Dibrov.talks
2.08K subscribers
274 photos
20 videos
3 files
235 links
Друзі Сергія Діброва
Download Telegram
Про прозорість закупівель та «журналістські привілеї»

«Позивач є одночасно фізичною особою та журналістом, що вказано на сторінці 1 позовної заяви. Позивач ніколи не зустрічав журналіста, який не був фізичною особою»…

Це — абзац з моєї апеляційної скарги, який я вчора звідти викреслив.

Як ви чудово знаєте, рік тому я звернувся до МОЗ з проханням надати мені копії угод на придбання вакцини проти COVID-19, щодо яких гуляють недобрі чутки.

Ця інформація є відкритою, більш того — за законом ці договори повинні бути оприлюднені на Prozorro, проте їх там чомусь немає.

МОЗ мені відмовив, і я подав скаргу до адміністративного суду. Суд у своєму рішенні аналізував багато речей, за винятком власне предмету позову, і зробив чимало досить кумедних висновків.

Наприклад, суд вважає, що «надання інформації на журналістські запити регулюється іншим Законом, ніж ЗУ «Про доступ до публічної інформації»».

На жаль, суд не вказав, яким конкретно «іншим законом» це врегульовано. Тому при складанні апеляційної скарги я написав дуже ретельний розбір цього питання.

Але потім прийшов лісник на вимогу адвоката я все це прибрав — тому що насправді це взагалі не має жодного стосунку до справи. Цілком неважливо, хто подає запит — журналіст, не журналіст, фізична особа, юридична особа: інформація про витрати бюджету, якщо вона не належить до державної таємниці, є відкритою і повинна надаватися усім без будь-яких умов, привілеїв чи обмежень.

Статус журналіста (блогера, громадського діяча) має значення лише в одному випадку: коли доступ до інформації дійсно обмежений за законом (наприклад, запитувана інформація є секретною), проте існує суспільний інтерес щодо її оприлюднення. Тоді розпорядник інформації проводить так званий «трискладовий тест», що зважити усі «за» та проти».

Наприклад, саме така ситуація була, коли я свого часу я вимагав оприлюднити висновки судово-медичних експертиз щодо подій 2 травня 2014 року. Ця інформація складає таємницю слідства і доступ до неї обмежений за законом. Проте я в трьох судових інстанціях успішно довів, що існує величезний суспільний інтерес до цієї інформації, і цей інтерес переважає інтереси слідства в зберіганні цієї інформації закритою.

Тоді той факт, що я був журналістом і членом «Групи 2 травня», а інформація була потрібна для незалежного розслідування, була одним з важливих аргументів на мою користь.

Але то була інша справа, складніша та цікавіша. Зараз все набагато простіше: інформація щодо використання бюджетних коштів — відкрита, і відкрита для всіх. Крапка. І мені дуже кумедно дивитися, як МОЗ та суд удають, що це не так.

Тому всі міркування «журналіст — не журналіст» і інше з апеляційної скарги я прибрав. Залишилося питання: що з ними тепер робити?

Цей фрагмент, попри те, що не має стосунку до справи, вийшов гарним — детальним, обґрунтованим, пізнавальним та інколи саркастичним. Навіть вдалося обійтись без нецензурної лексики — відверто кажучи, це було складно.

Вважаю, цей текст може бути цікавим для юристів, для журналістів, для студентів, для правозахисників та медіаекспертів — тобто для всіх, кому цікаві питання правового регулювання доступу до публічної інформації.

Тому якщо комусь потрібен курсовик — будь ласка :)
https://docs.google.com/document/d/16puz-Defrb-OrFIlslYfSCAtqONh3hz_0bhkWQ-Vsoo/
1️⃣9️⃣ 0️⃣0️⃣0️⃣ ❗️

Друзі, нещодавно я звернувся до вас з пропозицією показати свою підтримку моїм зусиллям та намаганням примусити МОЗ оприлюднити дані про використання бюджетних коштів на закупівлі вакцин проти ковіду.

