Якщо спитати, що було першою портативною ігровою системою на картриджах з рідкокристалевим екраном, більшість скаже Nintendo Gameboy. Навіть якщо викинути з питання картриджі, відповідь все одно, скоріше за все, буде Nintendo. Оті всі Game & Watch з Міккі-Маусом та здерта з них Електроніка з вовком.
Але першу таку консоль в 1979 році випустила компанія Milton Bradley, виробник настольних ігор з 1860-го року. Називалася ця штука Microvision.
Це консоль з екраном розміром 2 дюйми по діагоналі та роздільною здатністю лише 16х16 пікселів. Кожна гра-картридж була окремою накладкою з клавіатурою та прозорим екраном. Причому сама консоль мала лише екран, 4-бітний мікроконтролер з прошивкою містився саме в картриджі. Контролер працював на частоті 0.1 МГц, мав 64 байти оперативної пам'яті та 2 кБ пам'яті програми. І це все за 10 років до виходу Gameboy. Наприклад, між Atari 2600 та Sega MegaDrive лише 11 років. На старті продажів Microvision коштувала 49$. На неї випустили лише 12 ігор, а продажі припинилися у 1981-му.
На жаль, якість виробництва екранів в ті часи була доволі низька, та й часу минуло 45 років. Знайти зараз Microvision з працюючим екраном доволі важко, він покривається плямами, і "гниє". На обох моїх консолях ця проблема присутня. Як саме виглядали ігри, можна зрозуміти з останнього фото, "графіка" дуже нагадує тайванський "тетріс" з іграми з кубіків. Доречі, сам Тетріс Олексій Пажитнов теж напише лише через 5 років :)
Але першу таку консоль в 1979 році випустила компанія Milton Bradley, виробник настольних ігор з 1860-го року. Називалася ця штука Microvision.
Це консоль з екраном розміром 2 дюйми по діагоналі та роздільною здатністю лише 16х16 пікселів. Кожна гра-картридж була окремою накладкою з клавіатурою та прозорим екраном. Причому сама консоль мала лише екран, 4-бітний мікроконтролер з прошивкою містився саме в картриджі. Контролер працював на частоті 0.1 МГц, мав 64 байти оперативної пам'яті та 2 кБ пам'яті програми. І це все за 10 років до виходу Gameboy. Наприклад, між Atari 2600 та Sega MegaDrive лише 11 років. На старті продажів Microvision коштувала 49$. На неї випустили лише 12 ігор, а продажі припинилися у 1981-му.
На жаль, якість виробництва екранів в ті часи була доволі низька, та й часу минуло 45 років. Знайти зараз Microvision з працюючим екраном доволі важко, він покривається плямами, і "гниє". На обох моїх консолях ця проблема присутня. Як саме виглядали ігри, можна зрозуміти з останнього фото, "графіка" дуже нагадує тайванський "тетріс" з іграми з кубіків. Доречі, сам Тетріс Олексій Пажитнов теж напише лише через 5 років :)
👍10🤯3❤2
Сьогодні пробував пофіксити японську Super Famicom (SNES). Має проблему з зображенням, воно або пливе, або, на деяких картриджах, ледве помітне контурне. Діагностика осцилографом показала наявність лише сигналу синхронізації, а от RGB на виході контролера відсутній. Треба міняти весь відеочип, потрібен донор.
До речі, може хто знає, чи існують USB осцилографи з можливістю програмного декодування різних відеосигналів?
До речі, може хто знає, чи існують USB осцилографи з можливістю програмного декодування різних відеосигналів?
👍9😱1
1993 рік. В світі вже продавалися перші ігрові консолі 5-го покоління, Amiga CD-32, Panasonic 3DO та Atari Jaguar. На теренах колишнього СРСР продовжували випускати вкрадений у Nintendo Game&Watch у вигляді серії кишенькових ігор "Электроника ИМ" (Игра Микропроцессорная). Загалом їх випустили більше 50 різновидів, перевершивши навіть саму Nintendo, яка в такому форм-факторі випустила біля 20 ігор. Найбільш відомою, звісно, є Ну Погоди. Представлена на фото гра - одна з останніх в серії, Електроніка ІМ-53 Атака астероїдів. Випускалася як раз з 1993 року. Саме цей екземпляр випущений в Україні на ПО "Октябрь" в місті Вінниця.
👍16❤3
Вчора Jean-Francois Mauguit опублікував на GitHub Winamp. Він був CTO Winamp з 2014 по 2022 рік.
https://github.com/WinampDesktop/winamp
https://github.com/WinampDesktop/winamp
❤6👍4
Треба було надрукувати на вінілі трішки стікерів на картриджі, подивився, що є вільне місце і згадав, що на моєму Timex 2068 теж нема стікера. Добрі люди з фейсбука поділилися фото, але ж це не вектор :)
Сиджу, малюю в InkScape, довелося згадати геометрію за 7-й клас. Як закінчу, десь закину в публічний доступ.
Сиджу, малюю в InkScape, довелося згадати геометрію за 7-й клас. Як закінчу, десь закину в публічний доступ.
