SNES Jr - одна з останніх версій Super Nintendo Entertainment System. Випускалася для американського ринку з 1997 по 1999 роки (перша Super Famicom вийшла в Японії у 1990-му). SNES Jr це так звана 1-CHIP консоль, це коли всередені стоїть великий відеопроцесор замість двох малих. Це спрощена версія, тому не підтримує ані S-Video, ані RGB, але, доволі легко модифікується для підтримки цих режимів.
Спробую зробити це на вихідних. Також докупив для неї на AliExpress флеш-картридж, зі знижками вийшов менше 15$. Покатав трішки Rock`n`roll Racing для перевірки.
Спробую зробити це на вихідних. Також докупив для неї на AliExpress флеш-картридж, зі знижками вийшов менше 15$. Покатав трішки Rock`n`roll Racing для перевірки.
👍10🔥1
Зробив RGB-mod. Мене завжди дивувало відверте жлобство Nintendo. Так, це типу "полегшена" версія, такий собі Slim, мала бути дешевше у виробництві, бо меншого розміру плата та корпус. Все, що можна, запхали в один великий чип. Але випиляти RGB, який був у попередній версії... 🤦♂️ Вся модифікація - це 6 резисторів (можна обійтись навіть трьома) та 4 проводи. Ну і, окей, вони не запаяли ці резистори, десь 3 центи зекономили, але ж вони й дорожки від відеопосилювача до роз'єму не розвели, хоча вони були в першій версії. До речі, перша Famicom має такий незвичний темно-червоний корпус, бо це був найдешевший колір пластику.
З пайкою довелося трішки повозитися. Резистори поставив SMD всі, вийшло більш-менш непогано. Також довелося переробити SCART кабель, бо китайці теж зекономили і контакту CSync в роз'ємі для Nintendo не було. Переставив той, що був під композитний вихід.
Підключив це все до OSSC, якість просто вогонь, якщо б мені показали цю картинку, подумав би, що з емулятора, а не з реального заліза. Кожен пиксель ідеальний. Можна стрімити SNES, якщо шо :)
З пайкою довелося трішки повозитися. Резистори поставив SMD всі, вийшло більш-менш непогано. Також довелося переробити SCART кабель, бо китайці теж зекономили і контакту CSync в роз'ємі для Nintendo не було. Переставив той, що був під композитний вихід.
Підключив це все до OSSC, якість просто вогонь, якщо б мені показали цю картинку, подумав би, що з емулятора, а не з реального заліза. Кожен пиксель ідеальний. Можна стрімити SNES, якщо шо :)
🔥7👍3
Історія про правило п'яти рукостискань.
Коли я готував пост про Atari Pong, то шукав в публічному доступі якісь фото його плати чи схеми. Разом з тим я написав листа Дагу Спайсеру який є добрим другом нашого музею. В листі я спитав, може в них щось є і отримав наступну відповідь:
За два дні Даг надіслав фото :)
На жаль, детального фото плати все ще не видно, але можна зрозуміти, що там макетка, зроблена накрутками. Даг також попросив про наступне:
То ж публікую фото Pong від третього співробітника Atari Ела Алкорна :)
Коли я готував пост про Atari Pong, то шукав в публічному доступі якісь фото його плати чи схеми. Разом з тим я написав листа Дагу Спайсеру який є добрим другом нашого музею. В листі я спитав, може в них щось є і отримав наступну відповідь:
Hi Oleksander,
We don’t seem to have photos of the PONG prototype main board, so I’ve emailed Al Alcorn and asked him if he has any.
We just made him a Fellow of the CHM this year, btw, along with Nolan Bushnell and Steve Mayer (designer of Atari 400 and 800).
Stay tuned… more to come!
:_)
Dag
За два дні Даг надіслав фото :)
На жаль, детального фото плати все ще не видно, але можна зрозуміти, що там макетка, зроблена накрутками. Даг також попросив про наступне:
PS If you use the photo, please credit (c) Al Alcorn.
То ж публікую фото Pong від третього співробітника Atari Ела Алкорна :)
🔥24👍2
20 років тому, 12 грудня 2004 року, Sony випустила Play Station Portable, зазіхнувши на ринок, яким монопольно володіла Nintendo. Вікі каже, що було продано більше 80 млн приставок. Схоже, це всі версії, окрім PSP Vita.
Моя (ну, точніше, брата) PSP першої ревізії PSP-1004 ще досі непогано себе почуває, навіть диски читає впевнено.
