​​На цій карті зображені та висвітлені інциденти, які призвели до потенційного впливу чи шкоди для цивільного населення після початку вторгнення російської армії в Україну.

Збір випадків, які містяться на карті, почався 24 лютого 2022 року. Користувачі можуть досліджувати інциденти за датою та місцем розташування. Авторим мають намір продовжувати оновлення і наповнення інформацію поки триває конфлікт.

Детально описані інциденти зібрані дослідниками Bellingcat. На карті включаються випадки, коли цивільні території та інфраструктура були пошкоджені або зруйновані, де видно наявність поранень серед цивільного населення та/або є присутність нерухомих цивільних тіл.

Кожна точка на карті позначає інцидент, завданий цивільному населенню або пошкодження, а також місце, де цей інцидент стався. Натиснувши на маркер, читачі побачать ​​інформацію про інцидент, яка часто включає одне або кілька вбудованих посилань на кадри або зображення, що зображують те, що сталося.
Користувачі можуть налаштувати часову шкалу внизу карти, щоб фільтрувати інциденти, які трапилися у певні дати. Якщо натиснути певний день, у правій частині екрана з’явиться список інцидентів, які реєструються за цей 24-годинний період.

Деталі і мапа доступні за посиланням нижче:

​​🚴‍♂️Велосипедні перегони Львівська Сотка відбудуться цього року з невеликим запізненням, тож і ми не відмовимося нагадати вам про об'єкти велосипедної інфраструктури Львова, що були розміщені на міському геопорталі відкритих даних.

На жаль, через відкрите вторгнення російської армії в Україну, багато геопорталів міст призупинили публічний доступ до даних але хіба це причина не згадати про шлях яким розвивалася міська велосипедна інфраструктура більше десятка років?

Більше про шлях розвитку міської велоінфраструктури, щорічні перегони та публікацію даних на геопорталі читайте за посиланням 🚴‍♂️

​​Аномально раннє потепління нищить посіви пшениці в Індії, спричиняє пожежі на сміттєзвалищах та ускладнює життя 330 млн людей, ускладнюючи доступ до питної води.

🔥☀️Через сезонні погодні аномалії під загрозою і врожай зернових та олійних культур в Бразилії та Аргентині. Там через черговий прихід Ла-Нінья (явище, що виявляється як зниження поверхневої температури води на сході тропічної зони Тихого океану нижче кліматичної норми) також спостерігається значна посуха, що впливає на посіви. Як правило, у Південно-Східній Азії, Південній Африці, Індії та Австралії під час Ла-Ніньї випадає більше норми опадів, а в Аргентині, Європі, Бразилії та на півдні США спостерігається більш суха погода. В 2020/21 роках Ла-Нінья вже завдавала збитків урожаю пшениці в Аргентині та кукурудзи в Бразилії. У 2021/22 через чергову посуху найбільше постраждає виробництво сої та першого врожаю кукурудзи в Бразилії.

🌱🌿Погодні умови 2021 року неабияк збентежили аграріїв всього світу. Крім природних катаклізмів 2022 рік приніс із собою і війну, що вплине на постачання зернових з України та росії, які забезпечували 12% і 17% світового ринку пшениці відповідно; 9% та 13,5% ячменю; 54,9% та 26,2% соняшникової олії; 14% ріпаку(Україна).

⚡️Якщо всі природні аномалії відбудуться так, як передбачається, загальний вплив погоди на виробництво сільськогосподарських культур може бути трохи схожим на 2007-08 роки. Тоді численні проблеми з виробництвом сільськогосподарських культур, пов'язані з погодними умовами, призвели до скорочення світових поставок зерна та олійних культу

​​Серед різноманіття наборів даних, представлених на геопорталі відкритих даних Харківської області є і набір присвячений об’єктам культурної спадщини регіону. Звісно зараз з міркувань безпеки публічний доступ до геопорталу недоступний але коли прийде час ви зможете дослідити об’єкти культурної спадщини Харківщини на онлайн мапі - це зручно для побудови маршрутів мандрівок чи просто для розширення свого уявлення про цікаві місця цілого регіону Слобожанщини.