👍8🔥6
🔥10👍6
Розповім про те, як я розбирався з геймпадом від SNES/SuperFamicom.
В перших джойстиках, наприклад, для Atari або Sega Master System, контакти напрямку (Up,Down,Left,Right) та кнопки підключалися безпосередньо до консолі. В Master System використовувались 8 ліній (4 напрямку, 2 кнопки, земля та тригер світлового пістолету). За такої схеми, чим більше кнопок, тим більше треба ліній.
В Ninendo Famicom (1983 рік), при тій самій кількості кнопок, використали більш технологічне рішення. Всередині контролера стояла мікросхема регістру зсуву Shift Register, якій були потрібні тактова частота CLOCK та строб LATCH, але на вихід вона видавала значення 8 входів у двійковому коді. В SNES треба було зчитувати 12 ліній (4 напрями, 4 кнопки, 2 бокових шифти, Start та Select), то ж Nintendo просто поставили послідовно два таких регістри. Кількість проводів при цьому залишилася та сама, як і в Famicom.
Проблема полягала в тому, що джойстик не працював, а виявити несправність лише осцилографом важко, бо важлива різниця між сигналом стробу та сигналом даних. Довелося поповнити лабораторію та купити логічний аналізатор (давно хотів). За допомогою цієї крутої штуки на ім'я DSLogic Plus все стало чудово видно. Зсув імпульса на третій лінії відносно стробу на другій визначає, яка кнопка натиснута. Сам джойстик, схоже, полагодився магічним чином, коли я підпаював контакти аналізатора, так буває 🤦♂️
В перших джойстиках, наприклад, для Atari або Sega Master System, контакти напрямку (Up,Down,Left,Right) та кнопки підключалися безпосередньо до консолі. В Master System використовувались 8 ліній (4 напрямку, 2 кнопки, земля та тригер світлового пістолету). За такої схеми, чим більше кнопок, тим більше треба ліній.
В Ninendo Famicom (1983 рік), при тій самій кількості кнопок, використали більш технологічне рішення. Всередині контролера стояла мікросхема регістру зсуву Shift Register, якій були потрібні тактова частота CLOCK та строб LATCH, але на вихід вона видавала значення 8 входів у двійковому коді. В SNES треба було зчитувати 12 ліній (4 напрями, 4 кнопки, 2 бокових шифти, Start та Select), то ж Nintendo просто поставили послідовно два таких регістри. Кількість проводів при цьому залишилася та сама, як і в Famicom.
Проблема полягала в тому, що джойстик не працював, а виявити несправність лише осцилографом важко, бо важлива різниця між сигналом стробу та сигналом даних. Довелося поповнити лабораторію та купити логічний аналізатор (давно хотів). За допомогою цієї крутої штуки на ім'я DSLogic Plus все стало чудово видно. Зсув імпульса на третій лінії відносно стробу на другій визначає, яка кнопка натиснута. Сам джойстик, схоже, полагодився магічним чином, коли я підпаював контакти аналізатора, так буває 🤦♂️
👍8🤯6👏3🔥1
Продовжуємо колупати старі компи. На цей раз - БК-0010, розроблений в місті Зєлєноград на росії. Залізо компа - це 16-бітний процесор К1801ВМ1 за системою команд сумісний з архітектурою DEC PDP-11, 32 кБ оперативної пам'яті та декілька ROM, одна з яких містить BIOS, а інша - Basic.
Комп не потрапив до афінажників, тому всі зелені паладієві КМ конденсатори та керамічний процесор с золотими ніжками на місці, це тішить. Сам комп запускається, але через декілька хвилин підвисає, треба розбиратись. Ще в нього жахлива клавіатура, в якій залипають кнопки. Скоріш за все можна буде якось змастити її, подивимось. В мене нема ніякого попереднього досвіду ані з PDP-11 ані з БК-0010, то ж це буде певне дослідження заліза та бібліотеки програм. Тут є непогана демосцена та, навіть, портували Prince of Persia.
upd. Комп не висне, то клава залипала. З "цікавих" рішень, схоже, місцева промисловість не вміла в кнопки з фіксацією тому для перемикання регістру цілих 2 кнопки (ЗАГЛ/СТР). Та сама ситуація з перемиканням розкладки (РУС/ЛАТ).
Комп не потрапив до афінажників, тому всі зелені паладієві КМ конденсатори та керамічний процесор с золотими ніжками на місці, це тішить. Сам комп запускається, але через декілька хвилин підвисає, треба розбиратись. Ще в нього жахлива клавіатура, в якій залипають кнопки. Скоріш за все можна буде якось змастити її, подивимось. В мене нема ніякого попереднього досвіду ані з PDP-11 ані з БК-0010, то ж це буде певне дослідження заліза та бібліотеки програм. Тут є непогана демосцена та, навіть, портували Prince of Persia.
upd. Комп не висне, то клава залипала. З "цікавих" рішень, схоже, місцева промисловість не вміла в кнопки з фіксацією тому для перемикання регістру цілих 2 кнопки (ЗАГЛ/СТР). Та сама ситуація з перемиканням розкладки (РУС/ЛАТ).
👍12🔥8