Щодо розробки апаратного TAP-плеера налаштований рішуче :)
Завантаження з касет підтримує ціла купа різних комп'ютерів, це, щонайменше Amstrad CPC, Oric/Pravetz, Apple II, ZX Spectrum, BBC Micro та Acorn Electron, БК-0010 (PDP-11), різні x86 (Поіск, Електроніка МС-1502), MSX, Dragon 32/64, Але кожний комп'ютер має свій формат образів. Також з касет завантажувались Commodore та Atari, проте в них інша структура сигналу і зі звичайного аудіо плеера їх не загрузиш.
В планах зробити універсальний пристрій, який би підтримував усі ці формати з наступними фічами:
• Зберігання даних на microSD картці
• Живлення від літієвого акумулятора з можливістю заряджання
• Кольоровий екран з меню навігації та показом обкладинок касет за наявності їх на флешці
• Вихід на міні-джек 3,5мм для підключення до комп'ютера
• Вихід на другий міні-джек 3,5мм для підключення навушників для аудіо-контролю
• Маленький вбудований динамік для аудіоконтролю, який би відключався при під'єднанні навушників
• Окремі незалежні аналогові регулятори гучності/рівня вихідного сигналу
• Підтримка керування магнітофоном (старт/стоп) з боку комп'ютера. Певні платформи це підтримують.
• Керування швидкістю програвання образа (деякі комп'ютери підтримують Fast Load)

Поки чекаю потрібні компоненти, відкопав плату одного зі старих проектів на STM32F103RB, тут вже є частина потрібних компонентів. Налаштував IDE, запустив FreeRTOS та створив задачу блимання світлодіодом. MVP - програти з флешки TAP-файл для Pravetz та завантажити з нього комп.

В якості ілюстрації до посту фото плати та декілька обкладинок з касет. Зображення обкладинок взяті з mobygames.com

Вчора була 52-га річниця грального автомату Atari Pong. Всі, хто згадували про це вчора в соц.мережах, писали "Перший..."
Давайте спробуємо розібратися, в чому саме він був першим :)

Це не був перший гральний автомат, бо вже кілька десятиліть існували електромеханічні та електронні гральні автомати.
Це не був перший цифровий гральний автомат, бо роком раніше був зроблений Galaxy Game, побудований на міні-комп'ютері Nova від Data General
Це не був перший гральний автомат самої Atari, бо у 1971-му році ця ж команда зробила перший комерційно доступний аркадний автомат Computer Space. (Він дуже круто виглядає, в ньому є купа цікавих інженерних рішень, але це окрема історія, напишіть, якщо цікаво дізнатися про це більше)
Це навіть не був перший Pong, бо у 1969-му Ральф Баєр зробив свою Brown Box, яку Magnavox довела до комерційного виробництва і випустила на ринок у цьому ж 1972-му році як першу домашню консоль Magnavox Odyssey. І, фактично це був Pong.

То ж в чому першим був аркадний Pong від Atari? Це був перший комерційно успішний гральний автомат. Після провалу Computer Space (там було дуже складне керування), засновник Atari, Нолан Бушнел сказав інженерам "Мені потрібна гра, правила якої були б зрозумілі кожному п'яничці в барі". Спочатку вони планували розробку гонок з кермом, але після презентації Magnavox вирішили зробити "кращу версію Magnavox Tennis". Один з перших інженерів Atari, Ел Алкорн, зібрав прототип Pong в гаражі, зробивши саморобний дерев'яний корпус, який треба було ставити на стіл. Автомат містив перероблений під монітор 13-дюймовий телевізор. Монетоприймач був запозичений з ландромату (пральна машина), форма для випікання хлібу була використана в якості ємності для монет. Цей прототип Ел з Ноланом встановили в Andy Capp's Tavern в Sunnyvale, взяли по пиву і стали спостерігати, чи підійде хтось грати. Перші гравці з'явилися доволі швидко, їх навіть не відлякала вартість в 25 центів (пінболи в тому ж барі коштували лише 10 центів). Біля автомату не було жодних інструкцій, лише дві ручки, біти й м'яч на екрані. Після закінчення гри Нолан підійшов до них спитати, чи сподобалась їм гра, і вона їм сподобалась.

Існує байка, що наступного дня менеджер бару подзвонив Елу зі скаргою, що автомат не працює і що причина в переповненому монетоприймачі. Сам Ел спростовує ці чутки і каже, що дійсно отримував декілька дзвінків щодо непрацюючого автомата, але вони були пов'язані саме з технічними проблемами. Це, наприклад, ненадійність потенціометрів, якими керувалися битки. Прототип був зібраний з дешевих побутових компонентів. Ел порахував, що за місяць ручку керування обертають понад 100 тисяч разів, що є лімітом для побутової серії цих пристроїв. Але під час чергового ремонту він дійсно спустошив ємність і нарахував там більше 100 доларів в четвертаках, і це лише за тиждень. Тобто, з перерахунком інфляції, цей прототип, зібраний на 6 десятках мікросхем дискретної логіки та побутовому телевізорі, приносив більше 3 тисяч доларів на місяць. Саме цей успіх став поштовхом до розвитку аркадних автоматів, Atari, та ігрової індустрії в цілому. До речі, сам прототип пропрацював до 2002 року, а зараз зберігається в Computer History Museum. Багато цікавих фактів про ті часи наведено в книзі Atari Inc. Business Is Fun. Її можна взяти почитати в archive.org. Я маю фізичний примірник :). Також мав нагоду побачити оригінальний Pong в музеї відеоігор в Берлині.

