Забула вам вчора хорошого розказати.
На наступний пленарний (коли він там буде) вже внесено в порядок денний.
Достатня кількість підписув вже є. Ще народ приїде - додасться. Мій прогноз - по факту буде не менше 240 голосів «за».
Чорти, приготуйтеся на вихід

https://lb.ua/news/2023/10/12/579229_verhovna_rada_progolosuie_zaboronu.html

Тут нову зрадоньку підвезли.

3 жовтня Кабінет Міністрів України оприлюднив документ з назвою «Концепт посилення стійкості демократії».

Прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що передав його США та послам країн G7. Очевидно, це відповідь на лист Білого дому про перелік реформ для продовження допомоги.

Там всього шість сторінок. Ми їх уважно прочитали. І зовсім не дивуємось, чому їх так сильно розкритикувала і громадськість і навіть президентські депутати.
Бо за красивими загальними фразами (які іноді просто дууууже дивно сформульовані) ховаються подекуди небезпечні речі. Які не про демократію, а зовсім навпаки.
Про це вам розповідаємо. Та аналізуємо, чи буде ці норми впроваджено в реальне законодавство.


https://lb.ua/news/2023/10/12/579037_yak_kontsept_posilennya_stiykosti.html

- Снаряд был выпущен из орудия, которое стреляет на дальность 500 метров. Самое большее - 900 метров. Это подтвердили и МЧС, и полиция, и следователи, которые вчера приезжали.

Ідеальною російською говорить на проповіді владика Арсеній, очільник Святогірськоі лаври, що на Донеччині.
Від Лаври до лінії фронту - кілометрів так 30.
Тобто владика Арсеній наполягає, що стріляли наші.
Відео опубліковано на офіційному ресурсі (!!!) УПЦ, яке зовсім не МП. І яке, я сподіваюся, буде вже за тиждень забанене (не церква і не її віряни, а окремо взяті чорти, що прикриваються рясами) спеціальним законом.

Саме у Святогірській, я нагадаю, в 2014-му Гіркін переховувався сам, переховував бійців своїх і накопичував зброю.
Саме тут, я нагадаю, був і залишається, канонічний «розсаднік» руського міра.
Саме владика Арсеній, я нагадаю, позбавлений українського громадянства в зв’язку з наявністю у нього російського.
Саме Святогірську росіяни випалили хіба не до фундаменту, але «браття» все одно не винні.
Продовжувати?


https://youtube.com/shorts/-J2Krwd5Q6w?si=ko7UZqoZ7of1l0rY

Обов’язково
Обовязково
Обов’язково
Почитайте цю розмову
Це - топ-рівень



https://lb.ua/world/2023/10/13/579383_eksgolovniy_analitik_voiennoi.html

Я завжди говорила, що РПЦ абсолютно на рівних з Кремлем відповідає за війну проти України.
Абсолютно на рівних.
В Гаазі має сидіти не тільки Путін, але й Кирило.
Бо Путін став тим, кін він є, багато в чому завдяку Кирилу і Ко.
Сам Кирило колись вважався нормальною людиною, більше того - прогресивно мислячою (розумію, що зараз у це важко повірити, але факт). Але, бажаючи «увійти в історію», продав душу дияволу. За дорого. Буває.
Можливо, саме це усвідомлення - важливості рівної відповідальності, керує мною, коли я так багато пишу і говорю про справи церковні. Адже вони можуть видаватися чимось складним, занадто заплутаним - раз. Два - хрести і ряси дуже ефективно маскують навіть найбільші злочини - «святістю», «волею Господнею» прикриваються.
Піди, розберися.
Тому важливо говорити, пояснювати, виводити на світло Боже.
Чим і займаюся.
Скоро буде новий текст.
Бо те, що зараз відбувається всередині РПЦ, значно яскравіше сигналізує скорий кінець режиму.
І режиму. І РПЦ.

Останні новини про заборону чортів в рясах

https://lb.ua/news/2023/10/16/579665_fsb_ryasah_yak_prograti.html

Важливий день сьогодні. Подивимось

Нардепи Культенко (диякон УПЦ МП) і Дмитрук (православний боді-білдер з Одеси, який нещодавно побив людину в центрі Києва) обходять колег в залі - лякабть карою Божою, вимагають не голосувати.
Ні, це не жарт.
Так, вони на всю голову схиблені.
Сподіваюся, тих, хто вірить у «кару Божу» у виконанні Культенка з Дмитруком нині під куполом нема

267!
Все. Історію РПЦ в Україні завершено.
Слава Богу за все!