Я запропонував всім, хто мене підтримує, перерахувати 19 грн на окрему банку, щоб саме з них я сплатив судовий збір.

Цей свій заклик я виклав 19 жовтня в 00:53 у своєму телеграм-каналі та в 00:57 - на Фейсбуці.
Перші гроші до банки надійшли в 00:54 та в 00:55 (дякую, пані Ольго і пане Олександре!)

Я припускав, що мне підтримає 50 чи 70 людей, і їх символічні внески дозволять мені сплатити судовий збір в розмірі 1362 грн.
Ця сума опинилася в банці вже за пів години, в 01:18, але збір на цьому не зупинився.

За підсумком, таку підтримку моєї діяльності висловили 352 людини (!). 220 з них позначили її своїми внесками в розмірі 19 грн. Інші внески були більшими та інколи зовсім не символічними.

Останньою до збору вчора долучилася пані Ірина, яка своїми символічно-несимволічними 319 гривнами довела кількість грошей у банці до круглої суми - 19 тисяч гривень.

І я відчув: це знак :) На цій дуже красивій та дуже знаковій з усіх боків цифрі вирішив закінчити збирання і сьогодні "розбив банку".

Щиро дякую усім, хто мене підтримав і хто долучився! Для мене це було неймовірно та окриляюче!

Тепер - звіти.

Апеляційна скарга складена і зараз знаходиться на стадії фінальної обробки та доопрацювання. Цим питанням займається адвокат, який має особистий досвід захисту прав людей, які зазнали утисків через відсутність щеплень. Сподіваюся, що він допоможе мені не лише у складанні скарги, але й у судовому засіданні.

Судовий збір, заради якого це затівалося, вже сплачений.

Також я майже впевнений, що сума зібраних коштів підлягає оподаткуванню. Як тільки я в цьому пересвідчуся, я сплачу 3420 грн податку на доходи та 285 грн військового збору і додам інформацію до декларації про доходи.

Решту суми я витрачатиму відповідно до призначення, за яким ви їх надсилали, і звітуватиму. Якщо комусь з вас потрібно впевнитися, що гроші надійшли - будь ласка, я отримав від банку повну виписку.

О, ледь не забув. На гроші, що ви надсилали, банк нарахував відсотки. Вийшло трохи більше за 1 грн :) Після сплати податків ці 89 копійок також додалися до банки :)

Ще раз - дякую всім! Тепер у мене зворотного шляху немає. Лише вперед.

Картинки в коментарях.
Збирання грошей на суд проти МОЗ завершено. Проте за порадою друзів зробив нову банку.
Якщо вважаєте за доцільне підтримати мене фінансово - будь ласка, буду вдячний.

🔗Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/jJVHvmmzW
💳Номер картки банки: 5375 4112 0177 2808

І - дякую всім, хто підтримав в такий спосіб мій позов до МОЗ. Це буде наш окремий проєкт. Те, що ви зробили - не лише моральна та фінансова підтримка, а дійсно цікавий прецедент. Я так знайшов, як і для чого згадати про нього в апеляційній скарзі.
Мені дуже приємно це читати і дуже важливо це відчувати. Дякую.
Звітую!

Перший етап виконаний.

Тепер чекаємо відкриття апеляційного провадження. Після цього варто починати медійний супровід

А поки готую прес-реліз. Вважаю, він має бути двома мовами 😉
Звітую перед товариством про перебіг нашої справи.

Отримав протокол автоматизованого розподілу. Апеляцію буде розглядати колегія П'ятого апеляційноно адміністративного суду:

1. Вадим Скрипченко - головуючий суддя
2. Юрій Осіпов
3. Ірина Косцова
Шановне товариство!

Доповідаю. Справа триває, апеляційний суд постановив ухвалу, якою витребував справу з окружного суду. Тобто все за графіком.

