📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Захисник Сергій Вручинський загинув 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селиша Врубівка на Луганщині. Життя 30-річного бійця обірвав ворожий артилерійський обстріл.
Сергій родом з міста Звягель, раніше - Новоград-Волинський, Житомирської області. Закінчив там школу і професійний ліцей.
У 2010-2018 роках служив у 30-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Сергій у складі своєї бригади брав участь в АТО/ООС на Донбасі.
2019 року звільнився з армії, одружився та переїхав до Івано-Франківська. Працював менеджером з продажу.
З початком повномасштабної війни Сергій повернувся до ЗСУ. Цього разу захищав Україну у лавах 108-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшини з матеріального забезпечення.
«Ми прожили разом занадто коротких, але безмежно щасливих 3 роки. Сім'я завжди була для Сергія на першому місці. Мріяли, що після перемоги будемо разом виховувати нашого синочка. Війна знищила все, на жаль.. Любимо тебе, і сумуємо», – розповіла дружина загиблого Юлія.
Поховали військовослужбовця на Алея Слави міського кладовища в селі Чукалівка поблизу Івано-Франківська.
У Сергія залишилися мама Неля, батько Володимир, сестра Тетяна, дружина Юлія і син Дмитрик, який народився через 2 місяці після загибелі тата.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Захисник Сергій Вручинський загинув 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селиша Врубівка на Луганщині. Життя 30-річного бійця обірвав ворожий артилерійський обстріл.
Сергій родом з міста Звягель, раніше - Новоград-Волинський, Житомирської області. Закінчив там школу і професійний ліцей.
У 2010-2018 роках служив у 30-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Сергій у складі своєї бригади брав участь в АТО/ООС на Донбасі.
2019 року звільнився з армії, одружився та переїхав до Івано-Франківська. Працював менеджером з продажу.
З початком повномасштабної війни Сергій повернувся до ЗСУ. Цього разу захищав Україну у лавах 108-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшини з матеріального забезпечення.
«Ми прожили разом занадто коротких, але безмежно щасливих 3 роки. Сім'я завжди була для Сергія на першому місці. Мріяли, що після перемоги будемо разом виховувати нашого синочка. Війна знищила все, на жаль.. Любимо тебе, і сумуємо», – розповіла дружина загиблого Юлія.
Поховали військовослужбовця на Алея Слави міського кладовища в селі Чукалівка поблизу Івано-Франківська.
У Сергія залишилися мама Неля, батько Володимир, сестра Тетяна, дружина Юлія і син Дмитрик, який народився через 2 місяці після загибелі тата.
📌 У звільнену Греківку привезли гумвантаж
Поліцейські Луганщини доставили мешканцям деокупованої Греківки, що к Сватівському районі, продуктові набори від волонтерів.
Греківка - це невеличке село, де до повномасштабного вторгнення росії проживало трохи більше 50 громадян. Зараз там лише шестеро мешканців поважного віку. Вони пережили окупацію у підвалі. Не дивлячись на важку безпекову ситуацію - евакуюватися відмовляються.
Фото: Поліція Луганської області
Поліцейські Луганщини доставили мешканцям деокупованої Греківки, що к Сватівському районі, продуктові набори від волонтерів.
Греківка - це невеличке село, де до повномасштабного вторгнення росії проживало трохи більше 50 громадян. Зараз там лише шестеро мешканців поважного віку. Вони пережили окупацію у підвалі. Не дивлячись на важку безпекову ситуацію - евакуюватися відмовляються.
Фото: Поліція Луганської області
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌❗️Загострення у Білогорівці та на Кремінському напрямку: росіяни атакують «хвилями» за підтримки авіації
орки НЕ вийшли на адмінкордони Луганщини. Інформація, яку розповсюджують рашисти не відповідає дійсності.
Наші захисники тримають оборону🇺🇦
орки НЕ вийшли на адмінкордони Луганщини. Інформація, яку розповсюджують рашисти не відповідає дійсності.
