​​Вважається, що із проблемою безпліддя стикаються близько 15% сімейних пар. Приблизно 20-30% таких випадків пов'язані з нездатністю організму чоловіка виробляти життєздатні сперматозоїди.

🔹Ідея про вирощування статевих клітин із власного біоматеріалу - те, на що спрямовані погляди вчених для вирішення проблеми.

🔵Вчені з Національного дослідницького центру приматів Йеркса (США) вперше показали, що функціональні сперматозоїди можна виростити з використанням стовбурових ембріональних клітин приматів.

🔷 Для отримання незрілих сперматозоїдів, яких називають круглими сперматидами, автори роботи використовували ембріональні стволові клітини макак-резусів. Вчені показали, що вони здатні запліднити яйцеклітину мавпи.

🔹Наступний етап досліджень - імплантація ембріонів сурогатній макакі.Так фахівці планують перевірити, чи можуть зародки від таких сперматид розвинутись у здорове потомство.

Більше про це читай за посиланням нижче.👇

​🔹Щорічно 8 листопада відзначається Міжнародний тиждень науки та миру.

🔹8 листопада світ відзначає Міжнародний день радіології та День рентгенівських променів.

🔹10 листопада відзначається День кіберпсихологіі.

🔹10 листопада - Міжнародний день патології.

🔹10 листопада кожного року відбувається міжнародне святкування Всесвітнього дня науки в ім'я миру та розвитку.

🔹12 листопада - Всесвітній день боротьби з пневмонією.

🔹Щорічно 13 листопада людство відзначає Міжнародний день сліпих, який започаткувала Всесвітня організація охорони здоров’я.

🔹14 листопада кожного року відзначається Міжнародний день логопеда, який заснували у 2004 році.

🔹14 листопада відмічається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом.

#календар_науки

​🔹Вчені з Дюкського університету та Університету Північної Кароліни в Чапел-Гіллі виявили та протестували антитіла, які здатні полегшувати важкість перебігу хвороб, викликаних різними видами коронавіруса — зокрема й COVID-19.

🔹Дослідники виділили антитіла, проаналізувавши кров пацієнта, який був заражений оригінальним вірусом SARS-CoV-1 (що спричинив спалах атипової пневмонії на початку 2000-х років), та кров хворого на COVID-19, інфікованого вірусом SARS-CoV-2.

🔹З-поміж 1 700 антитіл, отриманих від двох людей, дослідники виявили 50 антитіл, які мали здатність зв'язуватися як з вірусом SARS-CoV-1, так і з SARS-CoV-2.

🔹Ці антитіла пов'язуються з коронавірусом у місці, яке зберігається навіть після численних мутацій та варіацій. Завдяки цьому вони можуть нейтралізувати широкий спектр коронавірусів.

🔹Науковці провели дослідження на мишах, щоб з’ясувати, чи можуть ці антитіла ефективно блокувати або мінімізувати важкість перебігу захворювання. Антитіла захищали мишей від розвитку атипової пневмонії, COVID-19 та його варіантів.

​​🟦 Розшифрування білків за допомогою нанопор

🔹 Сьогодні відомо безліч методів визначення кількісного та якісного складу будь-яких, зокрема біоорганічних, сполук. Основним підводим камнем є більш чи менш виражена індивідуальність певного білка (чи іншої речовини) в конкретної людини, що ускладнює синтез 100% відповідної сполуки.

🔹 Вчені з Техаського університету в Остіні вирішили цю проблему нестандартно: за допомогою хелікази Hel308 та біологічної нанопори MspA їм вдалося за визначити правильну послідовність амінокислот з шансом помилки всього лиш 10^(-6)%.

🔹 Принцип базувався на тому, що хеліказа приєднувала і поступово просувала ДНК крізь нанопору. Це спричиняло генерацію потенціалу, характерного тільки для якоїсь однієї основи. Базуючись на отриманій послідовності, створювалася карта-розшифровка досліджуваної ділянки генома.

🔹 В майбутньому автори планують вдосконалення розробки, наприклад реєстрація не тільки 20 видів всім відомих амінокислот, а й інших складних органічних речовин.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​⚡ Грозова астма та чим вона небезпечна?

🔹Гроза може зашкодити здоров'ю та забрати життя багатьма різними способами, може спричинити повені, буревії, але до чого тут астма запитаєте ви?

🔷 У листопаді 2016 року в австралійському місті Мельбурн сталася сильна гроза, яка наробила чимало лиха, але люди звертались до екстрених служб з дивною симптоматикою.