На жаль, з моменту повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, Харків постійно перебуває під авіаударами та бомбардуваннями. Кожен цей день вимірюється людськими долями, людським здоров’ям та життями, що безповоротно втрачається через злочинні дії ворожої російської армії, що весь час порушує закони і звичаї ведення війни, обстрілюючи абсолютно цивільні райони і будівлі Харкова та інших міст та сіл регіону.

Серед різноманіття житлових будинків, будівель освітньої, медичної та іншої соціальної інфраструктури окремо страждають місцеві пам'ятки культурної спадщини.
Департамент культури і туризму Харківської ОВА повідомив, що на території області з початку вторгнення вже пошкодили або зруйнували щонайменше 8 пам'яток культурної спадщини та 80 пам'ятників архітектури.

​​Ні що так не допомагає вивчати історію рідного краю, як його карти створені у різні часи. Можна скільки завгодно читати книг, цікавитися доробками науковців, що вивчають конкретну місцевість, та карти як ніщо інше дозволяють ставити питання про зміни, що відбувалися з певною територією у певні моменти часу.
Без перебільшень чудовий перелік історичних карт Чернігівщини, що представлений на геопорталі містобудівного кадастру Чернігівської області, чекає на завершення війни і дозволить вам особисто дослідити які конкретно містечка і села з плином часу були виключені з кордонів Чернігівщини часів Гетьманщини, а пізніше з меж губерній російської імперії, Української Народної Республіки, радянської України і аж до сучасних конфігурацій кордонів.
А поки згадаємо про інциденти довкола українських кордонів, що передували повномасштабному вторгненню російських військ в Україну, про надбання втраченої Чернігівщини та про вартий рестайлінгу або знесення глузливий монумент дружби народів "Три сестри" на кордоні України з країнами-агресорами.

Моніторингова група "Беларускі Гаюн" опублікувала візуалізацію з картою і хронологією запусків ракет з території білорусі по Україні з 24 лютого по 3 травня.
Поки їх було випущено мінімум 631...

​​Поки прифронтові міста мають значніше навантаження на медичні заклади залежно від рівня інтенсивності боїв, тилові пристосовуються до надання більшої кількості медичних послуг і містянам і внутрішньо переміщеним громадянам з регіонів, що постраждали від військових дій.

Чернівці стали одним з тилових обласних центрів перед яким постали завдання організації забезпечення життєво необхідними послугами людей, кількість яких відчутно зросла в порівнянні з довоєнним періодом.

Загалом з початку відкритого вторгнення Буковина прийняла вже більше 70 тисяч внутрішньо переміщених осіб, 22 тисячі з яких діти. Тобто значна частина цієї спільноти має відчутну потребу звертатися до чернівецьких фахівців сфери охорони здоров’я.

Тому відкриті дані про не тільки державні але і приватні медичні заклади та приватну медичну практику на місцевому геопорталі допомагають і городянам і вимушеним гостям Чернівців отримувати вчасно медичні послуги та порозуміння.

Цими днями в Україні та багатьох країнах світу згадують трагічні події Другої світової війни, вшановуючи загиблих та всіх, хто пройшов крізь пекло цієї війни.
8 травня ми щоразу нагадуємо собі про те, що довелося пережити людям в той важкий час. Ми пам’ятаємо про тих, хто йшов назустріч смерті в боях в ім’я порятунку Батьківщини, про тих, хто своєю героїчною працею в тилу наближав Перемогу, про тих, хто згодом підіймав країну з руїн. Це день спільної Пам’яті.
Віддаємо свою глибоку шану всім, хто йшов довгими тернистими бойовими шляхами і потім відроджував рідну землю з попелу. Немає достатньо слів, щоб повною мірою передати вдячність шановним ветеранам і вшанувати пам’ять тих, кого та війна забрала і хто вже спочив з миром після її завершення.
Дуже шкода, що в ці дні ми знову розділяємо нові страшні спогади про страшні події, які б не мали повторитися.
Дякуємо за перемогу і вшановуємо всіх, хто приніс мир на нашу землю та пам’ятаємо яка гірка і висока його ціна.

