В цей день 30 років тому була зареєстрована 3DFx Inc, відома розробкою чіпсета прискорювача 3D графіки Voodoo Graphics. Починаючі з 1996 року багато компаній почали випускати графічні прискорювачі на базі цього чіпсета. Найбільш відомим є Diamond Monster 3D, а найбільш рідкісним - Obsidian Green version Chip Evaluation board (на фото). Відомо лише про 4 таких карти у світі.

7 років тому Антон Трубніков, Сергій Цимбал та я відкрили у Харкові The Software & Computer Museum.
Почалось все майже на рік раніше з моєї публікації-запиту на DOU про пошук партнерів для відкриття музея, далі був ланцюжок цікавих співпадінь, завдяки якому потрібні люди зустрілися у потрібному місці. На першій зустрічі з'ясувалося, що я робив для Антона один embedded проект декілька років тому і один раз ми вже зустрічалися. Друге співпадіння - в якості локації для музею Антон запропонував приміщення в тому самому БЦ, в який я за 3 тижні мав вийти на нову роботу.

То ж 29 серпня 2017 року ми відкрилися на другому поверсі БЦ "Капіталіст" на проспекті Науки в Харкові. Цьому передувала багатомісячна робота цілої команди по підготовці приміщення, розробці друкованої продукції, дизайну та виготовленю стелажів, підготовці експонатів.

За перший рік музей відвідало більше 10 тисяч людей. Вхід весь час був безкоштовним, під час канікул школярів привозили цілими групами. Більше того, ми якось дізналися, що певні "дільці" навіть продавали автобусні тури в музей (звісно, не тільки в наш музей, але він був однією з зупинок) з інших міст, а коли ми почали просити не привозити групи більше 20 людей одночасно, бо приміщення не дозволяло комфортно всіх розмістити, вони або ображалися, або просто ставили нас перед фактом, що люди вже чекають внизу.

29 вересня в Київ приїздив Стів Возняк, ми зконтактували з ним, дуже здивувалися, коли він відповів, та майже вмовили його завітати в гості. Але подорож в додаткові 1000 км (туди-назад), його, на жаль, не надихнула.

Ще один цікавий факт, Dag Spicer, куратор Каліфорнійського Computer History Museum є офіційним консультантом нашого музею, він регулярно допомагає порадами та цікавиться, як у нас справи. На початку війни написав про нас в блозі музею.

Щоб бути більш впізнаваними, в грудні ми вирішили завітати на Games Gathering в Києві. Участь для нас була безкоштовною. Транспортування та оренда виставкового обладнання (столи, крісла-мішки і так далі) потягнула на нормальну статтю видатків, але воно було того варте, багато хто казав, що наш стенд був найбільш відвідуваним. На наступний рік GG вже самі нас запросили.

21-го грудня 17-го року ми відкрили ще один музей в Києві.
Він був в ще більш зручному місці, на першому поверсі БЦ на Саксаганського, з окремим входом, що також сприяло його відвідуванню. Певний час ми навіть були на першому місці в переліку "Specialty Museums in Kyiv" на TripAdvisor.

Ще одна реклама прийшла звідти, звідки взагалі не чекали. Turkish Airlines додали нас в свій рекламний ролік про Харків, який вони показують на спинках крісел в літаках. Знайомий випадково сфотографував і поділився зі мною

Далі було ще два переїзди, в Харкові ми за підтримки ХПІ отримали окреме приміщення на вул. Г. Сковороди (пушкінській) в самому центрі міста. Його, правда, треба було ще відремонтувати :) Але не треба було платити аренду.

В Києві також довелося переїжджати, але спочатку почалася пандемія, а потім - війна, тому в Києві, на жаль, так і не встигли відкритися знову.
В Харкові під час війни музей попрацював 2 місяці влітку 2023-го, але посилилися обстріли і ми вирішили закритись знов.

То ж це були цікаві 7 років. Поки важкі часи, обидва музеї закриті, але ми віримо в світле майбутнє, далі буде :)

Якщо спитати, що було першою портативною ігровою системою на картриджах з рідкокристалевим екраном, більшість скаже Nintendo Gameboy. Навіть якщо викинути з питання картриджі, відповідь все одно, скоріше за все, буде Nintendo. Оті всі Game & Watch з Міккі-Маусом та здерта з них Електроніка з вовком.

Але першу таку консоль в 1979 році випустила компанія Milton Bradley, виробник настольних ігор з 1860-го року. Називалася ця штука Microvision.

Це консоль з екраном розміром 2 дюйми по діагоналі та роздільною здатністю лише 16х16 пікселів. Кожна гра-картридж була окремою накладкою з клавіатурою та прозорим екраном. Причому сама консоль мала лише екран, 4-бітний мікроконтролер з прошивкою містився саме в картриджі. Контролер працював на частоті 0.1 МГц, мав 64 байти оперативної пам'яті та 2 кБ пам'яті програми. І це все за 10 років до виходу Gameboy. Наприклад, між Atari 2600 та Sega MegaDrive лише 11 років. На старті продажів Microvision коштувала 49$. На неї випустили лише 12 ігор, а продажі припинилися у 1981-му.

На жаль, якість виробництва екранів в ті часи була доволі низька, та й часу минуло 45 років. Знайти зараз Microvision з працюючим екраном доволі важко, він покривається плямами, і "гниє". На обох моїх консолях ця проблема присутня. Як саме виглядали ігри, можна зрозуміти з останнього фото, "графіка" дуже нагадує тайванський "тетріс" з іграми з кубіків. Доречі, сам Тетріс Олексій Пажитнов теж напише лише через 5 років :)

Сьогодні пробував пофіксити японську Super Famicom (SNES). Має проблему з зображенням, воно або пливе, або, на деяких картриджах, ледве помітне контурне. Діагностика осцилографом показала наявність лише сигналу синхронізації, а от RGB на виході контролера відсутній. Треба міняти весь відеочип, потрібен донор.

До речі, може хто знає, чи існують USB осцилографи з можливістю програмного декодування різних відеосигналів?