Дивно, коли авторами жартів про економічний, хуічний і ще якісь фронти стають люди, які девʼять років тому самі обрали залишатись на цих фронтах

Девʼять років тому умовний спортік Василь не поїхав на Донбас. Коли тема заходила про війну, у нього була знову умовна причина «яжневійськовий» або «от коли до мене додому у Львів прийдуть - я точно візьму зброю в руки». 24 лютого Василя мобілізують, він потрапляє на нуль, достойно воює. Тепер Василь красавчик, який спокутував пройоб девʼятирічної давнини. Василь жартує про «яжневійськового» спортіка Івана, з яким до повномасштабки ходив в качалку. Ставить статус в інстаграмі про спортивний фронт. Завтра мобілізують Івана і він втратить ноги на штурмі посадки. Чи спокутує Іван свій пройоб? Очевидно що так

Вчора говорив з неумовним другом. Позивний Малой. Він пішов воювати влітку 2014, в шістнадцятирічному віці. Малой бачив дорослих дядьок з татухами «вальгалла», які залишились в спортзалах під приводом «яумамиодин», «хтомоюсімʼюзабезпечить» і тд. Деякі з тих дядьків все-таки потрапили на війну і точкою відрахунку вважають день своєї мобілізації. Хтось з них може навіть сказати: «Зараз не та війна, що була в 2014». Звичайно, тоді не було ракетних обстрілів, авціації і такої кількості особового складу противника. Але тоді і монобанок не було. І зарплата сильно відрізнялась: з однієї купували плитоноску, з наступної форму, з наступної взуття. Про машини і певееси взагалі мовчу. Про забезпечення сімей теж мови не йшло. Якщо зараз військовий висилає частину зарплати на утримання родини, то раніше родини висилали частину зарплати на утримання військових

До чого це я. Зараз іде та сама війна, що і девʼять років тому. Війна в іншому форматі, але та ж сама. Завтра вона не закінчиться. Хтось пішов девʼять років тому, хтось півтора роки тому, хтось вчора. А хтось піде завтра-післязавтра. У кожного є шанс спокутувати минулі пройоби. Краще ж пізно, ніж ніколи. Але не варто накручувати себе після того як станеш у лави. Бо бути на війні - обовʼязок, а не подвиг

Практичний посібник з мотивації бійців

Можна побудувати тисячу мостів та один раз відсмоктати. І тебе запамʼятають хуєсосом, а не мостобудівником. Колись так казали

Випуск набрав більше мільйона переглядів. Тіпи зможуть купити мавік або навіть тачку на фронт. В історію увійдуть волонтерами. Ніхто не згадає поїздки в росію та придністровʼя під час війни. Забудеться використання аудиторії для заробітку в продажних політичних кампаніях. Подібний дегенеративний контент з кожним випуском ставатиме все більш звичним для молоді. Зараз все до того іде

Нам же не потрібне покоління воїнів. Давайте більше довбойобів.

Оце так рекламу русаки дали моєму скромному каналу😳

Тільки і встигаю тепер банити ботів, які хочуть заробити брелок

А я вам брелок просто так подарую🫶

Справжній патріотизм - писати Росія з маленької літери, співати «Вова, їбаш їх блядь» та мати фотку з псом Патроном

Вчора раділи вкраденому гелікоптеру

Сьогодні обурюєтесь зверненням РДК до вагнерів

ГУР вміє грати в довгу

В грудні 2022 року СБУ «ліквідувала» канал вивозу ухилянтів за кордон

Ліквідувала в лапках, бо днями чернігівський суд відпустив двох фігурантів справи. Обвинувачуваним, які повністю визнали свою провину, світило «від семи до девʼяти з конфіскацією майна» по ч.3 ст.332, та від пʼяти до восьми по ч.1 ст.114-1. Замість цього вони отримали пʼять років з іспитовим строком два роки

Простими словами: група осіб організовує виїзд ухилянтів, прикриваючись війною (оформлювали їх водіями-волонтерами). Роблять це з корисних мотивів (послуга коштувала 5 тисяч доларів за кожного ухилянта). Посиділи декілька місяців в СІЗО і виходять, через «щире каяття та співпрацю». Якщо за два роки не вчинять нічого протизаконного, то навіть судимості погасять

У прокуратури є місяць на оскарження рішення суду. Подібні справи мають бути показовими. Тільки показовим має бути покарання, а не безкарність

Близькому другу в шию прилетів уламок, вийшов з лопатки

Залишився живий, але що то за життя з зіпсованим татуюванням

Накидайте спочатку на корекцію мастюхи, а потім докиньте ще на лікування

https://send.monobank.ua/jar/7bUtgUvxNu?fbclid=PAAaY6M3Hh3QhtHqLkGy-1cNInd7f9AgHakSkuv3bTFbHVxcHlE6OqrwDUS54_aem_AQb1JGfXY_OihIFbtK8ENCm7ewCFh2Njfe4JS-tK2cTYGrhLdbLjs0upSNmtiP2FXWE

Приклад військового. Бо розвелось знавців своїх прав, які не чули про обовʼязки. І чим більше з ними сюськатись, тим більше вони сідатимуть на голову. Полтава наглядно продемонструвала

Кирило Олексійович в останньому інтервʼю зайвого сказав🥲

Нема більш вдалої картинки для тлумачення слова анахронізм

Класні візитівки вийшли б

Техніка з піхотою підходили дуже близько і кожного разу отримували відпір. Це дійсно було важко, але водночас дуже кайфово. Один з загиблих на тій позиції побратимів з 79 бригади, ходив ввесь час мовчуном. Але коли почались бої - його піднесений стан важко передати. Він стріляв з матадора, ат4, кулеметів, бігав міняв позиції і щасливо сміявся. «Це не ловити снаряди ворожої стволки і градів, тепер нарешті і ми пізди дамо» - крикнув мені він і попросив зняти його

Не знаю чи вкурсі родина про загибель, тому не публікуватиму відео з ним

Все моє екіпірування та зброя з новеньким обвісом були знищені або втрачені під час бою два дні тому. Вартість одного лише шолому з навушниками Peltor V та пнб PVS-14 більше 200 тисяч гривень. Не скажу що решта речей в мене були дешеві. Бо війна це дорого, і я ніколи на неї не шкодував грошей. Наприклад минулого місяця втратив особистий мавік 3т вартістю також більшою 200 тисяч гривень

Зборів багато, і більшість з них важливіші ніж мій, але самому відновити втрачене буде важко. У кого було бажання допомогти на лікування - кидайте краще на екіпу, бо її вирата болючіша ніж мої фізичні поранення😁

Картка 4441114441555800

Банка https://send.monobank.ua/jar/7WKBfhPUxn

Дякую всім, хто долучився до збору. Менше ніж за добу сума складає більше 300 тисяч гривень. Мені цього буде достатньо для відновлення як здоровʼя так і снаряги. Переключіться на інші збори, особливо з гарячих напрямків

Але крім фінансової підтримки, хочу подякувати ще за моральну. Декілька тисяч повідомлень та сотні репостів в інстаграмі зламали мені соцмережу. Тепер є чим зайнятись перебуваючи в госпіталі. Ще раз дякую. Ви найкращі❤️

Іван з Янкі в поході. Завжди знав, що вони мають зніматись в кіно. Тепер розумію в якому