На вихідних займався ще одним 8-бітним комп'ютером Правец 8Д. При виборі місця під будівництво заводу з виробництва обчислювальної техніки, генсек компартії Болгарії Тодор Живков вибрав своє рідне місто Правець, звідси й назва комп'ютера. Вироблявся він з 1985 по 1992 роки, це клон британського Oric Atmos, який випускала Tangerine Computer Systems з 1984 року. Комп побудований на процесорі MOS6502, і має 48 кБ оперативної пам'яті. Всередині дуже компактний, бо більшість схеми розміщується в спеціалізованій мікросхемі ULA

Цікавою також є клавіатура, яка має фонетичну розкладку (коли кириличні літери розташовують разом зі співзвучними літерами латиниці), але, на відміну від БК-0010, тут основна розкладка QWERTY. Болгарські виробники також не визначилися з написанням назви латиницею, бо на корпусі написано Pravetz, а на платі - Pravec

Що по софту. Правец 8Д майже повністю сумісний з Oric Atmos, на який вийшло біля 500 різних прогам та ігор, але, за рахунок зміненої прошивки ROM в яку додали кириличні символи, в роботі програм є певні відмінності. Як і більшість комп'ютерів тих часів, Правец можна завантажити з магнітофону, замість якого я зазвичай використовував планшет на андроїді з виходом на навушники, але комп виявився вибагливим до вихідного сигналу і нормально грузився лише з ноутбука. Поки запустив сучасну розробку Attack of the PETSCII Robots від відомого у вузьких колах The 8-Bit Guy Наступних вихідних планую ще покопатися в бібліотеці доступного софта, ігор та демо. Образи касет доступні у форматі TAP, який треба сконвертувати у звуковий WAV, та потім програвати його звичайним аудіоплеером. Процес не дуже зручний, та й 10-кілобайтний TAP конвертується у майже мегабайтний WAV. До того ж, деякі програми вимагають послідовного завантаження частин стрічки, під що існують 2 окремі контакти керування магнітофоном. Звісно, що з ноута це доводиться робити руцями. То ж є думки згадати навички розробки під контролери STM32 та зробити під це апаратний плеер з дистанційним керуванням. Також для комп'ютера існує контролер дисковода і операційна система DOS-8D, пошукаю, чи доступні якісь його схеми.

p.s. Існує також Правец-8С, який є копією (навіть ззовні) комп'ютера Apple II. Якось зроблю їх фото разом, але це окрема історія. До речі, про Apple, кнопка Reset тут розташована знизу корпуса 😁.
p.p.s Якщо вам цікаво дізнатися більше деталей про щось з попередніх постів, пишіть в коментарях.

Поповнення лабораторії. Пінцет-вимірювач для SMD компонентів. Дозволяє вимірювати ємність, опір, індуктивність, перевіряти діоди та стабілітрони. Заряджається від USB-C, може логувати вимірювання у внутрішню пам'ять, при підключені до компа розпізнається як флешка і містить CSV-файл з переліком вимірювань. Мені це не дуже потрібне, але було "з коробки". Вибирав через адекватні тести результатів вимірювань та ціну пристрою. Звесться FNIRSI LCR-ST1, брав на Ali за 32$

Продовжую експерименти з Правец 8Д. Нарешті розібрався з завантаженням програм. Я знайшов декілька конверторів з TAP у WAV, але більш-менш стабільно грузилися лише зовсім коротенькі програми на Бейсіку, при чому PetSCII Robots, яка вже була доступна і у форматі WAV і у форматі TAP, з WAV завантажувалась без жодних проблем.
Почав конвертувати TAP-файли у WAV і порівнювати в Audacity з вже наявними WAV і помітив, що в одному з конверторів починаючи з 2 секунди були геть інші данні, це пояснювало те, що зовсім коротенькі програми якось запускалися. В іншому все було повністю ідентичне за винятком сигналу тиші в кінці файлу. Я спробував просто скопіювати тишу з оригінального файлу, але це не допомогло. Завантажувати файли я пробував через VLC Player, і жоден зі сконвертованих файлів не запускався, але коли я програв їх через сам Audacity, все запустилося без проблем. Причина поки не зрозуміла, можливо, VLC якось "ковтає" данні в кінці файлу. То ж, після 4 годин спроб робочий алгоритм, нарешті, знайдено. Ще одна причина зробити нормальний апаратний плеер.

З того, що запустив на реальному залізі - дуже прикольна конвертація Chaos Lord, болгарський Тетріс, а також демо-касету з іграми на Бейсіку та рекламою телевізорів львівського заводу Електрон і PacMan з неї ж. Скріни робив з емулятора.
Також знайшов зручний емулятор - Oricutron, який підтримує і оригінальний Oric, і Правец. Кому цікаво, можете спробувати самі весь оцей 8-бітний болгарський (і не тільки) ретрогеймінг.

