Знаєте, дослідження високих матерій у людей пристойних завжди починалося з усвідомлення власного місця у світі - від "знай себе" на вході Дельфійського храму до Критики чистого розуму. Зараз ті, хто модно вважають, ніби користуються власним розумом, насправді знаходяться у нього в рабстві – інакше як можна назвати заперечення усього, що його перевершує і виходить за його межі? Тим не менш, найгіршою формою рабства залишається український націоналізм.

Чим ближче крах імперії, тим ефективніша її мобілізація

Українська національна ідея в одній картинці.

Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов'язку. Загальний закон — це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого.
— Віктор Гюго

Набути силу - недешево: сила притупляє розум... Питається, чи мислять зараз німці, які вважалися колись народом мислячим? Тепер ум наводить на німців нудьгу, німці дивляться на нього з підозрою; політика поглинула собою усю серйозність, необхідну для справді розумних речей. "Чи є зараз німецькі філософи? Чи є зараз німецькі поети? Чи є хороші німецькі книги?" - питають у мене закордоном. Я червонію, але з тією хоробрістю, яка завжди з'являється у мене в критичних випадках, відповідаю: "Так, Бісмарк!". Хіба я міг сказати відверто, які книги читають в теперішній час?.. Нехай буде проклятим інстинкт посередності!

...

Ніхто не може тратити більше, ніж має, - це стосується як окремих особистостей, так і народів. Якщо народ буде тяжіти до могутності, політики у обширних розмірах, до втілення економічних принципів, до злягання з усім світом, до парламентаризму, до військових інтересів і буде витрачати на це запас розуму, серйозності, волі, усвідомлення власної гідності, то його не вистачить на інше. Держава і цивілізація - нехай упевниться у цьому всякий - це, скажемо так, два антагоністи: вислів "цивілізована держава" був придуманий лише у новітній час. Одне живе за рахунок іншого і процвітає за рахунок іншого. Усі великі епохи цивілізації є в той самий час і епохами політичного занепаду: те, що вважається великим у сенсі цивілізації, ніколи не відповідало політиці, було навіть антиполітичним... У той самий час, коли Німеччина є могутньою державою, Франція також набуває великого значення, але значення іншого роду - вона стає цивілізованою державою. Наразі вже багато з нових серйозних і пристрасних умів переселилися на жительство в Париж; тому питання про песимізм, питання про Вагнера, майже усі питання, що стосуються психології і мистецтва, обговорюються там незрівнянно глибше і старанніше, ніж у Німеччині, - німці навіть не здатні до такого серйозного відношення до справи. В історії європейської цивілізації посилення держави означає перш за все втрату рівноваги. Тепер стало відомим уже всім і кожному, що у головному - чим завжди і залишиться цивілізація - німці не мають жодного впливу. Їх питають: чи можете ви вказати хоча б на один такий ум, який належав би до європейських умів, як належали до них ваш Гьоте, ваш Гегель, ваш Генріх Гейне, ваш Шопенгауер? Усі не можуть надивуватися з того, що в Німеччині рішуче немає жодного філософа.

"Сутінки ідолів", Ніцше

Кілька років тому я мав честь особисто спілкуватися з Ієронімом Босхом. Він розповів мені, шо попри усі старання не зміг зобразити чогось більш потворного і карикатурного, ніж українське «громадянське суспільство».
Кожного із новозачатих борців за демократію дотепер або не цікавила ситуація з людськими правами і свободами в Україні, або повністю вдовольняла. Особисто я не знаходжу принципової різниці між орками, для яких свобода - це ніщо, і активістами, для яких мірило свободи - це наявність бюрократичних гавноінститутів

Я раджу вам, друзі мої: не довіряйте нікому з тих, у кого сильне прагнення карати! Це - народ низького сорту і походження; на їх лицях видно ката і нишпорку. Не довіряйте усім тим, хто багато говорить про свою справедливість! Воістину, їх душам недостає не одного лише меду. І якщо вони звуть себе "добрими і праведними", не забувайте, що їм бракує лише влади, щоб стати фарисеями.

Подивися, ось яма тарантула! Ось він іде добровільно: будь здоровий, тарантуле! Чорним сидить на твоїй спині твій трикутник і твоя ознака; і я також знаю, що сидить у твоїй душі. Помста сидить у твоїй душі: куди ти вкусиш, там виростає чорний струп, помстою змушує твій яд кружитися душу!
Нехай буде людина позбавлена помсти - ось для мене міст, шлях до найвищої надії, і веселкове небо після довгих гріз. Але іншого, звісно, хочуть тарантули. "По-нашому, справедливість буде саме в тому, щоб світ був наповнений грозами нашої помсти" - так говорять вони між собою. У кожній скарзі їхній звучить помста, в кожній похвалі є бажання причинити біль; і бути суддями їм здається блаженством.
Горе! Тут вкусив мене самого тарантул, мій старий ворог! Божественно впевнено і прекрасно вкусив він мене за палець! "Має бути покарання і справедливість - так думає він, - бо недарма ж йому співати тут гімни на честь ворожнечі!" Так, він помстився за себе! І, горе! Тепер помстою змусить він кружитися мою душу! Але щоб не став я кружитися, друзі мої, прив'яжіть мене міцніше до цього стовпа! Вже краще буду я стовпником, ніж вихором помсти! Воістину, не вихор і не смерч Заратустра; а якщо він і танцюрист, то аж ніяк не танцюрист тарантели!