Наші захисники тримають оборону🇺🇦
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Гранатометник Андрій Стьопенко загинув 20 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Миколаївка на Луганщині. Ворожий артилерійський обстріл обірвав життя 21-річного воїна.
Андрій народився у селі Куликівка Чернівецької області в багатодітній родині. У 2018 році закінчив Чернівецький професійний будівельний ліцей. Після навчання пройшов строкову військову службу у прикордонних військах. У грудні 2021 року демобілізувався та повернувся додому. У вільний час любив грати в футбол, кататися верхи.
Під час повномасштабного вторгнення Андрій приєднався до лав 109-го батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України. Був гранатометником. За словами побратимів, він був добрим, відповідальним і надійним товаришем.
«Кажуть, Бог забирає найкращих. Одна мить – і все змінилося. Плаче серце і болить душа, не вгасає біль розлуки, сумуємо… Світ став порожнім без Тебе. Ти був для нас опорою, порадником, гарним сином і найкращим братом. Завжди, в першу чергу, Ти турбувався про нас, а потім вже про себе. Щодня ми вчимося жити по-новому… без Тебе. Ми не віримо, що Ти не з нами. Ти просто пішов!…Ти поїхав!… надовго-надовго… назавжди…. Хай над твоєю могилою співають пташки, хай твій спокій оберігають краплинки роси – то наші сльози. Спи спокійно, Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного! Нам дуже його не вистачає. Він дуже-дуже позитивний, завжди допомагав усім, прагнув бути прикладом для свого племінника Давида», – розповіла сестра загиблого Анна.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на Андрія чекали батьки і чотири сестри.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Гранатометник Андрій Стьопенко загинув 20 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Миколаївка на Луганщині. Ворожий артилерійський обстріл обірвав життя 21-річного воїна.
Андрій народився у селі Куликівка Чернівецької області в багатодітній родині. У 2018 році закінчив Чернівецький професійний будівельний ліцей. Після навчання пройшов строкову військову службу у прикордонних військах. У грудні 2021 року демобілізувався та повернувся додому. У вільний час любив грати в футбол, кататися верхи.
Під час повномасштабного вторгнення Андрій приєднався до лав 109-го батальйону 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України. Був гранатометником. За словами побратимів, він був добрим, відповідальним і надійним товаришем.
«Кажуть, Бог забирає найкращих. Одна мить – і все змінилося. Плаче серце і болить душа, не вгасає біль розлуки, сумуємо… Світ став порожнім без Тебе. Ти був для нас опорою, порадником, гарним сином і найкращим братом. Завжди, в першу чергу, Ти турбувався про нас, а потім вже про себе. Щодня ми вчимося жити по-новому… без Тебе. Ми не віримо, що Ти не з нами. Ти просто пішов!…Ти поїхав!… надовго-надовго… назавжди…. Хай над твоєю могилою співають пташки, хай твій спокій оберігають краплинки роси – то наші сльози. Спи спокійно, Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного! Нам дуже його не вистачає. Він дуже-дуже позитивний, завжди допомагав усім, прагнув бути прикладом для свого племінника Давида», – розповіла сестра загиблого Анна.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на Андрія чекали батьки і чотири сестри.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 ❗️Ворожих літаків стало більше: росіяни бомблять наші позиції на Луганщині з неба
Не дивлячись на величезну кількість атак - українські захисники дають гідну відсіч, ворог не просувається.
Не дивлячись на величезну кількість атак - українські захисники дають гідну відсіч, ворог не просувається.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 #UAразом
Це дуже особливе відео…
Минулоріч ми святкували День Єднання вперше, крокували проспектом Сєвєродонецька та іншими луганськими містами, і здається, що закарбовували у пам’яті кожну деталь…
До широкомасштабного вторгнення лишався тиждень…
Це вже наша дев‘ята напружена зима. Без рідних міст та селищ, людей, яких ми втратили…
Ми плануємо короткочасно, десятки разів змінюємо житло, під нашим (чужим) ліжком тривожна валіза, ми цілодобово захищаємося. Ми напоготові. Війна нас виховала. Це страшно, що ми з холодним спокоєм сприймаємо новини про загострення і черговий наступ росіян. І це теж виховання війни.