Ще одна цікава гра, теж з демо-касети, і, схоже, навіть конверсію робили на Електроні. Гра "Спасітєль". Щось дуже знайоме, не пригадаю, де я це бачив 😁

Щодо розробки апаратного TAP-плеера налаштований рішуче :)
Завантаження з касет підтримує ціла купа різних комп'ютерів, це, щонайменше Amstrad CPC, Oric/Pravetz, Apple II, ZX Spectrum, BBC Micro та Acorn Electron, БК-0010 (PDP-11), різні x86 (Поіск, Електроніка МС-1502), MSX, Dragon 32/64, Але кожний комп'ютер має свій формат образів. Також з касет завантажувались Commodore та Atari, проте в них інша структура сигналу і зі звичайного аудіо плеера їх не загрузиш.
В планах зробити універсальний пристрій, який би підтримував усі ці формати з наступними фічами:
• Зберігання даних на microSD картці
• Живлення від літієвого акумулятора з можливістю заряджання
• Кольоровий екран з меню навігації та показом обкладинок касет за наявності їх на флешці
• Вихід на міні-джек 3,5мм для підключення до комп'ютера
• Вихід на другий міні-джек 3,5мм для підключення навушників для аудіо-контролю
• Маленький вбудований динамік для аудіоконтролю, який би відключався при під'єднанні навушників
• Окремі незалежні аналогові регулятори гучності/рівня вихідного сигналу
• Підтримка керування магнітофоном (старт/стоп) з боку комп'ютера. Певні платформи це підтримують.
• Керування швидкістю програвання образа (деякі комп'ютери підтримують Fast Load)

Поки чекаю потрібні компоненти, відкопав плату одного зі старих проектів на STM32F103RB, тут вже є частина потрібних компонентів. Налаштував IDE, запустив FreeRTOS та створив задачу блимання світлодіодом. MVP - програти з флешки TAP-файл для Pravetz та завантажити з нього комп.

В якості ілюстрації до посту фото плати та декілька обкладинок з касет. Зображення обкладинок взяті з mobygames.com

Вчора була 52-га річниця грального автомату Atari Pong. Всі, хто згадували про це вчора в соц.мережах, писали "Перший..."
Давайте спробуємо розібратися, в чому саме він був першим :)

Це не був перший гральний автомат, бо вже кілька десятиліть існували електромеханічні та електронні гральні автомати.
Це не був перший цифровий гральний автомат, бо роком раніше був зроблений Galaxy Game, побудований на міні-комп'ютері Nova від Data General
Це не був перший гральний автомат самої Atari, бо у 1971-му році ця ж команда зробила перший комерційно доступний аркадний автомат Computer Space. (Він дуже круто виглядає, в ньому є купа цікавих інженерних рішень, але це окрема історія, напишіть, якщо цікаво дізнатися про це більше)
Це навіть не був перший Pong, бо у 1969-му Ральф Баєр зробив свою Brown Box, яку Magnavox довела до комерційного виробництва і випустила на ринок у цьому ж 1972-му році як першу домашню консоль Magnavox Odyssey. І, фактично це був Pong.

То ж в чому першим був аркадний Pong від Atari? Це був перший комерційно успішний гральний автомат. Після провалу Computer Space (там було дуже складне керування), засновник Atari, Нолан Бушнел сказав інженерам "Мені потрібна гра, правила якої були б зрозумілі кожному п'яничці в барі". Спочатку вони планували розробку гонок з кермом, але після презентації Magnavox вирішили зробити "кращу версію Magnavox Tennis". Один з перших інженерів Atari, Ел Алкорн, зібрав прототип Pong в гаражі, зробивши саморобний дерев'яний корпус, який треба було ставити на стіл. Автомат містив перероблений під монітор 13-дюймовий телевізор. Монетоприймач був запозичений з ландромату (пральна машина), форма для випікання хлібу була використана в якості ємності для монет. Цей прототип Ел з Ноланом встановили в Andy Capp's Tavern в Sunnyvale, взяли по пиву і стали спостерігати, чи підійде хтось грати. Перші гравці з'явилися доволі швидко, їх навіть не відлякала вартість в 25 центів (пінболи в тому ж барі коштували лише 10 центів). Біля автомату не було жодних інструкцій, лише дві ручки, біти й м'яч на екрані. Після закінчення гри Нолан підійшов до них спитати, чи сподобалась їм гра, і вона їм сподобалась.

Існує байка, що наступного дня менеджер бару подзвонив Елу зі скаргою, що автомат не працює і що причина в переповненому монетоприймачі. Сам Ел спростовує ці чутки і каже, що дійсно отримував декілька дзвінків щодо непрацюючого автомата, але вони були пов'язані саме з технічними проблемами. Це, наприклад, ненадійність потенціометрів, якими керувалися битки. Прототип був зібраний з дешевих побутових компонентів. Ел порахував, що за місяць ручку керування обертають понад 100 тисяч разів, що є лімітом для побутової серії цих пристроїв. Але під час чергового ремонту він дійсно спустошив ємність і нарахував там більше 100 доларів в четвертаках, і це лише за тиждень. Тобто, з перерахунком інфляції, цей прототип, зібраний на 6 десятках мікросхем дискретної логіки та побутовому телевізорі, приносив більше 3 тисяч доларів на місяць. Саме цей успіх став поштовхом до розвитку аркадних автоматів, Atari, та ігрової індустрії в цілому. До речі, сам прототип пропрацював до 2002 року, а зараз зберігається в Computer History Museum. Багато цікавих фактів про ті часи наведено в книзі Atari Inc. Business Is Fun. Її можна взяти почитати в archive.org. Я маю фізичний примірник :). Також мав нагоду побачити оригінальний Pong в музеї відеоігор в Берлині.