📌 Знак пошани «Захиснику Луганщини» – нагорода сильних та нескорених
Найціннішу відзнаку регіону отримали луганські прикордонники та патрульні поліцейські.
Хлопці боронили рідну Луганщину у найважчий період, а зараз звільняють її.
Окрім того, поліцейські займалися евакуацією цивільних, і завдяки їхній відвазі та відповідальності жодна людина не постраждала.
Нагороджували стримано. Тихо. Не урочисто.
Імена не називаємо. Облич не показуємо.
Прийде час - зробимо все, як годиться! Головне - повертайтеся живими!
Обов‘язково Переможемо!🇺🇦
Герої💪🏻
*Дякую хлопці і за мою відзнаку! Робимо все, аби Ви мали необхідне для боротьби з ворогом
Найціннішу відзнаку регіону отримали луганські прикордонники та патрульні поліцейські.
Хлопці боронили рідну Луганщину у найважчий період, а зараз звільняють її.
Окрім того, поліцейські займалися евакуацією цивільних, і завдяки їхній відвазі та відповідальності жодна людина не постраждала.
Нагороджували стримано. Тихо. Не урочисто.
Імена не називаємо. Облич не показуємо.
Прийде час - зробимо все, як годиться! Головне - повертайтеся живими!
Обов‘язково Переможемо!🇺🇦
Герої💪🏻
*Дякую хлопці і за мою відзнаку! Робимо все, аби Ви мали необхідне для боротьби з ворогом
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Солдат Олег Бервецький, позивний Журба, загинув 21 листопада 2022 року у бою з окупантами поблизу села Стельмахівка на Луганщині. Ворожий танковий обстріл обірвав життя воїна, якому на початку місяця виповнилося 38 років.
Олег народився і жив у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №100. Потім здобув фах автомеханіка у Львівському вищому професійному училищі №20. Вищу освіту отримав у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «інженер-механік автомобільного господарства». Також здобув післядипломну освіту в Українській академії друкарства. 10 років працював інженером у структурній одиниці «Львівенергоавтотранс». Легко засвоював нові знання. Знав англійську та польську мови. За кілька місяців освоїв німецьку. Знав багато народних пісень напам'ять. Любив мандрувати Україною, займатися велоспортом, ходити в гори. Подобалося насолоджуватися природою в тиші. Уникав конфліктів, в усьому любив порядок.
З початком повномасштабної війни Олег приєднався до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Закінчив курси та став оператором БПЛА. Брав участь у визволенні Лимана на Донеччині.
«Постійно проводив час з сім'єю. Люблячий батько, коханий чоловік. Навіть побратими і командири згадують, що як Олег говорив про сім'ю – аж очі світилися. Тому без вагань пішов захищати родину. Він пишався сім'єю, прислухався до нас, був працелюбним і відповідальним, не нарікав. Довіряв Богові. Навіть після виконання складних завдань та безсонних ночей завжди молився і за все був вдячний Богу», – розповіла дружина загиблого Наталя.
Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.
В Олега залишилися дружина Наталя, сини Ярослав і Роман, батьки, троє братів і дві сестри.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує оборонців Луганщини, які загинули у бою
Солдат Олег Бервецький, позивний Журба, загинув 21 листопада 2022 року у бою з окупантами поблизу села Стельмахівка на Луганщині. Ворожий танковий обстріл обірвав життя воїна, якому на початку місяця виповнилося 38 років.
Олег народився і жив у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі №100. Потім здобув фах автомеханіка у Львівському вищому професійному училищі №20. Вищу освіту отримав у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «інженер-механік автомобільного господарства». Також здобув післядипломну освіту в Українській академії друкарства. 10 років працював інженером у структурній одиниці «Львівенергоавтотранс». Легко засвоював нові знання. Знав англійську та польську мови. За кілька місяців освоїв німецьку. Знав багато народних пісень напам'ять. Любив мандрувати Україною, займатися велоспортом, ходити в гори. Подобалося насолоджуватися природою в тиші. Уникав конфліктів, в усьому любив порядок.
З початком повномасштабної війни Олег приєднався до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Закінчив курси та став оператором БПЛА. Брав участь у визволенні Лимана на Донеччині.
