🔹Влітку від нестерпної спеки, в лікарні від вигляду крові, в темну пору доби від чиїхось кроків люди здатні втрачати свідомість.

🔹Наш організм реагує на страх, піднімаючи артеріальний тиск, а як тільки загроза минає - опускає його до низьких позначок.

💢 Головний мозок не отримує достатньої кількості крові і бац ви вже лежите на підлозі.

А чи знали ви що тварини не мають такої проблеми як непритомність?

🍀Тоді дивіться сьогоднішнє відео та знаходьте відповіді на запитання.

🔹 Людству досить давно відомо, що у процесах відновлення ДНК матрицею слугує інша аналогічна ДНК. Випадки зчитування з РНК були зафіксовані тільки у деяких вірусів.

/Однак, чи настільки неможливо "переписати" інформацію з РНК на ДНК, використовуючи природні для організму речовини?/

🔹 Вчені з університету Томаса Джефферсона виявили, що полімераза-тета якраз здатна до такого незвичного зворотного синтезу.

🔹 Детальніше про це дослідження можна дізнатися за посиланням.

​🔹 У Київському інституті раку провели унікальну операцію.

🔹 Українські лікарі провели складну операцію — вживили в організм 16-річного юнака нові кістки таза, виготовлені на 3D принтері. Для хлопця, якому рак знищив половину кісток таза, це була остання надія.

🔹 Незважаючи на значну площу ураження, науковцям вдалося не тільки компенсувати знищені кістки, а й імплантувати ендопротез для того, щоб хлопець зміг в подальшому ходити.

🔹 Модель титанового імплантанта розробили в інституті травматології і ортопедії Національної академії медичних наук України на поки єдиному 3Д-принтері України. Протез розрахований на десятки років експлуатації.

#Ukrainian_science

🟦 Чи знаєте ви?

🔹 На жаль, невідкладні медичні стани досить часто трапляються в дуже невдалих місцях. Саме такий інцидент стався з 39-річною Паулою Діксон у червні 1995-го року під час рейсу з Гонконгу до Лондону.

🔹 Того дня жінка усвідомила, що запізнюється на свій літак, тому чимдуж поспішала на мотоциклі до аеропорту. Однак, це рішення дорого коштувало - вона потрапила в автокатастрофу. Не дивлячись на нібито відсутність травм прибути вчасно так і не вдалося.

🔹 Коли другий літак вже був у повітрі, у Паули заболіла рука. На щастя, на борту знаходилися два лікарі - Енгус Уоллес та Том Вонг - котрі константували перелом та іммобілізували кінцівку. Здавалося б, нічого серйозно, проте через деякий час постраждала поскаржилася на зламані ребра.

🔹 Спеціалісти виявили пневмоторакс. Надавати допомогу на землі не можна було через ризик розриву легень за зміни тиску. Імпровізоване вирішення знайшлося у використанні трубки від уретрального катетера, укріпленою металевою вішалкою, з'єднаною з герметичною напівнаповненою водою пляшкою.

🔹 Такі рішучі дії дозволили Паулі успішно пережити політ та отримати більш технічну допомогу у місці призначення.

🔹 Більше про цей випадок та подвиг Енгуса та Тома можна дізнатися у відео за посиланням.

​​​​🔹 Рюкзак - саме та річ, яка рятує дівчат, коли у них повно речей, чи допомагає хлопцям, коли вони збираються на тренування. А ось 39-річній британці рюкзак став домівкою для її серця.

Як можна носити серце в рюкзаку запитаєте ви?

🔷 А справа в тому, що в цієї жінки серденько почало відмовляти і лікарі повідомили про необхідність трансплантації органу від донора.

🔹 Та черга на донорське серце надто велика, тому Сельві Хуссейн було дозволено користуватись пристроєм, який має електродвигун та насос, які перекачують кров по тілу.

🔷 В організм жінки вмонтовано пристрій, який качає кров зі швидкістю 138 ударів за хвилину, а зовнішня частина апарату розміщена в рюкзаку, який британка повинна постійно носити з собою.