Моя (ну, точніше, брата) PSP першої ревізії PSP-1004 ще досі непогано себе почуває, навіть диски читає впевнено.
👍12
Два місяці тому я розповідав про ремонт радянського комп'ютера БК-0010. Тоді я дійшов висновку, що проблема у спеціалізованій мікросхемі відеовиводу, які, звісно, більше не випускаються, і знайти нову шансів не багато. СтандартПрилад та ЗахідПрилад відповіли, що в наявності їх нема (хоча на сайтах вказано, що є). Треба було шукати донора. Знайомий поділився посиланням на оголошення з продажем постриженої плати (дякую, Паша) і я замовив плату. Домовились за 500 грн, але що значить пострижена? В ній були відсутні всі конденсатори.
Головна проблема більшості радянської техніки в тому, що туди ставили компоненти з вмістом дорогоцінних металів. І дуже багато її було подеребанено афінажниками в пошуках золота, паладія та інших цінних елементів. В них навіть є своє мерзенне ком'юніті та ютуб-канали 🤮, де вони розповідають, звідки скільки чого можна наколупати, справжні орки. Доволі часто вони азартно торгуються на аукціонах за старі компи з єдиною метою їх подеребанити. Але й тут є купа нюансів. По паспорту, в комп'ютері має бути, наприклад, 2 грами золота, які містяться в роз'ємах, але ці золоті роз'єми вкрали ще при виробництві і поставили звичайні "білі", які ніфіга не коштують, тому, переплативши, вони потім намагаються це за ті самі гроші продати. Буває, що вони можуть повикусувати лише КМ конденсатори, а буває, що тупо зрізають ножицями роз'єми разом з частиною плати. Іноді буває, що вони від "великого розуму" можуть заради 1000 грн навару вбити якусь унікальну плату, яких були одиниці чи навіть прототипи, як, наприклад, радянський 80286-й чіпсет КР1847, незрозуміло, з якої плати видраний, але плату розпізнати не вдалося, вона в жахливому стані... Як би гидко це не було, доводиться з ними взаємодіяти, розбиратись, скільки кожна плата важить "в золоті", торгуватися чи домовлятися, щоб вони обережно зняли те, що їм треба, а інше продали, бо все одно викинуть.
Повертаючись до плати БК-0010, продавець сказав, що комп, скоріше за все, був робочий, до того ж якість його плати мені більше сподобалася. Тут взагалі немає захисної маски, але плата виглядає більш акуратно, то ж, замість перепаювання відеочіпа я вирішив відновлювати цю плату. З тупого, незрозуміло нащо повикусували навіть електролітичні конденсатори 🤦♂️. На щастя, я таких нових купив цілу коробку по ціні щось менше гривні за штуку.
Запаяв на свої місця 44 конденсатори і плата запустилася з першої спроби. А ще ця плата без маски дуже круто виглядає на просвіт.
Останні 2 фото - це як раз 286-й чіпсет і плата від нього 😱
Головна проблема більшості радянської техніки в тому, що туди ставили компоненти з вмістом дорогоцінних металів. І дуже багато її було подеребанено афінажниками в пошуках золота, паладія та інших цінних елементів. В них навіть є своє мерзенне ком'юніті та ютуб-канали 🤮, де вони розповідають, звідки скільки чого можна наколупати, справжні орки. Доволі часто вони азартно торгуються на аукціонах за старі компи з єдиною метою їх подеребанити. Але й тут є купа нюансів. По паспорту, в комп'ютері має бути, наприклад, 2 грами золота, які містяться в роз'ємах, але ці золоті роз'єми вкрали ще при виробництві і поставили звичайні "білі", які ніфіга не коштують, тому, переплативши, вони потім намагаються це за ті самі гроші продати. Буває, що вони можуть повикусувати лише КМ конденсатори, а буває, що тупо зрізають ножицями роз'єми разом з частиною плати. Іноді буває, що вони від "великого розуму" можуть заради 1000 грн навару вбити якусь унікальну плату, яких були одиниці чи навіть прототипи, як, наприклад, радянський 80286-й чіпсет КР1847, незрозуміло, з якої плати видраний, але плату розпізнати не вдалося, вона в жахливому стані... Як би гидко це не було, доводиться з ними взаємодіяти, розбиратись, скільки кожна плата важить "в золоті", торгуватися чи домовлятися, щоб вони обережно зняли те, що їм треба, а інше продали, бо все одно викинуть.