Такої сили, яку зараз демонструють українці, світ ще не бачив…як і дух єдності українців, з яким ми щоранку прокидаємося.
Ми згуртовані і маємо волю до Перемоги.
Наша могутня армія боронить не лише нас, а і всю Європу!
Всі разом, щодня, ми працюємо, кожен на своєму фронті, на Перемогу!
Сьогодні по усій країні майорять жовто-блакитні прапори, а мільйони українців одночасно співають Гімн нашої держави! Щоб увесь світ побачив: ми прагнемо миру! І він обов’язково буде на наших умовах.
Ми гідно витримаємо всі випробування, ми громадяни, які боротимуться до останнього - до Переможного фіналу!
Ми українці, які не зраджують пам’ять загиблих героїв!
Ми знаємо ціну війні…
Нас не злякати! Ми єдині! Слава Україні!
#бути_добру
Це дуже особливе відео…
Минулоріч ми святкували День Єднання вперше, крокували проспектом Сєвєродонецька та іншими луганськими містами, і здається, що закарбовували у пам’яті кожну деталь…
До широкомасштабного вторгнення лишався тиждень…
Це вже наша дев‘ята напружена зима. Без рідних міст та селищ, людей, яких ми втратили…
Ми плануємо короткочасно, десятки разів змінюємо житло, під нашим (чужим) ліжком тривожна валіза, ми цілодобово захищаємося. Ми напоготові. Війна нас виховала. Це страшно, що ми з холодним спокоєм сприймаємо новини про загострення і черговий наступ росіян. І це теж виховання війни.
Такої сили, яку зараз демонструють українці, світ ще не бачив…як і дух єдності українців, з яким ми щоранку прокидаємося.
Ми згуртовані і маємо волю до Перемоги.
Наша могутня армія боронить не лише нас, а і всю Європу!
Всі разом, щодня, ми працюємо, кожен на своєму фронті, на Перемогу!
Сьогодні по усій країні майорять жовто-блакитні прапори, а мільйони українців одночасно співають Гімн нашої держави! Щоб увесь світ побачив: ми прагнемо миру! І він обов’язково буде на наших умовах.
Ми гідно витримаємо всі випробування, ми громадяни, які боротимуться до останнього - до Переможного фіналу!
Ми українці, які не зраджують пам’ять загиблих героїв!
Ми знаємо ціну війні…
Нас не злякати! Ми єдині! Слава Україні!
#бути_добру
📌 «Укрпошта» ввела в обіг поштову марку «Воїни світла. Воїни добра»
Марка присвячена людям, які після масованих ракетних обстрілів росії, після численних атак дронами на енергетичну інфраструктуру зберегли світло й тепло в наших домівках.
Марки у блоці названі на честь різних комунальних служб - "Дорожники", "Зв’язківці", "Енергетики", "Водопостачальники" та "Газовики".
Тираж поштового блоку складає 300 тисяч, номінал кожної марки - М. Автор випуску Олександр Нікітюк.
Марка присвячена людям, які після масованих ракетних обстрілів росії, після численних атак дронами на енергетичну інфраструктуру зберегли світло й тепло в наших домівках.
Марки у блоці названі на честь різних комунальних служб - "Дорожники", "Зв’язківці", "Енергетики", "Водопостачальники" та "Газовики".
Тираж поштового блоку складає 300 тисяч, номінал кожної марки - М. Автор випуску Олександр Нікітюк.
📌 Швидке відновлення.
Разом з колегами з Харківщини, Донеччини та Дніпропетровщини взяв участь у нараді під головуванням Прем’єр-міністра щодо реалізації проєктів швидкого відновлення України
Доповів про ситуацію з електропостачанням, будівництвом фортифікаційних укріплень, можливістю відновлення соціальних та медичних установ.
Глава Уряду доручив готувати проєкти швидкого відновлення.
