Якщо це дійсно анонс документального біографічного фільму, то це означає, що Себастьян на 99% залишає Формулу-1 назавжди. 1% залишаю, бо, як кажуть, ніколи не кажи ніколи.

Феттель у себе в інстаграмі зробив новий пост. Скоріше за все це анонс біографічного документального фільму про Себастіана

До речі, привіт всім, вибачаюсь за вимушену перерву з текстами — я повністю провалився у світ українського кіно, оскільки цього року є членом виборчого комітету премії "Кіноколо". Банально не було час, бо довелось дивитись багато фільмів у вільний час.

Проте вже скоро повернусь з великими текстами про наш улюблений вид спорту. Дякую всім, хто не відписувався — далі буде.

​​Big (?) in Japan

Дав собі невеличку паузу, щоб осмислити події Гран-прі Японії та чемпіонство Макса Ферстаппена.

Чи були очікування, що Макс візьме титул в саме на цьому гран-прі? Безумовно. І навіть невдалий виступ Ферстаппена в Сингапурі не применшував очікування. Там було враження, що Макс, маючи велику перевагу в чемпіонаті, просто загрався. Так буває, коли ти лідируєш з відривом. Однак задача на Японію була проста – не допускати помилок і показати першокласний виступ. Що Макс і зробив, навіть попри те, що трохи проспав старт.

Однак якихось яскравих емоцій яв від другого титулу гонщика з Нідерландів не отримав, за що окремо слід подякувати FIA. Одразу ж після завершення гонки в мережі пішла лавина критики на Федерацію ну і, звісно, купа мемів про те, що Ферстаппен вдруге поспіль стає чемпіонов, через суперечливі управлінські рішення. Проте минулого року, рішення директора гонки Майкла Масі створило дивовижну напругу та інтригу. Не зважаючи за кого хто вболівав, але гонка в Абу-Дабі стала подією, яку обговорювали ще не один тиждень.

Цього року чемпіонство Максу допомогла здобути бюрократія. Але давайте будемо чесними – воно в нього вже було в кишені. Ми вже не в сімдесятих і навіть не у вісімдесятих, коли можливі п'ять-шість сходів підряд. Звісно така ймовірність все ще присутня – техніка не вічна, а пілоти все ж допускають помилки. Але мені слабко віриться що подібне сталося б з Ферстаппеном, бо він цього року безапеляційно кращий, на кращій техніці. Цього року Макс домінує в стилі Хемілтона 2020 року, Феттеля 2013 чи Шумахера 2001.

Тому досить дивно, коли FIA шукає "сірі зони" у своєму ж регламенті, щоб дати повні очки. Звісно, щось подібне порадувало гонщиків Альпін, які відігрались від Макларен після провального для себе гран-прі Сінгапуру. Те ж саме можна сказати про Феттеля та Стролла. А от глядацький інтерес такі рішення явно підривають.

Згадаймо того ж Льюїса Хемілтона в Туреччині 2020 року – блискуча перемога без жодних сумнівів. Можливо одна з найбільш показових в кар'єрі британця. Так от чому б не нарахувати зменшені очки й дати Ферстаппену самостійно взяти чемпіонство? Кому від такого чемпіонства стало легше? Ну хіба що порадували Хонду. Але навіть Ферстаппен не виглядав дуже радісним, тому що до певного моменту й сам думав, що отримав не 25 очок за перемогу.

Англійський філософ Вільям з Оккама колись давно вигадав чудовий принцип, що назвали "Бритвою Оккама", суть якого можна виразити так – не треба робити більше припущень, ніж мінімально потрібно. FIA пішли протилежним шляхом і ускладнили те, що ускладнення не потребувало. І Формулі 1 такі рішення зовсім не пасують.

Ну а Ферстаппена вітаю з чемпіонством – цього року йому немає рівних.

За п'ять хвилин буде інтерв'ю Макса Подзігуна на Ісландії. Приєднуйтесь.

​​Бразилія 2022 – тизер сезону 2023?

В минулу неділю Джордж Рассел нарешті скуштував переможного шампанського. Чи хтось сумнівався, що рано чи пізно він це зробить? Мабуть, ні. Потенціал молодого британця всі побачили ще два роки тому на Гран-прі Сахіру. Тоді, правда, Джорджу сильно не пощастило, хоч він доклав усіх можливих зусиль.

Однак минулого вікенду Рассел показав свій клас. Він переміг у спринті, а потім реалізував потенціал боліда в гонці. Він не робив помилок і повністю контролював гонку. Цього сезону ми щось подібне звикли бачити від Ферстаппена, але двократний чемпіон в Бразилії, мабуть, провів найгіршу гонку в сезоні. А у фіналі ще й не пропустив Серхіо Переса, для якого будь-які очки зараз важливі в боротьбі з Леклером за друге місце в чемпіонаті, після цього ж одразу піднявся скандал в пресі та серед вболівальників.

