📌09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
Морський піхотинець Олександр Дяченко загинув 18 березня 2022 року внаслідок ракетного удару російських військ по казармі у Миколаєві.
Олександр народився в Алчевську Луганської області. Там прожив усе життя, створив родину.
Однак, коли розпочалася російсько-українська війна, змушений був переїхати. Вони з сім’єю обрали місто біля моря – сонячну Одесу. Згодом чоловік вирішив стати на захист Батьківщини і приєднався до лав 137-го окремого батальйону морської піхоти. Олександр пішов служити разом з братом та двома племінниками.
Після звільнення чоловік повернувся спочатку до Одеси, а згодом поїхав працювати за кордон.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військових до України 2022 року Олександр разом з братом і племінниками, не вагаючись та без зайвих роздумів, повернулися до війська та взяли до рук зброю.
18 березня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по Миколаєву. Одна з ракет влучила у військову казарму, де в цей час спали військовослужбовці. Десятки бійців загинули уві сні. Серед них були Олександр Дяченко та його племінник В’ячеслав Корся.
«Мій дядько та брат завжди були сильними, міцними духом, вони ніколи нічого не боялися. Ми завжди розуміли, що нам потрібно захищати Батьківщину, своїх близьких і дорогих людей, нашу землю», – розповів племінник загиблого воїна Владислав Корся.
У Олександра залишилися дружина та діти.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує захисників України, родом із Луганщини
Морський піхотинець Олександр Дяченко загинув 18 березня 2022 року внаслідок ракетного удару російських військ по казармі у Миколаєві.
Олександр народився в Алчевську Луганської області. Там прожив усе життя, створив родину.
Однак, коли розпочалася російсько-українська війна, змушений був переїхати. Вони з сім’єю обрали місто біля моря – сонячну Одесу. Згодом чоловік вирішив стати на захист Батьківщини і приєднався до лав 137-го окремого батальйону морської піхоти. Олександр пішов служити разом з братом та двома племінниками.
Після звільнення чоловік повернувся спочатку до Одеси, а згодом поїхав працювати за кордон.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військових до України 2022 року Олександр разом з братом і племінниками, не вагаючись та без зайвих роздумів, повернулися до війська та взяли до рук зброю.
18 березня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по Миколаєву. Одна з ракет влучила у військову казарму, де в цей час спали військовослужбовці. Десятки бійців загинули уві сні. Серед них були Олександр Дяченко та його племінник В’ячеслав Корся.
«Мій дядько та брат завжди були сильними, міцними духом, вони ніколи нічого не боялися. Ми завжди розуміли, що нам потрібно захищати Батьківщину, своїх близьких і дорогих людей, нашу землю», – розповів племінник загиблого воїна Владислав Корся.
У Олександра залишилися дружина та діти.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📌 окупанти «виховують» українців голодом
Мешканці окупованого Лисичанська днями стоять у довжилезних чергах за хлібом
У 21 столітті - це не піддається розумінню.
Ми мали все: могли обирати і отримати потрібне будь-коли. Ніхто і ніколи не міг подумати, що за буханку хліба треба буде принижуватися перед кимось.
По всьому, що можемо бачити на загарблених територіях Луганщини - то там сталося повернення у 30роки.
Нашу квітучу область повернули майже на 100 років назад…
росіяни знущаються над людьми і думають, що покарання не буде…кара всіх наздожене
Володимир Зеленський, 04 вересня, вечірнє зведення:
«Хочу подякувати сьогодні бійцям 63-го батальйону 103-ї бригади тероборони, які забезпечували результат на Донеччині. Звільнено населений пункт.
54-та бригада на напрямку Лисичанськ-Сіверськ також зробили хороші кроки, просунулись вперед, зайняли певні висоти»
Ми повернемо життя на Луганщину!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Мешканці окупованого Лисичанська днями стоять у довжилезних чергах за хлібом
У 21 столітті - це не піддається розумінню.
Ми мали все: могли обирати і отримати потрібне будь-коли. Ніхто і ніколи не міг подумати, що за буханку хліба треба буде принижуватися перед кимось.
По всьому, що можемо бачити на загарблених територіях Луганщини - то там сталося повернення у 30роки.
Нашу квітучу область повернули майже на 100 років назад…
росіяни знущаються над людьми і думають, що покарання не буде…кара всіх наздожене
Володимир Зеленський, 04 вересня, вечірнє зведення:
«Хочу подякувати сьогодні бійцям 63-го батальйону 103-ї бригади тероборони, які забезпечували результат на Донеччині. Звільнено населений пункт.
