​🔹 З 2013 року щороку відзначається Міжнародний день поінформованості про сколіоз, який припадає на останню суботу червня.

📌 Подію започаткували для об’єднання людей, які постраждали від цієї недуги, підвищення обізнаності та розуміння суспільства про вплив захворювання на організм та наслідки, які воно може спричинити.

🔹 Викривлення хребта вважають підступною хворобою. На початковій стадії вона непомітна, тому більшість пацієнтів не звертається до спеціалістів відразу. Здебільшого сколіоз починає прогресувати в 10-15 років у зв’язку з невідповідністю розвитку кісткових та м’язових тканин у цьому віці.

🔹 За результатами досліджень, проведених в 10 східноєвропейських країнах у 2015-2018 рр., в Україні у 23% дітей є проблеми з викривленням хребта. В середньому у світі рівень захворюваності на сколіоз знаходиться в межах 15-17%.

#календар_науки

​🔹 Українським вченим з Аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету на чолі з професором Віктор Бочаровим вдалося створити рідкий струменевий скальпель, який під час операцій на внутрішніх органах, а також під час видалення злоякісних пухлин практично не пошкоджує кровоносну систему.

🔹 Зовні прилад схожий на бормашину, яку кожен із нас бачив у кабінеті стоматолога. До складу апарату входять два скальпеля — більшого і меншого діаметру — для різних видів тканин.

🔹 Як зі шприца, із скальпеля під високим тиском витікає тонкий струмінь води. Цей струмінь і роз'єднує тканини і капіляри, при цьому він не пошкоджує великі судини, що зменшує втрати крові до мінімуму. Це дозволяє не тільки скоротити тривалість операції, а й значно зменшити період післяопераційної реабілітації пацієнтів.

🔹 Гідроскальпель вже пройшов багаторічні клінічні випробування як на тваринах, так і на людях, довівши свою ефективність. Зокрема, за допомогою струменевого скальпеля українські хірурги можуть видалити з печінки пухлину, не пошкоджуючи сам орган. Винахід авіаконструкторів непогано зарекомендував себе і при лікуванні абсцесів - під тиском 60 атмосфер гній просто вимивають з організму, не пошкоджуючи здорові тканини.

📌 Загалом, як зазначають винахідники, український скальпель кращий від своїх закордонних аналогів, оскільки він надійніший, дешевший, і його можна довше використовувати.

#Ukrainian_science

🟦 Чи знаєте ви?

🔹 Люди здавна використовують мідь у багатьох сферах життя, однак небагато кому відомо, що цей метал, окрім гарних електро- та теплопровідностей, має ще й відмінні антимікробні властивості.

🔹 Ці особливості були більш-менш науково виявлені у 1852 році, коли під час однієї з епідемій холери у Парижі терапевт Віктор Бьорг встановив закономірність між зменшеним рівнем захворюваності ливарників міді, ювелірів, музик та металом, з яким вони щоденно контактували.

🔹 Сьогодні ж науці відомо, що антимікробні властивості міді пов'язані з її електронною будовою, завдяки чому іони Купруму помилково розпізнаються бактеріями та іноді вірусами як нутрієнти. За рахунок цього заряджені частинки, потрапляючи всередину, змінюють нормальний потенціал, що призводить до загибелі мікроорганізмів.

🔹 Не дивлячись на здатність міді окиснюватися з роками вона та її сплави спроможні зберігати описані функції майже вічно.

🔹 Більше про цей чудо-метал та чому його досі не використовують в якості антимікробних поверхонь можна дізнатися у відео за посиланням.

​🔹 Всесвітній день склеродермії відзначається 29 червня з метою заклику до піклування про себе та оточуючих.

🔹 Склеродермія – це небезпечне аутоімунне захворювання, що несе негативні наслідки для організму.

🌍 Зараз у світі поширеність хвороби складає близько 20 людей на кожні 100 тисяч населення. За статистикою, склеродермія у жінок діагностується у шість разів частіше, ніж у чоловіків.