🔹 Протягом перших п'яти годин після негоди зателефонували близько 1900 людей, в двохсот з яких діагностували астму.

💢 Жителі містечка пережили наймасштабнішу дотепер епідемію грозової астми.

🔵 Так називають феномен, за якого чинники довкілля, спричинені локальною грозою, призводять до виникнення бронхоспазму в чутливих до нього осіб.

🔷 Під час грози низхідні потоки холодного повітря можуть розвівати пилкові зерна, а висхідні тепліші потоки здіймають їх до хмар. Там вони насичуються вологою та починають лопатися внаслідок осмотичного шоку, розпадаючися на алергени — субпилкові частинки.

🔹 Потім низхідні потоки або сухий поривчастий вітер розносять фрагментований пилок у бік землі, де його у великій концентрації за короткий час вдихають в легені люди.

Більше про це читайте за посиланням нижче.👇

​🔹16 листопада у світі відзначається Міжнародний день боротьби з анорексією.

🔹17 листопада людство проводить міжнародну подію – Всесвітній день передчасно народженої дитини.

🔹17 листопада - Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).

🔹Кожного листопада, у третій четвер, світ відзначає Міжнародний день відмови від паління. У 2021 році дата святкування припадає на 18 листопада.

🔹Щорічно у листопаді проводиться Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики, у 2021 році він триває з 18 до 24 листопада.

🔹20 листопада дитячі лікарі відзначають своє професійне свято - День педіатра.

#календар_науки

​​Привіт, мій науковий друже!💙
⠀
Маємо для тебе приємну новину!
⠀
15 листопада о 16:30 відбудеться урочисте відкрите засідання Ради Молодих Учених та Студентського Наукового Товариства!
⠀
Якщо ти хоча б раз задавав собі запитання: що таке СНТ і хто всі ці люди? А що там по BIMCO? Коли почнеться реєстрація і як зареєструватись?

Тоді ця зустріч — для тебе👀

https://www.youtube.com/watch?v=i83hFRWgi64
⠀
Чекаємо усіх бажаючих!💫

​🔹Вчені з Медичного центру Дитячого госпіталю Цинциннаті і Йокогамского міського університету змогли вилікувати цукровий діабет 1-го типу в пацюків.

🔹В ході експерименту з людськими клітинами, клітинами мишей і стовбуровими клітинами науковці змогли створити панкреатичні острівці Лангерганса. Саме вони відповідають за вироблення інсуліну клітинами підшлункової залози.

🔹Спочатку in vitro (тобто в пробірці) вчені спостерігали за тим, як працюють і запускають процеси вироблення гормонів «справжні» острівці Лангерганса.

🔹Після цього з вищеописаного складу клітин експерти сформували подібні за будовою структури та пересадили їх мишам, із захворюванням на цукровий діабет 1-го типу. Штучні панкреатичні острівці вже in vivo (всередині організму) стали виробляти інсулін і контролювати рівень цукру в крові так само, як це робили б звичайні клітини.

🔹Дослідники сподіваюся, що в майбутньому люди зможуть подолати цукровий діабет лише завдяки їхнім власним тканинам, вирощеним спеціально для них в лабораторії. Адже такі тканини, крім вироблення інсуліну, не відторгаються організмом.

🟦 "Танцюючі молекули" успішно відновили пошкоджений спинний мозок

🔹 Параліч - дуже серйозний негативний стан, котрий майже не піддається лікуванню. На жаль, зараз з більш-менш ефективних методів його усунення є лише введення стовбурових клітин та фізіотерапія. Однак, чи дійсно наука не може запропонувати щось аналогічне і при цьому дієве?

🔹Ще й як може: група вчених з Північно-Західного університету розробили спеціальний рідкий біополімер, що, потрапляючи в організм, перетворюється на нанофібрили, які імутіють позаклітинний матрикс.

🔹 В результаті утворюється сітка, що контролює пересування молекул-активаторів регенерації, які починають робити коливальні та кругові рухи: це призводить до наближення їх до відповідних рецепторів з подальшим виникненням збудження.

🔹 Експеримент був проведений на мишах. Вже через місяць тварини відновили свої моторні функції. Спершу біополімер стимулював регенерацію аксонів, а потім - прилеглих судин та глії.

🔹 Автори також дослідили реакцію людських клітин in vitro: спостерігалися схожі проліферативні процеси, тому в перспективі розроблена ін'єкція може стати повноцінним методом боротьби з паралічем.

🔹 Більше про новий гель-біополімер можна дізнатися з цього відео.

