Розповім про те, як я розбирався з геймпадом від SNES/SuperFamicom.
В перших джойстиках, наприклад, для Atari або Sega Master System, контакти напрямку (Up,Down,Left,Right) та кнопки підключалися безпосередньо до консолі. В Master System використовувались 8 ліній (4 напрямку, 2 кнопки, земля та тригер світлового пістолету). За такої схеми, чим більше кнопок, тим більше треба ліній.
В Ninendo Famicom (1983 рік), при тій самій кількості кнопок, використали більш технологічне рішення. Всередині контролера стояла мікросхема регістру зсуву Shift Register, якій були потрібні тактова частота CLOCK та строб LATCH, але на вихід вона видавала значення 8 входів у двійковому коді. В SNES треба було зчитувати 12 ліній (4 напрями, 4 кнопки, 2 бокових шифти, Start та Select), то ж Nintendo просто поставили послідовно два таких регістри. Кількість проводів при цьому залишилася та сама, як і в Famicom.
Проблема полягала в тому, що джойстик не працював, а виявити несправність лише осцилографом важко, бо важлива різниця між сигналом стробу та сигналом даних. Довелося поповнити лабораторію та купити логічний аналізатор (давно хотів). За допомогою цієї крутої штуки на ім'я DSLogic Plus все стало чудово видно. Зсув імпульса на третій лінії відносно стробу на другій визначає, яка кнопка натиснута. Сам джойстик, схоже, полагодився магічним чином, коли я підпаював контакти аналізатора, так буває 🤦♂️
В перших джойстиках, наприклад, для Atari або Sega Master System, контакти напрямку (Up,Down,Left,Right) та кнопки підключалися безпосередньо до консолі. В Master System використовувались 8 ліній (4 напрямку, 2 кнопки, земля та тригер світлового пістолету). За такої схеми, чим більше кнопок, тим більше треба ліній.
В Ninendo Famicom (1983 рік), при тій самій кількості кнопок, використали більш технологічне рішення. Всередині контролера стояла мікросхема регістру зсуву Shift Register, якій були потрібні тактова частота CLOCK та строб LATCH, але на вихід вона видавала значення 8 входів у двійковому коді. В SNES треба було зчитувати 12 ліній (4 напрями, 4 кнопки, 2 бокових шифти, Start та Select), то ж Nintendo просто поставили послідовно два таких регістри. Кількість проводів при цьому залишилася та сама, як і в Famicom.
Проблема полягала в тому, що джойстик не працював, а виявити несправність лише осцилографом важко, бо важлива різниця між сигналом стробу та сигналом даних. Довелося поповнити лабораторію та купити логічний аналізатор (давно хотів). За допомогою цієї крутої штуки на ім'я DSLogic Plus все стало чудово видно. Зсув імпульса на третій лінії відносно стробу на другій визначає, яка кнопка натиснута. Сам джойстик, схоже, полагодився магічним чином, коли я підпаював контакти аналізатора, так буває 🤦♂️
👍8🤯6👏3🔥1
Продовжуємо колупати старі компи. На цей раз - БК-0010, розроблений в місті Зєлєноград на росії. Залізо компа - це 16-бітний процесор К1801ВМ1 за системою команд сумісний з архітектурою DEC PDP-11, 32 кБ оперативної пам'яті та декілька ROM, одна з яких містить BIOS, а інша - Basic.
Комп не потрапив до афінажників, тому всі зелені паладієві КМ конденсатори та керамічний процесор с золотими ніжками на місці, це тішить. Сам комп запускається, але через декілька хвилин підвисає, треба розбиратись. Ще в нього жахлива клавіатура, в якій залипають кнопки. Скоріш за все можна буде якось змастити її, подивимось. В мене нема ніякого попереднього досвіду ані з PDP-11 ані з БК-0010, то ж це буде певне дослідження заліза та бібліотеки програм. Тут є непогана демосцена та, навіть, портували Prince of Persia.
upd. Комп не висне, то клава залипала. З "цікавих" рішень, схоже, місцева промисловість не вміла в кнопки з фіксацією тому для перемикання регістру цілих 2 кнопки (ЗАГЛ/СТР). Та сама ситуація з перемиканням розкладки (РУС/ЛАТ).
Комп не потрапив до афінажників, тому всі зелені паладієві КМ конденсатори та керамічний процесор с золотими ніжками на місці, це тішить. Сам комп запускається, але через декілька хвилин підвисає, треба розбиратись. Ще в нього жахлива клавіатура, в якій залипають кнопки. Скоріш за все можна буде якось змастити її, подивимось. В мене нема ніякого попереднього досвіду ані з PDP-11 ані з БК-0010, то ж це буде певне дослідження заліза та бібліотеки програм. Тут є непогана демосцена та, навіть, портували Prince of Persia.
upd. Комп не висне, то клава залипала. З "цікавих" рішень, схоже, місцева промисловість не вміла в кнопки з фіксацією тому для перемикання регістру цілих 2 кнопки (ЗАГЛ/СТР). Та сама ситуація з перемиканням розкладки (РУС/ЛАТ).