🔹 Склеродермія небезпечна тим, що через ураження легенів (а це близько 35% усіх випадків) значно збільшується ризик смерті упродовж найближчих 5 років. Внаслідок ураження склеродермією страждає кровоносна система, шкіра, м’язи та кістки, внутрішні органи.

❗️Причини, що викликають захворювання, досі не досліджені, але велику роль може грати спадковість та вплив зовнішніх факторів (ретровіруси, кам’яновугільний пил, лікарські препарати, побутова хімія).

#календар_науки

​​🔷 Перенесення пам'яті від одного індивіда до іншого - здавалося б не більше як сюжет фентезі, проте вчені Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі довели зворотнє.

🐌 Біологи надавали помірні удари струмом равликам, через що у них виник захисний механізм - втягувати сифон приблизно на 50 секунд.

🔹При цьому представники контрольної групи, які не отримували ударів струмом, втягували сифон всього приблизно на секунду.

🔷 Потім дослідники виділили РНК з нервових систем "вчених" равликів і ввели її семи ненавченим особинам.

🔵 Всі сім особин в результаті стали реагувати схожим чином з експериментальною групою - втягуючи сифон в середньому приблизно на 40 секунд.

🔹Науковці припускають, що результати роботи можуть в майбутньому допомогти в боротьбі з симптомами хвороби Альцгеймера або посттравматичного стресового розладу.

🍀 Про подробиці експерименту та додаткові знахідки читайте нижче за посиланням.

🔹Влітку від нестерпної спеки, в лікарні від вигляду крові, в темну пору доби від чиїхось кроків люди здатні втрачати свідомість.

🔹Наш організм реагує на страх, піднімаючи артеріальний тиск, а як тільки загроза минає - опускає його до низьких позначок.

💢 Головний мозок не отримує достатньої кількості крові і бац ви вже лежите на підлозі.

А чи знали ви що тварини не мають такої проблеми як непритомність?

🍀Тоді дивіться сьогоднішнє відео та знаходьте відповіді на запитання.

🔹 Людству досить давно відомо, що у процесах відновлення ДНК матрицею слугує інша аналогічна ДНК. Випадки зчитування з РНК були зафіксовані тільки у деяких вірусів.

/Однак, чи настільки неможливо "переписати" інформацію з РНК на ДНК, використовуючи природні для організму речовини?/

🔹 Вчені з університету Томаса Джефферсона виявили, що полімераза-тета якраз здатна до такого незвичного зворотного синтезу.

🔹 Детальніше про це дослідження можна дізнатися за посиланням.

​🔹 У Київському інституті раку провели унікальну операцію.

🔹 Українські лікарі провели складну операцію — вживили в організм 16-річного юнака нові кістки таза, виготовлені на 3D принтері. Для хлопця, якому рак знищив половину кісток таза, це була остання надія.

🔹 Незважаючи на значну площу ураження, науковцям вдалося не тільки компенсувати знищені кістки, а й імплантувати ендопротез для того, щоб хлопець зміг в подальшому ходити.

🔹 Модель титанового імплантанта розробили в інституті травматології і ортопедії Національної академії медичних наук України на поки єдиному 3Д-принтері України. Протез розрахований на десятки років експлуатації.

#Ukrainian_science

🟦 Чи знаєте ви?

🔹 На жаль, невідкладні медичні стани досить часто трапляються в дуже невдалих місцях. Саме такий інцидент стався з 39-річною Паулою Діксон у червні 1995-го року під час рейсу з Гонконгу до Лондону.

🔹 Того дня жінка усвідомила, що запізнюється на свій літак, тому чимдуж поспішала на мотоциклі до аеропорту. Однак, це рішення дорого коштувало - вона потрапила в автокатастрофу. Не дивлячись на нібито відсутність травм прибути вчасно так і не вдалося.

🔹 Коли другий літак вже був у повітрі, у Паули заболіла рука. На щастя, на борту знаходилися два лікарі - Енгус Уоллес та Том Вонг - котрі константували перелом та іммобілізували кінцівку. Здавалося б, нічого серйозно, проте через деякий час постраждала поскаржилася на зламані ребра.