​​Сучасна медицина наближається до того часу, коли сліпота, навіть наразі невиліковна, вже не означатиме вирок на все життя.

🔹Потенційним лікуванням може стати доповнення організму імплантованими нейропротезами, які вчиняють електричну стимуляцію візуальної кори мозку без залучення в роботу сітківки ока та зорового нерва.

🔵 Вчені з Нідерландського інституту нейронаук та Університету Мігеля Ернандеса в Іспанії після вдалого експерименту на мавпах взялись спробувати технологію вже на людині.

🔹Піддослідною стала 57-річна жінка, яка протягом останніх шістнадцяти років мала повну сліпоту внаслідок неможливості її зорового аналізатора сприймати світло.

🔷До її зорової кори мозку вживили невеликий квадратний імплантат зі сторонами близько чотирьох міліметрів. На ньому містилося 96 електродів, довжиною усього в 1,5 міліметра.

🔹Задум у тому, що активуючи електроди в різній комбінації, вчені можуть виводити на поле зору піддослідного фігури, утворені з фосфенів — об'єктів, що їх можна побачити без впливу світла на сітківку очей.

Завдяки цьому жінка змогла відрізнити представлені перед нею чорні та білі фігури, а також успішно вказала на розташування білого квадрата на моніторі комп'ютера, із кожним разом роблячи це швидше і легше.

​🔹Вчені з Інституту інтелектуальних систем Товариства Макса Планка створили новий комплекс для точкової доставки речовин.

🔹Науковці поєднали бактерію кишкової палички та еритроцит, який містив магнітні наночастинки та лікарську речовину — доксорубіцин. Цей лікарський засіб застосовують у хіміотерапії онкологічних захворювань.

🔹В утвореній конструкції бактерія відповідала за рух вперед, а еритроцит коригував напрямок під впливом зовнішнього магнітного поля. 

🔹Крім механізму вивільнення ліків, вчені передбачили знищення еритроцитів і бактерій після завершення роботи. Для цього вони ввели в еритроцити речовину, яка сильно нагрівається від інфрачервоного випромінювання та викликає смерть бактерії та еритроцита від перегрівання.

🔹Точна доставка активної речовини до хворого органу потрібна, оскільки препарати, що потрапили в інші зони організму, зазвичай викликають побічні ефекти. Це може зменшувати ефективність ліків через необхідність зменшення їх концентрації, або приводити до надзвичайно негативних наслідків для організму.

​​🟦 Ультракороткий лазер здатен вбивати резистентні бактерії

🔹 З момента винайдення пеніциліну пройшло немало часу, і хоча за цей час було знайдено багато альтернативних антибіотиків, скоріше за все в майбутньому хвороботворні бактерії набудуть властивості протидіяти і їм також. Проте невже треба буде знову і знову розробляти нові препарати, до яких патогени ще не звикли?

🔹 На щастя, ситуація не настільки погана: вчені зі Школи медицини Вашингтонського університету винайшли лазер, котрий за допомогою спеціальних ультракоротких імпульсів здатен руйнувати плазматичну мембрану мікроорганізмів.

🔹 Розробку протестували на декількох колоніях Staphylococcus aureus та Escherichia coli. Результат був більш ніж вдалий, оскільки виживали максимум поодинокі бактерії.

🔹Крім того, лазером подіяли і на спори Bacillus cereus: успіх був досягнутий повторно.

🔹В перспективі такий емітер може використовуватися для стерилізації не тільки інструментів, а й ран, оскільки він є безпечним для людських клітини.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

Американські вчені розробили живе чорнило з мікробами, які можна генетично програмувати.

🔸Придатний для 3D-друку гель складається з бактерій, запрограмованих на вироблення білків, що самостійно збираються в мережу нановолокон.

🔶 Отриманий матеріал може вивільняти ліки, виводити токсини з середовища та регулювати кількість клітин у своєму складі.

🔹Вчені з Гарвардського університету, Гарвардської медичної школи та Північно-Східного університету взяли позаклітинний матрикс бактеріальної плівки E. coli, щоб вона сама слугувала чорнилом.

🔷Для забезпечення потрібної в’язкості та пружності, вчені запрограмували бактерії на утворення білкових полімерних молекул у вигляді завитих нановолокон, які зв'язуються одне з одним.

🔸Потім бактеріальні культури профільтрували, щоб сконцентрувати вироблені ними нановолокна, та отримали еластичний гідрогель.

🔶Як довели вчені, один з таких матеріалів може виробляти протипухлинний препарат азурин — єдиний відомий білок бактеріального походження, який спричиняє загибель ракових клітин.