«Постійно проводив час з сім'єю. Люблячий батько, коханий чоловік. Навіть побратими і командири згадують, що як Олег говорив про сім'ю – аж очі світилися. Тому без вагань пішов захищати родину. Він пишався сім'єю, прислухався до нас, був працелюбним і відповідальним, не нарікав. Довіряв Богові. Навіть після виконання складних завдань та безсонних ночей завжди молився і за все був вдячний Богу», – розповіла дружина загиблого Наталя.
Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.
В Олега залишилися дружина Наталя, сини Ярослав і Роман, батьки, троє братів і дві сестри.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 ❗️росіяни намагалися наступати на Білогорівку та на Кремінському напрямку (Невське та Макіївка)
орки продовжують потужно обстрілювати деокуповані населені пункти вздовж лінії фронту, знаючи, що там знаходяться мирні мешканці
❗️Збільшилася кількість ворожих атак дронами-камікадзе «Ланцет». Вже працюємо з нашими міжнародними друзями щодо отримання обладнання, яке унеможливить спокійну роботу цих ворожих БПЛА
орки продовжують потужно обстрілювати деокуповані населені пункти вздовж лінії фронту, знаючи, що там знаходяться мирні мешканці
❗️Збільшилася кількість ворожих атак дронами-камікадзе «Ланцет». Вже працюємо з нашими міжнародними друзями щодо отримання обладнання, яке унеможливить спокійну роботу цих ворожих БПЛА
📌 Людина-диво. Лікар, який рятує захисників Луганщини
Вчора нарешті зустрівся з Героєм, який зберіг життя не одному оборонцю нашої країни.
Нагородив Андрія Вербу найголовнішою відзнакою області - знаком пошани «Захиснику Луганщину».
У січні цього року хірург Андрій Верба дістатав російську гранату ВОГ, що дивом не розірвалася, з грудей українського захисника. Операцію він проводив у присутності двох саперів, які забезпечували безпеку всього медичного персоналу. Граната могла здетонувати в будь-який момент, але лікар пішов на цей ризик, бо бореться за кожне українське життя.
Дякую, Герою!
Вчора нарешті зустрівся з Героєм, який зберіг життя не одному оборонцю нашої країни.
Нагородив Андрія Вербу найголовнішою відзнакою області - знаком пошани «Захиснику Луганщину».
У січні цього року хірург Андрій Верба дістатав російську гранату ВОГ, що дивом не розірвалася, з грудей українського захисника. Операцію він проводив у присутності двох саперів, які забезпечували безпеку всього медичного персоналу. Граната могла здетонувати в будь-який момент, але лікар пішов на цей ризик, бо бореться за кожне українське життя.
Дякую, Герою!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📌 ❗️У Кадіївці сталася "бавовна", там на території заводу росіяни намагалися сховати фури з боєкомплектом
Відео з соцмереж
Відео з соцмереж
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
Військовослужбовець Іван Змислий загинув 12 лютого 2023 року у бою з окупантами під Кремінною на Луганщині. Воїну було 30 років.
Іван народився в місті Сєвєродонецьк Луганської області. Закінчив місцеву школу №11. Жив і працював у рідному місті.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Іван разом із родиною був змушений виїхати із Сєвєродонецька. Оселилися на Львівщині. Потім Іван разом із братом приєднався до лав Збройних сил України та вирушив звільняти свій дім. Однак до перемоги йому дожити не судилося.
«Не можна знайти слів, які б допомогли родині та матері Героя пережити біль і розпач…Ми дякуємо за те, що виховали справжнього відважного чоловіка, воїна, захисника. За те, що став на нашу оборону ціною власного життя. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!» – написали у Заболотцівській сільраді.
«Перестало битися серце порядної, доброї, чесної людини, ніжного сина і надійного друга. Важко стримати сльози усім, хто знав Івана. Він віддав своє життя за наше щасливе майбутнє, за вільну Україну. Легких тобі хмаринок, Герою! Герої не вмирають! Героям Слава!», – зазначили у Сєвєродонецькій школі №11.
Поховали військовослужбовця у селі Заболотці на Львівщині.
В Івана залишилися мама Ірина та брат Володимир, який продовжує захищати Україну.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
Військовослужбовець Іван Змислий загинув 12 лютого 2023 року у бою з окупантами під Кремінною на Луганщині. Воїну було 30 років.