🔹 Спеціалісти виявили пневмоторакс. Надавати допомогу на землі не можна було через ризик розриву легень за зміни тиску. Імпровізоване вирішення знайшлося у використанні трубки від уретрального катетера, укріпленою металевою вішалкою, з'єднаною з герметичною напівнаповненою водою пляшкою.

🔹 Такі рішучі дії дозволили Паулі успішно пережити політ та отримати більш технічну допомогу у місці призначення.

🔹 Більше про цей випадок та подвиг Енгуса та Тома можна дізнатися у відео за посиланням.

​​​​🔹 Рюкзак - саме та річ, яка рятує дівчат, коли у них повно речей, чи допомагає хлопцям, коли вони збираються на тренування. А ось 39-річній британці рюкзак став домівкою для її серця.

Як можна носити серце в рюкзаку запитаєте ви?

🔷 А справа в тому, що в цієї жінки серденько почало відмовляти і лікарі повідомили про необхідність трансплантації органу від донора.

🔹 Та черга на донорське серце надто велика, тому Сельві Хуссейн було дозволено користуватись пристроєм, який має електродвигун та насос, які перекачують кров по тілу.

🔷 В організм жінки вмонтовано пристрій, який качає кров зі швидкістю 138 ударів за хвилину, а зовнішня частина апарату розміщена в рюкзаку, який британка повинна постійно носити з собою.

🍀 Більше про цей випадок читайте нижче за посиланням.

Найбільш болюча хвороба, котра відома людству

🔹 Існує багато думок щодо цього звання, проте чи не найбільш виправданим кандидатом є тригемінальна невралгія. Недуг спричинений порушенням роботи трійчастого нерва. Як наслідок, хворі регулярно відчувають гострий/електричний/колючий біль в області обличчя.

🔹 Статистика стверджує, що тригемінальна невралгія оцінюється лише в 1 випадок на 8350 людей, однак для постраждалих ця хвороба - не тільки щоденна агонія, а й соціальні проблеми. І хоча напади можна відносно легко усунути відповідними медикаментами, супутні проблеми досі не вирішені.

🔹 То як нам боротися з цим найболючішим захворюванням?

🍀 Давайте розбиратись разом з каналом The Infographics Show!

​​В народі існує приказка: "Лінь раніше тебе народилась", як виявляється в цих словах є правда.

🔵 Вчені американського університету Міссурі провели досліди на щурах та дійшли висновку, що лінощі закладаються у людей на рівні ДНК.

Ось це я розумію акція - твоя ДНК і лінь в подарунок.

🔹 Дослідникам вдалось вивести породи щурів, які були або дуже активними, або напрочуд ледачими.

🔷 Згодом велось спостереження за тим скільки разів кожен щур буде займатись на колесі впродовж шести днів.

🔷 Було відібрано 26 "спортсменів", яких між собою схрестили та 26 "ледарів", з якими зробили те ж саме.

🔵 І так десять поколінь поспіль повторювався експеримент. У підсумку виявили, що нащадки спортсменів були в 10 разів активнішими за нащадків ледарів.

🔹 Шляхом досліджень з 17 тисяч генів виділити 36, які можуть відігравати важливу роль у формуванні мотивації та схильності до фізичної активності.

На даному етапі науковці прагнуть повторити даний експеримент серед людей.

🍀 Нижче за посиланням ви знайдете деталі роботи вчених.

​Привіт, друже!🤓 Цей тиждень обіцяє бути насичем, тому мерщій глянь календар інфо-подій!

🔹12 липня— день гетерохромії, тобто день різнокольорових очей. Патологія існує лише у 1% населення Землі, жінок з різнокольоровими очима більше від чоловіків. Всесвітньовідомі особистості з гетерохромією: Демі Мур, Міла Куніс, Міла Йовович, Кейт Босворт, Генрі Кевілл та інші.