👍12🔥8
Один БК-0010 відновив, клавіатуру змастив силіконовим мастилом для принтерів, клавіши більше не залипають. Забув записати звук, як вона спочатку працювала, можна було б для фільмів жахів використати )) Для комфортної роботи з БК треба зовнішній накопичувач. Хочу замовити плати та зібрати зовнішній контролер, який дозволить монтувати образи дисків з SD-карти. Є відкритий проект.
Взявся перевірити другий комп, він, хоч і був на пломбах, не запустився, зображення нема, ознак життя не подає, довелося вскривати. І далі трішки про "радянську якість". Дата виробництва - травень 1990 р., тобто вже під кінець життєвого циклу і в ньому стоїть майже остання ревізія плати, але все одно є перемички МГТФ проводом. Якість самої плати це просто жах. Маска, яка мала захищати дорожки від окислень та випадкових замикань, обсипалася. Щодо шансів на ремонт, первинна діагностика з осцилографом поки вказує на спеціалізовану БМК (базовий матричний кристал) К1801ВП1-037, яка була розроблена виключно під цей комп'ютер. Добрі люди поділилися інструкцією по ремонту на 300 сторінок, то ж треба копати далі. На щастя, ще є можливість замовити нові БМК. Відправив запит на київський СтандартПрилад, в них, наче, є.
Взявся перевірити другий комп, він, хоч і був на пломбах, не запустився, зображення нема, ознак життя не подає, довелося вскривати. І далі трішки про "радянську якість". Дата виробництва - травень 1990 р., тобто вже під кінець життєвого циклу і в ньому стоїть майже остання ревізія плати, але все одно є перемички МГТФ проводом. Якість самої плати це просто жах. Маска, яка мала захищати дорожки від окислень та випадкових замикань, обсипалася. Щодо шансів на ремонт, первинна діагностика з осцилографом поки вказує на спеціалізовану БМК (базовий матричний кристал) К1801ВП1-037, яка була розроблена виключно під цей комп'ютер. Добрі люди поділилися інструкцією по ремонту на 300 сторінок, то ж треба копати далі. На щастя, ще є можливість замовити нові БМК. Відправив запит на київський СтандартПрилад, в них, наче, є.
👍17
Історія знає не так багато прикладів, коли комп'ютер поєднували з ігровою приставкою. Один з таких - Amstrad Mega PC. Це пристрій, випущений у 1993 році, поєднує в одному корпусі звичайний 80386-й персональний комп'ютер та Sega Mega Drive.
Sega зібрана на окремій платі стандарту ISA. Це єдине, що в мене є від цього комп'ютера. Але сама плата доволі автономна, якщо трішки упоротися, можна запустити її саму по собі. На скільки я поки встиг розібратись, з шини ISA вона отримує тільки живлення. Відео передається з плати Sega на материнську по шлейфу. Фактично, це два окремі пристрої, підключені до одного блока живлення та одного монітора. До речі, монітор має бути MultiSync, бо вихід Sega 15 кГц, а VGA - 31 кГц. Ніяк по іншому комп'ютер та консоль між собою не взаємодіють. Але концепт цікавий та вартий уваги. Коли хочеться пограти, треба просто зсунути шторку вліво і відкриється доступ до слота картриджа та джойстиків, монітор перемкнеться на вихід Sega, а комп продовжить працювати. Сам комп та джойстики мають кольорову гамму схожу з GX4000
Фото компа взяте з https://segaretro.org/Mega_PC
За посиланням також можна подивитись рекламне відео
https://segaretro.org/images/8/86/MegaPC_UK_TVAdvert.mp4
Sega зібрана на окремій платі стандарту ISA. Це єдине, що в мене є від цього комп'ютера. Але сама плата доволі автономна, якщо трішки упоротися, можна запустити її саму по собі. На скільки я поки встиг розібратись, з шини ISA вона отримує тільки живлення. Відео передається з плати Sega на материнську по шлейфу. Фактично, це два окремі пристрої, підключені до одного блока живлення та одного монітора. До речі, монітор має бути MultiSync, бо вихід Sega 15 кГц, а VGA - 31 кГц. Ніяк по іншому комп'ютер та консоль між собою не взаємодіють. Але концепт цікавий та вартий уваги. Коли хочеться пограти, треба просто зсунути шторку вліво і відкриється доступ до слота картриджа та джойстиків, монітор перемкнеться на вихід Sega, а комп продовжить працювати. Сам комп та джойстики мають кольорову гамму схожу з GX4000
Фото компа взяте з https://segaretro.org/Mega_PC
За посиланням також можна подивитись рекламне відео
https://segaretro.org/images/8/86/MegaPC_UK_TVAdvert.mp4
👍11🔥7
Шось мені цей пост нагадав про ретро-сервери. Сподіваюся, колись і до них дійде справа. Колись добрі люди подарували отаку купу залізяччя, як раз стійку забити вистачить. Тут переважно Compaq на Pentium II та Pentium III. А зверху здоровезне - то взагалі стрічкова бібліотека, там всередені 12 (або 16) слотів під картриджі зі стрічкою і робо-рука яка їх дістає і ставить в стример. Чекають свого часу. Також є трішки SUN-техніки, ще юнітів на 8 назбирається.