Мені ніколи не подобалась думка, що достроково виграний чемпіонат перестає бути цікавим. Ба більше, я вважаю, що фінальні гонки сезону завжди є надважливими, і їх потрібно дивитись дуже уважно. Бо саме фінальні гонки демонструють прогрес команд та показують моральний стан самих гонщиків. Так, в певному сенсі показують тизер майбутнього сезону.

Згадаємо, наприклад, сезон 2015 року. Льюїс Хемілтон – достроково перемагає Ніко Росберга. Однак три фінальні гонки виграє саме Росберг. І на початку сезону 2016 Ніко здобуде ще 4 поспіль перемоги. Можливо Ніко і програв сезон п'ятнадцятого, однак не опустив руки і почав боротьбу за титул не чекаючи поки настане шістнадцятий рік. Звісно, лише в морально-психологічному сенсі.

Або ж звернемось до того ж "ковідного" сезону 2020. Фінальні два гран-прі були наче тизером нового сезону. По-перше, драма із місцем Переса була вирішена завдяки його перемозі в Сахірі, по-друге, боротьба Боттаса та Рассела показала, що наступний сезон для фіна буде останнім за команду Мерседес. По-третє, перемога Ферстаппена в Абу-Дабі наче позначила його як майбутнього претендента на титул. Звісно, заднім числом легко додумувати, але я чітко пам'ятаю як упевнено Макс переміг і передчуття в середині, так і мовило – ось хто буде наступного року бодатись з Льюїсом.

Чи згадаймо сезон 2019 – аварія Леклера та Феттеля стала і метафоричним, і буквальним крахом команди Феррарі, яка в сезоні 2020 провалилась в середину пелотону.

​​Бразилія 2022 – тизер сезону 2023?
Частина 2.

І тут, звісно, хочеться перейти в режим Нострадамуса та погадати, що на нас чекає в сезоні 2023? І що нам показують фінальні гонки сезону.

По-перше, Мерседес повернулись та досягнули вражаючого прогресу. Хто б ще до міжсезоння міг подумати, що "залізне" друге місце Феррарі в кубку конструкторів розхитається настільки сильно.

По-друге, справжня дуель між Джорджем Расселом та Льюїсом Хемілтоном тільки починається. При чому у мене враження, що для Льюїса вона буде за "виживання" в Ф1. Семикратний чемпіон програвав у внутрішньокомандному протистоянні лише чемпіонам Дженсону Баттону та Ніко Росбергу. І взагалі програвав Льюїс лише тричі. Цього року це може статись вчетверте. І Рассел цього року чемпіоном Ф1 вже не стане. А отже Льюїс, окрім того, що може провести перший сезон у Формулі 1 без перемог, може вперше програти не чемпіону. Одна гонка в запасі ще є. І якщо темп Мерседесів буде дозволяти боротись за перемогу, Льюїс однозначно побореться за потенційний шанс.

Однак, окрім внутрішньокомандної дуелі нас цілком може очікувати повернення протистояння Ферстапена та Хемілтона. І цього разу воно може бути навіть цікавішим, адже за Льюїсом вже не буде перевіреного Боттаса, а буде голодний до перемог Рассел. І, цілком можливо, що й у Макса не буде за спиною "міністра оборони Мексики" Переса.

Всі вболівальники, хто дивився Формулу 1 більше ніж 10 років напевно зловили флешбек "Multi 21". Проте в скандалі між Марком Веббером та Себастьяном Феттелем вирішувалась доля перемоги, в той час, як Ферстаппен та Перес боролись за шосте місце, і про перемогу аж близько мова не йшла. Історії про командну тактику завжди були контроверсійними, але зараз не про них. Питання, яке мене цікавить, чи продовжить Серхіо бути вірним Санчо Пансою при своєму Доні Кіхоті? Про це ми дізнаємось звісно вже в 2023 році, однак сам факт, що таке питання з'являється не є добрим знаком для Ред Булл. Особливо, враховуючи, що Мерседес підтягнулись.

​​Бразилія 2022 – тизер сезону 2023?
Частина 3.

У всій цій історії прогнозу дещо губиться команда Феррарі, але воно і не дивно – починаючи головним конкурентом Ред Булл на початку сезону, команда стрімко втратила статус фаворита та ризикує програти друге місце Мерседес. І як би це не розчаровувало (навіть фанатів "червоних", що вже звикли до цього), можливо для італійської стайні все не так погано. Так старт сезону був вражаючим і задав високу планку, однак проблема тут скоріше у сприйнятті. Я й і сам все це пройшов, і врешті решт написав текст про можливе розчарування.