На думку деяких дослідників, згідно з давньою ведичною традицією усе суспільство було вибудуване лише заради однієї мети - здійснення ритуалів, що допомагають богам у боротьбі проти ракшасів. Касти, звичаї, передання, мудрості - усі вони мали на меті створення людського комп'ютеру, хайв-майнду, що дозволив би приносити жертви богам з найбільшою ефективністю.
Тішуся, що жодна з українських церков не забула власних арійських коренів та віддано продовжує службу Червоним Богам.

Чарівний Хрещатик

Насправді Ірину Фаріон вбив не миколаївський школяр. Їй просто надійшов кешбек із зібраного гавваха

Володимира Зеленського зажувало в ескалатор

Найочевиднішим показником рабської свідомості у людини є те, що вона робить зі своєю владою. Відтак, бидло завжди вживає свою навіть наймізернішу, короткочасну владу для приниження і підкорення іншого. Ображена життям преподша ніколи не пробачить тобі почуття власної гідності, особливо, якщо ти розумніший за її сина.

Тридцатилетнего рабочего Вощёва увольняют с механического завода из-за патологической «задумчивости». В поисках средств к существованию он приходит в соседний город и нанимается землекопом на рытье котлована под строительство будущего «общепролетарского дома». Земляными работами руководит Никита Чиклин, а инженером строительства является Прушевский. Мастеровые артели, в которой работает Вощёв, «существуют без всякого излишка жизни». Строители спорят о будущем, о смысле жизни, об энтузиазме. Угрюмый артельщик Козлов «ночью под одеялом сам себя любит» и блюдет организационную дисциплину, периодически донося на коллег, искренне веря в благость своих намерений, а инженер Прушевский мечтает о смерти, сетуя, что им пользуются, но ему «никто не рад». Для поднятия настроения Сафронов включает установленную по инициативе окрпрофсовета трубу радио «для заслушанья достижений и директив». По предложению кормящегося от артели безногого инвалида Жачева Сафронов берет на баланс строителей девочку-сироту Настю, которая, несмотря на юный возраст, идеологически подкована и знает «товарища Ленина». Настя – дочка умершей женщины, которую однажды увидели в юности Прушевский и Чиклин, и хотя оба они не помнили ни имени, ни внешности девушки, они тосковали по ней все эти годы, видя в ней нечто светлое и потерянное. Строители балуют девочку, а Чиклин выделяет реквизированный из соседней деревни гроб для хранения игрушек.

Зимой работы на котловане приостанавливаются. Приехавший на автомобиле председатель окрпрофсовета товарищ Пашкин направляет Сафронова и Козлова в соседнюю деревню для проведения «классовой борьбы против деревенских пней капитализма», где те гибнут от неизвестных, что ужесточает «мероприятия по сплошной коллективизации». Чиклин и Вощёв едут на телеге в «колхоз имени Генеральной Линии». Скот обобществляют, а оставшихся единоличников либо записывают в колхоз, либо изгоняют посредством сплава на плоту вниз по реке. Искать «классовых врагов» строителям котлована помогает медведь-кузнец, когда-то использовавшийся кулаками на мельнице и терпевший от них побои. После раскулачивания все бедняки и середняки устраивают танцы под радио, а наутро все разом начинают работать в кузнице, стремясь помочь медведю. На Прушевского же обращает внимание деревенская девушка, видя в нем умного человека, способного объяснить ей весь мир. Прушевский идёт с девушками в избу-читальню и вроде бы оставляет мысли о суициде. Тем временем из района прибывает всадник с директивой на местного активиста, в которой он обвиняется в «перегибщине» и «забегании в левацкое болото правого оппортунизма». Активист разочаровывается в полученном сообщении, обижается на всех, выражает безразличие к возможной смерти Насти, за что Чиклин убивает местного активиста. Тем временем Настя, ставшая для строителей котлована живым воплощением надежды на светлое будущее, заболевает и умирает. Чиклин закапывает Настю в котловане. Тем временем ушедшие из колхоза крестьяне «зачисляются в пролетариат» и присоединяются к рытью котлована.

Важливим постулатом моєї філософії є те, що не існує і існувати не може жодної законної людської влади.
Одним із виявлень людської влади, а саме влади старших поколінь над молодшими і суспільства над особистістю є будь-які звичаї або традиції: від симулякративних маскарадів до церковних передань. Ми, як християни, просто зобовʼязані поставити під сумнів так звану «Церковну Традицію», оскільки рано чи пізно перед нами таки постане питання первинності: що для нас важливіше - традиція, створена людьми, чи розум і віра, дані нам Самим Богом? Івана 8:32. 1-е до Коринтян 7:23.
Наостанок хочу додати, що слабість велична, а сила нікчемна.

Згідно з істориком Діодором Сицилійським, під час облоги Карфагена жителі цього міста принесли в жертву Молоху 200 малолітніх хлопчиків. Після облоги від Карфагену не залишилося нічого.

Суддя Гедеон за наказом Бога розпустив величезну на свій час 32-тисячну армію, залишивши лише 300 чоловік. Гедеон віртуозно переміг мідіян і звільнив народ від влади язичників.

Що потрібне для перемоги у війні:
Безмежна свобода для усіх, любов, життя і благочестя