Якщо спитати, що було першою портативною ігровою системою на картриджах з рідкокристалевим екраном, більшість скаже Nintendo Gameboy. Навіть якщо викинути з питання картриджі, відповідь все одно, скоріше за все, буде Nintendo. Оті всі Game & Watch з Міккі-Маусом та здерта з них Електроніка з вовком.

Але першу таку консоль в 1979 році випустила компанія Milton Bradley, виробник настольних ігор з 1860-го року. Називалася ця штука Microvision.

Це консоль з екраном розміром 2 дюйми по діагоналі та роздільною здатністю лише 16х16 пікселів. Кожна гра-картридж була окремою накладкою з клавіатурою та прозорим екраном. Причому сама консоль мала лише екран, 4-бітний мікроконтролер з прошивкою містився саме в картриджі. Контролер працював на частоті 0.1 МГц, мав 64 байти оперативної пам'яті та 2 кБ пам'яті програми. І це все за 10 років до виходу Gameboy. Наприклад, між Atari 2600 та Sega MegaDrive лише 11 років. На старті продажів Microvision коштувала 49$. На неї випустили лише 12 ігор, а продажі припинилися у 1981-му.

На жаль, якість виробництва екранів в ті часи була доволі низька, та й часу минуло 45 років. Знайти зараз Microvision з працюючим екраном доволі важко, він покривається плямами, і "гниє". На обох моїх консолях ця проблема присутня. Як саме виглядали ігри, можна зрозуміти з останнього фото, "графіка" дуже нагадує тайванський "тетріс" з іграми з кубіків. Доречі, сам Тетріс Олексій Пажитнов теж напише лише через 5 років :)

Сьогодні пробував пофіксити японську Super Famicom (SNES). Має проблему з зображенням, воно або пливе, або, на деяких картриджах, ледве помітне контурне. Діагностика осцилографом показала наявність лише сигналу синхронізації, а от RGB на виході контролера відсутній. Треба міняти весь відеочип, потрібен донор.

До речі, може хто знає, чи існують USB осцилографи з можливістю програмного декодування різних відеосигналів?

Треба було надрукувати на вінілі трішки стікерів на картриджі, подивився, що є вільне місце і згадав, що на моєму Timex 2068 теж нема стікера. Добрі люди з фейсбука поділилися фото, але ж це не вектор :)
Сиджу, малюю в InkScape, довелося згадати геометрію за 7-й клас. Як закінчу, десь закину в публічний доступ.

Непогано вийшло :)
На Atari Pitfall теж надрукував, майже як оригінал.
p.s. Timex закинув сюди

Розповім про те, як я розбирався з геймпадом від SNES/SuperFamicom.
В перших джойстиках, наприклад, для Atari або Sega Master System, контакти напрямку (Up,Down,Left,Right) та кнопки підключалися безпосередньо до консолі. В Master System використовувались 8 ліній (4 напрямку, 2 кнопки, земля та тригер світлового пістолету). За такої схеми, чим більше кнопок, тим більше треба ліній.

В Ninendo Famicom (1983 рік), при тій самій кількості кнопок, використали більш технологічне рішення. Всередині контролера стояла мікросхема регістру зсуву Shift Register, якій були потрібні тактова частота CLOCK та строб LATCH, але на вихід вона видавала значення 8 входів у двійковому коді. В SNES треба було зчитувати 12 ліній (4 напрями, 4 кнопки, 2 бокових шифти, Start та Select), то ж Nintendo просто поставили послідовно два таких регістри. Кількість проводів при цьому залишилася та сама, як і в Famicom.

Проблема полягала в тому, що джойстик не працював, а виявити несправність лише осцилографом важко, бо важлива різниця між сигналом стробу та сигналом даних. Довелося поповнити лабораторію та купити логічний аналізатор (давно хотів). За допомогою цієї крутої штуки на ім'я DSLogic Plus все стало чудово видно. Зсув імпульса на третій лінії відносно стробу на другій визначає, яка кнопка натиснута. Сам джойстик, схоже, полагодився магічним чином, коли я підпаював контакти аналізатора, так буває 🤦‍♂️

Продовжуємо колупати старі компи. На цей раз - БК-0010, розроблений в місті Зєлєноград на росії. Залізо компа - це 16-бітний процесор К1801ВМ1 за системою команд сумісний з архітектурою DEC PDP-11, 32 кБ оперативної пам'яті та декілька ROM, одна з яких містить BIOS, а інша - Basic.

Комп не потрапив до афінажників, тому всі зелені паладієві КМ конденсатори та керамічний процесор с золотими ніжками на місці, це тішить. Сам комп запускається, але через декілька хвилин підвисає, треба розбиратись. Ще в нього жахлива клавіатура, в якій залипають кнопки. Скоріш за все можна буде якось змастити її, подивимось. В мене нема ніякого попереднього досвіду ані з PDP-11 ані з БК-0010, то ж це буде певне дослідження заліза та бібліотеки програм. Тут є непогана демосцена та, навіть, портували Prince of Persia.

upd. Комп не висне, то клава залипала. З "цікавих" рішень, схоже, місцева промисловість не вміла в кнопки з фіксацією тому для перемикання регістру цілих 2 кнопки (ЗАГЛ/СТР). Та сама ситуація з перемиканням розкладки (РУС/ЛАТ).

Один БК-0010 відновив, клавіатуру змастив силіконовим мастилом для принтерів, клавіши більше не залипають. Забув записати звук, як вона спочатку працювала, можна було б для фільмів жахів використати )) Для комфортної роботи з БК треба зовнішній накопичувач. Хочу замовити плати та зібрати зовнішній контролер, який дозволить монтувати образи дисків з SD-карти. Є відкритий проект.

Взявся перевірити другий комп, він, хоч і був на пломбах, не запустився, зображення нема, ознак життя не подає, довелося вскривати. І далі трішки про "радянську якість". Дата виробництва - травень 1990 р., тобто вже під кінець життєвого циклу і в ньому стоїть майже остання ревізія плати, але все одно є перемички МГТФ проводом. Якість самої плати це просто жах. Маска, яка мала захищати дорожки від окислень та випадкових замикань, обсипалася. Щодо шансів на ремонт, первинна діагностика з осцилографом поки вказує на спеціалізовану БМК (базовий матричний кристал) К1801ВП1-037, яка була розроблена виключно під цей комп'ютер. Добрі люди поділилися інструкцією по ремонту на 300 сторінок, то ж треба копати далі. На щастя, ще є можливість замовити нові БМК. Відправив запит на київський СтандартПрилад, в них, наче, є.