Semper tiro
381 subscribers
20 photos
2 videos
802 links
📌Бот для зворотного зв'язку: @Semper_tirro_bot
Download Telegram
🔹Вчені з Єльського університету довели: кетогенна дієта захищає від грипу.

🔹Кетогенна дієта, яка забезпечує надходження 99% калорій з жирів і тільки 1% з вуглеводів, допомагає імунній системі більш ефективно боротися з вірусом грипу.

🔹Миші, яких годували м’ясом, рибою, птицею і овочами, що не містять крохмалю, а потім інфікували вірусом грипу, мали більш високу виживаність, ніж миші з нормальною дієтою з високим вмістом вуглеводів.

🔹Справа в тому, що кетогенна дієта викликала вивільнення гамма-дельта- Т-клітин у легенях. Ці клітини збільшували вироблення слизу в клітинних оболонках дихальних шляхів, а слиз ефективно затримував вірус. У той же час дієта з високим вмістом вуглеводів цього не мала подібного ефекту.

🔹Проте, дотримуватися кетогенної дієти корисно лише короткий час, і її ідеальна тривалість для користі для здоров’я людини є предметом подальших досліджень вчених.

Детальніше про дослідження за посиланням нижче👇🏻
Історія про те як європейці томатів боялись 😳.

🟦У Європі XVIII cт. томати вважалися небезпечними. Їх навіть називали "отруйними яблуками", бо від них час від часу помирали аристократи.

🟦Хоча усьому виною є тарілки, якими користувалися заможні люди. Вони виготовлялися з сплаву олова, до складу якого входив свинець.

🟦Через високу кислотність томатів свинець вимивався з тарілок і потрапляв у організм, що могло призвести до отруєння.

🟦Лише з поширенням піци репутація томатів почалась потихеньку відновлюватись.

Детальніше можна почитати за 🍅посиланням🍎.
​​🟦 Відновлення запам'ятовування у похилому віці та мишача нейропластичність

🔹 Втрата спогадів та погіршення закріплення нової інформації в нормі є одними з ознак старіння організму. Важливу роль у зниженні нейропластичності відіграє перинейрональна сітка (ПНС) - комплекс молекул позаклітинного матриксу нейронів, що регулює здатність до запам'ятовування.

🔹 Спілка вчених з Кембриджського та Лідського університетів дослідили можливість покращення здатності мозку вчитися та адаптуватися за зміни складових ПНС. Метою було виявити, чи позитивно подіє підвищення рівня хондроїтин-6-сульфату ("активатор" нейропластичності) на старих лабораторних мишей C57BL/6.

🔹 Перевірку пам'яті проводили за допомогою лабіринту у формі літери "Y" та не/знайомих для піддослідних предметів. "Ліки" до ПНС і клітин нервової тканини доставляли вірусні вектори.

🔹 У результаті виявилося, що старі миші через деякий час після введення речовини краще розпізнавали копії предметів, які вони вже бачили. Автори стверджують, що такий підхід в перспективі можна застосувати і на людях, наприклад з метою вилікувати хворобу Альцгеймера.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇
​​Не завжди до лікаря приходить пацієнт із симптомами "як книжка пише", тому є ймовірність похибки у визначенні діагнозу.

🔵 Так на початку своєї кар'єри, невропатолог лікарні Ленокс-Гілл, Гаятрі Деві разом із колегами помилково діагностували жінці хворобу Альцгеймера, хоча насправді це була менопауза.

🔷 Лише після введення естрогену під час однієї з процедур лікар зрозуміла, що первинні симптоми були зовсім не пов'язані з хворобою Альцгеймера.

🔵 Когнітивні проблеми пацієнтки були безпосередньо пов'язані з різким зниженням рівня естрогену (саме цей гормон починає коливатись за декілька років до менопаузи).

🔹Один із менш відомих симптомів цього процесу невропатолог назвала "туман в голові".

🔷 Жінки починають скаржитись на сплутану свідомість, труднощі при запам'ятовуванні, підборі слів або концентрації уваги на декількох завданнях одночасно.

