Луганська обласна державна адміністрація
Освіта Луганщини на межі змін: як регіон виборює якість навчання в умовах війни
Повномасштабна агресія рф зробила Луганщину одним із найскладніших регіонів для організації освітнього процесу. Усі будівлі шкіл і садочків залишилися на окупованих територіях або в зоні бойових дій, частина педагогів і учнів роз’їхалася по Україні та світу.
Та попри це система освіти продовжує жити – завдяки зусиллям педагогів, управлінців та партнерів, які щодня тримають фронт української школи.
У 2025-2026 роках Луганська ОВА зосереджує увагу на трьох ключових напрямах: справедливій оплаті праці педагогів, ефективному використанні освітніх субвенцій і впровадженні реформ, які мають гарантувати якість освіти навіть у найважчі часи.
Підвищення зарплат педагогів: чому регіон потребує підтримки держави
МОН запропонувало підвищити з 1 січня 2026 року посадові оклади педагогів і науково-педагогічних працівників на 40%. Для більшості регіонів це складне, але здійсненне завдання. Для Луганщини – неможливе без цільової державної субвенції.
Причина проста. Через війну місцеві бюджети втратили податкову базу та доступ до інфраструктури. Тримати чинні видатки вже важко, а профінансувати таке зростання зарплат – взагалі нереалістично. Саме тому Луганська ОВА офіційно підтримала підвищення, але наголосила: без державної фінансової допомоги реформа не запрацює.
Це позиція не про «відмову», а про відповідальність – педагогам потрібні гідні зарплати, але їх неможливо забезпечити в регіоні, де триває війна.
Освітні субвенції: що працює, а що залишається заблокованим війною
Більшість інфраструктурних освітніх субвенцій у 2025 році Луганщина не може використати. Будівництво укриттів, модернізація харчоблоків, нові майстерні, шкільні автобуси – усе це неможливо профінансувати або реалізувати, коли будівлі шкіл недоступні фізично.
Однак дві ключові субвенції залишаються в роботі і мають реальний ефект.
Перша – субвенція «Нова українська школа». У 2025 році вона спрямована на підвищення кваліфікації педагогів. Понад 830 вчителів уже пройшли навчання, підготовлено 127 тренерів-педагогів. Це інвестиція в якість навчання, яка не залежить від наявності шкільних стін.
Друга – субвенція на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Її обсяг невеликий, а частка держави складає лише 9 відсотків потреби. Проте педагогічні команди продовжують проводити корекційно-розвиткові заняття для понад двох сотень дітей. Це складно, але життєво важливо – для родин, які пережили вимушене переміщення, підтримка дитини стає опорою в хаосі війни.
Шкільна мережа Луганщини: освіта, яка працює на дистанції
У регіоні офіційно функціонують 78 шкіл. Лише одна – Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою – працює очно в місті Березань. Решта закладів навчають дітей дистанційно.
Усього освіту здобувають 16 623 учні. Географія вражає: частина дітей лишаються на тимчасово окупованих територіях, тисячі перебувають за кордоном, інші розпорошені по Україні.
Попри це зв’язок між вчителем і учнем не розірвано. Працюють індивідуальні форми навчання – екстернат, сімейна форма, педагогічний патронаж. Діти, які навчаються за кордоном, залишаються частиною українського освітнього простору.
Це унікальний досвід, який доводить: школа – це не будівля, а спільнота людей.
Профільна старша школа: інвестиція у майбутнє деокупованої Луганщини
Попри війну, регіон продовжує готуватися до впровадження повної реформи профільної старшої школи з 2027 року.
Перший крок – пілот, який буде реалізовано у Лисичанському ліцеї № 1 у 2026-2027 навчальному році. Другий – формування перспективної мережі академічних ліцеїв з 1 вересня 2027 року, що складатиметься з 14 закладів з різних громад області.
Тобто, коли регіон буде деокуповано, старша школа не починатиме «з нуля». Мережа й моделі управління вже готові.
Це стратегічний інструмент повернення молоді в українську освітню систему після звільнення території.
Позакласні ініціативи: олімпіади, інклюзія, шкільне харчування
Луганська обласна мала академія наук отримала повноваження організовувати олімпіади
Освіта Луганщини на межі змін: як регіон виборює якість навчання в умовах війни
Повномасштабна агресія рф зробила Луганщину одним із найскладніших регіонів для організації освітнього процесу. Усі будівлі шкіл і садочків залишилися на окупованих територіях або в зоні бойових дій, частина педагогів і учнів роз’їхалася по Україні та світу.