Повертаючись до плати БК-0010, продавець сказав, що комп, скоріше за все, був робочий, до того ж якість його плати мені більше сподобалася. Тут взагалі немає захисної маски, але плата виглядає більш акуратно, то ж, замість перепаювання відеочіпа я вирішив відновлювати цю плату. З тупого, незрозуміло нащо повикусували навіть електролітичні конденсатори 🤦♂️. На щастя, я таких нових купив цілу коробку по ціні щось менше гривні за штуку.
Запаяв на свої місця 44 конденсатори і плата запустилася з першої спроби. А ще ця плата без маски дуже круто виглядає на просвіт.
Останні 2 фото - це як раз 286-й чіпсет і плата від нього 😱
🔥17❤3👍2
Кожного року Computer History Museum визначає особистостей, які зробили вагомий внесок в розвиток комп'ютерних технологій, та додає їх до свого залу слави Hall of Fellows. Цього року в зал слави потрапили наступні люди:
Алан Алкорн (Allan Alcorn), третій співробітник Atari, розробник першого комерційно успішного грального автомату Pong. За суттєвий внесок в розвиток індустрії відеоігор в 2011 році його також включили в міжнародний зал слави відеоігор.
Нолан Бушнелл (Nolan Bushnell), засновник Atari та одного з перших стартап-інкубаторів в кремнієвій долині. Візіонер та підприємець, який також був першим роботодавцем Стіва Джобса.
Елізабет Файнлер (Elizabeth "Jake" Feinler), головний дослідник інформаційного центру ArpaNet, є авторкою багатьох RFC стандартів сучасного Інтернету, започаткувала реєстрацію доменних імен вищого рівня .com, .org, .edu та інших. У 2012 році її включили до залу слави Інтернету.
Дженсен Хуан (Jensen Huang), засновник та генеральний директор NVidia. Тут і так все зрозуміло, шалені 25 років успіху з моменту виходу GeForce 256 у 1999 році.
Стів Мейер (Steven "Steve" Mayer), ще одна ключова фігура Atari, розробник Atari 2600, ігрової консолі, яка започаткувала ринок домашніх відеоігор, але потім ледве не вбила його :). Також Стів приймав участь в розробці домашніх комп'ютерів Atari 400 та Atari 800.
Алан Алкорн (Allan Alcorn), третій співробітник Atari, розробник першого комерційно успішного грального автомату Pong. За суттєвий внесок в розвиток індустрії відеоігор в 2011 році його також включили в міжнародний зал слави відеоігор.
Нолан Бушнелл (Nolan Bushnell), засновник Atari та одного з перших стартап-інкубаторів в кремнієвій долині. Візіонер та підприємець, який також був першим роботодавцем Стіва Джобса.
Елізабет Файнлер (Elizabeth "Jake" Feinler), головний дослідник інформаційного центру ArpaNet, є авторкою багатьох RFC стандартів сучасного Інтернету, започаткувала реєстрацію доменних імен вищого рівня .com, .org, .edu та інших. У 2012 році її включили до залу слави Інтернету.
Дженсен Хуан (Jensen Huang), засновник та генеральний директор NVidia. Тут і так все зрозуміло, шалені 25 років успіху з моменту виходу GeForce 256 у 1999 році.
Стів Мейер (Steven "Steve" Mayer), ще одна ключова фігура Atari, розробник Atari 2600, ігрової консолі, яка започаткувала ринок домашніх відеоігор, але потім ледве не вбила його :). Також Стів приймав участь в розробці домашніх комп'ютерів Atari 400 та Atari 800.
👍10🏆3
Сьогодні хочу розповісти про електронну гру, яка мене дуже вразила. Називається гра Super Kong і спочатку вона не здалася мені чимось цікавим, то ж декілька фактів про неї.
1 - Випустила її тайванська компанія CGL у 1982 році, але знайти цьому підтвердження доволі важко. Я намагався знайти якісь позначки всередині гри та навіть відпаяв дисплей щоб дістатись чіпа, але нічого, що б вказувало на дату виробництва, знайти не вдалося.
2 - На відміну від кишенькових Game & Watch (до речі, першу гру з Donkey Kong Nintendo теж випустила у 1982-му) з LCD екраном, в цій грі використовується вакуумний флуорисцентний дисплей (VFD), як в годинниках та еквалайзерах. Екран гри трикольоровий та має безліч дрібних дуже гарно зроблених елементів.