🔹Крім того, винайдене живе чорнило можна запрограмувати так, щоб керувати їхньою кількістю. Бактерії всередині будуть розмножуватись або помирати залежно від потреб учених.

​🔹В американському місті Клівленд розпочали клінічні випробування вакцини проти раку грудей — найпоширенішого онкозахворювання серед жінок.

🔹Препарат призначений для запобігання потрійно негативного раку молочної залози (ПНРМЗ). Раніше препарат показав позитивні результати під час досліджень на мишах.

🔹Під час першого етапу випробування на людях вчені мають визначити правильне дозування для пацієнтів та дослідити її ефективність. На першому етапі залучать 18-24 жінки, у яких діагностували ПНРМЗ упродовж останніх трьох років і наразі вони вилікувалися від раку, але мають високий ризик рецидиву.

🔹Учасниці отримають три дози вакцини — по одній кожні два тижні. Вони здаватимуть аналізи крові та робитимуть фізичні обстеження, щоб відстежити побічні ефекти.

🔹Якщо перший етап виявиться ефективним, надалі до випробування залучать людей із групи ризику розвитку раку молочної залози.

🔹До слова, у 2020 році рак грудей діагностували у 2,3 мільйона жінок, 685 тисяч жінок померли.

Більше читай за посиланням👇🏻

​​🟦 Гідрогель, що здатен відновлювати голосові зв'язки та інші "напружені" тканини

🔹 Сучасна регенеративна терапія має безліч інструментів у своєму розпорядженні. Одним з них є гідрогелі-пороутворювачі, які при введені формують придатне для проліферації клітин середовище. Однак, основним їх недоліком, як правило, є крихкість біоматеріалу, що зумовлює ряд проблем.

🔹 Група вчених з університету Макгілла розробили специфічний гідрогель на основі хітозану, котрий не тільки не відторгається організмом, а й здатен витримувати дуже значне напруження.

🔹 Завдяки наведеній властивості отриманий композит можна застосовувати для відновлення серцевих хорд, сухожилків м'язів та голосових зв'язок. Останній варіант автори перевірили експериментально - ефективність гідрогелю була доведена.

🔹 В подальшому планується поступове введення нового матеріалу в якості ординарного, проте надійного, методу регенерації тканин.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

​​Діабет першого типу є аутоімунним захворюванням, за якого імунні клітини організму руйнують власні бета-клітини підшлункової залози.

🔹Такі пацієнти зазвичай отримують інсулін зовні у вигляді ін'єкцій. Хоча недосконалість підбору дози інсуліну може мати невтішні наслідки.

Ще одним ефективним рішенням для хворих є трансплантація острівців Лангерганса, але знайти підхожих донорів, як це часто буває, дуже важко.

🔵Заміною донорам може бути вирощування стовбурових клітин із перетворенням їх у клітини підшлункової, які можна було б пересадити пацієнтам.

🔸І зараз вчені Університету Британської Колумбії проводять дослідження, де випробовують стовбурові клітини.

🔹Учасникам імплантували під шкіру ендодермальні стовбурові клітини підшлункової залози (у кількості 250-500 мільйонів, що приблизно відповідає об'єму одного острівця), отримані з людських ембріонів і заключені в імплантат-капсулу, розмірами 3х9х0,01сантиметрів.

🔷Одним із показників, за яким вчені визначали успішність імплантації, був рівень С-пептиду у крові, який у нормі виробляється в острівцях підшлункової залози як побічний продукт синтезу інсуліну.

🔸За 26 тижнів після проведення процедури в усіх учасників стовбурові клітини дозріли та стали подібними до бета-клітин підшлункової залози, набувши здатності виробляти інсулін.

Подальші дослідження зможуть допомогти у вивченні цукрового діабету та відкритті своєрідних ліків.👇

​🔹В американському штаті Алабама офіційно зареєстрували найбільш недоношену дитину в історії. Кертіс Мінс народився минулого року на терміні 21 тиждень та один день із масою тіла 420 грамів.

👶🏻Хлопчику вже рік і чотири місяці, але у Книзі рекордів Гіннеса запис про нього з'явився лише зараз.

🔹Через три місяці після народження хлопчика відключили від апарату штучної вентиляції легень, а у квітні цього року його виписали з лікарні, де він провів 275 днів.

🔹Кертісу все ще потрібна киснева підтримка та трубочка для харчування, але загалом лікарі високо оцінюють стан його здоров'я.

