Наукове товариство історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна
188 subscribers
159 photos
9 videos
11 files
387 links
Головною метою діяльності товариства є сприяння розвитку наукового потенціалу студентів, всебічна підтримка їх творчої, наукової діяльності.

💙Facebook: https://www.facebook.com/history.science.karazin.ua/
💙Instagram https://www.instagram.com/istfak_nts
Download Telegram
#можливості
#політика_пам‘яті

Докторка історичних наук, професорка, директорка державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон прочитає лекцію про сучасні соціо-культурні практики, спрямовані на формування ціннісних орієнтирів у громадян.

📌Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам’яті.

Головні тези:
• Як започатковуються та діють комеморативні практики в Україні?
• Які смисли вони транслюють?
• Як впливають на формування/переформатування пам’яттєвого дискурсу в суспільстві?
• Як працює комеморація для створення спільних спогадів та конструювання “місць пам’яті”?

Для участі просимо зареєструватися - https://bit.ly/3oLQrWy

Організатор – Національний музей Революції Гідності й Українська коаліція пам’яті.

Подія відбудеться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану за адресою: Майдан Незалежності, 18/2 (Будинок профспілок, 2 поверх) з дотриманням карантинних обмежень.

Лекція транслюватиметься онлайн на maidanmuseum.org.

https://fb.me/e/13snJF4wY
#історична_політика
#політика_пам’яті

https://fb.me/e/18kUT2oEi

📝Є багато способів берегти пам'ять: від пам’ятників, стел, обелісків, музейних експозицій до більш "м’яких" форм пам’яті – іменних стипендій, фестивалів, книг та пісень. Та ми хочемо поговорити про пам’ять, яка має матеріальне втілення в просторі, яку можна побачити, торкнутись, місць спомину, куди можна прийти для того, щоб згадати. Ми хочемо поговорити про місця пам'яті як інструмент націєтворення: якими вони мають бути, аби, відвідуючи Національне військове кладовище, українці відчували таку ж гордість за свою країну, яку, напевно, відчувають американці на Арлінгтонському кладовищі.

Якою має бути ця фізично втілена пам’ять, аби, натрапивши у просторі міста чи села на пам'ятник, пам'ятний знак, меморіальну дошку тощо, будь-хто відразу зрозумів: це ‒ шана захисникові, який загинув на російсько-українській війні? Якою має бути пам'ять у публічному просторі, аби не лише викликати скорботу, а й гордість та відчуття національної єдності? І, зрештою, якими є пріоритети та головні завдання держави у створенні місць спомину?

Учасники дискусії:
Євгенія Кулеба - депутатка Київради;
Ігор Пошивайло - директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності;
Юліан Чаплінський - архітектор;
Василь Павлов - Радник Міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної;
Іван Начовний - Заступник голови Дніпропетровської ОДА.