Іван народився в місті Сєвєродонецьк Луганської області. Закінчив місцеву школу №11. Жив і працював у рідному місті.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Іван разом із родиною був змушений виїхати із Сєвєродонецька. Оселилися на Львівщині. Потім Іван разом із братом приєднався до лав Збройних сил України та вирушив звільняти свій дім. Однак до перемоги йому дожити не судилося.
«Не можна знайти слів, які б допомогли родині та матері Героя пережити біль і розпач…Ми дякуємо за те, що виховали справжнього відважного чоловіка, воїна, захисника. За те, що став на нашу оборону ціною власного життя. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!» – написали у Заболотцівській сільраді.
«Перестало битися серце порядної, доброї, чесної людини, ніжного сина і надійного друга. Важко стримати сльози усім, хто знав Івана. Він віддав своє життя за наше щасливе майбутнє, за вільну Україну. Легких тобі хмаринок, Герою! Герої не вмирають! Героям Слава!», – зазначили у Сєвєродонецькій школі №11.
Поховали військовослужбовця у селі Заболотці на Львівщині.
В Івана залишилися мама Ірина та брат Володимир, який продовжує захищати Україну.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 ❗️Недолугі експериментатори.
російска тактика атакувати малими групами не працює
орки щодня втрачають на Луганському фронті свою хвалену новітню техніку та особовий склад
російска тактика атакувати малими групами не працює
орки щодня втрачають на Луганському фронті свою хвалену новітню техніку та особовий склад
📌
Автівка для Героя
В нашу минулу зустріч з луганським електромонтером Євгеном Перепелицею на Львівщині я вручав йому державну нагороду. Євген в найважчий для області період - під час інтенсивних бойових дій, під обстрілами щодня ремонтував лінії електропередач у Гірському та населених пунктах Сєвєродонецького району. У квітні 2022 року на черговому виїзді бригада Євгена потрапила під обстріл, чоловіка було поранено, він втратив ногу.
Євген вже був з протезом, проте все ще важко пересувався через те, що не мав реабілітації. До того ж, я помітив, що Женя в дуже депресивному стані.
Про реабілітацію у Львові ми подбали одразу. На допомогу прийшов
"Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи", дякую моєму шкільному другу Максиму
Прикупенко, що одразу відгукнувся. Останні два тижні Євген щодня вправно займався з реабілітологами і вже є результат.
Окрім того, під час нашої останньої зустрічі, я дізнався, що на пересування Євгена родина багато коштів витрачала на таксі, до того ж чоловік дуже сумував за кермом.
Чесно, Євген не йшов в мене з голови, настільки він був у пригніченому стані.
Помогти Герою - це найменше, що ми можемо для нього зробити.
Разом з моїм закарпатським другом Горват Георгієм за власні кошти придбали нашому електромонтеру автівку.
Тепер Женя мобільний, і вся його велика родина (дружина, мати та троє діток)зможе їздити разом з ним.
Подяка Герою за його мужність!
Дякую друзям, що підтримуєте Героїв!
Автівка для Героя
В нашу минулу зустріч з луганським електромонтером Євгеном Перепелицею на Львівщині я вручав йому державну нагороду. Євген в найважчий для області період - під час інтенсивних бойових дій, під обстрілами щодня ремонтував лінії електропередач у Гірському та населених пунктах Сєвєродонецького району. У квітні 2022 року на черговому виїзді бригада Євгена потрапила під обстріл, чоловіка було поранено, він втратив ногу.
Євген вже був з протезом, проте все ще важко пересувався через те, що не мав реабілітації. До того ж, я помітив, що Женя в дуже депресивному стані.
Про реабілітацію у Львові ми подбали одразу. На допомогу прийшов
"Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи", дякую моєму шкільному другу Максиму
Прикупенко, що одразу відгукнувся. Останні два тижні Євген щодня вправно займався з реабілітологами і вже є результат.
Окрім того, під час нашої останньої зустрічі, я дізнався, що на пересування Євгена родина багато коштів витрачала на таксі, до того ж чоловік дуже сумував за кермом.
Чесно, Євген не йшов в мене з голови, настільки він був у пригніченому стані.
Помогти Герою - це найменше, що ми можемо для нього зробити.
Разом з моїм закарпатським другом Горват Георгієм за власні кошти придбали нашому електромонтеру автівку.
Тепер Женя мобільний, і вся його велика родина (дружина, мати та троє діток)зможе їздити разом з ним.
Подяка Герою за його мужність!
Дякую друзям, що підтримуєте Героїв!