Вчора завершився WAWTech Summer. Дякую організаторам за запрошення, вийшло круто.

Розповів трішки історії про Commodore 64, а потім ми наживо під'єднали його до BBS через WiFi-modem

Ще в нас там був SnC Museum offsite, де можна було пограти в Duck Hunt на NES, були Sega, SNES, Famicom, звісно, Commodore 64, Sony PS1 та аркадна плата з Tekken 3 мого колеги по ретро-справі - Влада, який також робив там фото на Polaroid.

Було прикольно спостерігати, коли люди підходили, бачили щось дуже знайоме і починали посміхатися. Думаю, вчора ми розблокували багато приємних спогадів. Підходили батьки з дітьми, декілька разів чув, як казали дітям "ми грали в це в дитинстві", і потім грали або в Battle Toads & Double Dragon, або в Contra. Це було круто. Але були й ті, хто вирішив, що це безкоштовний дитячий садочок, садили дітей пограти, а потім йшли собі розважатися. Це було не круто, бо ми ледве не втратили декілька експонатів. Хтось вирішив, що гарна ідея - покрутити ручку на лабораторному блоці живлення, чим спалили нам OSSC. На щастя, обійшлося лише запобіжником, і поки я серфив по інету з Commodore 64, Влад його пофіксив (ми не домовляючись, обидва взяли паяльники 😁). Якщо будемо організовувати щось і надалі, треба буде підбирати більш надійний сетап.

В цілому, вийшло все добре. Можна було б показати і більше, але телевізорів та моніторів в нас було небагато, може пошукаю LCD телевізори, які мають аналогові відеовходи, бо тягати CRT треба багато здоров'я 😁

Вдалося пофіксити Super Famicom. Майже 2 роки воно чекало. Плата-донор знайшлася за 1 йену в Японії, пересадка відео-чіпа пройшла успішно. Також замінив відео-підсилювач і всі електролітичні конденсатори. Після заміни була проблема з деякими спрайтами, але тести проходили нормально. Проблемою, як завжди, виявилася "шмаркля" припою між ніжками. Тепер все працює добре. Ще планую зробити switchless регіон-мод, щоб запускати і європейські картриджі на японській консолі.

Також знайшовся цікавий глюк з з флеш-картриджамі з Ali. Замість Burn-in тесту з'являлася заставка з якоюсь рекламою перекладу Chrono Trigger. В емуляторі тест з цього ж ROM-файла запускався без проблем, я думав, що в каріку якось невірно чиститься флеш, бо не знайшов жодної згадки про Chrono Trigger самому ROM-файлі (це, наче, інженерний картридж Nintendo). Звідки береться ця заставка, я поки не з'ясував, думаю, що в самій прошивці флеш-каріка десь. Рішення знайшлося на Reddit. Щоб запустити тест, в налаштуваннях для ROM-файлу в меню картриджа треба поставити Map Mode = Low Rom, Rom Size = 1m.

Моїм першим комп'ютером був ZX Spectrum. Як і більшість комп'ютерів тих часів, він мав Basic, вшитий в ROM-чип. Тобто, Basic запускався миттєво при вмиканні комп'ютера.

Колеги по ретро-справі поділилися посиланням на репозиторій, де автор пропонує нову версію прошивки з Basic, в який переписана і покращена частина математичних функцій. Він чесно пише, що хоча він і спроєктував бібліотеку, весь код на асемблері Z80 написав Claude.

While i architected the works, Claude wrote all the code as I can not code in Z80 asm.

На простій програмі, яка малює 100 окружностей, новий Basic показав пришвидшення в 5.3 рази (16 секунд проти 87), і це виглядало дуже обнадійливо. Я згадав, що колись в мене була книга ZX-Spectrum Графіка, яка містила доволі складні (як для 7-класника) математичні формули обчислення матриць, тригонометричні рівняння і так далі, але головне, що ця книга містила приклади на Basic. Мені було цікаво набирати звідти програми і дивитися, що вийде. Найбільш вражаючою була програма "Викреслення поверхні спеціального виду, що лежить у тривимірному просторі". Окрім самої програми, яка займає 2 сторінки, є ще бібліотеки майже на 4 сторінки. Чудовий кандидат для тестів.

На жаль, дива не сталося, стоковий Basic впорався за 40 хвилин, 27 секунд, модифікований - за 39:35, приріст швидкості склав лише 2%, але це цікавий напрям для досліджень та розвитку.

Сама думка про те, що ШІ переписав на асемблері процедури Basic і там, де зміг, оптимізував їх, і воно не зламалося на досить складній програмі, вражає. В цікаві часи живемо.

Згадав FreeCAD, зробив модульний джойстик для аркадних плат. Модульний, бо не влазив на стіл мого Bamboo A1 Mini (180x180), але тепер можна комбінувати різні варіанти. Замість стіка поставити 4 курсорні клавіши (бачив і такий варіант), або додати/змінити розташування кнопок. Розпіновка кабеля буде відповідати стандартній DB-15 від NeoGeo.
Модель лежить на Thingiverse.