💢 За словами Гаятри Деві, "близько 60% жінок у перименопаузі чи менопаузі суб'єктивно переживають когнітивні зміни".

Чому менопауза супроводжується подібними розладами та наскільки це небезпечно читайте нижче за посиланням. 👇
🔹3 серпня 1883 року народився Жозіас Браун-Бланке, швейцарський геоботанік. Вчений створив систему класифікації рослинності, котра на сьогодні є домінуючою.

🔹Щорічно 5 серпня відзначають день свіжого дихання.

🔹6 серпня проводиться особлива дата – «Лікарі світу за мир». Медики з всіх куточків світу об’єднуються в закликах проти воєн, збройних конфліктів та пролиття крові.

🔹В кожну першу суботу серпня (цьогоріч це 7 серпня) відзначають Міжнародний день алопеції. Алопеція – патологічне випадіння волосся, яке призводить до його повного або часткового зникнення на голові або ділянках тіла. Цим аутоімунним захворюванням страждають близько 2% всього населення планети.

🔹8 серпня — професійне свято лікарів-офтальмологів. Традиційно у цей день поширюють актуальну інформацію про можливості, нові технології та методики лікування проблем із зором. 

#календар_науки
Дослідники вивчають друк живої тканини на 3D-принтерах в космосі.

👨🏻‍🚀 Ендрю Морган
, військовий лікар армії США та ще й астронавт NASA та його колега Крістіна Кох займаються біодруком тканин в космосі. Вони пояснюють це тим, що сила тяжіння на Землі може зруйнувати тканину під час її друку на принтері.

🔹Справа в тому, що тканинам потрібен якийсь тимчасовий органічний каркас, який утримував би всі частини органу на місці, насамперед це стосується порожнин, як-от серцеві камери. Але досягти такого ефекту на Землі досить складно.

🪐Мікрогравітаційне середовище МКС було ідеальним для випробування установки біофабрикації, яку транспортували на орбіту у 2019 році і мають оновити у 2021-му. Апарат, розроблений американськими компаніями Techshot і NScrypt, призначений для друку тканин людського організму, які здатні сформувати органи.

🫀Спочатку Морган тестував друк тканини, близької до серцевої. Однак, зрештою, команда сподівається вдосконалити обладнання і друкувати в космосі цілі органи, які можна використовувати для трансплантації.

Детальніше читай за посиланням👇🏻
​​🟦 Чому багато цукру - шкідливо на клітинному рівні?

🔹 Не будемо брехати, кожен з нас полюбляє солодке: хтось більше, хтось менше. Також не можна опускати факт, що глюкоза та інші сахариди є необхідними життєво. Однак, все гарно в міру.

🔹 Група вчених з інстутуту Ван Андела виявили, що надто велика кількість цукру, окрім інших негативних ефектів, здатна зменшувати ККД роботи мітохондрій. Хоча сам порошок не чинить такої прямої дії, він небажано впливає на формування ліпідів.

🔹 Експеримент виконувався на мишах, а саме - на їхній бурій жировій тканині. В результаті автори помітили, що за овердози цукру на мембранах мітохондрій зменшувалась концентрація поліненасичених жирів, які сильно регулюють метаболізм енергетичних станцій, на користь інших менш пластичних речовин цього ж ряду.

🔹 Крім того, після закінчення експерименту піддослідних тимчасово перевели на кето-дієту, що в результаті нормалізувало їхній обмін речовин. І хоча якихось конкретних медичних рекомендацій у роботі не наведено, не можна стверджувати, що отримані дані є некорисними.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇
​​Один із ранків для молодої дівчини виявився стресовим, оскільки вона відчула, що у пахвовій ділянці у неї якась пухлина.

🔷 Згодом 26-річна дівчина з Португалії виявила, що після пологів у неї почалась лактація з пахвової ділянки.

💢 Після детального обстеження лікарі поставили діагноз полімастії.

🔵 Полімастія - це вада розвитку, при якій у людини розвивається додаткові молочні залози. Зазвичай такі груди недорозвинені, вони можуть включати в себе сосок та ореоли, а іноді лише тканину молочної залози.