Та попри це система освіти продовжує жити – завдяки зусиллям педагогів, управлінців та партнерів, які щодня тримають фронт української школи.
У 2025-2026 роках Луганська ОВА зосереджує увагу на трьох ключових напрямах: справедливій оплаті праці педагогів, ефективному використанні освітніх субвенцій і впровадженні реформ, які мають гарантувати якість освіти навіть у найважчі часи.
Підвищення зарплат педагогів: чому регіон потребує підтримки держави
МОН запропонувало підвищити з 1 січня 2026 року посадові оклади педагогів і науково-педагогічних працівників на 40%. Для більшості регіонів це складне, але здійсненне завдання. Для Луганщини – неможливе без цільової державної субвенції.
Причина проста. Через війну місцеві бюджети втратили податкову базу та доступ до інфраструктури. Тримати чинні видатки вже важко, а профінансувати таке зростання зарплат – взагалі нереалістично. Саме тому Луганська ОВА офіційно підтримала підвищення, але наголосила: без державної фінансової допомоги реформа не запрацює.
Це позиція не про «відмову», а про відповідальність – педагогам потрібні гідні зарплати, але їх неможливо забезпечити в регіоні, де триває війна.
Освітні субвенції: що працює, а що залишається заблокованим війною
Більшість інфраструктурних освітніх субвенцій у 2025 році Луганщина не може використати. Будівництво укриттів, модернізація харчоблоків, нові майстерні, шкільні автобуси – усе це неможливо профінансувати або реалізувати, коли будівлі шкіл недоступні фізично.
Однак дві ключові субвенції залишаються в роботі і мають реальний ефект.
Перша – субвенція «Нова українська школа». У 2025 році вона спрямована на підвищення кваліфікації педагогів. Понад 830 вчителів уже пройшли навчання, підготовлено 127 тренерів-педагогів. Це інвестиція в якість навчання, яка не залежить від наявності шкільних стін.
Друга – субвенція на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Її обсяг невеликий, а частка держави складає лише 9 відсотків потреби. Проте педагогічні команди продовжують проводити корекційно-розвиткові заняття для понад двох сотень дітей. Це складно, але життєво важливо – для родин, які пережили вимушене переміщення, підтримка дитини стає опорою в хаосі війни.
Шкільна мережа Луганщини: освіта, яка працює на дистанції
У регіоні офіційно функціонують 78 шкіл. Лише одна – Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою – працює очно в місті Березань. Решта закладів навчають дітей дистанційно.
Усього освіту здобувають 16 623 учні. Географія вражає: частина дітей лишаються на тимчасово окупованих територіях, тисячі перебувають за кордоном, інші розпорошені по Україні.
Попри це зв’язок між вчителем і учнем не розірвано. Працюють індивідуальні форми навчання – екстернат, сімейна форма, педагогічний патронаж. Діти, які навчаються за кордоном, залишаються частиною українського освітнього простору.
Це унікальний досвід, який доводить: школа – це не будівля, а спільнота людей.
Профільна старша школа: інвестиція у майбутнє деокупованої Луганщини
Попри війну, регіон продовжує готуватися до впровадження повної реформи профільної старшої школи з 2027 року.
Перший крок – пілот, який буде реалізовано у Лисичанському ліцеї № 1 у 2026-2027 навчальному році. Другий – формування перспективної мережі академічних ліцеїв з 1 вересня 2027 року, що складатиметься з 14 закладів з різних громад області.
Тобто, коли регіон буде деокуповано, старша школа не починатиме «з нуля». Мережа й моделі управління вже готові.
Це стратегічний інструмент повернення молоді в українську освітню систему після звільнення території.
Позакласні ініціативи: олімпіади, інклюзія, шкільне харчування
Луганська обласна мала академія наук отримала повноваження організовувати олімпіади
та турніри. Це дозволяє централізувати підготовку та підтримувати талановиту молодь.
Інклюзивна складова освіти, попри обмеженість ресурсів, продовжує розвиватися. Педагоги працюють із дітьми, яким необхідні додаткові заняття, психологічний супровід чи індивідуальні програми.
Шкільне харчування сьогодні можливе лише для учнів Луганського обласного ліцею, який працює очно. Саме тут держава забезпечує дітей гарячими стравами.
Комунікація та медійна підтримка: як Луганщина залишає освіту в публічному просторі
Департамент освіти і науки активно підтримує ініціативи МОН, бере участь у всеукраїнських та міжнародних проєктах, залучає педагогів до досліджень цифрових компетентностей.
