📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine
вшановує захисників України, родом із Луганщини
Солдат Олександр Токарев загинув 28 січня 2023 у бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. Захиснику було 39 років.
Олександр народився і жив у селі Іванівка Луганської області. Працював на шахті «Гірська». З початком повномасштабного російського вторгнення разом із сім’єю переїхав на Дніпропетровщину – у місто Першотравенськ. Працював гірником у шахтоуправлінні «Першотравенське».
У грудні 2022-го Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Був водієм.
«Рідні, друзі, колеги й побратими згадують Олександра як позитивну світлу людину, надійного товариша і справжнього патріота», – розповіли у Першотравенській громаді.
«На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!» – зазначили у Гірській міській військово-цивільній адміністрації.
«Вічна пам'ять Олександру, земля йому пухом. Прикро, що не в своєму рідному місті його поховають. Він там родився, хрестився та одружився, працював на рідній шахті! Сім'ї терпіння», – написала знайома Світлана Давидова.
«Який жаль... Дуже хороша людина пішла у вічність... Сердечні співчуття рідним», – написала знайома Любов Демура.
Поховали військовослужбовця у Першотравенську Дніпропетровської області. В Олександра залишилися дружина і син.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine
вшановує захисників України, родом із Луганщини
Солдат Олександр Токарев загинув 28 січня 2023 у бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. Захиснику було 39 років.
Олександр народився і жив у селі Іванівка Луганської області. Працював на шахті «Гірська». З початком повномасштабного російського вторгнення разом із сім’єю переїхав на Дніпропетровщину – у місто Першотравенськ. Працював гірником у шахтоуправлінні «Першотравенське».
У грудні 2022-го Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Був водієм.
«Рідні, друзі, колеги й побратими згадують Олександра як позитивну світлу людину, надійного товариша і справжнього патріота», – розповіли у Першотравенській громаді.
«На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!» – зазначили у Гірській міській військово-цивільній адміністрації.
«Вічна пам'ять Олександру, земля йому пухом. Прикро, що не в своєму рідному місті його поховають. Він там родився, хрестився та одружився, працював на рідній шахті! Сім'ї терпіння», – написала знайома Світлана Давидова.
«Який жаль... Дуже хороша людина пішла у вічність... Сердечні співчуття рідним», – написала знайома Любов Демура.
Поховали військовослужбовця у Першотравенську Дніпропетровської області. В Олександра залишилися дружина і син.
📌Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!
Шановні мешканці Луганщини, де б Ви не знаходилися!
Будьте обережними!
Знаходьтеся в укриттях!
Ворог вкрай підступний!
У випадку відсутності електроенергії, пам‘ятайте, що по всій країні працюють Пункти незламності, до яких Ви можете звернутися
Нас не зламати!
Тримаємося!
Шановні мешканці Луганщини, де б Ви не знаходилися!
Будьте обережними!
Знаходьтеся в укриттях!
Ворог вкрай підступний!
У випадку відсутності електроенергії, пам‘ятайте, що по всій країні працюють Пункти незламності, до яких Ви можете звернутися
Нас не зламати!
Тримаємося!
📌 В них повітряна тривога цілодобово
Вони боронять нашу Білогорівку
Оборонцям легендарного луганського села передали дрони та інші «цікавинки» для боротьби з ворогом
Підвезли нацгвардійцям чергову партію коптерів, вогнегасники, павербанки, індивідуальні обігрівачі; від мешканців області - окопні свічки та смаколики, від найменших - малюнки.
Зібрали наступні потреби - готуємося виконувати «замовлення».
Підтримуємо наших захисників!🇺🇦
Вони боронять нашу Білогорівку
Оборонцям легендарного луганського села передали дрони та інші «цікавинки» для боротьби з ворогом
Підвезли нацгвардійцям чергову партію коптерів, вогнегасники, павербанки, індивідуальні обігрівачі; від мешканців області - окопні свічки та смаколики, від найменших - малюнки.
Зібрали наступні потреби - готуємося виконувати «замовлення».
Підтримуємо наших захисників!🇺🇦
📌 ✅Перевірив роботу гуманітарного хабу для луганських ВПО у Луцьку
Адреса хабу: вул. Індустріальна, 2
Координаційним центром опікується
Кремінська МВА.
Допомогу тут отримують всі наші мешканці, які знайшли прихисток у Волинській області.
Цього тижня у Луцьку видали понад 130 продуктових наборів.
Окрім того, в наявності зараз є солодощі та фруктова консервація.
Хаб активно співпрацює з місцевими волонтерськими організаціями, які допомагають луганській спільноті на Волині.
Вдячний працівникам хабу за відповідальність.
Кремінська міська військова адміністрація
Продовжуємо вдосконалювати роботу хабів згідно Ваших запитів.
Адреса хабу: вул. Індустріальна, 2
Координаційним центром опікується
Кремінська МВА.
Допомогу тут отримують всі наші мешканці, які знайшли прихисток у Волинській області.
