Луганська обласна державна адміністрація
Релокація як виклик і ресурс: що сьогодні формує майбутнє Луганщини
16 грудня в Києві відбулася конференція «Що допомагає Луганщині в релокації: стійкість, консолідація, відновлення». Захід об’єднав представників державної влади, парламенту, громадського сектору, міжнародних партнерів, науки й культури – усіх, для кого Луганщина є не лише територією на мапі…
Серед ключових спікерів конференції – голова Луганської обласної державної адміністрації – начальник обласної військової адміністрації Олексій Харченко, народна депутатка України Таміла Ташева, народний депутат України Віталій Безгін, директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський, голова Правління ГО «Громадська ініціатива Луганщини» Тетяна Киріллова.
Під час конференції відбулася відверта розмова про те, як існує регіон, більша частина якого перебуває під тимчасовою окупацією, але який не припиняє працювати, здійснювати управління та відстоювати своє місце в державній політиці.
Визначеність, за яку доводиться боротися
Ключовою темою першої панельної дискусії стало стратегічне бачення ролі Луганщини під час і після деокупації. Виступ Олексія Харченка окреслив головну проблему, з якою щодня стикаються тимчасово окуповані регіони, – хронічну управлінську та комунікаційну невизначеність.
«Фактично щодня ми змушені виборювати визначеність – у повноваженнях, у ролях, у розумінні того, де і як ми можемо бути корисними. Це непростий процес. Він відбувається на різних рівнях – у спілкуванні з народними депутатами, з центральними органами виконавчої влади, з партнерами», – наголосив очільник Луганщини.
За його словами, область регулярно залучають до координаційних нарад щодо прифронтових територій. Водночас проблеми таких регіонів суттєво відрізняються, і в загальному порядку денному голос окремих областей часто губиться.
«Постійного системного майданчика, де ці питання можна було б обговорювати фахово, й регулярно, по суті, не існує», – зазначив Олексій Харченко.
Адміністрації без території – але не без відповідальності
Окремо голова ЛОДА зупинився на функціонуванні обласних військових адміністрацій на тимчасово окупованих територіях. У суспільстві, за його словами, досі не сформоване повне розуміння того, як можуть працювати адміністрації без фактичного контролю над територією.
«Багато людей не знає, як можуть існувати такі адміністрації. Хтось не вірить у деокупацію. Хтось не відчуває прямого зв’язку між владою і переміщеними людьми. При цьому у публічному просторі майже ніхто не говорить про позитивні результати роботи», – підкреслив начальник ОВА.
Він зауважив, що в інформаційне поле найчастіше потрапляє критика, тоді як щоденна системна робота залишається невидимою.
«Майже ніхто не напише в соцмережах, що, умовно, Сіверськодонецька військова адміністрація забезпечила соціальні потреби п’яти тисяч внутрішньо переміщених осіб. Але саме ця складна і часто непомітна робота і є нашим реальним змістом», – наголосив Олексій Харченко.
Чого може втратити держава
Очільник Луганщини окреслив ризики публічних дискусій про можливу ліквідацію адміністрацій, які представляють тимчасово окуповані регіони.
«Давайте чесно відповімо: що втратить Україна, якщо таких адміністрацій не стане? Ми фактично ставимо крапку і в управлінській присутності держави, і в перспективі реінтеграції цих територій», – зазначив він.
За його словами, це питання не політичне, а стратегічне, і воно безпосередньо стосується майбутнього України як цілісної держави.
Інституції, готові до майбутнього
Тему інституційної спроможності продовжив директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський. Він наголосив на дефіциті глибокого аналітичного осмислення регіональних процесів і підкреслив важливість підготовки рішень, які працюватимуть у різних сценаріях майбутнього.
Йшлося, зокрема, про напрацювання щодо майбутньої системи органів публічної влади на тимчасово окупованих територіях і підготовку нової редакції законодавства про військово-цивільні адміністрації – як