Те, що не голосували відбиті «православні» - не новина.
Колишні ОПЗЖ - не новина.
Але от деякі прізвища……. Матюків не вистачає.
Ось вам списочок - знайомтеся.
А я поки розпишу кожного детально.
Поіменно.
Зробимо цих людей відомими. Бо ж ще друге читання

https://lb.ua/news/2023/10/19/580241_yak_deputati_verhovnoi_radi.html

- Ти раскольнік! – верещить православний бодибілдер Артем Дмитрук.

– Я?! Ага! Я 30 років розкалую!

– Іди на х.., – лаконічно відповідає Дмитрук.

– Мудаки, бл.., – голос збоку, – руки прибери!

– Я тебе зараз!

Очевидно, намічається бійка.
Юлія Клименко намагається розборонити. До суперечки долучається депутат Алексійчук із СН.

– Ти чорт йоб..й, – кидається до нього колишній опезежист Мороз.

– Підр..ла, бл..ть, – резюмує Дмитрук, вичерпавши весь свій словниковий запас.

Бійки не було. Друге читання попереду.

***
це я в деталях розповідаю як банили МП. По прізвищах.
А відео сутички реально епічне - гляньте



https://lb.ua/news/2023/10/19/580319_ti_chort_yoby_yak_verhovna_rada.html

Ну, що, православні, відео-блог з роз’ясненнями по церковному закону записати? Щоб вам ввечері було, що дивитися?

Московські попи: що далі?
Як і обіцяла - нове відео з детальним розбором.
Дивіться.
Підписуйтесь.
Поширюйте.
Просто і зрозуміло про складне



https://youtu.be/uPDax7oJCA8?si=mIDV97AoYPJ3jTJQ

Про що я постійно говорю. Криком кричу.
І про що вже в цю середу будемо говорити на майданчику «Новоі країни». Бо від цього дійсно залежить наше виживання. І фізична безпека.
Від обороноздатності передовсім, авжеж. Але не тільки

«Росія не зникне лише тому, що ми заплющимо очі та вдаватимемо, що нас не цікавить «запоребрик». Це Гаррі міг не називати Волдеморта на ім’я, сподіваючись, що той не з’явиться. Наш ворог уже тут, і від того, як добре ми його знатимемо, залежить наше виживання.

І тим паче не зможемо похитнути позиції російської культури чи науки на Заході, апелюючи до емоцій. Якщо вам стає легше, коли пишете «росія» – на здоров’я. Але ті, хто намагається нав’язати таке написання західним журналам – відверті шкідники. Вони і так вважають нас необ’єктивними як жертв війни, а ми ще й самі підливаємо оливи у вогонь. Самого бажання скасувати Росію недостатньо – потрібні раціональні аргументи.

«Словом, якщо ми справді хочемо обернути російські/євразійські студії на Заході собі на користь, щоб потім змінити і тамтешню політику, мусимо не лише спростовувати російські наративи, але й видавати прийнятний інтелектуальний продукт».

І ще цитата

«Я не вважаю, що Україні не вистачає людського потенціалу, щоб розбудувати потужну мережу російських студій. Питання лише в тому, чи виділить держава достатньо коштів, щоб хоча б перекладати і просувати український інтелектуальний продукт на Заході.

Чи заплатить, щоб український голос лунав там дужче за російські.

Чи все залишиться, як і раніше?».


https://lb.ua/society/2023/10/21/580484_yakshcho_prosto_zaplyushchiti_ochi_rosiya.html

Великий і докладний текст
- про НАБУ, що деградує
- санкції для Росії
- Європу, що досі боїться не вижити без російського газу
- підготовку до зими в Україні
- Молдову і Газпром
- де б нам розжитися трансформаторами і чому ми цього не робимо.