🔥14👾5👍2
Маю наступний апдейт по БК-шкам.
Та, що мертва, по ній обидва магазини (у Львові та Києві), які, згідно сайтів, мали в наявності потрібну мікросхему БМК, відповіли, що по факту її нема. Знайшов за дешево плату донора після афінажників, конденсатори вони повикусували, але все інше залишилось на місці. Спробую підняти комп все ж таки.
Для тієї, що працює, зробив SCART кабель і кабель для магнітофона щоб спробувати щось запустити. В цілому, вдалося, в якості магнітофону був планшет, який програвав WAV-файли. Виглядає воно все дуже крінжово та стрьомно. Нагадаю, що у БК-0010 лише 4 кольори, чорний, червоний, синій та зелений.
Знайшов список того, що на цей комп понавипускали. Він містить 939 записів. Левова частка софта та ігор були розроблені на росії в період з 1986 по 1995 роки. В більшості своїй це порти ігор з ZX Spectrum та інших платформ з додаванням "місцевого колориту"🤮.
Є декілька проектів, написаних після 2010 року, але мені не вдалося їх запустити.
Може буде час та натхнення, закажу плати для зовнішнього модуля, який перетворює БК-0010 в БК-0011М з програмованими 16-кольоровими палітрами та 32 Мб (так, не кБ) пам'яті і можливістю запускати образи дисків з SD карти. Там має бути трішки цікавіше, але поки не впевнений, колупатися в тій купі стрьомного мотлоху бажання не багато.
p.s. Якщо комусь цікаво подивитись що ще там є, напишіть в коментарях, дам посилання на емулятор, каталог та розповім як то запускати.
Та, що мертва, по ній обидва магазини (у Львові та Києві), які, згідно сайтів, мали в наявності потрібну мікросхему БМК, відповіли, що по факту її нема. Знайшов за дешево плату донора після афінажників, конденсатори вони повикусували, але все інше залишилось на місці. Спробую підняти комп все ж таки.
Для тієї, що працює, зробив SCART кабель і кабель для магнітофона щоб спробувати щось запустити. В цілому, вдалося, в якості магнітофону був планшет, який програвав WAV-файли. Виглядає воно все дуже крінжово та стрьомно. Нагадаю, що у БК-0010 лише 4 кольори, чорний, червоний, синій та зелений.
Знайшов список того, що на цей комп понавипускали. Він містить 939 записів. Левова частка софта та ігор були розроблені на росії в період з 1986 по 1995 роки. В більшості своїй це порти ігор з ZX Spectrum та інших платформ з додаванням "місцевого колориту"🤮.
Є декілька проектів, написаних після 2010 року, але мені не вдалося їх запустити.
Може буде час та натхнення, закажу плати для зовнішнього модуля, який перетворює БК-0010 в БК-0011М з програмованими 16-кольоровими палітрами та 32 Мб (так, не кБ) пам'яті і можливістю запускати образи дисків з SD карти. Там має бути трішки цікавіше, але поки не впевнений, колупатися в тій купі стрьомного мотлоху бажання не багато.
p.s. Якщо комусь цікаво подивитись що ще там є, напишіть в коментарях, дам посилання на емулятор, каталог та розповім як то запускати.
🔥8👍5
Розібрався з тим, що не запускалося, деякі програми не мають автозапуска і їх треба запускати вручну командою S 1000 де 1000 - адреса початку програми, яка за замовчуванням підходить більшості софта.
Ще підключив БК-шку до апскейлера OSSC, який дозволяє виводити зображення на HDMI. На 4к 27" моніторі виглядає норм :) Є HDMI Capture Card, так шо можна хоч стріми проводити з реальної залізяки.
Ще з цікавого,знайшов демку з процедурною генерацією графіки, яка 50 раз на секунду оновлює відеобуфер, змінюючи кольори, що дає 10 кольорів замість 4. Наживо воно мерехтить, але якщо робити фото екрана з невеличкою витримкою, виходить прикольно.
Ще підключив БК-шку до апскейлера OSSC, який дозволяє виводити зображення на HDMI. На 4к 27" моніторі виглядає норм :) Є HDMI Capture Card, так шо можна хоч стріми проводити з реальної залізяки.
Ще з цікавого,знайшов демку з процедурною генерацією графіки, яка 50 раз на секунду оновлює відеобуфер, змінюючи кольори, що дає 10 кольорів замість 4. Наживо воно мерехтить, але якщо робити фото екрана з невеличкою витримкою, виходить прикольно.
🔥10