Цього тижня у Луцьку видали понад 130 продуктових наборів.
Окрім того, в наявності зараз є солодощі та фруктова консервація.
Хаб активно співпрацює з місцевими волонтерськими організаціями, які допомагають луганській спільноті на Волині.
Вдячний працівникам хабу за відповідальність.
Кремінська міська військова адміністрація
Продовжуємо вдосконалювати роботу хабів згідно Ваших запитів.
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
Військовий льотчик Володимир Скляр загинув 8 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Нова Басань на Чернігівщині. Його вертоліт збили російські окупанти. Капітан Скляр загинув, а екіпаж взяли в полон. У березні офіцеру мало виповнитися 30 років.
Володимир народився в селищі Марківка Луганської області. З дитинства мріяв бути льотчиком. Після закінчення 9 класів пішов навчатися в Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії». Потім вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Закінчив інженерно-авіаційний факультет і став офіцером. Дуже любив спорт, неодноразово брав участь у змаганнях з бігу в Україні. Мріяв взяти участь у чемпіонаті світу з триатлону «Iron man», після проходження дистанції хотів набити тату. Вчив англійську мову. Цікавився історією, любив ходити на пошук історичних цінностей з металошукачем.
Після випуску, у 2014 році, пішов на службу до лав 11-ї окремої бригади армійської авіації на посаду бортового авіаційного техніка. Брав участь в АТО на Донбасі. У складі екіпажу вертольоту Мі-8МТ здійснював евакуацію поранених бійців і доставляв гуманітарну допомогу. Потім брав участь у миротворчих місіях у Демократичній республіці Конго та Ліберії. За час служби був неодноразово нагороджений, зокрема, нагрудними знаками: «Воїн-миротворець», «За службу та звитягу» ІІІ ступеня. Мав сертифікат за наліт понад 1000 годин на вертольоті МІ-8.
З перших днів повномасштабної війни Володимир разом із побратимами боронив від окупантів небо над Київщиною та Чернігівщиною.
Посмертно Володимир Скляр отримав звання майора та був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали офіцера на військовому кладовищі у місті Васильків Київської області. У Володимира залишилися дружина та донька.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
Військовий льотчик Володимир Скляр загинув 8 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Нова Басань на Чернігівщині. Його вертоліт збили російські окупанти. Капітан Скляр загинув, а екіпаж взяли в полон. У березні офіцеру мало виповнитися 30 років.
Володимир народився в селищі Марківка Луганської області. З дитинства мріяв бути льотчиком. Після закінчення 9 класів пішов навчатися в Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії». Потім вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Закінчив інженерно-авіаційний факультет і став офіцером. Дуже любив спорт, неодноразово брав участь у змаганнях з бігу в Україні. Мріяв взяти участь у чемпіонаті світу з триатлону «Iron man», після проходження дистанції хотів набити тату. Вчив англійську мову. Цікавився історією, любив ходити на пошук історичних цінностей з металошукачем.
Після випуску, у 2014 році, пішов на службу до лав 11-ї окремої бригади армійської авіації на посаду бортового авіаційного техніка. Брав участь в АТО на Донбасі. У складі екіпажу вертольоту Мі-8МТ здійснював евакуацію поранених бійців і доставляв гуманітарну допомогу. Потім брав участь у миротворчих місіях у Демократичній республіці Конго та Ліберії. За час служби був неодноразово нагороджений, зокрема, нагрудними знаками: «Воїн-миротворець», «За службу та звитягу» ІІІ ступеня. Мав сертифікат за наліт понад 1000 годин на вертольоті МІ-8.
З перших днів повномасштабної війни Володимир разом із побратимами боронив від окупантів небо над Київщиною та Чернігівщиною.
Посмертно Володимир Скляр отримав звання майора та був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали офіцера на військовому кладовищі у місті Васильків Київської області. У Володимира залишилися дружина та донька.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📌 Луганські партизани працюють без зупину!
Наші патріоти використовують всі можливості, аби орки не могли залізницею підвозити БК на фронт.
Шляхом підпалу було знищено устаткування автоматизованого управління залізницею (шафа СЦБ) – на ділянці залізничного сполучення Щастя-Старобільськ в районі міста Щастя.
Гарно горить!)
Тепер потяги з рашистами та снарядами не поїдуть!
Наші патріоти використовують всі можливості, аби орки не могли залізницею підвозити БК на фронт.
Шляхом підпалу було знищено устаткування автоматизованого управління залізницею (шафа СЦБ) – на ділянці залізничного сполучення Щастя-Старобільськ в районі міста Щастя.
Гарно горить!)
Тепер потяги з рашистами та снарядами не поїдуть!
📌 Луганськ та Алчевськ - це Україна! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Активісти руху "Жовта Стрічка" в тимчасово окупованих Луганську та Алчевську показують російській окупаційній владі, що ці міста не здаються та борються за свою свободу.
Нові графіті, плакати та жовті стрічки, нагадують, що ЗСУ близько і Перемога зовсім скоро повернеться в ці славні міста!