54-та бригада на напрямку Лисичанськ-Сіверськ також зробили хороші кроки, просунулись вперед, зайняли певні висоти»
Ми повернемо життя на Луганщину!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
📌 Луганщина не втратила смак до життя.
Працюємо, Творимо, Наближаємо Перемогу!🇺🇦
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр відвідав Польщу з гастролями
На сцені театру Гротеска в Кракові відбувся показ вистави «Хто Я?» від нашого театру, який тимчасово переміщено з окупованих Луганська та Сєвєродонецька до Сум.
Актори Луганського театру протягом вистави, як завжди, талановито і потужно говорили про самоідентифікацію людини з глядачами із різних країн світу, які були присутні в залі.
Працюємо, Творимо, Наближаємо Перемогу!🇺🇦
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр відвідав Польщу з гастролями
На сцені театру Гротеска в Кракові відбувся показ вистави «Хто Я?» від нашого театру, який тимчасово переміщено з окупованих Луганська та Сєвєродонецька до Сум.
Актори Луганського театру протягом вистави, як завжди, талановито і потужно говорили про самоідентифікацію людини з глядачами із різних країн світу, які були присутні в залі.
Після вистави відбулося обговорення, під час якого президентка Міжнародного фестивалю українського театру «Схід – Захід» Надія Мороз-Ольшанська поставила питання, чи знають самі актори відповідь на питання «Хто Я?», на що актор театру Олександр Глянцев відповів: «Так. Я – українець», глядацька зала вкотре вибухнула оплесками і це стало найкращим завершенням фестивальних днів для Луганського театру в Польщі.
10-11 вересня виставу «Хто Я?» можна буде побачити в Черкасах на сцені театру ім. Шевченка
*Від колективу театру: «Дякуємо нашим захисникам і захисницям за те, що ми маємо можливість представляти Україну на міжнародних майданчиках і говорити про важливе»💛💙
Не опускаємо руки! Живемо! Чекаємо на повернення додому!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
10-11 вересня виставу «Хто Я?» можна буде побачити в Черкасах на сцені театру ім. Шевченка
*Від колективу театру: «Дякуємо нашим захисникам і захисницям за те, що ми маємо можливість представляти Україну на міжнародних майданчиках і говорити про важливе»💛💙
Не опускаємо руки! Живемо! Чекаємо на повернення додому!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 ‼️Ключовий етап деокупації Луганщини розпочнеться з Ізюмського напрямку
Маємо певні позитивні новини по ситуації на лівому березі Сіверського Донця - це Ізюмський напрямок. Для Луганщини - це «перші ластівки» майбутніх добрих новин, які можуть стосуватися процесу деокупації саме нашого регіону.
Доходять оновлені дані щодо «бавовни» у Кремінній. Впродовж декількох днів було знищено біля 400 рашистів та 100 одиниць техніки.
На тимчасово окупованих територіях Луганщини рашисти продовжують знущатися над населенням. Комунікації не відновлюють, дефіцит води та їжі.
росіяни вже відчувають, що скоро будуть бігти з нашої землі, і на питання мешканців про допомогу, відповідають, що «скоро прийдуть українці, вони Вам і допоможуть».
Скоро
Маємо певні позитивні новини по ситуації на лівому березі Сіверського Донця - це Ізюмський напрямок. Для Луганщини - це «перші ластівки» майбутніх добрих новин, які можуть стосуватися процесу деокупації саме нашого регіону.
Доходять оновлені дані щодо «бавовни» у Кремінній. Впродовж декількох днів було знищено біля 400 рашистів та 100 одиниць техніки.
На тимчасово окупованих територіях Луганщини рашисти продовжують знущатися над населенням. Комунікації не відновлюють, дефіцит води та їжі.
росіяни вже відчувають, що скоро будуть бігти з нашої землі, і на питання мешканців про допомогу, відповідають, що «скоро прийдуть українці, вони Вам і допоможуть».
Скоро
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв вшановує захисників України, родом із Луганщини
Головний сержант Дмитро Ковальов загинув 18 квітня 2022 року на рідній Луганщині. Під час артилерійського обстрілу російськими військами захисник отримав несумісні із життям поранення, йому було 38 років.
Дмитро родом з Луганської області. Служив інспектором у Державній прикордонній службі України. На прощанні побратими згадували Дмитри як відважну, сильну духом людину. Він ні хвилини не вагався, коли постала необхідність захищати Україну. І до останнього подиху свого життя виконував завдання, які перед ним постали.