Регіон також системно працює з медіа. У фокусі – релоковані університети, умови вступу для дітей з ТОТ, набір курсантів до Луганського обласного ліцею.
Це важливо не лише інформативно. Це сигнал дітям, батькам і педагогам: Луганщина залишається частиною українського освітнього простору, попри окупацію.
Енергетична стійкість: як продовжувати навчання за будь-яких умов
Єдиний очний заклад області – обласний ліцей у місті Березань – має автономне енергозабезпечення: кілька генераторів, 14 портативних станцій, запас палива.
Це гарантує безперервність навчання навіть у разі нових атак по енергосистемі.
Погляд у майбутнє
Освітня система Луганщини сьогодні – це приклад стійкості. Вона не має шкільних стін, але має людей, які продовжують навчати. Вона не має доступу до інфраструктури, але розвиває реформи, що працюватимуть після деокупації.
Педагоги, батьки, управлінці та партнери спільно створюють фундамент, на якому відновлена Луганщина будуватиме сучасну, якісну й доступну освіту.
Інклюзивна складова освіти, попри обмеженість ресурсів, продовжує розвиватися. Педагоги працюють із дітьми, яким необхідні додаткові заняття, психологічний супровід чи індивідуальні програми.
Шкільне харчування сьогодні можливе лише для учнів Луганського обласного ліцею, який працює очно. Саме тут держава забезпечує дітей гарячими стравами.
Комунікація та медійна підтримка: як Луганщина залишає освіту в публічному просторі
Департамент освіти і науки активно підтримує ініціативи МОН, бере участь у всеукраїнських та міжнародних проєктах, залучає педагогів до досліджень цифрових компетентностей.
Регіон також системно працює з медіа. У фокусі – релоковані університети, умови вступу для дітей з ТОТ, набір курсантів до Луганського обласного ліцею.
Це важливо не лише інформативно. Це сигнал дітям, батькам і педагогам: Луганщина залишається частиною українського освітнього простору, попри окупацію.
Енергетична стійкість: як продовжувати навчання за будь-яких умов
Єдиний очний заклад області – обласний ліцей у місті Березань – має автономне енергозабезпечення: кілька генераторів, 14 портативних станцій, запас палива.
Це гарантує безперервність навчання навіть у разі нових атак по енергосистемі.
Погляд у майбутнє
Освітня система Луганщини сьогодні – це приклад стійкості. Вона не має шкільних стін, але має людей, які продовжують навчати. Вона не має доступу до інфраструктури, але розвиває реформи, що працюватимуть після деокупації.
Педагоги, батьки, управлінці та партнери спільно створюють фундамент, на якому відновлена Луганщина будуватиме сучасну, якісну й доступну освіту.
Нова державна програма житлової підтримки для ВПО з тимчасово окупованих територій
З 1 грудня 2025 року ВПО з ТОТ, які мають статус УБД або інвалідність внаслідок війни, зможуть подати заяву в Дії на житловий ваучер — 2 000 000 грн.
«Це перший етап нової програми житлової допомоги для родин, чиї домівки залишилися на тимчасово окупованій території», — зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Гроші можна використати на:
• придбання житла;
• інвестування у будівництва;
• сплати першого внеску за іпотечним кредитом;
• погашення іпотеки.
Хто може отримати:
• УБД або особа з інвалідністю внаслідок війни (з 2014 року);
• підтверджене проживання на ТОТ до переміщення;
• актуальна довідка ВПО (підконтрольна територія);
• немає іншого житла на підконтрольній території (крім іпотеки чи житла в зоні бойових дій);
• не отримував раніше житлову допомогу від держави.
Ваучер дійсний 5 років. Після покупки — 5 років заборони на продаж, аби гарантувати цільове використання коштів.
Кабінет Міністрів України
З 1 грудня 2025 року ВПО з ТОТ, які мають статус УБД або інвалідність внаслідок війни, зможуть подати заяву в Дії на житловий ваучер — 2 000 000 грн.
«Це перший етап нової програми житлової допомоги для родин, чиї домівки залишилися на тимчасово окупованій території», — зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Гроші можна використати на:
• придбання житла;
• інвестування у будівництва;
• сплати першого внеску за іпотечним кредитом;
• погашення іпотеки.
Хто може отримати:
• УБД або особа з інвалідністю внаслідок війни (з 2014 року);
• підтверджене проживання на ТОТ до переміщення;
• актуальна довідка ВПО (підконтрольна територія);
• немає іншого житла на підконтрольній території (крім іпотеки чи житла в зоні бойових дій);
• не отримував раніше житлову допомогу від держави.