🔹12 липня 1813 року народився Клод Бернар — французький медик, дослідник процесів внутрішньої секреції, засновник ендокринології.

🔹15 липня 1814 року народився Павло Заблоцький-Десятовський — український лікар, ботанік, етнограф, автор 40 праць із хірургії та стоматології, анастезіолог-новатор.

🔹18 липня 1635 року народився Роберт Гук — англійський природодослідник, батько фізики. Роберт Гук став відомий своїм відкриттям закону пружності. Також саме він увів термін клітина для визначення найменшої частинки живого.

#календар_науки

🟦 Чи знаєте ви?

🔹 Ігнац Філіп Земмельвейс - вчений, якого називали божевільним через його пропаганду миття рук. Не дивлячись на начебто розумні заклики щодо особистої гігієни, на жаль, Земмельвейс не отримав належної підтримки від консервативного наукового товариства середини XIX ст.

🔹 Справа в тому, що Ігнац працював асистентом професора Першої клініки Віденської головної лікарні, де занадто часто помирали жінки від лихоманки породіллі. Аби усунути цю проблему, вчений вирішив провести власне "розслідування".

🔹 Земмельвейс помітив, що найбільше смертей трапляється серед жінок, в яких приймали пологи професіонали-лікарі, а не акушерки чи асистенти. Крім того, ці ж практики досить часто робили аутопсії, після чого одразу ж поверталися до своїх пацієнток.

🔹 Ігнац запропонував обробляти руки милом та хлорним розчином після таких маніпуляцій, однак наукове товариство скептично сприйняло його ідею про "мікрочастинки, які переносять захворювання".

🔹 Ганьба з боку колишніх колег вимусила Земмельвейса залишити Відень та почати мандрувати Європою, де він продовжував пропаганду миття рук. І хоча зрештою його визнали божевільним, ми розуміємо, що ствердження вченого були правильними.

🔹 Більше про Ігнаца Філіпа Земмельвейса та його боротьбу за гігієну можна дізнатися у відео за посиланням.

​​🔹 Професор Роб Найт із Каліфорнійського університету у Сан-Дієго стверджує, що ми більше мікроби, аніж люди.

Що? Які мікроби? Ми ж homo sapiens!

🔵 Хоча за даними дослідників - людських клітин в організмі є приблизно 43% від загальної кількості.

🔹 Людський геном складається із 20000 генів. Але, якщо до цього додати гени нашого мікробіомного світу, то число зростає від 2 до 20 млн мікробіомних генів.

🔷 Професор Саркіс Мазманьян, мікробіолог з Каліфорнійського технологічного інституту, запевняє: "Ми маємо не лише один геном. Гени нашого мікробіому - це по суті другий геном, що доповнює наш власний, людський".

🔹 Було б наївно вважати, що ми носимо в собі так багато мікробного матеріалу, але він зовсім не взаємодіє з нашим організмом і не впливає на нього.

Вчені досліджують, як саме мікроби впливають на роботу імунної й травної системи, як захищають нас від хвороб і виробляють вітаміни.

🔵 Такі дослідження формують новий спосіб мислення про людський мікробіомний світ. Адже ще донедавна наші стосунки з мікробами зводилися до боротьби.

💢 Але науковці переймаються тим, якої шкоди людська атака проти “поганих організмів” завдала “добрим бактеріям”.

Більше про це знаходьте за посиланням нижче. 👇

​Привіт, друже!🤓 Сьогоднішній день уже традиційно розпочинається черговою порцією інфо-подій!

🔹20 липня 1882 року народився Грегор Мендель, якого нині по праву вважають засновником сучасної генетики.

🔹20 липня 1888 року народився Зельман Ваксман — всесвітньовідомий біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини 1952 року «За відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».

🔹22 липня щорічно відзначається Всесвітній день мозку. Саме мозок відповідає за функціонування усіх органів та систем організму. Від його роботи залежить життєздатність людини, можливість здійснювати інтелектуальну діяльність та проявляти фізичну активність. Пам’ятай☝🏻, що спорт, повноцінне харчування, якісний сон, відмова від шкідливих звичок та постійний розвиток – основа здоров’я мозку.