Xочу продовжити тему незвичних картриджів для Nintendo Gameboy.
Попередні пости були про:
• Картридж для керування швейною машинкою
• Картридж з камерою (Gameboy Camera)
• Картридж з тактильним фідбеком (вібрацією), Pokemon Pinball
• Картридж для зламу ігор і додавання чіт-кодів, Game Genie

Сьогодні розповім про картридж для Game Boy Color - Koro Koro Kirby, який вийшов в Японії у 2000-му році. Незвичний він тим, що всередині стоїть двохосьовий акселерометр (ADXL 202, якщо комусь цікаво.) Це дозволяє керувати грою просто нахиляючи приставку, а ще можна "підкидувати" Кірбі рухом, схожим на перевертання млинця на пательні. Дуже незвична ігрова механіка, яку неможливо земулювати, треба тільки пробувати наживо. І це єдиний картридж для GBC з такими можливостями (існують ще 3 гри для Game Boy Advance). Розробкою займалася HAL Laboratory, відома багатьма цікавими інженерними рішеннями. Американська версія Kirby Tilt'n'Tumble з'явилася у 2001-му, але знайти її важче і коштує вона дорожче. Може спробую замінити флеш в своїй японській грі. Я вперше спробував гру з акселерометром десь у 2012-му, це був HTC Teeter, вбудована гра на телефоні, і це було дуже прикольно. Тоді я і уявити не міг, що набагато крутіша і цікавіша гра на Game Boy існувала вже 12 років.
#gameboy

Нарешті завершив ремонт PAL версії Commodore 64. Його початковий стан був жахливим. Брудний, пожовтілий, мертвий і без мікросхем в панельках.
Що в решті решт було зроблено:
1 - Реставрація корпусу
2 - Купив відсутній VIC-II (спеціалізована мікросхема, що відповідає за зображення, фактично, відеокарта)
3 - Через пошкоджений Complex Interface Adapter (CIA) комп все ще не запускався, випаяв його, комп запустився, але без CIA не працює клавіатура.
4 - Зібрав С64 Video Enhancer, окрему плату на FPGA, яка аналізує сигнали відеочіпа і формує компоненте зображення, що дозволяє виводити його навіть на HDMI (через OSSC конвертер, звісно), а також трішки підправити "специфічну" палітру Commodore, якщо дуже хочеться.
5 - Купив за 25$ плату-донора з двома CIA, щоб запустити клавіатуру (бо мені окремо ці чіпи по 35-40 баксів пропонували), перепаяв, запустив клавіатуру.
6 - Зібрав емулятор звукового чіпа SID на ATMega88PA (проєкт SwinSID). Так, мікроконтролер, який може працювати у 20 разів швидше за сам Commodore, лише емулює звуковий чіп.
7 - Зібрав емулятор дисковода на Raspberry Pi

То ж зараз маю найбільш прокачаний Commodore 64 формату PAL в додаток до оригінальної NTSC версії. І хоч в PAL процесор працює трішки повільніше (0.98 MHz vs 1.02 MHz), через меншу частоту кадрів в форматі PAL, комп працює на 15% швидше (19656 тактів на кадр проти 17095 в NTSC), тому більшість крутих демок робляться саме для PAL формату. Завдяки компонентному відео можна робити захоплення зображення з живого заліза, та навіть стрімити його кудись, а дисковод на RPi дозволяє запускати будь-який софт.

Поки не роблю нічого цікавого з залізом, розповім про мультиплеер в іграх.
Тему можна поділити на 2 частини - гра вдвох (або більше) на одному пристрої. Тут все більш менш зрозуміло, два або більше контролерів (джойстиків) підключаються до однієї системи.
Перші ігри саме такими і були, Tennis for two, потім Pong та інші. Розвиток технологій не дозволяв реалізувати якийсь AI, гра вдвох була за замовчуванням.

Друга частина - це мультиплеер з декількох окремих пристроїв. Ця тема набагато більш складна, бо вимагає мережі зв'язку та синхронізації даних між системами. Ось тут хочеться розповісти більше. Тут в нас теж є певний розподіл:

1 - Мейнфрейм та термінали, найбільш ранній і очевидний варіант. Мейнфрейми і так будувалися для багатокористувацького режиму, кожен термінал - окремий пристрій для взаємодії користувача з мейнфреймом.

2 - Персональні комп'ютери, які синхронізуються між собою "підтримуючи" ігровий світ.

3 - Ігрові консолі, теж мають якось встановити зв'язок між собою для мультиплеерної взаємодії.

Тема досить велика, то ж перша частина буде про мейнфрейми. Розпочати можна з проєкту PLATO (Programmed Logic for Automatic Teaching Operations). Термінали цієї платформи мали плазмовий дисплей з вражаючою роздільною здатністю 512х512 пікселів.

Для цієї системи у 1972 році John Daleske створив мультиплеерний космічний шутер Empire. Чесно кажучи, моє очікування було "ну шо там у 1972 році можна було цікавого створити, якийсь текст, що буде виводитися на термінал", але те, що я побачив мене вразило.

По-перше, є повноцінний онлайн сервер PLATO, який підтримує команда ентузіастів (навіть задонатив їм 5 євро), а також емулятор термінала під всі платформи.

По-друге - сама гра, це реально мультіплеерний реалтайм шутер, в який можуть грати одночасно до 30 людей, який має свій лор, графічний інтерфейс, онлайн чат між гравцями і мету.
Тут можна битися з іншими кораблями, захоплювати планети та укладати тактичні союзи. Глобальна ціль - захопити всі планети в галактиці. Для 1972 року неймовірно.

Керування, звісно, доволі складне, але поки я це все тестував і розбирався з керуванням, в гру зайшов ще один гравець, почав мене атакувати, але не дочекавшись реакції від мене (хоча я встиг розібратися, як стріляти з фазерів), написав, чи збираюся я взагалі грати ))

Тут лежить лінка на емулятор терміналу, воно автоматично під'єднається до сервера та запропонує залогінитись. Є 10 тимчасових акаунтів (demo1...demo10), група та пароль також demo, то ж можете спробувати і самі. Додав трішки скрінів з коментарями з гри.