🔷 Ця вада виникає під час виношування плоду, коли клітини - попередники молочних залоз утворюються уздовж так званого грудного гребеня, або «молочної лінії», що проходить від пахвових западин до паху по обидва боки тіла.

🔹 У нормі ці «гребені» зникають всюди, крім грудей. Але якщо ж це не відбувається, то така тканина може сформуватися, ну наприклад, в пахвовій западині.

🔹 Люди з таким діагнозом можуть навіть не підозрювати, що вони мають додаткову молочну залозу, допоки з місця її локалізації не піде молоко.

Читайте більше за посиланням. 👇
🔹 9 серпня 1895 року народився Юрій Воронийукраїнський хірург, доктор медичних наук, професор. Здійснив першу у світі операцію з пересадки органу людині.

🔹 13 серпня у всьому світі відзначається Всесвітній день шульги. Шульга – це людина, яка замість правої руки активно використовує ліву руку.

🔹 13 серпня 1844 року народився Фрідріх Мішер швейцарський хімік-органік, що відкрив нуклеїнові кислоти, виділивши їх з білих кров'яних тілець.

#календар_науки
Загадкова хвороба в Швеції😱

📌Так званий синдром відстороненості (Resignation Syndrome, RS) вражає лише дітей біженців, які шукають притулку. Діти повністю дистанціюються від реальності, перестають ходити й розмовляти, не розплющують очей. При цьому у них нормальний кров'яний тиск, а всі рефлекси зберігаються у межах норми.

🔹Медики, що лікують таких дітей, розповідають — саме психологічна травма змушує їх ізолювати себе від світу. І найвразливіші якраз ті діти, які стали свідками жорстокого насильства (часто скерованого проти їхніх батьків).

🇸🇪 Перший випадок синдрому апатії було зафіксовано в Швеції ще в кінці 90-х. А протягом двох років з 2003-го по 2005-й повідомляли про більш ніж 400 таких випадків. Протягом останніх десяти років дітей, хворих на синдром відстороненості, поменшало. За останнім повідомленням Національного Управління охорони здоров'я Швеції, у 2015-2016 роках зафіксовано 169 випадків.

🤔 "Наскільки нам відомо, за межами Швеції не зафіксовано жодного подібного випадку", - пише доктор Карл Саллін, педіатр дитячої лікарні імені Астрід Ліндґрен при Каролінському університеті в Стокгольмі.

🔹Найвірогіднішим поясненням того, як хвороба може проявлятися тільки в межах державних кордонів однієї країни є наявність певних соціокультурних факторів, необхідних для того, щоб розвинулося це захворювання.

Більше про синдром відстороненості читай за посиланням👇🏻
🔵 Вчені змогли створити штучного хамелеона.

🟦 Корейські дослідники, настільки сильно захопилися цією тваринкою, що вирішили зробити свою власну версію. Із ціпкими лапками, придуркуватими очима, та звичайно спеціальною шкірою, що змінює колір в залежності від оточуючого середовища.

🟦 Для створення останньої вчені застосували рідкі кристалічні чорнила, що можуть набувати будь-якого кольору в залежності від положення їхніх молекул. Коли вони збираються у більші спіральні структури, вони можуть відбивати певний колір світла.

🟦 Рідкі кристали, змінюють свій колір в залежності від температури, тож дослідники помістили нагрівальні стрічки під штучну шкіру робо-хамелеона.

🟦 Спеціальні сенсори, що знаходяться у нижній частині тулуба штучного хамелеона, зчитують колір який необхідно повторити, і передають інформацію нагрівальним стрічкам які у свою чергу змінюють колір рідких кристалів.

Детальніше можна прочитати за посиланням.
​​🟦 Пошук інфаркту до того, як він нанесе удар

🔹 Беззаперечно, серцевий напад - небезпечний і майже непередбачуваний стан, котрий може настати в будь-яку мить, звісно, за "гарного" підґрунття у вигляді нездорового способу життя та/чи асоційованих патологій.

🔹 Группа вчених з університету штату Мічиган розробили метод, що дозволяє точно передбачити ризик інфаркту та, базуючись на отриманій інформації, запобігти йому або хоча б заздалегідь підготувати міри протидії.