«Наразі ми вже маємо на спецрахунку 17 млрд грн для відновлення. Також заплановано до кінця року надходження 35,5 млрд грн від доходів НБУ й 1,5 млрд доларів від США. Крім того, маємо політичну домовленість з Урсулою фон дер Ляєн про допомогу ЄС в розмірі 1 млрд євро. Потрібно негайно починати швидку відбудову, тож якнайшвидше очікуємо відповідні проєкти від областей», — підкреслив Денис Шмигаль.
Глава Уряду назвав п’ять пріоритетів для відновлення: енергетика та житло людей, розмінування, критична інфраструктура та допомога бізнесу.
Як поінформував Міністр енергетики Герман Галущенко, відбувається оперативне відновлення електропостачання там, де це можливо. Крім того, Дніпропетровська, Донецька, Луганська та Харківська області є в пріоритеті щодо розподілення гуманітарної допомоги. Вже доставлено 600 тонн різного устаткування для відновлення мереж.
У Мінінфраструктури повідомили, що невдовзі має запрацювати механізм виплат компенсації за пошкоджене майно. Зокрема, є домовленість зі структурами ООН про залучення 50 млн доларів. Крім того, вже запущено Державний реєстр зруйнованого майна, який має на меті зібрати деталізовану інформацію про пошкоджене житло. Реєстр стане базою для ухвалення рішень щодо компенсацій.
Разом з колегами з Харківщини, Донеччини та Дніпропетровщини взяв участь у нараді під головуванням Прем’єр-міністра щодо реалізації проєктів швидкого відновлення України
Доповів про ситуацію з електропостачанням, будівництвом фортифікаційних укріплень, можливістю відновлення соціальних та медичних установ.
Глава Уряду доручив готувати проєкти швидкого відновлення.
«Наразі ми вже маємо на спецрахунку 17 млрд грн для відновлення. Також заплановано до кінця року надходження 35,5 млрд грн від доходів НБУ й 1,5 млрд доларів від США. Крім того, маємо політичну домовленість з Урсулою фон дер Ляєн про допомогу ЄС в розмірі 1 млрд євро. Потрібно негайно починати швидку відбудову, тож якнайшвидше очікуємо відповідні проєкти від областей», — підкреслив Денис Шмигаль.
Глава Уряду назвав п’ять пріоритетів для відновлення: енергетика та житло людей, розмінування, критична інфраструктура та допомога бізнесу.
Як поінформував Міністр енергетики Герман Галущенко, відбувається оперативне відновлення електропостачання там, де це можливо. Крім того, Дніпропетровська, Донецька, Луганська та Харківська області є в пріоритеті щодо розподілення гуманітарної допомоги. Вже доставлено 600 тонн різного устаткування для відновлення мереж.
У Мінінфраструктури повідомили, що невдовзі має запрацювати механізм виплат компенсації за пошкоджене майно. Зокрема, є домовленість зі структурами ООН про залучення 50 млн доларів. Крім того, вже запущено Державний реєстр зруйнованого майна, який має на меті зібрати деталізовану інформацію про пошкоджене житло. Реєстр стане базою для ухвалення рішень щодо компенсацій.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌❗️Ситуація важка, але контрольована по всій лінії Луганського фронту.
Найважче на Кремінському напрямку: атак та обстрілів з боку ворога вкрай багато
Найважче на Кремінському напрямку: атак та обстрілів з боку ворога вкрай багато
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Старший солдат Петро Патриляк, позивний Іскра, загинув 15 червня 2022 року у бою з окупантами в районі села Миколаївка на Луганщині. Йому було 24 роки.
Петро народився у селі Микуличин Івано-Франківської області. Закінчив місцеву школу. Після проходження військової служби працював будівельником. Пробував себе у різних галузях комп'ютерного програмування. Мріяв відкрити власний бізнес. Любив читати і малювати. Захоплювався психологією. Займався спортом.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Петро приєднався до 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив у роті вогневої підтримки.