Головний сержант Ковальов посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали військовослужбовця у Черкасах. У Дмитра залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті Меморіал героїв вшановує захисників України, родом із Луганщини
Головний сержант Дмитро Ковальов загинув 18 квітня 2022 року на рідній Луганщині. Під час артилерійського обстрілу російськими військами захисник отримав несумісні із життям поранення, йому було 38 років.
Дмитро родом з Луганської області. Служив інспектором у Державній прикордонній службі України. На прощанні побратими згадували Дмитри як відважну, сильну духом людину. Він ні хвилини не вагався, коли постала необхідність захищати Україну. І до останнього подиху свого життя виконував завдання, які перед ним постали.
Головний сержант Ковальов посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали військовослужбовця у Черкасах. У Дмитра залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 Луганщина продовжує тримати оборону. Ворожі атаки відбито, є певні позитивні результати: наші захисники трохи просунулися і закріпилися
Чекаємо на деокупацію!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Чекаємо на деокупацію!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
📌 Підтримуємо один одного!
Запрошую Вас зустрітися в Дніпрі, щоб побачити рідні очі мешканців нашої області
На Дніпропетровщині знайшла прихисток найбільша кількість мешканців Луганщини. Скільки б часу не минуло, ми досі живемо в лютому, намагаємося знову почати жити, але душа все ніяк не на місці
Людям, які не бачили, що коїлося на Луганщині, важко зрозуміти, що ми всі пережили, тож важливо відчувати підтримку Своїх
Поговоримо про те, що було, є зараз, а головне, що буде…про Перемогу і відновлення
Це буде тепла родинна зустріч, коли ми хоча б на вечір знову станемо щасливими…
Буду радий зустрічі!
*на жаль, це не про свято…свято буде, коли ми Переможемо!
Маємо триматися РАЗОМ!
Запрошую Вас зустрітися в Дніпрі, щоб побачити рідні очі мешканців нашої області
На Дніпропетровщині знайшла прихисток найбільша кількість мешканців Луганщини. Скільки б часу не минуло, ми досі живемо в лютому, намагаємося знову почати жити, але душа все ніяк не на місці
Людям, які не бачили, що коїлося на Луганщині, важко зрозуміти, що ми всі пережили, тож важливо відчувати підтримку Своїх
Поговоримо про те, що було, є зараз, а головне, що буде…про Перемогу і відновлення
Це буде тепла родинна зустріч, коли ми хоча б на вечір знову станемо щасливими…
Буду радий зустрічі!
*на жаль, це не про свято…свято буде, коли ми Переможемо!
Маємо триматися РАЗОМ!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 Контрнаступ відбувається
Є певні успіхи
✅ «Бавовнятко» працює. У Кремінній росіяни досі не можуть прийти до тями…в багатьох сенсах)
На тимчасоао окупованих територіях триває «мобілізація» чоловіків, яких вже майже там не залишилося. рашисти скасували медкомісії, вік їх не цікавить, мета - зібрати якомога більше «гарматного м‘яса»
Є певні успіхи
✅ «Бавовнятко» працює. У Кремінній росіяни досі не можуть прийти до тями…в багатьох сенсах)
На тимчасоао окупованих територіях триває «мобілізація» чоловіків, яких вже майже там не залишилося. рашисти скасували медкомісії, вік їх не цікавить, мета - зібрати якомога більше «гарматного м‘яса»
📌09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує загиблих внаслідок війни мешканців Луганщини
57-річний Василь Бережний загинув у рідному Сєвєродонецьку на Луганщині.
Рідні розповідають, що зв’язок із чоловіком зник 8 травня. Що сталось із ним – ніхто не знав. Востаннє живим Василя бачили в укритті на вулиці Космонавтів. Аж наприкінці червня родичі дізнались, що Василь Бережний загинув.
«Світла пам'ять братику моєму Василю. Нехай земля йому буде пухом», – сказала сестра загиблого Тетяна.
Василь Бережний навчався у місцевій школі №18, а згодом – у хіміко-механічному технікумі в Рубіжному. Працював на ВАТ «Лисичанська сода». З часу повномасштабного вторгнення Росії залишався у рідному місті.
На його могилі написано: «Найкращий батько та чоловік».
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує загиблих внаслідок війни мешканців Луганщини
57-річний Василь Бережний загинув у рідному Сєвєродонецьку на Луганщині.
Рідні розповідають, що зв’язок із чоловіком зник 8 травня. Що сталось із ним – ніхто не знав. Востаннє живим Василя бачили в укритті на вулиці Космонавтів. Аж наприкінці червня родичі дізнались, що Василь Бережний загинув.