Цьогоріч, можливо востаннє ми відзначаємо День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні саме 9 травня.
Ми пам’ятаємо що тій Перемозі передували шість років безперервних боїв, у яких брали участь 61 країна з населенням близько 1,7 млрд осіб. Бойові дії тоді охопили Європу, Східну Азію, Африку, Близький Схід, Атлантику і Тихий океан. Воєнні дії велися на території 40 держав.

Ми пам’ятаємо про долю наших рідних у Другій світовій, ми завжди вдячні їм за те, що вони боролися проти несправедливості на усіх доступних їм фронтах і не опустили рук, поки ворога не було подолано.

І ось у 2022 прийшов час переглянути момент коли варто нагадувати собі щороку про важкі події Другої світової.

​​Поки військовий стан триває і публічний доступ до даних геопорталу містобудівного кадастру Чернігівської області недоступний широкому загалу, згадаємо які об'єкти культурної спадщини Чернігівщини постраждали від вторгнення росіян з кінця лютого і до витіснення ворожих підрозділів за кордони області та країни у квітні.

​​Із свіжих публікацій карт пов’язаних із темою вторгнення російської армії в Україну варто згадати сьогоднішню згадку проєктів “Є Питання” та спільноти Информатор Украина.

Журналісти повідомили про відслідковування розвідкою збройних сил скупчень абонентів російського мобільного зв'язку на території України та продемонстрували фрагмент карти без уточнення на яку дату було створене зображення теплової карти скупчень абонентів мобільного зв’язку.

У повідомленнях також наголошують, що українські спецслужби все бачать і все чують, усі абоненти зафіксовані, а встановлення осіб - справа часу.

Тепер ви можете мати трошки більше уявлення про те з якою кількістю абонентів доводиться працювати українським фахівцям служби безпеки і розвідки та на скільки невеликі часточки перехоплених щоденних розмов окупантів публікуються на офіційних каналах та сайтах.

​​По завершенні військового стану рівняни та інші зацікавлені користувачі зможуть знову у відкритому доступі знайомитися з різними наборами відкритих даних геопорталу управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, де представлені набори різних показників для території міста.
Відносно нещодавно ми цікавилися даними вегетаційних індексів, а сьогодні згадаємо про щільність забудови, адже її показники для кварталів Рівного також представлені серед наборів відкритих даних геопорталу.
Для ілюстрації різноманіття щільної забудови обрали поки реалізовані проєкти з різних куточків України, частина з яких можливо постраждала чи втрачена у результаті російського військового вторгнення.

​​🚲 Велосипед – мобільний вид транспорту, що не потребує палива і не стоїть у заторах. 🚲 Чому ж ми досі всі не на велосипедах?🚲

Страх крадіжки – найбільш впливовий фактор, що стримує людей обрати велосипед щоденним видом транспорту і сповільнює розвиток велосипедної інфраструктури в містах.

Велосипеду потрібна зручна інфраструктура. Куди можна поїхати і де залишити велосипед? Для зручної і розвиненої велоінфраструктури в місті потрібно всього дві складові:
• велосипедні доріжки
• велосипедні парковки.

Коли місцезнаходження цих парковок можна перевірити на онлайн мапі аби мати впевненість у наявності таких точок сервісу там, де вона тобі необхідна в майбутній поїздці - це додаткове заохочення містян до використання велосипедів.

На офіційному геопорталі Чернівецької міської ради вже можна відшукати наявні велопарковки, побачити їх фото і описову інформацію щодо місця розташування та доступності.

​​Антивоєнний рух "Зупини вагони" опублікував карту розповсюдження залізничних диверсій по території федерації, що сильно корелює з картою вибухів і пожеж, що виникли з моменту вторгнення росіянами в Україну.

Для громадян, що не надто володіють географією та адміністративним поділом сусідньої федерації ми доповнюємо ці карти переліком адміністративних утворень і округів, щоб картинка набула яснішого змісту.

​​Британські журналісти дослідили куди російські окупанти вивезли з України вже як мінімум більше 6 000 маріупольців та на скільки така "блага евакуація" українців, що можливо втратили документи і заощадження, ускладнює їх шлях в Україну чи інші дружні держави з глибинок і крайніх областей федерації, відстань до яких часом сягає більше 7 000 км.
Особливо загроженими стають права неповнолітніх українців, позбавлених батьківської опіки, яких також російські військові депортовують під видом "евакуації" на віддалені території рф з окупованих територій України та з зон бойових дій.