фундаменту для перехідного періоду після деокупації.
Ідентичність і люди як ключ до реінтеграції
Народна депутатка України Таміла Ташева наголосила, що державна політика щодо Луганщини не може обмежуватися лише питанням деокупації.
«Ідентичність – це не абстракція. Це освіта, культура, робота з молоддю, постійна комунікація з людьми, які залишилися на тимчасово окупованих територіях», – зазначила вона.
Цю позицію підтримав народний депутат України Віталій Безгін. Він зауважив, що в центрі політики реінтеграції мають залишатися люди й інституції, які зберігають зв’язок із регіоном в умовах релокації. Саме через громади, місцеве самоврядування та кадровий потенціал держава зберігає управлінську присутність на Луганщині ще до моменту деокупації.
За словами парламентаря, питання ідентичності безпосередньо пов’язане з довірою до держави, яка формується не деклараціями, а щоденною роботою з внутрішньо переміщеними особами та релокованими громадами.
Релокація як форма стійкості
Друга панельна дискусія була присвячена практичним аспектам релокації та збереженню ідентичності. У ній взяли участь Микола Надулічний, Наталя Петренко, Олена Ніжельська, Олеся Мілованова, Світлана Вовк – представники громадських організацій, місцевої влади, освіти та культури Луганщини.
Обговорення показало: релокація для Луганщини стала не тимчасовим станом, а формою стійкості, яка дозволяє регіону залишатися живим, організованим і суб’єктним.
Луганщина як спільнота, а не лише територія
Конференція засвідчила – Луганщина сьогодні є не лише територією, значна частина якої окупована. Це спільнота людей, управлінських рішень і інституцій, які вже зараз працюють на майбутнє.
Саме ця стійкість і консолідація є головним ресурсом регіону на шляху до деокупації та відновлення.

Державні програми, які направлені на забезпечення житлом ВПО шляхом надання пільгових довгострокових кредитів
Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Держмолодьжитло) реалізуються заходи державних програм, які направлені на забезпечення житлом ВПО шляхом надання пільгових довгострокових кредитів:
1. Кредит для ВПО та АТО(ООС)
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 980 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла».
2. Кредит для ВПО (KFW)
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 451 «Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)» затверджено Порядок пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW).
3. Кредит для молоді
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 488 «Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Держмолодьжитло з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2026 роки.
Умови, що до участі у вищезазначених програмах розміщені на сайті ДСФУ Держмолодьжитло: https://www.molod-kredit.gov.ua.
4. Програма «Власний дім»
Програма з пільгового кредитування житла для сільських мешканців реалізується Мінінфраструктури через фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Підстава: постанова КМУ від 5 жовтня 1998 р. № 1597 “Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі”.
5. Державна програма єОселя
Програма є-Оселя реалізована Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації України та ПрАТ «Укрфінжитло».
Перелік категорій, які кредитуються у програмі затверджено Постановою КМУ №856 «Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України» від 02.08.2022 (зі змінами).
Придбати можна квартиру у будинку, що будується або не старшому за три роки на момент укладення договору. Заяву можна подати через додаток Дія.

Хто з членів родини учасника бойових дій може отримати грант на власну справу?
З грантами за програмою «Власна справа» ветерани та ветеранки можуть розпочати або розширити власну справу, відновити бізнес або знайти новий шлях розвитку після повернення до цивільного життя. Це серйозна підтримка держави для наших захисників та їхніх родин.
Члени сімей учасників бойових дій також мають можливість отримати грант для відкриття або розвитку власного бізнесу. Раніше це стосувалося лише подружжя ветерана, але перелік можливих грантерів розширено.
До членів родини, крім дружини або чоловіка, які можуть отримати грант, належать:
• батьки;
• діти, які на момент подання заяви досягли 18 років;
• утриманці загиблого (померлого), яким виплачується пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
Докладніше про участь у проєкті: https://www.dcz.gov.ua/people/ubd