Активісти руху "Жовта Стрічка" в тимчасово окупованих Луганську та Алчевську показують російській окупаційній владі, що ці міста не здаються та борються за свою свободу.
Нові графіті, плакати та жовті стрічки, нагадують, що ЗСУ близько і Перемога зовсім скоро повернеться в ці славні міста!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌❗️Бояться витоку інформації: росіяни вимкнули інтернет на окупованих територіях
Мобільний зв‘язок працює з перебоями.
Люди в інформаційному вакуумі.
У загарблених містах та селах дефіцит продуктів та ліків.
Мобільний зв‘язок працює з перебоями.
Люди в інформаційному вакуумі.
У загарблених містах та селах дефіцит продуктів та ліків.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📌 Повідомлення з окупованого Лисичанська - там НЕ життя
Перше, що стається після окупації, – втрачається звʼязок із територіями вільної України. Там вимикають українське телебачення, зникає мобільне покриття.
Сьогодні росіяни позбавили людей можливості користуватися інтернетом, бо бояться витоку інформації.
Мешканці області в інформаційному вакуумі.
До сьогодні, люди, мали можливість розказати рідним як виживають…
У серії соціальних роликів у проєкті компанії Starlight Media «Повідомлення з окупації» проілюструвано реальні погляди жителів окупованих Сходу, Півдня України та Криму.
Про те, що зараз коїться у нашому Лисичанську розповідає один з його мешканців.
Ще трошки…дочекайтеся
Перше, що стається після окупації, – втрачається звʼязок із територіями вільної України. Там вимикають українське телебачення, зникає мобільне покриття.
Сьогодні росіяни позбавили людей можливості користуватися інтернетом, бо бояться витоку інформації.
Мешканці області в інформаційному вакуумі.
До сьогодні, люди, мали можливість розказати рідним як виживають…
У серії соціальних роликів у проєкті компанії Starlight Media «Повідомлення з окупації» проілюструвано реальні погляди жителів окупованих Сходу, Півдня України та Криму.
Про те, що зараз коїться у нашому Лисичанську розповідає один з його мешканців.
Ще трошки…дочекайтеся
📌 Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
35-річний прикордонник Денис Ткач загинув 24 лютого 2022 року, виконуючи завдання з охорони й оборони державного кордону в районі села Зоринівка на Луганщині. Близько 3:30 ночі загін прикордонників вступив у бій з ворожими диверсантами. Денис прикрив відхід побратимів ціною власного життя.
Денис народився у селі Микільське Луганської області. Закінчив місцеву школу. Потім пройшов строкову службу в армії. У 2007 році пішов служити за контрактом до лав Збройних сил України. У вільний час любив полювання та риболовлю. Весь вільний час проводив із дружиною та дітьми.
На момент повномасштабного російського вторгнення Денис служив у Луганському прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Його підрозділ одним із перших прийняв бій з окупантами.
«Він був найкращим чоловіком і татом. Його завжди з нетерпінням чекали вдома дітки. Денис дуже любив відпочинки на природі з сім'єю й подорожі рідною Україною. До сих пір не можу уявити своє життя без нього. Він назавжди в моєму серці. Денис віддав найцінніше в світі за те, щоб ми з дітками жили в мирній країні – своє життя. ТИ – МІЙ ГЕРОЙ НАЗАВЖДИ!» – зазначила дружина загиблого Оксана.
Посмертно Дениса Ткача нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, захиснику присвоєно звання майстер-сержанта.
Поховали Героя у рідному селі на Луганщині. У Дениса залишилися дружина, син і донька.
35-річний прикордонник Денис Ткач загинув 24 лютого 2022 року, виконуючи завдання з охорони й оборони державного кордону в районі села Зоринівка на Луганщині. Близько 3:30 ночі загін прикордонників вступив у бій з ворожими диверсантами. Денис прикрив відхід побратимів ціною власного життя.
Денис народився у селі Микільське Луганської області. Закінчив місцеву школу. Потім пройшов строкову службу в армії. У 2007 році пішов служити за контрактом до лав Збройних сил України. У вільний час любив полювання та риболовлю. Весь вільний час проводив із дружиною та дітьми.
На момент повномасштабного російського вторгнення Денис служив у Луганському прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Його підрозділ одним із перших прийняв бій з окупантами.
«Він був найкращим чоловіком і татом. Його завжди з нетерпінням чекали вдома дітки. Денис дуже любив відпочинки на природі з сім'єю й подорожі рідною Україною. До сих пір не можу уявити своє життя без нього. Він назавжди в моєму серці. Денис віддав найцінніше в світі за те, щоб ми з дітками жили в мирній країні – своє життя. ТИ – МІЙ ГЕРОЙ НАЗАВЖДИ!» – зазначила дружина загиблого Оксана.
Посмертно Дениса Ткача нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, захиснику присвоєно звання майстер-сержанта.
Поховали Героя у рідному селі на Луганщині. У Дениса залишилися дружина, син і донька.