Проте Феррарі все одно вирвалась після згаданого вище падіння в топ і обидва її гонщики боролись за перемоги та здобували їх. Як не крути, а це прогрес. Звісно, було багато втрачених можливостей, і двигун вийшов, м'яко кажучи, не дуже надійним. Проте цього року Феррарі змагається з Мерседес та Ред Булл, а минулого – з Макларен.

Єдине, що дійсно викликає підозри – чергові чутки про можливість звільнення Бінотто. Як би ви не ставились до Маттіа, але я певен, що чергова заміна керівника тільки погіршить ситуацію команди. У команди вочевидь був план, є довгострокові контракти з пілотами, розвиток нехай і не настільки стрімкий, але присутній. Зміна керівника все це обнулить, і команда Феррарі в черговий раз почне своє чергове Сизифівське сходження, лише для того, щоб як і герой давньогрецької міфології в кінці покотитись вниз, а після цього піти на новий заход.

Якщо цього не станеться, то якась надія є. У Феррарі все ще є два сильних пілоти. Один з яких нарешті вкусив смак чемпіонської гонитви (нехай лише в першій половині сезону), а інший нарешті вкусив смак перемоги. Тому якщо італійська команда проведе роботу над помилками, як і її гонщики, наступного року ми можемо мати боротьбу за чемпіонство аж трьох команд. І вже давно сумую за таким статус-кво.

Однак, попереду ще фінальний етап сезону. Хто зна, що може показати нам Абу-Дабі.

Розуміємо, Гюнтер, дуже розуміємо.

Ну це мем. Дарт Алонсо.

​​Ще до старту сезону подивився останній сезон Drive To Survive і хотів би поділитись з вами своїми думками. Хочу в майбутньому дати невеличку рецензію на кожен епізод, а поки що поділюсь загальним враженням.

Сезон в цілому непоганий. Точно кращий за попередній. Думаю, сезон 2021 просто не можна було передати у форматі десятьох епізодів, оскільки там тільки основна історія Ферстаппен проти Хемілтона заслуговувала більшого ніж показали в результаті. Сезон 2022 для команди Нетфліксу виявився простішим, бо в другій половині чемпіонату можна було забити на основну інтригу, яка вже нею не була, і зосередитись на побічних історіях.

Почну з хорошого – дуже радує, що стало менше моментів у стілі "капітан очевидність". Це на мою думку дуже тормозить розвиток шоу, якщо кожного сезону розповідати елементарні ази аля "що таке пітстоп" і тому подібне. Нетфлікс при всій свої потужності абсолютно здатен зробити якийсь окремий мінісеріал, про те, що таке Формула 1 і не "напрягати" фанатів перегон надмірними очевидними поясненнями (привіт Віллу Бакстону). Цим, як на мене, занадто грішили сезони серіалу про 2020 та 2021 рік.

А тепер до не дуже хорошого. Очевидно, 10 епізодів мало для того, щоб розкрити сезон Формули 1. Так хронометраж серій збільшився, особливо у порівнянні із першими сезонами, але це все одно не дає розкритись серіалу на повну. Так у нас є епізоди, що вже мають хронометраж 50+ хвилин і це круто, але кількість тем на серію все одно обмежена. І в п'ятому сезоні дуже дивно не побачити, наприклад, історію прощання з Формулою 1 Себастьяна Феттеля. Що здається ідеальним драматургічним матеріалом.

Зрозуміло, що серіал ніколи не зможе охопити абсолютно все, але дуже дивно, що коли зі спорту йде чотирикратний чемпіон світу та надзвичайно успішний гонщик, а Нетфлікс практично не приділяє йому уваги. Ну тобто, я ще можу зрозуміти ігнорування переходу Боттаса в Альфу, чи повернення Албона в Ф1 – з цими двома буде час можна теоретично надолужити в наступний рік. Але Феттель лишив королівські перегони, і щось підказує, що остаточно. Хіба що виникне якась максимально екстримальна ситуація, коли потрібен буде гонщик на заміну.

Також, відзначу, що п'ятий сезон міг би більше розкривати своїх героїв поза Формулою 1, як це було в першому епізоді, коли показували Гюнтера Штайнера та Маттіа Бінотто та їх відпочинок в Італії, чи невеличкий але дуже милий момент про Кевіна Магнуссена та його батьківство. Для документалістики неабияк важливо розкривати саме людяність своїх героїв, і думаю цього б могло бути більше. Хоча, DTS хоч формально називається документальним серіалом, насправді має в себе елементи реаліті шоу.

Загалом, скажу, що загальна якість серіалу залишається високою, однак хотілося б більше епізодів, щоб краще передавати події сезону та більше експериментів.