Міністерство розвитку громад та територій України представило новий інструмент, який дозволяє оцінити рівень знань у сфері безбар’єрності - тест "Цифрограм із безбар’єрності”
Вперше пройти таке оцінювання можуть не лише публічні службовці, а й усі охочі, хто працює з людьми або цікавиться темою інклюзивності. Тест відтепер розміщено у відкритому доступі на платформі Дія.Освіта: https://bit.ly/3MDqHvs
"Цифрограм із безбар’єрності” був розроблений для швидкої, об’єктивної та уніфікованої оцінки знань працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, фахівців ЦНАПів, комунальних установ та інших спеціалістів, залучених до реалізації політики безбар’єрності.
Тест включає 48 запитань, об’єднаних у 12 компетенцій, які згруповані в чотири ключові сфери:
▪️Безбар’єрна комунікація;
▪️Безбар’єрні послуги;
▪️Фізична безбар’єрність;
▪️Законодавство у сфері безбар’єрності.
Запитання поєднують теоретичні знання, тлумачення норм законодавства та практичні ситуаційні кейси, що дозволяють оцінити вміння застосовувати безбар’єрні підходи у реальних робочих умовах.
Після завершення тестування кожен учасник отримує персоналізований результат — від базового рівня А1 до високого рівня С2, а також детальний опис опанованих компетентностей і рекомендації щодо того, як покращити знання й навички. Матеріали тесту побудовані таким чином, щоб не лише перевіряти, а й навчати.
ℹ️ Тест розроблено Міністерством розвитку громад та територій України за підтримки проєкту «Відновлення для всіх» (Recovery for All) та в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

Якщо ти медпрацівник та у своїй роботі хочеш впевненіше спілкуватися з ветеранами і ветеранками — долучайся!
Дивися відео з безплатного курсу, щоби навчитися будувати безпечний контакт, говорити про складні теми простіше й працювати так, щоб люди з бойовим досвідом відчували твою підтримку. Реєструйся на платформі «Ти як?»:
https://howareu.com/praktychni-instrumenty-roboty-z...
Курс створено для освітньої платформи Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров'я — ініціативи першої леді Олени Зеленської, а також навчальної платформи Академії НСЗУ, завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США. Аналітичний та експертний супровід курсу — Координаційний центр КМУ / Mental Health UA.

На районній нараді обговорено низку питань щодо захисту прав сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування
17 грудня районною державною адміністрацією було ініційовано проведення робочої наради за участі заступників начальників міських військових адміністрацій та начальників служб у справах дітей. Приділили увагу питанням соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, поновлення соціальних допомог, опікунства, патронату та іншим.
Попри особливі умови діяльності в релокації, місцеві органи влади продовжують забезпечувати основні функціональні повноваження у відповідній сфері. Так, з метою покращення соціально-побутових умов для виховання, навчання та розвитку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в територіальних громадах Сіверськодонецького району затверджені програми підтримки сімейних форм виховання на 2025 - 2026 роки. В тому числі, цими програмами передбачена щорічна матеріальна грошова допомога.
Також допомога виплачується на сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які виховуються в дитячих будинках сімейного типу, та які влаштовуються в дитячий будинок сімейного типу.
Діти, які мають статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, отримують одноразову матеріальну грошову допомогу на психологічну підтримку, емоційне зростання та життєстійкість.
До Дня захисту дітей та напередодні новорічно – різдвяних свят було проведено низку соціально-культурних заходів: організовано відвідини театральних вистав та цирку, скоординовано вручення подарунків від благодійних фондів тощо. Крім того, сім’ям з дітьми надано продуктові набори за підтримки партнерів - представників української спільноти у Швейцарії.
«Робота з надання підтримки сім’ям з дітьми у співпраці з благодійними організаціями та партнерами продовжується» – відзначила заступниця голови Сіверськодонецької РДА Олена Сухомлін.
Також було зазначено, що в межах програми Уряду «Тепла зима» ДБСТ та ПС отримали виплати 6500 грн.
На засіданні були обговорені проблемні питання, з якими стикаються громади при реалізації своїх повноважень. Зокрема, мова йшла про проходження ідентифікації в Пенсійному фонді України родинами ПС, ДБСТ та опікунами, які перебувають за кордоном, для поновлення виплати державних соціальних допомог.
Зазначимо, що станом на 17 грудня 2025 року на первинному обліку у службах у справах дітей територіальних громад Сіверськодонецького району перебуває 526 сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 93 дитини і одна особа з числа дітей, які виховуються в ДБСТ, 37дітей і 5 осіб з числа дітей, які виховуються в ПС, 343 дитини, що перебувають під опікою піклуванням.