🍀 Більше про цей випадок читайте нижче за посиланням.

Найбільш болюча хвороба, котра відома людству

🔹 Існує багато думок щодо цього звання, проте чи не найбільш виправданим кандидатом є тригемінальна невралгія. Недуг спричинений порушенням роботи трійчастого нерва. Як наслідок, хворі регулярно відчувають гострий/електричний/колючий біль в області обличчя.

🔹 Статистика стверджує, що тригемінальна невралгія оцінюється лише в 1 випадок на 8350 людей, однак для постраждалих ця хвороба - не тільки щоденна агонія, а й соціальні проблеми. І хоча напади можна відносно легко усунути відповідними медикаментами, супутні проблеми досі не вирішені.

🔹 То як нам боротися з цим найболючішим захворюванням?

🍀 Давайте розбиратись разом з каналом The Infographics Show!

​​В народі існує приказка: "Лінь раніше тебе народилась", як виявляється в цих словах є правда.

🔵 Вчені американського університету Міссурі провели досліди на щурах та дійшли висновку, що лінощі закладаються у людей на рівні ДНК.

Ось це я розумію акція - твоя ДНК і лінь в подарунок.

🔹 Дослідникам вдалось вивести породи щурів, які були або дуже активними, або напрочуд ледачими.

🔷 Згодом велось спостереження за тим скільки разів кожен щур буде займатись на колесі впродовж шести днів.

🔷 Було відібрано 26 "спортсменів", яких між собою схрестили та 26 "ледарів", з якими зробили те ж саме.

🔵 І так десять поколінь поспіль повторювався експеримент. У підсумку виявили, що нащадки спортсменів були в 10 разів активнішими за нащадків ледарів.

🔹 Шляхом досліджень з 17 тисяч генів виділити 36, які можуть відігравати важливу роль у формуванні мотивації та схильності до фізичної активності.

На даному етапі науковці прагнуть повторити даний експеримент серед людей.

🍀 Нижче за посиланням ви знайдете деталі роботи вчених.

​Привіт, друже!🤓 Цей тиждень обіцяє бути насичем, тому мерщій глянь календар інфо-подій!

🔹12 липня— день гетерохромії, тобто день різнокольорових очей. Патологія існує лише у 1% населення Землі, жінок з різнокольоровими очима більше від чоловіків. Всесвітньовідомі особистості з гетерохромією: Демі Мур, Міла Куніс, Міла Йовович, Кейт Босворт, Генрі Кевілл та інші.

🔹12 липня 1813 року народився Клод Бернар — французький медик, дослідник процесів внутрішньої секреції, засновник ендокринології.

🔹15 липня 1814 року народився Павло Заблоцький-Десятовський — український лікар, ботанік, етнограф, автор 40 праць із хірургії та стоматології, анастезіолог-новатор.

🔹18 липня 1635 року народився Роберт Гук — англійський природодослідник, батько фізики. Роберт Гук став відомий своїм відкриттям закону пружності. Також саме він увів термін клітина для визначення найменшої частинки живого.

#календар_науки

🟦 Чи знаєте ви?

🔹 Ігнац Філіп Земмельвейс - вчений, якого називали божевільним через його пропаганду миття рук. Не дивлячись на начебто розумні заклики щодо особистої гігієни, на жаль, Земмельвейс не отримав належної підтримки від консервативного наукового товариства середини XIX ст.

🔹 Справа в тому, що Ігнац працював асистентом професора Першої клініки Віденської головної лікарні, де занадто часто помирали жінки від лихоманки породіллі. Аби усунути цю проблему, вчений вирішив провести власне "розслідування".

🔹 Земмельвейс помітив, що найбільше смертей трапляється серед жінок, в яких приймали пологи професіонали-лікарі, а не акушерки чи асистенти. Крім того, ці ж практики досить часто робили аутопсії, після чого одразу ж поверталися до своїх пацієнток.