​​Сьогодні в день пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу ми розділимо matem künü за всіма, хто постраждав від дикої примусової совєцької депортації у 1944 році та у всі роки заслання кримських татар в далекому Узбекистані.

Крім страшних втрат людей через нелюдські умови перевезення та необлаштованого поселення кримськотатарський народ втратив і домівки, села і містечка, що залишилися на вкраденій Батьківщині.

Сьогодні згадаємо не тільки про вкрадені домівки та життя, а і про вкрадені географічні назви. Бо мало хто ще досі усвідомлює, що організувавши депортацію у травні 1944 року вже в середині грудня того ж 1944 року російська совєцька влада розпочала тотальне перейменування населених пунктів усього Криму.

​​❤️Вітаємо з Днем Вишиванки!❤️
В непрості часи, коли ворог щодня намагається нищити не тільки наш добробут, здоров’я, життя і спокій, але й надбання нашої культури, маємо навчитися її цінувати ще більше.
На фото чудова нова бойова вишиванка зразка 2022 року. Вона створена в майстерні заслуженої художниці України Олександри Теліженко у Черкасах з ініціативи мистецтвознавця, що зараз служить в рядах територіальної оборони.
Деталі на сторінках Вечірнього Києва.

​​З початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну вчергове в українському суспільстві гучніше звучить питання щодо етичності існування ПЦУ МП в Україні в такий складний для країни час.

У 2019 році розпочався масштабний шлях міграції парафій з УПЦ МП до визнаної самостійною ПЦУ. З того моменту проєкт релігійно-інформаційної служби України, організований Інститутом Релігії та Суспільства Українського Католицького університету, створив онлайн карту, де позначали парафії МП, що переходили до ПЦУ.

З початком вторгнення служба відновила наповнення карти і вносить нові маркери помаранчевого кольору для парафій, що здійснили перехід вже після 24 лютого 2022 року. На 17 травня 2022 їх зазначено 122.
Зеленим кольором зображені парафії, що здійснили перехід з 2019 року по 24 лютого 2022 їх 539.

РІСУ пропонує користувачам долучитися до оновлення інформації на цій мапі завдяки заповненню форми-анкети, що містить буквально 10 питань для верифікації наданих свідчень переходу.

Скільки парафій УПЦ МП досі існує в різних областях України та про користь існування спільної онлайн карти переходів парафій для вирішення труднощів, що виникають у вірян читайте у нас на сайті.

​​Із завершенням військового стану львів'яни та гості міста знову отримають можливість бачити на геопорталі Львова багато корисних даних. Серед них є і шар із розміщенням автоматичних зовнішніх дефібриляторів в місцях скупчень великої кількості людей.

За підрахунками, від раптової зупинки серця в Україні щотижня потерпають більше 1,3 тис. громадян, а серцево-судинні захворювання поки посідають перше місце за поширеністю та смертністю серед українців. Тому наявність дефібрилятора у місці скупчення великої кількістю людей стає необхідним атрибутом безпечного громадського простору.

У разі, коли між життям і смертю лише кілька хвилин, вирішальну роль має час. Застосування дефібрилятора на першій хвилині після серцевого нападу гарантує людині порятунок життя до 98%, з кожною наступною хвилиною – мінус 10%. Допомога, надана протягом перших 4 хвилин, підвищує шанси на порятунок на 30%.

Тож розміщення інформації про місцезнаходження цих медичних приладів на міському геопорталі також може прислужитися у критичний момент, коли нещастя трапилося не у безпосередній наближеності до приладу.

​​Вже зараз на геопорталі Чернівців представлені у публічному доступі дані щодо оформлення вивісок. Кожен відвідувач геопорталу може бачити коли і як ця вивіска з’явилася, який номер фасаду, на якому вона розміщена і звісно адреса та зображення її вигляду згідно документів.

Тож у разі внесення змін вимог до таких конструкцій уся громада завдяки наявності даних геопорталу отримує можливість моніторити і слідкувати за дотриманням законодавства і виключить значні можливості саботування таких змін.