Про назви в геймдеві.

Одна зі згадок дитинства - гра Монтезума на ZX Spectrum. Це одна з небагатьох ігор, яку я пройшов повністю. Вона була доволі складна, але книжка з чітами (РОКЕ) допомогла. Рік тому я слухав розповідь автора цієї гри Роберта Джегера і дізнався багато цікавого. Він розробив її для Atari 800 у 1984-му, коли йому було лише 16 років. Разом з батьком вони продали гру видавництву Parker Brothers.

Повна назва гри була Montezuma's Revenge. Це платформер з купою кімнат між якими треба переміщюватись, щоб знайти скарби всередені піраміди ацтеків. Виданвицтво перевипустило її на багато інших платформ від Atari 2600 до Apple II і навіть Sega Master System.
Але цікава тут саме назва. Роберт вважав, що назвати гру про блукання пірамідою ацтеків "Помста Монтезуми" цілком логічно, але лише згодом він дізнався, що так в Мексиці називають "діарею мандрівників" :)

https://en.wikipedia.org/wiki/Travelers%27_diarrhea#Montezuma's_revenge

Думаю, цей проект можна вважати завершеним.
Корпус пофарбував аерографом, змоделював та надрукував кнопки, перевірив друк соплом 0.2мм, результат гарний.
Лого надрукував на вінілі, це аркуші для друку стікерів на струменевому принтері.
Поклеїв у виїмку в корпусі і залив зверху епоксидкою, що твердіє в ультрафіолеті. Продається на Алі разом з ліхтариком.
Підключення до компа здійснюється через роз'єм DB-19, які вже не випускаються, його теж довелося робити самому.
Для кабеля розпаяв LPT-кабель від принтера.
Ще треба зробити корпус для блока живлення, але там нема про що розповідати.

Пофіксив Гідру. Це автоматичний перемикач SCART. 8 входів на 2 виходи. По ідеї, зручно, коли, наприклад, декілька консолей підключені до монітора і ще чогось. Вмикаєш консоль, перемикач сам розпізнає активний вхід і коммутує з виходом. Цю залізяку попросив подивитись знайомий. На одному з двох виходів не було червоного кольору. Як на мене, овер-інженірінг. Керується 8-бітним мікроконтролером Atmega (як в Ардуіно), кожен вхід та вихід комутуються спеціалізованим 4-канальним відеодрайвером, загальна кількість компонентів плати наближається до 500. Власне, проблема й була в одному з каналів відео-драйвера, знайшов за допомогою мультиметра, заказав нову мікросхему, замінив, червоний канал з'явився.

Ну і 200 евро я б сам за цю штуку ніколи не віддав, мене влаштовує ручний за 3, як на останньому фото :)

Зробив репродукцію стікера на Pitfall, відсканував та підбирав шрифти в Inkscape, все окрім скріншота векторне. За потреби, можна буде зробити й інші.

Розпочинаю новий ретро-проект, пов'язаний з Atari Portfolio.
Цей портативний ПК був розроблений британською компанією DIP Research (чим ще вона відома, знайти не вдалося) та ліцензовано Atari в червні 1989 року. То ж компу вже 35 років. ПК має монохромний екран 240х64 пікселі, всередені працює процесор 80с88 на частоті 4.9 MHz. Має 128 кБ оперативної пам'яті та 256 кБ постійної пам'яті. Також маю до нього зовнішню карту пам'яті на 128 кБ. Фактично це x86-сумісний комп'ютер, на якому навіть запускається адаптована версія MS-DOS 2.11.

Комп відомий тим, що за допомогою нього Джон Коннор ломав банкомати у Термінатор-2.
Ця програма Pin Identification Program реально існує, звісно, банкомат з нею не зламати, але запустити буде цікаво. Власне мета - розібратися, що і як на цьому девайсі можна запускати та яка бібліотека софта існує. Поки основне питання як взагалі шось на нього передати. Буду розбиратись, слідкуйте за оновленнями.

Easy money :)
Спаяв LPT кабель, потрібно всього 5 проводів, вийшло швидко. На компі з мусорки (https://t.me/snclab/40) з WinXP налаштував потрібний софт. Спочатку спробував рідний FT.COM, але він під чистий DOS розрахований, можна було б завантажитись з флешки, але є й альтернативна програма transfolio, яка нормально працює під віндою.

На Atari треба увімкнути File Transfer -> Server. Швидкість передачі даних десь 480 біт на секунду. Це майже втричі повільніше, ніж завантажувати ZX Spectrum з касети. Але програми невеликі, то ж довго чекати не доводиться.

Оригінальної Pin Identification Program у відкритому доступі не знайшлося, все, що показували в ютубі - фанатські саморобки. Мені більш за все сподобалась оця версія:
https://github.com/rdoetjes/t2-pin
Написана на асемблері, скомпільований файл займає 468 байт, виглядає максимально наближено до того, що було у фільмі. Власне в репозиторії є посилання на ютуб автора, це відео мені дуже допомогло все налаштувати.

Також запустив гру Phoenix, шмап в стилі Space Invaders, доволі прикольний. Продовжу дослідження бібліотеки софта.

Схоже, в цьому Portfolio проблема зі звуком, довелося розібрати повністю, щоб дістатися динаміка всередені екрану. Спробую пофіксити. Поки фото того, що всередені. На фото можна побачити CPU з маркуванням M80C88A-2 від OKI, ліцензований Intel. А біля нього кварц на 4,91 МГц. Люди пишуть, що міняли його на 6 МГц і воно працювало стабільно, були навіть спроби розігнати проц майже втричі, до 12 МГц, він проходить деякі тести, але часто крешиться. Я цього робити не буду :). Поки мета лише повернути біпер до життя.

Проблему з динаміком вирішено і вона була в самому динаміку, в ньому обірвана катушка всередені, як це вийшло, уявити складно, але як є. Візуальних пошкоджень не було. Звичайний низькоомний динамік 28 мм, але в мене такого не було. Порився в коробках, знайшов менший, 16 мм в діаметрі, підпаяв, перевірив, працює, гучності достатньо, але як його закріпити, було незрозуміло. Спочатку думав використати старий як основу та навіть розколупав його, щоб приколхозити туди, а потім згадав, що маю 3д принтер і замоделив швиденько перехідник :)