🔹 Ігнац запропонував обробляти руки милом та хлорним розчином після таких маніпуляцій, однак наукове товариство скептично сприйняло його ідею про "мікрочастинки, які переносять захворювання".

🔹 Ганьба з боку колишніх колег вимусила Земмельвейса залишити Відень та почати мандрувати Європою, де він продовжував пропаганду миття рук. І хоча зрештою його визнали божевільним, ми розуміємо, що ствердження вченого були правильними.

🔹 Більше про Ігнаца Філіпа Земмельвейса та його боротьбу за гігієну можна дізнатися у відео за посиланням.

​​🔹 Професор Роб Найт із Каліфорнійського університету у Сан-Дієго стверджує, що ми більше мікроби, аніж люди.

Що? Які мікроби? Ми ж homo sapiens!

🔵 Хоча за даними дослідників - людських клітин в організмі є приблизно 43% від загальної кількості.

🔹 Людський геном складається із 20000 генів. Але, якщо до цього додати гени нашого мікробіомного світу, то число зростає від 2 до 20 млн мікробіомних генів.

🔷 Професор Саркіс Мазманьян, мікробіолог з Каліфорнійського технологічного інституту, запевняє: "Ми маємо не лише один геном. Гени нашого мікробіому - це по суті другий геном, що доповнює наш власний, людський".

🔹 Було б наївно вважати, що ми носимо в собі так багато мікробного матеріалу, але він зовсім не взаємодіє з нашим організмом і не впливає на нього.

Вчені досліджують, як саме мікроби впливають на роботу імунної й травної системи, як захищають нас від хвороб і виробляють вітаміни.

🔵 Такі дослідження формують новий спосіб мислення про людський мікробіомний світ. Адже ще донедавна наші стосунки з мікробами зводилися до боротьби.

💢 Але науковці переймаються тим, якої шкоди людська атака проти “поганих організмів” завдала “добрим бактеріям”.

Більше про це знаходьте за посиланням нижче. 👇

​Привіт, друже!🤓 Сьогоднішній день уже традиційно розпочинається черговою порцією інфо-подій!

🔹20 липня 1882 року народився Грегор Мендель, якого нині по праву вважають засновником сучасної генетики.

🔹20 липня 1888 року народився Зельман Ваксман — всесвітньовідомий біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини 1952 року «За відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».

🔹22 липня щорічно відзначається Всесвітній день мозку. Саме мозок відповідає за функціонування усіх органів та систем організму. Від його роботи залежить життєздатність людини, можливість здійснювати інтелектуальну діяльність та проявляти фізичну активність. Пам’ятай☝🏻, що спорт, повноцінне харчування, якісний сон, відмова від шкідливих звичок та постійний розвиток – основа здоров’я мозку.

🔹25 липня кожного року відзначається професійне свято – День зубного техніка.

#календар_науки

​🔹Вперше у світі судинні хірурги Івано-Франківського НМУ та Івано-Франківської обласної клінічної лікарні провели унікальну гібридну операцію.

🔹Хворому було поставлено діагноз - аневризма внутрішньої сонної артерії з супутньою патологією, що перешкоджала проведенню операції.

🔹Аневризма – це послаблення судинної стінки, а її розрив призводить до фатальних наслідків.

🔹Після ультразвукової діагностики, ангіографії та тривалих дискутивних діалогів з європейськими колегами, наші лікарі взялися за операцію. Провели її успішно.

🔹Чоловік перебуває під спостереженням лікарів, втім, уже має змогу повернутися до звичного способу життя.

🟦 Сибірка, мертві олені, глобальне потепління. Здається, що зв'язку між цими речами зовсім немає, хоча це зовсім не так.

🔵 У 1941 році у західному сибіру спалахнула епідемія сибірської виразки. Велика кількість оленів були заражені.

🔵 Труп одного із цих оленів замерз, і пролежав аж до наших днів. Незважаючи на те, що тварина вже давно була мертва, сибірка всередині неї була ще жива.