🔹 Суть в тому, що такі клітини як моноцити Ly-6C^hi та макрофаги, які зберігають холестерол, виявляють певну активність, яка підвищується за наближення моменту початку інфаркту.

🔹 Автори створили наночастинки, котрі здатні проникати в зазначені мішені. У відповідь виділяється енергія та навіть "звук", який реєструється фотоакустичними методами. В наслідок цього створюється тривімірне зображення, на основі якого можна зробити діагноз та прогноз.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇
Привіт, друже!🤓

🔹 З великою радістю повідомляємо тобі про німецько-українські осінні школи DAAD "Уроки біомедицини, отримані з нанотехнологій та штучного інтелекту».

🗓 Ці події відбудуться аж у двох містах - у Харкові з 27 вересня по 1 жовтня 2021 року та у Києві з 4 по 8 жовтня 2021 року.

📌Школи присвячені актуальним питанням нанотехнологій і штучного інтелекту як міждисциплінарної основи розвитку наномедицини та мають на меті залучити німецьких і українських вчених для спільної роботи і обміну досвідом.

🔹Тут можна знайти нову для себе інформацію, насолодитися насиченою науковою, а також культурною програмами, що висвітлюватимуть особливості життя та навчання у Німеччині, німецьку освіту та науку.

🔹Якщо ти володієш достатнім рівнем англійської мови (принаймні В2), то не зволікай і хутчіше заповнюй заявку на участь, адже участь для студентів та молодих вчених є безкоштовною.

‼️Дедлайн подачі заявок - 15 серпня 2021 року!

Подати заявку на участь👇🏻
​​Новий мікробіом - новий ти?

🔹Мікробіом людини складається з бактерій, вірусів та грибів, і відповідальний за розвиток імунітету, поведінкові реакції, захист від патогенів, вироблення важливих для метаболізму коротколанцюгових жирних кислот тощо.

Склад мікроорганізмів, що мешкають у кишечнику впливає на стан здоров'я та змінюється з віком людини.

🔷 Вчені з Університетського коледжу Корка в Ірландії вияснили, що мікробіом це класна терапевтична мішень для здорового старіння.

🔵 Так автори дослідження трансплантували фекальну мікробіоту кишечника молодих (3-4 місяці) мишей більш дорослим гризунам (19-20 місяців), ШКТ яких було попередньо очищено.

🔹 Трансплантація нормалізувала роботу імунних клітин мозку і периферійної нервової системи, а також зменшила вікові зміни в метаболізмі нейронів гіпокампу.

Однак, щоб зрозуміти, яким чином бактерії або їх продукти метаболізму впливають на омолодження мозку, необхідні додаткові дослідження.

Більше про цей експеримент читайте за посиланням нижче.👇
Американським вченим вдалося вилікувати рак грудей на останній стадії

🔹Кілька років тому лікарі сказали Джуді Перкінс зі штату Флорида, що їй залишилося жити три місяці. Сьогодні в її тілі немає й сліду ракової пухлини.

🔹Команда вчених із Національного університету раку у США каже, що така терапія все ще є експериментальною, але з часом може стати методом лікування усіх видів раку.

🔹Процедура, фактично, є такими собі "живими ліками", які виробляються із клітин самого пацієнта у одній з провідних світових лабораторій із дослідження раку.

🔹Усе починається із вивчення ворога. Пухлину пацієнта аналізують на генетичному рівні, щоб ідентифікувати рідкісні генетичні зміни, які можуть зробити рак видимим для імунної системи.

🔹Із 62 генетичних аномалій у пухлині пацієнтки Джуді Перкінс лише чотири могли стати потенційними мішенями для імунної атаки.

🔹Наступний етап - полювання. Імунна система пацієнта уже починає атакувати пухлину, але білі кров'яні тільця поки що програють раковим клітинам.
На цьому етапі вчені уважно стежать за білими кров'яними тільцями пацієнта і виокремлюють ті, які здатні успішно атакувати рак. Їх потім вирощують у величезній кількості у лабораторіях.

