Поки в самого успіхів небагато (потроху ремонтую Sega MultiMega та ще декілька дрібних проєктів), хочу розповісти про цікавий youtube-канал Usagi Electric , за яким я слідкую. Останній рік його автор займається реставрацією і ремонтом маленького комп'ютера :) Це Bendix G-15, ламповий цифровий комп'ютер загального призначення, випущений у 1956 році. Судячи з написів на коробках, важить комп всього 680 кг. Протягом року він займався його відновленням і йому вдалося його запустити. Станом на зараз, це найстаріший працюючий цифровий комп'ютер в сполучених штатах, та, схоже, другий за віком у світі. Ніякого дисплея тут немає, керування та вивід даних відбувається через "друкарську машинку" яка насправді і є терміналом до комп'ютера. Для завантаження прогам використовуються перфострічки в спеціальних картриджах. Напередодні Різдва він навіть програв на ньому різдвяну пісеньку. Але найбільше мене вразило відео, яке вийшло вчора. В коментарях під "музикальним" відео йому написали, що одна чи декілька нот програються невірно, і він запідозрив проблему. Знайшовши програму DIAPER (Diagnostic Program for Easy Repair) він запустив тести та знайшов, що одна лінія даних дійсно не працює. Після діагностики він знайшов проблемний модуль, замінив на ньому лампи і комп'ютер пройшов всі тести. Сподіваюся, вам теж сподобається.

Підключив до Sharp Twin Famicom емулятор дисководу FDS Key, поки на проводах МГТФ, треба буде замовити оплітку та термообсадну трубку з клеєм, зробити гарно. Ще спробую пошукати більш придатний роз'єм або змоделюю корпус для друку під звичайні контактні штирі. Оригінальний дисковод треба відключати. Але інженери Sharp як знали, що через 40 років хтось захоче підключити щось замість дисководу. З'єднання між основною платою та дисководом зроблене перемичкою та сховане під кришку, щоб його відновити навіть не треба розбирати консоль.

Також збираю матеріал для продовження серії постів про незвичні картриджі для GameBoy. Stay tuned :)

На першому фото ви можете побачити скріншот з eBay з картриджем до Gameboy Color, за який просять трішки більше 3к$ (ну хоч доставку обіцяють безкоштовну). Виглядає це як чергова гра про Маріо, але за версією ChatGPT та gamerant.com найрідкіснішою грою для Gameboy Color є якась Shantae, яка коштує десь 2500$. То ж що це за невідома гра про Маріо? Річ у тому, що це не гра. Це софт для швейної машинки. Так, у 2001-му році відомий в Японії виробник швейних машинок Jaguar випустила модель JN-100 в 6 кольорах, яка керується з Gameboy. В комплекті також йшов картридж Raku-Raku з програмою для керування. Машинка могла вишивати літери та робити візерунки до 15 мм завширшки. В Сполучених Штатах приблизно в той самий час вийшла майже ідентична ззовні машинка від ще більш відомого американського виробника Singer. Трохи згодом Jaguar випустила ще одну модель JN-2000 в малиновому кольорі. Додатково можна було придбати спеціальний модуль EM-2000, який мав приводи для переміщування тканини, майже як на столі для 3D друку. От в комплекті з цим модулем і йшов цей Mario Family, в якому містилися програми для вишивання відомих персонажів. Для Singer такого модуля не було, в ній навіть немає конектора для його підключення. Ще більше дивує те, що єдине відео з роботою цього модуля я знайшов на Youtube-каналі якогось тайського підлітка з 12 підписниками та десь такою ж кількістю переглядів на інших його відео, ніяк взагалі не пов'язаних з темою цього каналу. Також я натрапив на публікацію, де автор зробив повний реверс-інжинірінг протоколу обміну даними між Gameboy та машинкою, та навіть розробив емулятор, який малює те, що має вишити машинка. А згадав я це все тому, що в цю суботу побачив JN-100 наживо, і хоч вона вміє робити лише прості візерунки, мене обіцяли покликати, коли будуть її запускати, бо машинка потребує певного ремонту.
#gameboy

Шукав якесь рішення, щоб зручно зберігати широкі DIP мікросхеми, нічого не знайшов, то ж Do It Yourself :)
Замоделив у FreeCAD модульний ящичок, середню частину можна надрукувати декілька разів та набрати потрібну кількість шухлядок.
Друкувати треба вертикально, щоб не використовувати підтримки.
Пошарив на Thingiverse
До цього використовував радянські касетниці, які одна на іншу стекуються, але воно незручне зовсім, особливо коли з середини треба щось дістати.

У 2000 році Sony випустила PS One, оновлену та зменшену модель Play Station 1. А ще через півтора роки Sony випустила до неї LCD екран, зробивши консоль майже портативною, або, щонайменше, придатною для того, щоб взяти її з собою у відпустку :) Дуже зручний і стильний аксесуар, як на мене. Вбудовані динаміки видають на диво гучний та якісний звук, але вихід на стандартні навушники теж є, чого нема на самій консолі. Додаткове живлення також не потрібне, все живиться від оригінального блоку консолі.