🔵 В 2016 році олень розтанув, і випустив на свободу бактерії сибірської виразки. В результаті 40 людей опинилось у лікарні.

Детальніше можна почитати за посиланням.

​​🟦 Як ми обираємо їжу або "Про дрозофіл-гурманів"

🔹 Невизначеність щодо причин забаганок у їжі існує досить давно. Очевидним фактором, який впливає на вибір однієї страви з декількох, є рівень голоду. Вчені з Єльського університету дослідили це питання на мухах-дрозофілах.

🔹 Взагалі, дрозофіли досить ретельно підходять до вибору свого раціону. Автори приготували два варіанти: солодкий, висококалорійний, але обв'язаний гірким хініном, та менш поживний, але більш смачний.

🔹 В результаті виявилося, що голодні мухи обирали першу страву, а більш-менш ситі - другу. Однак, іноді ця закономірність не зберігалася. Вчені виявили, в чому найвірогідніше причина цього - у віялоподібному тілі.

🔹 Це комплекс у мозку дрозофіл, що зокрема відповідає за харчові операції. У ході експерименту за сприяння певного подразника відбувалося пригнічення групи зв'язаних нейронів, що спричиняло "нелогічний" вибір їжі.

🔹 Автори стверджують, що подібні паттерни можна перенести і на людей. Наприклад, стрес та емоційний стан є чи не основними "спотворюючим" факторами.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Ні для кого не секрет, що від сильних хвилювань люди сивішають, причому іноді буквально за одну ніч.

🔹 Деякі науковці запевняли, що стрес не може впливати на цей процес, оскільки волосся уже виросло з фолікулів і колір змінити особливо не може.

🔵 Проте вчені з Колумбійського університету на чолі з доцентом Мартіном Пікардом провели дослідження, яке представило перші кількісні докази зв'язку стресу з посивінням.

🔷 В експерименті взяли участь 14 добровольців віком від 9 до 65 років, які записували впродовж року в щоденники свої періоди спокою та стресу.

🔹 Згодом команда науковців сканувала зразки волосся у високій роздільності та порівняла кольорові варіації зі щоденниками учасників.

🔵 Зрештою вони помітили, що деяке сиве волосся здатне відновлювати свій першопочатковий колір.

"Був один чоловік, який поїхав у відпустку і п'ять волосин на голові цієї людини знову стали темними", - каже Мартін Пікард.

Як відбувається втрата кольору, які методи дослідження використовували вчені та інші подробиці експерименту читайте нижче за посиланням. 👇

​Привіт, друже!🤓 Цей тиждень приносить нам наступні подіі:

🔹28 липня ми відзначатимемо важливу подію – Всесвітній день боротьби з гепатитом. Зараження вірусом відбувається шляхом споживання брудної води чи їжі, під час пологів, при переливанні крові, статевим шляхом. Сьогодні більше 300 мільйонів мешканців планети інфіковані вірусом гепатиту групи B. Близько мільйона осіб на рік помирає від цього захворювання.

🔹1 серпня — Міжнародний день грудного вигодовування і лактації. Зараз грудне молоко вважається золотим стандартом дитячого харчування, який активно популяризує ВООЗ та інші міжнародні організації.

🔹1 серпня в усьому світі відзначається День боротьби з раком легенів. На рак легенів припадає приблизно 10% випадків від усієї кількості онкологічних хвороб. Метою цього дня є поширення інформації щодо профілактичних заходів. Тому варто пам’ятати про щорічні регулярні обстеження дихальної системи, а також обов’язково позбутися шкідливої звички — паління. Згідно зі світовою статистикою, саме своєчасне виявлення хвороби дає можливість повернутися до здорового життя 26% чоловіків та 39% жінок.

#календар_науки

​🔹Вчені з Єльського університету довели: кетогенна дієта захищає від грипу.

🔹Кетогенна дієта, яка забезпечує надходження 99% калорій з жирів і тільки 1% з вуглеводів, допомагає імунній системі більш ефективно боротися з вірусом грипу.