3 - Вся електрична схема - це лише перетворювач напруги та однокристальний 4-бітний мікрокомп'ютер (саме так написано в специфікації) Hitachi HD38800B1, який працює на частоті 0.4 МГц, має 160 4-бітних слів оперативної пам'яті, та ще й високовольтні виходи, здатні комутувати напругу до 50 вольт. Код гри містить 4352 байти, але інструкції тут 10-бітні, то ж один в один воно не транслюється.
Щодо самої гри, то вона доволі велика (я маю на увазі фізичні розміри) та дуже прикольна. Як і в оригінальній грі, треба залізти на самий верх, подолавши 5 рівнів, та врятувати кохану, яку схопила велика горила. Горила кидає в вас бочки, які можна перестрибувати по діагоналі, це було прям дуже несподівано. На третьому поверсі ще працює транспортерна стрічка, яка переміщує вас на початок, та ще й вагонетка їздить. На 4-му поверсі додаються ще вогнища, які теж треба перестрибувати. Але і це ще не все. Як тільки ви дістанетесь на самий верх, запускається другий рівень, де екран перетворюється на лабіринт, що рухається. Тут додаються ще й вертикальні стіни. В лабіринті треба зібрати загублені речі дівчини: капелюшок, парасольку, намисто, туфельку, каблучку та сумку, і лише після цього ви пройдете гру. На відміну від Game Watch, це все має непогану випадковість, то ж запам'ятати послідовність дій не вийде. Але якщо й цього замало, то перемикачем можна вибрати вищу складність, де все відбувається значно швидше, вагонеток їздить вже дві, що там в лабіринті, навіть уявити не можу :)
Гра живиться від 4 батарейок розміру С. Надрукував замість них перехідники з АА.
p.s. Знайшов на ютубі відео "геймплею" :)
1 - Випустила її тайванська компанія CGL у 1982 році, але знайти цьому підтвердження доволі важко. Я намагався знайти якісь позначки всередині гри та навіть відпаяв дисплей щоб дістатись чіпа, але нічого, що б вказувало на дату виробництва, знайти не вдалося.
2 - На відміну від кишенькових Game & Watch (до речі, першу гру з Donkey Kong Nintendo теж випустила у 1982-му) з LCD екраном, в цій грі використовується вакуумний флуорисцентний дисплей (VFD), як в годинниках та еквалайзерах. Екран гри трикольоровий та має безліч дрібних дуже гарно зроблених елементів.
3 - Вся електрична схема - це лише перетворювач напруги та однокристальний 4-бітний мікрокомп'ютер (саме так написано в специфікації) Hitachi HD38800B1, який працює на частоті 0.4 МГц, має 160 4-бітних слів оперативної пам'яті, та ще й високовольтні виходи, здатні комутувати напругу до 50 вольт. Код гри містить 4352 байти, але інструкції тут 10-бітні, то ж один в один воно не транслюється.
Щодо самої гри, то вона доволі велика (я маю на увазі фізичні розміри) та дуже прикольна. Як і в оригінальній грі, треба залізти на самий верх, подолавши 5 рівнів, та врятувати кохану, яку схопила велика горила. Горила кидає в вас бочки, які можна перестрибувати по діагоналі, це було прям дуже несподівано. На третьому поверсі ще працює транспортерна стрічка, яка переміщує вас на початок, та ще й вагонетка їздить. На 4-му поверсі додаються ще вогнища, які теж треба перестрибувати. Але і це ще не все. Як тільки ви дістанетесь на самий верх, запускається другий рівень, де екран перетворюється на лабіринт, що рухається. Тут додаються ще й вертикальні стіни. В лабіринті треба зібрати загублені речі дівчини: капелюшок, парасольку, намисто, туфельку, каблучку та сумку, і лише після цього ви пройдете гру. На відміну від Game Watch, це все має непогану випадковість, то ж запам'ятати послідовність дій не вийде. Але якщо й цього замало, то перемикачем можна вибрати вищу складність, де все відбувається значно швидше, вагонеток їздить вже дві, що там в лабіринті, навіть уявити не можу :)
Гра живиться від 4 батарейок розміру С. Надрукував замість них перехідники з АА.
p.s. Знайшов на ютубі відео "геймплею" :)
🔥14❤1👍1