На честь Дня Зоряних Війн, який сьогодні, продовження теми концептів вбрання для Падме ✨

В минулому пості я писала, що костюми працюють на сторітелінг: на першому з цих концептів оригінальна ідея того самого наряду, який вона носила у другому епізоді «Атака Клонів» у сцені в палаці, де говорила Енакіну, що вони не можуть бути разом.

І намисто, і головний убір наче стримують її, душать і не дають їй бути собою. Те ж саме стосується і корсету який був у фінальній версії костюму (2). Цей образ ніби натякає на те, що Падме намагається виразити себе, але людина, якою вона має бути, навмисно пригнічує ці почуття.

Вона змушена поставити ту частину себе, яка є Падме, нижчою від ролі, яка є «сенатором Амідалою» та «колишньою королевою Амідалою», але коли вона з Енакіном, вона намагається показати себе та втекти від тягаря свого обов’язку.

Розкажу про цікавий проект який я робила на магістратурі у Бельгії 👀
Постараюсь у цих постах передати як відбувається процес створення проекту 💅

Студія називалась «Biocraftsmanship», що можна перекласти як «біомайстрування». Насправді через опис я очікувала від неї більше, сподівалась що нам покажуть нові матеріали, повʼязані з біотехнологіями у дизайні, міцелій там, біолюменісценція та інше, навчать як їх можна використовувати.

Але насправді все звелось до того, що потрібно було при виконанні проекту керуватись «природними» та «відновлювальними» мотивами. При чому трактовка могла бути абсолютно вільною, і я досить довго намагалась зрозуміти, що це значить.

Локація теж незвична, а саме діюча психіатрична лікарня (частково музей психіатрії) ім. доктора Гіслена (1,2). У музейній частині нам представили коридор, який ми мали використати як локацію (3). У день відвідування музею мені було максимально незрозуміло, як перетворити той коридор на щось цікаве))

При подальшому вивченні коридору, зʼясувалось що за підвісною стелею ховається гарна деревʼяна конструкція та верхнє освітлення. Звичайно, першим кроком захотілось позбутись від старої стелі і звільнити таку красу. (1)

Через наявність верхнього світла, я подумала що цікаво було б мати тут зимовий сад. (3) Бо споглядання природи завжди позитивно впливає на психічний стан людей, а взимку цього дуже не вистачає.

Але це здалось надто просто, тож ще однією можливістю про яку я подумала було створення там щось типу community garden, тобто місця де люди можуть самі піклуватись про рослини, щось садити та проводити час разом. (2) Це було б гарне доповнення до групової терапії для людей, що проходять лікування у клініці.

В рамках студії обов’язково було зробити якийсь робочий прототип що відноситься до проекту у масштабі 1:1, тобто в натуральну величину. Це міг бути матеріал, якась конструкція та інше.

Я вирішила спробувати створити зразок інтерактивної інсталяції, тобто щоб у реальності можна було торкатись рослини і бачити як підсвітка міняє колір прям на очах. Для цього треба було створити дизайн горщика або підставки, створити електро схему на основі Arduino і написати до цієї історії код, відкалібрувати щоб працювало.

Оце мої ескізи до прототипу 🤓

Спочатку я хотіла зробити просто підставку для звичайного горщика, але подумала, що можна ж зробити свій дизайн і роздрукувати на 3Д принтері 💅

На 3 фото роздрукований реальний горщик, а на 4 візуалізація з ним же в проекті

Показую робочий прототип системи взаємодії з рослинами 👀
Поки на яблуці, але схема принципово вже готова, зібрана на Arduino. Працює дуже просто: у яблуці датчик опору, показник якого змінюється коли до нього торкаєшся. Сигнал з датчика постійно зчитується мікроконтролером, який, коли опір змінюється, в свою чергу посилає інший сигнал, що змінює колір світлодіодів на стрічці.

Бонус: я паяю схему і нюхаю каніфоль 😁