Ваучер дійсний 5 років. Після покупки — 5 років заборони на продаж, аби гарантувати цільове використання коштів.
Кабінет Міністрів України
Перелік дітей, які можуть отримати статус постраждалих внаслідок воєнних дій
1 вересня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1065, якою внесено важливі зміни до Постанови КМУ №268 від 05.04.2017 року. Оновлений документ значно розширює перелік категорій дітей, які можуть отримати статус «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Більш докладно про внесені зміни⬇️
1. Розширено перелік обставин, що визнаються підставами для статусу
До вже існуючих додано нові ситуації, у яких дитина може бути визнана постраждалою:
• Депортація або примусове переміщення — як за межі України, так і всередині країни.
• Незаконне утримання, включно з утриманням у полоні чи заручниках.
• Тимчасова окупація території, що спричинила психологічні страждання або втрату доступу до безпечного середовища.
• Втрата одного або обох батьків: смерть, зникнення безвісти або загибель унаслідок воєнних дій.
• Позбавлення батьківського піклування внаслідок війни (коли дитину змушено передали під опіку або в іншу форму влаштування).
2. Розширено визначення психологічного насильства
Тепер воно охоплює будь-які моральні та психологічні страждання, спричинені:
• перебуванням у зоні бойових дій;
• окупацією;
• вимушеним переміщенням або депортацією;
• свідченням загибелі близьких;
• розлученням із сім’єю;
• перебуванням у полоні чи умовах обмеження свободи.
Це дозволяє визнавати постраждалими дітей без фізичних поранень, але з тяжкою психологічною травмою.
3. Спрощено порядок звернення
Тепер заявку на отримання статусу можна подати:
• за місцем фактичного перебування дитини;
• за місцем звернення;
• за місцем виявлення дитини (наприклад, якщо її евакуювали або знайшли без супроводу дорослих).
Це особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб та дітей, які опинилися без документів.
Разом із заявою в довільній формі слід подати засвідчені копії:
- свідоцтва про народження дитини, або паспорта громадянина України;
- документа, що підтверджує громадянство України , посвідчує особу чи
спеціальний статус заявника;
- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родині стосунки між дитиною та заявником.
Доказами можуть бути:
• медичні довідки (у разі поранень або травм);
• витяги з ЄРДР щодо незаконного утримання, викрадення чи насильства;
• документи про депортацію чи переміщення;
• довідки про смерть або зникнення безвісти батьків;
• рішення суду або служби у справах дітей у випадку втрати батьківського піклування.
Важливо: якщо офіційні документи отримати неможливо, допускаються альтернативні підтвердження — свідчення, дані з гуманітарних структур, пояснення очевидців тощо.
Постанова КМУ №1065 стала важливим кроком у напрямку розширення державного захисту дітей, які постраждали від російської агресії. Вона врахувала нові масштаби війни та її наслідки для неповнолітніх, дала можливість отримати статус тим, хто раніше залишався поза межами правового поля, та спростила процедуру звернення.
Це рішення — не просто зміна законодавства, а інструмент, що дозволяє державі оперативніше реагувати на потреби дітей та надавати їм підтримку, яку вони об’єктивно потребують.
1 вересня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1065, якою внесено важливі зміни до Постанови КМУ №268 від 05.04.2017 року. Оновлений документ значно розширює перелік категорій дітей, які можуть отримати статус «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Більш докладно про внесені зміни⬇️
1. Розширено перелік обставин, що визнаються підставами для статусу
До вже існуючих додано нові ситуації, у яких дитина може бути визнана постраждалою:
• Депортація або примусове переміщення — як за межі України, так і всередині країни.
• Незаконне утримання, включно з утриманням у полоні чи заручниках.
• Тимчасова окупація території, що спричинила психологічні страждання або втрату доступу до безпечного середовища.
• Втрата одного або обох батьків: смерть, зникнення безвісти або загибель унаслідок воєнних дій.
• Позбавлення батьківського піклування внаслідок війни (коли дитину змушено передали під опіку або в іншу форму влаштування).
2. Розширено визначення психологічного насильства
Тепер воно охоплює будь-які моральні та психологічні страждання, спричинені:
• перебуванням у зоні бойових дій;
• окупацією;
• вимушеним переміщенням або депортацією;
• свідченням загибелі близьких;
• розлученням із сім’єю;
• перебуванням у полоні чи умовах обмеження свободи.
Це дозволяє визнавати постраждалими дітей без фізичних поранень, але з тяжкою психологічною травмою.