🔹Миші, яких годували м’ясом, рибою, птицею і овочами, що не містять крохмалю, а потім інфікували вірусом грипу, мали більш високу виживаність, ніж миші з нормальною дієтою з високим вмістом вуглеводів.

🔹Справа в тому, що кетогенна дієта викликала вивільнення гамма-дельта- Т-клітин у легенях. Ці клітини збільшували вироблення слизу в клітинних оболонках дихальних шляхів, а слиз ефективно затримував вірус. У той же час дієта з високим вмістом вуглеводів цього не мала подібного ефекту.

🔹Проте, дотримуватися кетогенної дієти корисно лише короткий час, і її ідеальна тривалість для користі для здоров’я людини є предметом подальших досліджень вчених.

Детальніше про дослідження за посиланням нижче👇🏻

Історія про те як європейці томатів боялись 😳.

🟦У Європі XVIII cт. томати вважалися небезпечними. Їх навіть називали "отруйними яблуками", бо від них час від часу помирали аристократи.

🟦Хоча усьому виною є тарілки, якими користувалися заможні люди. Вони виготовлялися з сплаву олова, до складу якого входив свинець.

🟦Через високу кислотність томатів свинець вимивався з тарілок і потрапляв у організм, що могло призвести до отруєння.

🟦Лише з поширенням піци репутація томатів почалась потихеньку відновлюватись.

Детальніше можна почитати за 🍅посиланням🍎.

​​🟦 Відновлення запам'ятовування у похилому віці та мишача нейропластичність

🔹 Втрата спогадів та погіршення закріплення нової інформації в нормі є одними з ознак старіння організму. Важливу роль у зниженні нейропластичності відіграє перинейрональна сітка (ПНС) - комплекс молекул позаклітинного матриксу нейронів, що регулює здатність до запам'ятовування.

🔹 Спілка вчених з Кембриджського та Лідського університетів дослідили можливість покращення здатності мозку вчитися та адаптуватися за зміни складових ПНС. Метою було виявити, чи позитивно подіє підвищення рівня хондроїтин-6-сульфату ("активатор" нейропластичності) на старих лабораторних мишей C57BL/6.

🔹 Перевірку пам'яті проводили за допомогою лабіринту у формі літери "Y" та не/знайомих для піддослідних предметів. "Ліки" до ПНС і клітин нервової тканини доставляли вірусні вектори.

🔹 У результаті виявилося, що старі миші через деякий час після введення речовини краще розпізнавали копії предметів, які вони вже бачили. Автори стверджують, що такий підхід в перспективі можна застосувати і на людях, наприклад з метою вилікувати хворобу Альцгеймера.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Не завжди до лікаря приходить пацієнт із симптомами "як книжка пише", тому є ймовірність похибки у визначенні діагнозу.

🔵 Так на початку своєї кар'єри, невропатолог лікарні Ленокс-Гілл, Гаятрі Деві разом із колегами помилково діагностували жінці хворобу Альцгеймера, хоча насправді це була менопауза.

🔷 Лише після введення естрогену під час однієї з процедур лікар зрозуміла, що первинні симптоми були зовсім не пов'язані з хворобою Альцгеймера.

🔵 Когнітивні проблеми пацієнтки були безпосередньо пов'язані з різким зниженням рівня естрогену (саме цей гормон починає коливатись за декілька років до менопаузи).

🔹Один із менш відомих симптомів цього процесу невропатолог назвала "туман в голові".

🔷 Жінки починають скаржитись на сплутану свідомість, труднощі при запам'ятовуванні, підборі слів або концентрації уваги на декількох завданнях одночасно.

💢 За словами Гаятри Деві, "близько 60% жінок у перименопаузі чи менопаузі суб'єктивно переживають когнітивні зміни".

Чому менопауза супроводжується подібними розладами та наскільки це небезпечно читайте нижче за посиланням. 👇