інтервʼю НСЖУ медійник розповідає: ситуація на Херсонщині загрозлива. То там, то там зникають голови місцевих рад, журналісти.
«Були телефонні дзвінки. Погрожували. Але в росіян періодично відбувається ротація. Ті, хто прийшов зараз, поки що мовчать. Можливо, ще руки до журналістів у кожному районі не дійшли…»
У інтервʼю НСЖУ медійник розповідає: ситуація на Херсонщині загрозлива. То там, то там зникають голови місцевих рад, журналісти.
«Були телефонні дзвінки. Погрожували. Але в росіян періодично відбувається ротація. Ті, хто прийшов зараз, поки що мовчать. Можливо, ще руки до журналістів у кожному районі не дійшли…»
«Одеський котик – це перше, що я намалювала після початку війни. Мета була – просто малювати, щоб заспокоїтися та перестати 24 години на добу дивитися новини», - художниця і дизайнерка, а в минулому – журналістка Юлія Подмогіна розповідає НСЖУ про серію малюнків котів-вояків, які стали улюбленцями і серед цивільних, і серед військових.
Завдяки котам у Юлії активно беруть інтервʼю журналісти, серед перших – газета «Одесская жизнь», матеріал із якої також був опублікований у виданні Національної спілки журналістів України та Спілки журналістів Литви «Ми з України!»
«Одеський бойовий котик – це мій кіт Марат, йому 9 років і він насправді дуже бойовий".
Завдяки котам у Юлії активно беруть інтервʼю журналісти, серед перших – газета «Одесская жизнь», матеріал із якої також був опублікований у виданні Національної спілки журналістів України та Спілки журналістів Литви «Ми з України!»
«Одеський бойовий котик – це мій кіт Марат, йому 9 років і він насправді дуже бойовий".
Добровільно погодився на співпрацю з представниками окупаційної влади та виконував обовʼязки медійної підтримки – Служба безпеки України повідомила про підозру херсонському журналісту, який працює на ворога. Про це інформує Управління СБУ в Херсонській області.
«Зрадник долучився до складу т.зв. «военно-гражданской администрации» та увійшов до редакції одного із радикальних антиукраїнських інтернет-видань. У своїх дописах журналіст позиціонує загарбників як рятівників Херсонщини від гуманітарної катастрофи, уникаючи питання, що саме вони стали причиною продовольчої кризи та військових злочинів», - повідомляють у СБУ.
Експерти вказують, що ідеться про Геннадія Шелестенка, організатора видання Херсонський вісник new.
27 квітня на терміновому засіданні Секретаріату НСЖУ Геннадія Шелестенка було виключено з лав Національної спілки журналістів України за колабораціонізм та підтримку окупаційного режиму.
«Зрадник долучився до складу т.зв. «военно-гражданской администрации» та увійшов до редакції одного із радикальних антиукраїнських інтернет-видань. У своїх дописах журналіст позиціонує загарбників як рятівників Херсонщини від гуманітарної катастрофи, уникаючи питання, що саме вони стали причиною продовольчої кризи та військових злочинів», - повідомляють у СБУ.
Експерти вказують, що ідеться про Геннадія Шелестенка, організатора видання Херсонський вісник new.
27 квітня на терміновому засіданні Секретаріату НСЖУ Геннадія Шелестенка було виключено з лав Національної спілки журналістів України за колабораціонізм та підтримку окупаційного режиму.
У Таджикистані побили чотирьох журналістів. Напади здійснили невстановлені особи, ймовірно, пов’язані з таджицькими спецслужбами.
Після інтерв’ю з з активістом Горно-Бадахшанської автономної області (ГБАО) 17 травня в Душанбе було побито Муллораджаба Юсуфі і Барота Юсуфі, журналістів таджицької служби Радіо Свобода (Радіо Озоді).
На інтерв’ю також були тележурналісти Current Time Анушервон Аріпов і Насім Ісамов, на яких напали окремо після того, як вони сіли в свій автомобіль, щоб повернутися до місцевого бюро Радіо Свобода в Душанбе. У журналістів забрали сім смартфонів і відеокамеру.
Радіо Свобода вимагає від уряду Таджикистану вжити заходів, щоб припинити переслідування незалежних журналістів у центральноазійській країні.
Після інтерв’ю з з активістом Горно-Бадахшанської автономної області (ГБАО) 17 травня в Душанбе було побито Муллораджаба Юсуфі і Барота Юсуфі, журналістів таджицької служби Радіо Свобода (Радіо Озоді).
На інтерв’ю також були тележурналісти Current Time Анушервон Аріпов і Насім Ісамов, на яких напали окремо після того, як вони сіли в свій автомобіль, щоб повернутися до місцевого бюро Радіо Свобода в Душанбе. У журналістів забрали сім смартфонів і відеокамеру.
Радіо Свобода вимагає від уряду Таджикистану вжити заходів, щоб припинити переслідування незалежних журналістів у центральноазійській країні.