«Світла пам'ять братику моєму Василю. Нехай земля йому буде пухом», – сказала сестра загиблого Тетяна.
Василь Бережний навчався у місцевій школі №18, а згодом – у хіміко-механічному технікумі в Рубіжному. Працював на ВАТ «Лисичанська сода». З часу повномасштабного вторгнення Росії залишався у рідному місті.
На його могилі написано: «Найкращий батько та чоловік».
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 росіяни не бачать реальності, бо вірять у власну пропаганду
Контрнаступ українських захисників став неочікуваним для рашистів
Контрнаступ українських захисників став неочікуваним для рашистів
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує загиблих внаслідок війни мешканців Луганщини
35-річний Олексій Блєднов загинув 28 березня у Лисичанську на Луганщині. У будинок, де він жив, потрапив російський снаряд
«28 березня 2022 року. Цей день розділив моє життя на «до» і «після» – коли мого Льошеньку вже не повернути», – каже дружина загиблого Поліна.
Олексій жив у Лисичанську, займався вантажними перевезеннями. Знайомі та друзі описують його як позитивну та добру людину.
«Ми намагатимемось жити так, як ти хотів. Ми тебе дуже любимо. Ти у наших серцях назавжди», – кажуть рідні чоловіка.
У загиблого залишилися дружина та донька.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує загиблих внаслідок війни мешканців Луганщини
35-річний Олексій Блєднов загинув 28 березня у Лисичанську на Луганщині. У будинок, де він жив, потрапив російський снаряд
«28 березня 2022 року. Цей день розділив моє життя на «до» і «після» – коли мого Льошеньку вже не повернути», – каже дружина загиблого Поліна.
Олексій жив у Лисичанську, займався вантажними перевезеннями. Знайомі та друзі описують його як позитивну та добру людину.
«Ми намагатимемось жити так, як ти хотів. Ми тебе дуже любимо. Ти у наших серцях назавжди», – кажуть рідні чоловіка.
У загиблого залишилися дружина та донька.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌 Контрнаступ: на Луганщині навантаження менше, аніж на Харківщині та Херсонщині
Але наша область має не погані перспективи
Основні зусилля ворог нині зосередив на Бахмуті, Луганщина - не є найгарячішою точкою на Донбасі
Черга дійшла: рашисти почали «мобілізувати» чоловіків в окупованих Сєвєродонецьку, Лисичанську, Старобільську та інших населених пунктах, які орки загарбали після 24 лютого
псевдореферендуму найближчим часом не буде, дякуючи відмінній роботі ЗСУ та партизанів
Лунають нові дати від позорників-росіян - тепер планують на листопад…ну-ну)
Але наша область має не погані перспективи
Основні зусилля ворог нині зосередив на Бахмуті, Луганщина - не є найгарячішою точкою на Донбасі
Черга дійшла: рашисти почали «мобілізувати» чоловіків в окупованих Сєвєродонецьку, Лисичанську, Старобільську та інших населених пунктах, які орки загарбали після 24 лютого
псевдореферендуму найближчим часом не буде, дякуючи відмінній роботі ЗСУ та партизанів
Лунають нові дати від позорників-росіян - тепер планують на листопад…ну-ну)
📌 09:00 – Загальнонаціональна хвилина мовчання
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує загиблих внаслідок війни мешканців Луганщини
Сергій Боровський зник у Сєвєродонецьку в червні. Про його загибель стало відомо 17-го числа.
«Сергія поховали у дворі… Шкода, дуже шкода. У 2022 році загинути від обстрілу», – написала знайома Сергія Людмила.
Сергію Боровському було 56 років. Він все життя провів у Сєвєродонецьку. Навчався у школі №11, опісля – в Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі №101.
До російського повномасштабного вторгнення Сергій працював у цеху озеленення. Після 24 лютого розносив місцевим гуманітарну допомогу. У Сергія Боровського залишилася дружина Тетяна.
Луганська ОВА спільно із платформою пам’яті @memorial_ukraine вшановує загиблих внаслідок війни мешканців Луганщини
Сергій Боровський зник у Сєвєродонецьку в червні. Про його загибель стало відомо 17-го числа.
«Сергія поховали у дворі… Шкода, дуже шкода. У 2022 році загинути від обстрілу», – написала знайома Сергія Людмила.
Сергію Боровському було 56 років. Він все життя провів у Сєвєродонецьку. Навчався у школі №11, опісля – в Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі №101.
До російського повномасштабного вторгнення Сергій працював у цеху озеленення. Після 24 лютого розносив місцевим гуманітарну допомогу. У Сергія Боровського залишилася дружина Тетяна.