Це тільки короткий огляд. Деталі - в тексті. Я старалась. Почитайте

https://lb.ua/news/2023/10/23/580251_andriy_koboliev_zakordonni.html

Бахмут, Маріінка, Авдіївка, Попасна зруйновані повністю
Сєверодонецьк і Маріуполь - більше, ніж наполовину.
Назв таких міст - які або знищені вщент, або стали примарами - можна згадати більше. На жаль.
Як бути, після деокупаціі?
Відбудовувати один в один - як було?
Відтворювати частково - але як вирішити, що саме?
Зводити нові міста на нових місцях?
А як бути з масовим житлом?

Говоримо про все це в рамках проекту «Нова країна». Сьогодні вийшов перший тематичний текст із циклу (буде цикл, так).
Його присвячено досвіду відбудови, яка мала місце пІлля другої світової. Дуже цікаво, особливо про Варшаву та Роттердам.
Але що із цього не/актуально для нас? Чому?

Почитайте. І обов’язково пишіть свою думку. Тут надзвичайно важлива широка дискусія



https://lb.ua/news/2023/10/25/580988_mista_ukraini_yake_vidnoviti_yake.html

Вчора в рамках «Нової країни» - спільного проекту - Lb.ua і EFI Group - провели сесію чергової дискусійної панелі.
Цього разу тема була «Після Перемоги. Стратегії України і світу щодо Росії».
Тема складна. Часто - табуйована.
Бо це не про «харошіх руських» і не про те, що ми комусь на болотах бажаємо добра; а про власну безпеку (окрім військової складової, ясно).
На десятиліття. Вперед.

Спікерами запросили:
- Олексія Данілова
- Сергія Жадана
- Віталія Гайдука
- Віру Агеєву
- Ігоря Ліскі

Мені було важливо, щоб дискусія поєднала представників влади, бізнесу, культурного та освітнього середовищ.
Тож розподіл невипадковий.

Теми для обговорення пропонувалися наступні

- Якими мають бути стратегії України щодо Росії?

- Чому вже зараз у західних партнерів немає консолідованого бачення того, якою має бути Росія після завершення війни? Які тут можливі варіанти? Які найбільш сприятливі і несприятливі для нас?

- Яким має бути новий суспільний договір українського суспільства, влади і бізнесу щодо подальшого стримування Росії?

-Як захистити себе від розвитку реваншистських настроїв в російському суспільстві на кшталт того, як це відбувалося в Німеччині між двома світовими війнами? Якими тут має бути роль українських культурних наративів? Можливо, освітніх?

- В який спосіб на постійній основі підтримувати високий інтерес світу вже навіть після закінчення активної фази війни?

- В який спосіб нагадувати, що з нами воював не Путін, а весь російський народ, тому не потрібно там шукати «хороших» чи говорити про їхні страждання?

Окрім того, звичайно, виникало багато суміжних питань.
Довго говорили.
Довго не розходилися (бо ніяк не могли договорити).
Багато сенсів дооформили і понесли далі.

Щоб нічого не втратити, не забути - протягом тижня на lb.ua публікуватимуться матеріали дискусії.
Тези виступів, а також відео основних спікерів. Але не тільки.
В дискусії «Нової країни» у нас є традиція - поважні коментарі з залу. Ім намагаємося приділити не меншу увагу.
Дякую спікерам.
Дякую Вадиму Денисенко, Володимиру В‘ятровичу, Дмитру Золотухіну, Геннадію Зубку, Лані Зеркаль, Лізі Ясько, Володимиру Бугрову та Наталії Кривді, які також прийняли активну участь в обговоренні.
Дякую всім гостям. Петру Андрющенко, який вже написав для «Нової країни» текст-рефлексію. Зі згаданим Дмитром Золотухіним вже домовилися - очікуємо.
Всім іншим - велкам. Давайте продовжувати обговорювати. Напрацьовувати бачення. Бо це важливо, в першу чергу, для самих нас

https://lb.ua/news/2023/10/26/581310_yakoyu_maie_buti_strategiya_ukraini_i.html

Дуже тішуся, коли дискусія триває, навіть коли фізично подія вже завершилася.
Саме так відбулося цього разу з дискусією «Нової країни» - «Після Перемоги. Стратегіі України і світу відносно Росіі».
За результатами - ділюся колонкою нашого доброго товариша Петра Анрдрющенка.
Почитайте.
І пишіть, що самі думаєте з цього приводу




https://lb.ua/blog/petro_andriushchenko/581328_zabronzovila_menshovartist_shcho.html