🔹25 липня кожного року відзначається професійне свято – День зубного техніка.

#календар_науки

​🔹Вперше у світі судинні хірурги Івано-Франківського НМУ та Івано-Франківської обласної клінічної лікарні провели унікальну гібридну операцію.

🔹Хворому було поставлено діагноз - аневризма внутрішньої сонної артерії з супутньою патологією, що перешкоджала проведенню операції.

🔹Аневризма – це послаблення судинної стінки, а її розрив призводить до фатальних наслідків.

🔹Після ультразвукової діагностики, ангіографії та тривалих дискутивних діалогів з європейськими колегами, наші лікарі взялися за операцію. Провели її успішно.

🔹Чоловік перебуває під спостереженням лікарів, втім, уже має змогу повернутися до звичного способу життя.

🟦 Сибірка, мертві олені, глобальне потепління. Здається, що зв'язку між цими речами зовсім немає, хоча це зовсім не так.

🔵 У 1941 році у західному сибіру спалахнула епідемія сибірської виразки. Велика кількість оленів були заражені.

🔵 Труп одного із цих оленів замерз, і пролежав аж до наших днів. Незважаючи на те, що тварина вже давно була мертва, сибірка всередині неї була ще жива.

🔵 В 2016 році олень розтанув, і випустив на свободу бактерії сибірської виразки. В результаті 40 людей опинилось у лікарні.

Детальніше можна почитати за посиланням.

​​🟦 Як ми обираємо їжу або "Про дрозофіл-гурманів"

🔹 Невизначеність щодо причин забаганок у їжі існує досить давно. Очевидним фактором, який впливає на вибір однієї страви з декількох, є рівень голоду. Вчені з Єльського університету дослідили це питання на мухах-дрозофілах.

🔹 Взагалі, дрозофіли досить ретельно підходять до вибору свого раціону. Автори приготували два варіанти: солодкий, висококалорійний, але обв'язаний гірким хініном, та менш поживний, але більш смачний.

🔹 В результаті виявилося, що голодні мухи обирали першу страву, а більш-менш ситі - другу. Однак, іноді ця закономірність не зберігалася. Вчені виявили, в чому найвірогідніше причина цього - у віялоподібному тілі.

🔹 Це комплекс у мозку дрозофіл, що зокрема відповідає за харчові операції. У ході експерименту за сприяння певного подразника відбувалося пригнічення групи зв'язаних нейронів, що спричиняло "нелогічний" вибір їжі.

🔹 Автори стверджують, що подібні паттерни можна перенести і на людей. Наприклад, стрес та емоційний стан є чи не основними "спотворюючим" факторами.

🔹 Більше про це дослідження можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Ні для кого не секрет, що від сильних хвилювань люди сивішають, причому іноді буквально за одну ніч.

🔹 Деякі науковці запевняли, що стрес не може впливати на цей процес, оскільки волосся уже виросло з фолікулів і колір змінити особливо не може.

🔵 Проте вчені з Колумбійського університету на чолі з доцентом Мартіном Пікардом провели дослідження, яке представило перші кількісні докази зв'язку стресу з посивінням.

🔷 В експерименті взяли участь 14 добровольців віком від 9 до 65 років, які записували впродовж року в щоденники свої періоди спокою та стресу.

🔹 Згодом команда науковців сканувала зразки волосся у високій роздільності та порівняла кольорові варіації зі щоденниками учасників.

🔵 Зрештою вони помітили, що деяке сиве волосся здатне відновлювати свій першопочатковий колір.

"Був один чоловік, який поїхав у відпустку і п'ять волосин на голові цієї людини знову стали темними", - каже Мартін Пікард.

Як відбувається втрата кольору, які методи дослідження використовували вчені та інші подробиці експерименту читайте нижче за посиланням. 👇