3. Спрощено порядок звернення
Тепер заявку на отримання статусу можна подати:
• за місцем фактичного перебування дитини;
• за місцем звернення;
• за місцем виявлення дитини (наприклад, якщо її евакуювали або знайшли без супроводу дорослих).
Це особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб та дітей, які опинилися без документів.
Разом із заявою в довільній формі слід подати засвідчені копії:
- свідоцтва про народження дитини, або паспорта громадянина України;
- документа, що підтверджує громадянство України , посвідчує особу чи
спеціальний статус заявника;
- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родині стосунки між дитиною та заявником.
Доказами можуть бути:
• медичні довідки (у разі поранень або травм);
• витяги з ЄРДР щодо незаконного утримання, викрадення чи насильства;
• документи про депортацію чи переміщення;
• довідки про смерть або зникнення безвісти батьків;
• рішення суду або служби у справах дітей у випадку втрати батьківського піклування.
Важливо: якщо офіційні документи отримати неможливо, допускаються альтернативні підтвердження — свідчення, дані з гуманітарних структур, пояснення очевидців тощо.
Постанова КМУ №1065 стала важливим кроком у напрямку розширення державного захисту дітей, які постраждали від російської агресії. Вона врахувала нові масштаби війни та її наслідки для неповнолітніх, дала можливість отримати статус тим, хто раніше залишався поза межами правового поля, та спростила процедуру звернення.
Це рішення — не просто зміна законодавства, а інструмент, що дозволяє державі оперативніше реагувати на потреби дітей та надавати їм підтримку, яку вони об’єктивно потребують.
28 листопада пройшло засідання тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, з питань легалізації зайнятості та оплати праці населення Сіверськодонецької РДА
До засідання під головуванням заступниці голови райдержадміністрації Катерини Колесникової долучились представники міських військових адміністрацій району та Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
На нараді було проаналізовано ситуацію по заборгованості із заробітної плати в регіоні, розглянуті питання своєчасного та невідкладного подання оперативної інформації про стан заборгованості із виплати заробітної плати до Сіверськодонецької районної державної адміністрації.
В свою чергу, інспекторка праці Східного управління зупинилася на змінах, які внесені законодавчими актами в Закон України від 15.03.2022року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вона нагадала, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з частиною 5 статті 97 КЗпП України, оплату праці працівників здійснюють першочергово. Усі інші платежі власник або уповноважений ним орган здійснюють після виконання зобов'язань щодо оплати праці. До того ж своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості (частина 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці»). За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна, фінансова та кримінальна відповідальність.
На заході також обговорювалися питання легальної зайнятості, торгівлі людьми та використання праці неповнолітніх, про можливість інформаційної підтримки релокованих підприємств.
Наприкінці засідання тимчасової комісії було зазначено, що додаткова інформація, відповіді на найпоширеніші запитання та корисні рекомендації щодо застосування законодавства про працю, охорону та гігієну праці доступні на інформаційному порталі www.pratsia.in.ua, веб-сайтах Міжрегіонального управління https://smu.dsp.gov.ua, та на сторінках соціальних мереж.
До засідання під головуванням заступниці голови райдержадміністрації Катерини Колесникової долучились представники міських військових адміністрацій району та Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.
На нараді було проаналізовано ситуацію по заборгованості із заробітної плати в регіоні, розглянуті питання своєчасного та невідкладного подання оперативної інформації про стан заборгованості із виплати заробітної плати до Сіверськодонецької районної державної адміністрації.
В свою чергу, інспекторка праці Східного управління зупинилася на змінах, які внесені законодавчими актами в Закон України від 15.03.2022року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вона нагадала, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з частиною 5 статті 97 КЗпП України, оплату праці працівників здійснюють першочергово. Усі інші платежі власник або уповноважений ним орган здійснюють після виконання зобов'язань щодо оплати праці. До того ж своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості (частина 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці»). За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна, фінансова та кримінальна відповідальність.
На заході також обговорювалися питання легальної зайнятості, торгівлі людьми та використання праці неповнолітніх, про можливість інформаційної підтримки релокованих підприємств.
Наприкінці засідання тимчасової комісії було зазначено, що додаткова інформація, відповіді на найпоширеніші запитання та корисні рекомендації щодо застосування законодавства про працю, охорону та гігієну праці доступні на інформаційному порталі www.pratsia.in.ua, веб-сайтах Міжрегіонального управління https://smu.dsp.gov.ua, та на сторінках соціальних мереж.