🔹У кров 49-річної Джуді ввели близько 90 млрд таких штучно розмножених імунних клітин разом із ліками, що "знімають гальма" із імунної системи.

🔹"Ті ж мутації, які спричиняють рак, стають його Ахіллесовою п'ятою", - розповів доктор Розенберг.

Більше про дослідження читай за посиланням👇🏻
🟦 Депресивні овочі, ні це я не про ваших одногрупників під час сесії.

🔵 Німецькі вчені провели дослідження, в якому виявили, що вегетеріанці більш схильні депресії порівняно з іншими людьми.

🔵 Проте механізм дії цього ефекту доведеться, ще дослідити.

Детальніше можна прочитати за посиланням.
​​🟦 3D-біопринтинг модельних кровоносних судин

🔹 Одним з нині перспективних напрямів для дослідження різних патологічних станів організму та його окремих частин in vitro є 3D-біопринтинг. На жаль, поки що відповідні моделі далекі від реальності.

🔹 Основні труднощі виникають на етапі друку, оскільки різним типам клітин відносно важко втриматися, що спотворює будову анатомічної структури. Проте група дослідників з Техаського університету A&M запропонували вирішення цієї проблеми.

🔹 Вчені створили своєрідні "чорнила" з клітин та спеціальної речовини, яка "зшивала" компоненти між собою, коли біопринтер покроково збирав тканини. Таким чином, автори отримали фактично живу судину, яка складалася з ендотелію та гладкої м'язової тканини.

🔹 Зрозуміло, що це не повноцінна артерія або вена, проте отримана модель виявилася більш ніж стабільною та зберігала життєздатність у поживному середовищі. В перспективі створення складніших структур з подальшим використанням для фармакокінетичних експериментів та подібних досліджень.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇
🔹Сьогодні, 20 серпня, відзначають Міжнародний день медичного транспорту.

🚑Історія цього свята розпочалася у період Першої світової війни, коли спеціальні польові автомобілі доставляли поранених солдат у госпіталі. Дуже швидко медичний транспорт став невід’ємною частиною системи охорони здоров’я.

🔹Сфера охорони здоров’я постійно розвивається, що сприяє розширенню функцій медичного транспорту. Сьогодні до цієї категорії відносять не лише автомобілі швидкої допомоги, а й автівки, які супроводжують хворих на процедури, наприклад, діаліз. 

🚑Сучасні автомобілі, які обслуговують медичну сферу, оснащені написом «ECNALUMBA», що дозволяє водіям легко ідентифікувати їх навіть у дзеркалі заднього виду.

#календар_науки
​​В літню пору, коли спека нас виснажує, коли ми перетворюємось на амеб під гнітом температури - ми п'ємо багато води, аби попередити зневоднення організму.

🔹Вода не калорійна та не містить цукру, тому ми сміливо можемо надати їй статус "найздоровіший з доступних нам напоїв".

💢 Але чи завжди саме вода - це найкращий спосіб підтримувати баланс рідини?

Коли ми пітніємо, то втрачаємо воду і солі, і наше тіло потребує поповнення обох речовин.

🔵 Якщо все йде як треба, то організм спробує відновити баланс за допомогою осмосу, пропускаючи воду крізь клітинні мембрани.

🔷 "Але якщо в організмі буде багато води і недостатньо солей, то для того, щоб відновити баланс, він позбудеться води, виробляючи сечу", - пояснює Рон Моган, професор Медичної школи Університету Сент-Ендрюс.

🔷 Саме тому молоко може бути більш ефективним способом втамувати спрагу, ніж проста вода. Воно містить сіль, лактозу й цукор, які потрібні у невеликих кількостях, щоб стимулювати поглинання води в кишківнику, пояснює дослідник.

Більше про альтернативи поповнення балансу рідини читайте нижче за посиланням. 👇
🔹23 серпня 1769 року народився Жорж Леопольл Кюв’є - французький зоолог. Засновник порівняльної анатомії та палеонтології.

🔹26 серпня 1743 року народився Антуан Лоран Лавуазьє - французький вчений, один із засновників сучасної хімії.

#календар_науки