🖌До слова, попередній рекорд немовляти, що передчасно народилося та вижило, поступається показникам Кертіса лише на 24 години. За місяць до Кертіса в штаті Вісконсин на світ з'явився Річард Гатчинсон на терміні 21 тиждень та два дні.

​​🟦 Штучний інтелект, який прогнозує розвиток хронічних хвороб з віком

🔹 Сучасні методи передбачення покращення/погіршення стану хронічно хворого є досить різноманітними, проте зазвичай вони не можуть дати пролонговану картину. Та невже навіть комп'ютерні технології не здатні вирішити цю проблему?

🔹 Ще й як можуть: вчені з Університету Баффало створили штучний інтелект, котрий, базуючись на деяких показниках-біомаркерах, робив висновок щодо зміни стану хворого з віком.

🔹 В експерименті були досліджені моделі цукрового діабету та гіперхолестеринемії, для яких варіативність біомаркерів склала від індексу маси тіла до рівнів ЛПВЩ та глюкогемоглобіну.

🔹 Автори стверджують, що їх розробку можна також застосовувати для прогнозування й інших хронічних патологій та довготривалої медикаментозної терапії.

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇

Низка захворювань пов'язані з віком, тобто шанси на них захворіти збільшуються у процесі старіння. Усі ці стани можуть сильно погіршувати якість життя, але поки що ми маємо мало способів запобігання їм.

🔹Тому вчені активно шукають сенолітики — ліки, здатні очистити організм від постарілих клітин. Однак більшість таких препаратів мають недостатню вибірковість, будучи токсичними не лише для старих, а й для здорових клітин та тканин.

🔵Вчені з Китайської академії наук, Медичного університету Біньчжоу та Клініки Мейо разом із китайськими колегами вирішили пошукати безпечніші сенолітики серед природних сполук, а саме екстракт виноградних насінин.

🔷Вони піддали людські фібробласти з проявами старіння екстракту виноградних кісточок та з'ясували, що речовина успішно спричиняє загибель 90% старих клітин, не впливаючи на виживаність здатних до розмноження клітин.

🔹Науковці дослідили екстракт за допомогою високоефективної рідинної хроматографії та мас-спектрометрії з іонізацією та розпиленням в електричному полі.

🔵Аналіз вказав, що найімовірнішим кандидатом на роль сенолітика із кісточок винограду є флавоноїд проціанідин С1 (procyanidin C1, PCC1), який в попередніх дослідах вже демонстрував здатність спричиняти пошкодження ДНК.

Тому вчені окремо перевірили дію PCC1 на культурах людських клітин, та підтвердили її здатність вибірково знищувати постарілі клітини у дозозалежний спосіб.

​🔹Смертельна загроза: алергія на антибіотики під час операцій

🔹У Королівському коледжі анестезіологів стверджують, що дедалі більше пацієнтів повідомляють про алергію на пеніцилін, внаслідок чого їм дають інші антибіотики, які несуть ще більші ризики.

🔹Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) протягом року зареєструвала 300 алергічних реакцій, що загрожували життю пацієнтів, 10 з яких завершились летально.

🔹Раніше вважалося, що головним винуватцем цього є м'язові релаксанти, але у новому звіті з'ясували, що майже половину випадків анафілаксії викликали антибіотики, які застосовували для профілактики хірургічних інфекцій.

🔹Найвищий ризик виникнення анафілаксії має антибіотик тейкопланін, який регулярно застосовують для пацієнтів, що повідомляють про алергію на пеніцилін.

​​​​🟦 Модифікована мідь, що майже миттєво вбиває бактерії

🔹 Людство вже багато десятиліть має досить ефективний метод боротьби з бактеріями - антибіотики. На жаль, все більше розвивається колективна резистентність мікроорганізмів до цих препаратів, що примушує вчених знаходити альтернативи.

🔹 Група дослідників з Королівського технологічного університету Мельбурна запропонувала одночасно стару і нову ідею - використання специфічної міді в якості покриття для меблів та іншого обладнання, однак їх розробка вирізняється пористістю структури.

🔹 Автори спершу зробили сплав міді та магнію після чого видалили атоми останнього металу. В результаті всередині утворилися мікро-нанопорожнини, які й обумовили ефективність даного методу: збільшилася площа взаємодії та поверхня набула гідрофільності.

🔹 Для перевірки на покриття заселили культуру Staphylococcus aureus. За словами вчених, вже через 2 хвилини з усього посіву залишилися лише поодинокі бактерії, що демонструє набагато кращий результат ніж використання звичайної міді (97% вбитих за 4 години).

🔹 Більше про цей винахід можна дізнатися за посиланням нижче.👇