життя трохи по-дебільному проходить.

ти всім розповідаєш, що ні з ким не зустрічаєшся, а насправді це з тобою ніхто не зустрічається.

якщо мене зараз вбити, то я ще півгодини буду втомленим.

як ти за дві хвилини зрозуміла, що я такий собі коханець?

у всіх нормальних стосунках повинна бути оральна підтримка.

— у мене гарні новини!
— ми розходимося?

я не закохана у тебе, я просто п'яненька.

моя любов до тебе — це взагалі, блять, не твоє собаче діло.

ой, знаєте, у мене алергія на серйозні стосунки, апчі, можете, будь ласка, зі своїм хлопцем відійти від мене.

знали б ви, скільки романтичних моментів я зіпсувала питанням «ти що, п‘яний?».

ходімо до мене, я погодую тебе обіцянками.

опалення вже дали, а тобі так ніхто і не дає.

бачила сьогодні на вулиці бомжа. згадала про тебе.

— привіт. ти куди пропала? чому не відповідаєш?
— вибач, я так замоталась, що зовсім забула послати тебе нахрен.

їй погано.
вона усміхається.

прислухаєшся до свого внутрішнього голосу, а він знову хуйню якусь несе.

— як я тeбе впізнаю?
— я спатиму з твоєю подругою.

мені подобається тобі подобатися.

— а ти цікава, у тобі щось є.
— так, чотири коктейлі.

— що ти зробиш, якщо побачиш, що твій хлопець задихається?
— трохи піднімуся.

почуваєшся жахливо? ці сучки теж: @fruitdogs.
гаф.