До речі, слово "товариство" я вжив недарма: воно найбільш чітко відображає наши стосунки - в суто юридичному сенсі.

Ось стаття, в якій ми з паном Дмитром Бузановим все чітко пояснюємо. І хоча цивільний кодекс каже, що наше товариство "просте" - ми чудово розуміємо, що насправді все набагато складніше і цікавіше! 😊

https://dumskaya.net/news/pro-sudoviy-kraudfanding-ta-prava-lyudini-tretog-170614/

Працюємо далі.
Детально розповів про те, що і чому зараз відбувається в енергосистемі, і для чого вимикають світло.

https://dumskaya.net/news/_2987-170667/?setru=1

... А був цілком пристойний диванний вакцинолог!
Як вплинув російський ракетний удар на імпорт та експорт енергії.

На малюнках - обсяги обміну зі Словаччиною, Угорщиною, Молдовою та Румунією.

Ліва колонка - імпорт, права колонка - експорт.

В ранковий пік (проміжок 9:00-10:00) баланс був −585−11+396+194 = -6, фактично нульовий. Тобто фактично українська мережа використовувалася для транзиту зовнішніх потоків.

Тривога була 23 листопада в проміжку 13-16 годин. Світло в Одесі зникло в 14:30.

Після цього до України пішли потужні потоки імпорту. В проміжку 21:00-22:00 він дорівнював:
169+382+286−2 = 835 МВт.

Це як один потужний енергоблок АЕС. І це, до речі, в час вечірнього піку споживання в країнах Європи.

Схоже, саме ці потоки дозволили стабілізувати ситуацію по критичних об'єктах ( зокрема водопостачанню, в першу чергу в західних областях) після відключення українських АЕС від мережі.

Про ситуації в Молдові - окремо.
Це по Молдові.

В цій країні три головні джерела електрики: потужна Молдовська ДРЕС, декілька невеликих станцій на підконтрольній території та імпорт.

З великою Молдовською ДРЕС, що заходится в ПМР та належить росії, не все так просто. Колись вона живила Молдову та експортувала електрику до Румунії та України. Потім через економічні та політичні причини ситуація змінилася. Зменшилися обсяги виробництва, припинилися поставки до Румунії, а Молдова наразі намагається позбавитися залежності від неї.

На погодинних графіках можна побачити, як внаслідок ракетного удару тимчасово зупинилися поставки до України, а потім зменшилися потоки з Румунії та до України.

Проблеми з електрикою, якщо вони існують в країні, зараз можуть бути пов'язані в першу чергу зі станом Молдовської ДРЕС.
Як людина, яка трішки обізнана в справах страйкболу, офлайн-"Сталкера" та іншої військової реконструкції, можу сказати: це дуже, дуже лютий треш.

Згадалося, як кілька років тому в печері неподалік Одеси українські контррозвідники знайшли "лігво комуністів", а в ньому - "комуністична пропаганда", "шифрувальна машина", "підривна література" і навіть "сховище військового спорядження".

Тоді це непорозуміння дуже швидко вирішилося і залишилося хіба що кумедним спогадом. А на росії, як бачите - три трупи.
І вочевидь ще будуть декілька вироків на довгі терміни ув'язнення "за тероризм".

Чому так?
Тому що офіцери СБУ заради звітів, нагород та нових зірочок в погонах по трупах не ходять.

Тому що Україна - не росія.

https://t.me/u_now/76588
«Коронавирусна амністія»: понять і прастіть?

«Зі статтею з промовистою назвою «Давайте оголосимо пандемічну амністію» в The Atlantic виступила професор одного з найстаріших приватних навчальних закладів США — Браунівського університету — Емілі Остер. Професорка відома як активна прихильниця локдаунів і переслідування незгодних з офіційною точкою зору з питань коронавірусу».

Коли я прочитав ці слова на сторінці мого френда Мирослава Сабова, у мене не лишилося сумнівів у тому, що професорка Емілі Остер не має жодного стосунку до медицини.

