📌❗️Бояться витоку інформації: росіяни вимкнули інтернет на окупованих територіях
Мобільний зв‘язок працює з перебоями.

Люди в інформаційному вакуумі.

У загарблених містах та селах дефіцит продуктів та ліків.

📌 Повідомлення з окупованого Лисичанська - там НЕ життя

Перше, що стається після окупації, – втрачається звʼязок із територіями вільної України. Там вимикають українське телебачення, зникає мобільне покриття.
Сьогодні росіяни позбавили людей можливості користуватися інтернетом, бо бояться витоку інформації.

Мешканці області в інформаційному вакуумі.

До сьогодні, люди, мали можливість розказати рідним як виживають…

У серії соціальних роликів у проєкті компанії Starlight Media «Повідомлення з окупації» проілюструвано реальні погляди жителів окупованих Сходу, Півдня України та Криму.

Про те, що зараз коїться у нашому Лисичанську розповідає один з його мешканців.

Ще трошки…дочекайтеся

📌 Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини

35-річний прикордонник Денис Ткач загинув 24 лютого 2022 року, виконуючи завдання з охорони й оборони державного кордону в районі села Зоринівка на Луганщині. Близько 3:30 ночі загін прикордонників вступив у бій з ворожими диверсантами. Денис прикрив відхід побратимів ціною власного життя.
Денис народився у селі Микільське Луганської області. Закінчив місцеву школу. Потім пройшов строкову службу в армії. У 2007 році пішов служити за контрактом до лав Збройних сил України. У вільний час любив полювання та риболовлю. Весь вільний час проводив із дружиною та дітьми.
На момент повномасштабного російського вторгнення Денис служив у Луганському прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Його підрозділ одним із перших прийняв бій з окупантами.
«Він був найкращим чоловіком і татом. Його завжди з нетерпінням чекали вдома дітки. Денис дуже любив відпочинки на природі з сім'єю й подорожі рідною Україною. До сих пір не можу уявити своє життя без нього. Він назавжди в моєму серці. Денис віддав найцінніше в світі за те, щоб ми з дітками жили в мирній країні – своє життя. ТИ – МІЙ ГЕРОЙ НАЗАВЖДИ!» – зазначила дружина загиблого Оксана.
Посмертно Дениса Ткача нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, захиснику присвоєно звання майстер-сержанта.
Поховали Героя у рідному селі на Луганщині. У Дениса залишилися дружина, син і донька.

📌 ❗️На Кремінському напрямку росіяни зазнали суттєвих втрат та відійшли назад

Декілька днів поспіль рашисти багато атакували наші позиції як в районі Кремінної, так і в районі Білогорівки. Наші захисники відповіли розгромом ворога. Вчора орки оговтувалися від «відповіді»наших бійців на Кремінському напрямку, орки відійшли для поповнення своїх підрозділів.

📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою

Солдат Назар Губський, позивний Вепр, загинув 20 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання біля міста Кремінна на Луганщині. Воїну було 28 років.

Назар народився у місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Після школи здобув фах оператора верстатів з програмним керуванням у Дніпропетровському вищому професійному училищі №17. Працював продавцем-консультантом. У вільний час грав у футбол за міську команду. Цікавився політикою.

Під час повномасштабної війни Назар був мобілізований до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.

«Молодий хлопчина мужньо долав труднощі військової служби, закарбовуючи твердість чоловічого характеру в боях, і наближаючи Перемогу. Завжди намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, турбувався про інших. За це його поважали побратими. Відначали, що він Назар вирізнявся прагненням до самовдосконалення, був цілеспрямованим і наполегливим», – написали про воїна у Жовтоводській громаді.

«Він був дуже добрий, мав гарне почуття гумору. Завжди вмів втішити, розвеселити чи підтримати. Він був справжнім чоловіком і патріотом. Таких, як він, не буває і більше не буде», – сказала дружина загиблого Галина.

Поховали військовослужбовця у рідних Жовтих Водах.

У Назара залишилася дружина.

📌 ❗️Луганський фронт: найгарячіше у Білогорівці та в районі Кремінної

📍Сьогодні о 4-й ранку росіяни атакували Білогорівку з усіх боків. Наші сили оборони цей наступ відбили.

📍Та сама ситуація відбувалася на Кремінському напрямку, ворог атакує великою кількістю особового складу. Після бойового зіткнення з нашими захисниками, рашисти відійшли назад.

📍На Сватівському напрямку - стабільно.

❗️На Луганському фронті очікуємо найближчими днями масованих цілодобових атак рашистів.

📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою

Солдат Ігор Сергійчук загинув 15 квітня 2022 року в бою з російськими окупантами під Попасною на Луганщині. Бійцю був 41 рік.

Ігор народився у місті Рава-Руська Львівської області. Закінчив місцеву школу. Цікавився технікою, самостійно навчився її ремонтувати. Працював майстром з ремонту побутової техніки.
Під час повномасштабного російського вторгнення Ігор добровільно пішов до військкомату, щоб приєднатися до Збройних сил України. Був мобілізований до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Служив на посаді санітара. Разом із побратимами боронив Луганщину.

«Він був люблячим батьком. Спокійний, врівноважений. Дбайливий господар і майстер на всі руки», – розповіла дружина загиблого Катерина.

«Він був надзвичайно турботливим батьком, хорошим господарем, доброзичливим сусідом і вірним чоловіком. Співчуття родині. Нехай земля йому буде пухом. Вічна пам‘ять!» – написала знайома Віра Бігун.

Посмертно солдат Сергійчук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника у рідному місті.

В Ігоря залишилися дружина і донька.

📌❗️Найближчими днями очікуємо на Луганщині масованих атак рашистів

орки мають на меті виконати наказ путіна - вийти на адмінкордони Луганської області.
Вони вже стягнули до нас велику кількість живої сили та техніки, вже зараз фіксуємо збільшення кількості обстрілів, як артилерійських, так і авіа.

Наші захисники готові дати відсіч🇺🇦

📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою

Захисник Сергій Вручинський загинув 11 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля селиша Врубівка на Луганщині. Життя 30-річного бійця обірвав ворожий артилерійський обстріл.

Сергій родом з міста Звягель, раніше - Новоград-Волинський, Житомирської області. Закінчив там школу і професійний ліцей.

У 2010-2018 роках служив у 30-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України. Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Сергій у складі своєї бригади брав участь в АТО/ООС на Донбасі.

2019 року звільнився з армії, одружився та переїхав до Івано-Франківська. Працював менеджером з продажу.

З початком повномасштабної війни Сергій повернувся до ЗСУ. Цього разу захищав Україну у лавах 108-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшини з матеріального забезпечення.

«Ми прожили разом занадто коротких, але безмежно щасливих 3 роки. Сім'я завжди була для Сергія на першому місці. Мріяли, що після перемоги будемо разом виховувати нашого синочка. Війна знищила все, на жаль.. Любимо тебе, і сумуємо», – розповіла дружина загиблого Юлія.

Поховали військовослужбовця на Алея Слави міського кладовища в селі Чукалівка поблизу Івано-Франківська.

У Сергія залишилися мама Неля, батько Володимир, сестра Тетяна, дружина Юлія і син Дмитрик, який народився через 2 місяці після загибелі тата.

📌❗️Загострення у Білогорівці та на Кремінському напрямку: росіяни атакують «хвилями» за підтримки авіації

орки НЕ вийшли на адмінкордони Луганщини. Інформація, яку розповсюджують рашисти не відповідає дійсності.

Наші захисники тримають оборону🇺🇦