«Петро – людина, сповнена добра, честі і любові. Завжди розвивався. Навіть будучи на фронті, багато читав та вчився новому. Часто думав про своє майбутнє, мав багато планів. Говорив про те, що мріє подорожувати світом і ходити в гори. Петро плів браслети із паракорду – це допомагало відволікатися. Їх мають більше 30 його побратимів. Люблячий і терплячий. Умів підтримати і підібрати правильні слова. Коли брався за будь-які починання, у нього все виходило: механіка, столярство, ремонтні роботи. Дуже творча натура. Був дуже спокійним, це допомагало і додавало впевненості. Завжди був вірний своєму вибору, своїм друзям, своїй родині. Найкращий брат, друг, захисник і порадник», – розповіла сестра загиблого.
«Боєць з перших днів війни захищав нашу державу. Туга й біль переповнюють серця кожного мешканця громади. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Нехай опіка Всевишнього і слова підтримки допоможуть перенести родинне горе. Пам'ять про нашого земляка, який поклав життя за мирне небо над нашими головами, завжди житиме в наших серцях», – зазначили у Яремчанській громаді.
Поховали Петра у рідному селі.
У захисника залишилися мама, сестра і брат і кохана дівчина.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Старший солдат Петро Патриляк, позивний Іскра, загинув 15 червня 2022 року у бою з окупантами в районі села Миколаївка на Луганщині. Йому було 24 роки.
Петро народився у селі Микуличин Івано-Франківської області. Закінчив місцеву школу. Після проходження військової служби працював будівельником. Пробував себе у різних галузях комп'ютерного програмування. Мріяв відкрити власний бізнес. Любив читати і малювати. Захоплювався психологією. Займався спортом.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Петро приєднався до 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив у роті вогневої підтримки.
«Петро – людина, сповнена добра, честі і любові. Завжди розвивався. Навіть будучи на фронті, багато читав та вчився новому. Часто думав про своє майбутнє, мав багато планів. Говорив про те, що мріє подорожувати світом і ходити в гори. Петро плів браслети із паракорду – це допомагало відволікатися. Їх мають більше 30 його побратимів. Люблячий і терплячий. Умів підтримати і підібрати правильні слова. Коли брався за будь-які починання, у нього все виходило: механіка, столярство, ремонтні роботи. Дуже творча натура. Був дуже спокійним, це допомагало і додавало впевненості. Завжди був вірний своєму вибору, своїм друзям, своїй родині. Найкращий брат, друг, захисник і порадник», – розповіла сестра загиблого.
«Боєць з перших днів війни захищав нашу державу. Туга й біль переповнюють серця кожного мешканця громади. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Нехай опіка Всевишнього і слова підтримки допоможуть перенести родинне горе. Пам'ять про нашого земляка, який поклав життя за мирне небо над нашими головами, завжди житиме в наших серцях», – зазначили у Яремчанській громаді.
Поховали Петра у рідному селі.
У захисника залишилися мама, сестра і брат і кохана дівчина.
📌 «Перші ластівки».
До повномасштабного вторгнення росіян лишався тиждень
Для Луганщини паузи у війні не було з 2014 року. І загострення були звичною справою. Але…
12 лютого 2022 року рашисти почали провокативні обстріли сіл Щастинського району.
Потім 17 лютого, рівно рік тому, росіяни вгатили по дитсадку у Станиці Луганській та школі у Врубівці. Тоді в кожній з будівель перебували діти і дивом не постраждали. Працівники закладів були контужені.
Та діра в стіни дитсадка стала початком щоденного жаху…Звуки вибухів вже не зникали з Щастинського району.
Зараз зрозуміло, що точка відліку для нас почалася саме тоді…
До повномасштабного вторгнення росіян лишався тиждень
Для Луганщини паузи у війні не було з 2014 року. І загострення були звичною справою. Але…
12 лютого 2022 року рашисти почали провокативні обстріли сіл Щастинського району.
Потім 17 лютого, рівно рік тому, росіяни вгатили по дитсадку у Станиці Луганській та школі у Врубівці. Тоді в кожній з будівель перебували діти і дивом не постраждали. Працівники закладів були контужені.
Та діра в стіни дитсадка стала початком щоденного жаху…Звуки вибухів вже не зникали з Щастинського району.
Зараз зрозуміло, що точка відліку для нас почалася саме тоді…