І справді:

«Емілі Остер — економіст Браунівського університету. Вона є авторкою книжок: «Сімейна фірма: посібник із кращого ухвалення рішень у ранньому шкільному віці» та «Очікування кращого: чому загальноприйнята мудрість про вагітність є хибною та що вам справді потрібно знати».

Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх наших і не наших «майстрів спорту з боротьби з пандемією».

До «комісій з ТБ і НС» різних рівнів, у складі яких не було лікарів-епідеміологів, але які вводили всі ці ідіотські «протиепідеміологічні» обмеження.

До Милованова і всієї його «вищої школи економіки», яка перехопила грант від уряду однієї європейської країни і зненацька стала провідним центром з епідеміології та вигадування ідіотських обмежень.

До всяких московських дизайнерів Міть Гуріних і йому подібних, які з якогось переляку стали зеленими нардепами і гнобили українських лікарів, які зберігали сумлінність і професійну совість. Окремо звертаюся до Кіри Рудик і всієї її «Партії Голос», які були в перших рядах лобістів ковідоістерії та розпалювачів ковідоненависті.

Звертаюся до Павла Ковтонюка, до всіх інших «могилянських менеджерів» та «англійських філологів», які заполонили МОЗ і зненацька уявили себе гуру в медичних питаннях.

До Анастасії Мельниченко та інших, прости господи, «правозахисників», які вимагали обмежувати права людей, які не згодні з незаконними, безграмотними та ідіотськими «карантинними вимогами».

До Савіка Шустера, до Айдера Муджабаєва, до Яна Валєтова та інших невігласів-хайпожорів, під життєрадісне улюлюкання яких усе це відбувалося. І до всіх інших, список великий.

Так ось, мої любі. Навіть не сподівайтеся. Ніхто не забутий і ніщо не забуте.

Саме ви та вам подібні посадили мільярди людей на два роки під домашній арешт.

Ви та вам подібні знищили сотні тисяч бізнесів, зруйнували долі мільйонів людей.

Ви й вам подібні відмили та розпиляли сотні мільярдів доларів на смертельно небезпечних і — найголовніше! — безглуздих процедурах, ритуалах і церемоніях.

Ви й вам подібні відібрали у дітей два роки навчання. Ви відібрали в мого сина нормальне дитинство, у доньки — нормальну юність.

І що тепер? «Вибачте, людонькі, ми більше не будемо»?

Будете. Таке за останнє роки було не вперше, проте уроки не засвоєні. Хоча справжні профільні фахівці, лікарі та науковці, вас із самого початку про все це попереджали.

«Зрозуміти та пробачити»? Не сподівайтеся. «Час був такий, всі так вважали»? Так, час був такий. Саме через вас. Проте не всі так вважали, і я маю право говорити це впевнено.

Життя в кожного одне. Другого дитинства і юності в наших дітей не буде. Тому — вибачайте, іншого виходу немає. Якщо за тим, що відбувалося, не буде покарання для всіх причетних — таке буде повторюватися знову і знову.

До речі, Паша, як там твоя кримінальна справа щодо казнокрадства просувається?
Кому ще цікава ця лавровсько-песковська тема.

Вчора Україна отримала з Європи електрики на 175 тисяч євро. Ось погодинний графік.

Потім спробую підбити підсумки за сьогодні, якщо світло буде.
Обережно, гугль транслейт!

Близькі люди знають, що я не схильний взагалі висловлювати емоції. Мало хто у цьому світі взагалі бачив, як я сміюся.

Але щойно жінка показала мені свій телефон і перепитала, що саме написано у цій реклами.

Вона одразу не змогла збагнути, що це взагалі таке. Я зрозумів, і мене розірвало від реготу.

Відтепер "підлога країни", "пекельні борошна", Стать Макартні та інше "електрохарчування" з колекції "Бавовна-2022" поповниться ще одним дуже гідним експонатом - "жіночими боягузами".