Апаратний TAP-player, частина друга. Почав з того, що проапгрейдив китайський ST-Link debugger, щоб можна було друкувати повідомлення звичайним printf в дебаг-консоль. Треба було перерізати одну дорожку і допаяти провод до ноги мікросхеми. А потім весь день пішов на колупання бібліотеки FatFS та microSD. Довелося навіть використати логічний аналізатор. Нарешті, воно якось запрацювало, але з 3 карток, працює лише стара на 256 Mb, гігабайтні, що купляв на AliExpress цього року, або не ініціалізуються, або показують лише повний обсяг флешки без можливості щось з неї прочитати.

TAP-player v.0.1
SD card stats:
245760 KiB total drive space.
245756 KiB available.
I was able to open 'test.txt' for reading!
Read string from 'test.txt' contents: File reading test 12345

Цікаво, що є, щонайменше 2 проекти, побудовані на FatFS, де ці картки чудово працюють. Це KungFu Flash та FDS-Key, але... Для розробки я використовую STM32 CubeIDE від виробника контролерів, там є конфігуратор апаратної частини, а також можна додавати Middleware, де є і FreeRTOS і FatFS. Самі ST Microelectronics радять робити саме так, ставиш чекбокс в конфігураторі, і IDE додає всі потрібні бібліотеки та залежності. Але, в останній весрії IDE (сьогодні запропонувала встановити оновлення) FatFS версії 0.11, яку випустили ще в 2015 році. Остання версія 0.15a вийшла лише тиждень тому. Подивився код згаданих вище проектів, там версії FatFS значно новіші. То ж буду дивитися в цей бік, бо назбирати старих флешок менше гігабайта у 2024-му буде той ще челендж.

P.S. На мою думку, усілякі ChatGPT та Copilot в останню чергу прийдуть саме в Embedded, бо код - той самий, але десь треба знизити частоту, десь додати додатковий конденсатор по живленню, а десь просто вкоротити довжину кабелів і все запрацює :)

P.P.S. Дуже не вистачає якогось ком'юніті по STM32.

SNES Jr - одна з останніх версій Super Nintendo Entertainment System. Випускалася для американського ринку з 1997 по 1999 роки (перша Super Famicom вийшла в Японії у 1990-му). SNES Jr це так звана 1-CHIP консоль, це коли всередені стоїть великий відеопроцесор замість двох малих. Це спрощена версія, тому не підтримує ані S-Video, ані RGB, але, доволі легко модифікується для підтримки цих режимів.
Спробую зробити це на вихідних. Також докупив для неї на AliExpress флеш-картридж, зі знижками вийшов менше 15$. Покатав трішки Rock`n`roll Racing для перевірки.

Зробив RGB-mod. Мене завжди дивувало відверте жлобство Nintendo. Так, це типу "полегшена" версія, такий собі Slim, мала бути дешевше у виробництві, бо меншого розміру плата та корпус. Все, що можна, запхали в один великий чип. Але випиляти RGB, який був у попередній версії... 🤦‍♂️ Вся модифікація - це 6 резисторів (можна обійтись навіть трьома) та 4 проводи. Ну і, окей, вони не запаяли ці резистори, десь 3 центи зекономили, але ж вони й дорожки від відеопосилювача до роз'єму не розвели, хоча вони були в першій версії. До речі, перша Famicom має такий незвичний темно-червоний корпус, бо це був найдешевший колір пластику.

З пайкою довелося трішки повозитися. Резистори поставив SMD всі, вийшло більш-менш непогано. Також довелося переробити SCART кабель, бо китайці теж зекономили і контакту CSync в роз'ємі для Nintendo не було. Переставив той, що був під композитний вихід.

Підключив це все до OSSC, якість просто вогонь, якщо б мені показали цю картинку, подумав би, що з емулятора, а не з реального заліза. Кожен пиксель ідеальний. Можна стрімити SNES, якщо шо :)

Історія про правило п'яти рукостискань.
Коли я готував пост про Atari Pong, то шукав в публічному доступі якісь фото його плати чи схеми. Разом з тим я написав листа Дагу Спайсеру який є добрим другом нашого музею. В листі я спитав, може в них щось є і отримав наступну відповідь:

Hi Oleksander,
We don’t seem to have photos of the PONG prototype main board, so I’ve emailed Al Alcorn and asked him if he has any.
We just made him a Fellow of the CHM this year, btw, along with Nolan Bushnell and Steve Mayer (designer of Atari 400 and 800).
Stay tuned… more to come!
:_)
Dag

За два дні Даг надіслав фото :)
На жаль, детального фото плати все ще не видно, але можна зрозуміти, що там макетка, зроблена накрутками. Даг також попросив про наступне:

PS If you use the photo, please credit (c) Al Alcorn.

То ж публікую фото Pong від третього співробітника Atari Ела Алкорна :)