Сирия достигла соглашения о прекращении огня с СДС

Правительственный источник сообщил телеканалу «Аль-Ихбария»:

📌 «Между сирийским правительством и Сирийскими демократическими силами достигнуто соглашение о прекращении огня в рамках комплексной договорённости, включающей поэтапную интеграцию военных и административных структур с обеих сторон».

📌 «Соглашение предусматривает отвод воинских контингентов от точек соприкосновения и введение сил безопасности Министерства внутренних дел в центры городов Хасака и Камышлы для укрепления стабильности, начала интеграции органов безопасности и формирования военной дивизии, включающей три бригады СДС, а также бригаду из Айн аль-Араб (Кобани) в составе дивизии, относящейся к провинции Алеппо».

Так буває, коли екіпаж 422 LUFTWAFFE, по боротьбі з ворожими пілотами БПЛА, відпрацьовує точку їхнього запуску.

Уражено ворожий FPV прямо під час запуску, а далі по протоколу відпрацювання точки пуску, але то вже інша історія, трохи пізніше покажемо.

422 LUFTWAFFE, працюємо.

https://www.facebook.com/share/v/1HCsV6xNJV/?mibextid=wwXIfr

Під час ударів по залізничній інфраструктурі люди ховалися під вагонами.

Контент 👉 @hydneprbot

​​"І кого тільки в цих штабах можна було побачити? Тут бачили наливайківців, дорошенківців, полуботківців, богданівців, республіканців, бо- гунців, кармелюків, георгіївців, Курінь Смерти Міляшкевича, 1-у Київську ім. Богдана Хмельницького юнацьку школу, Кінний Вільної України полк, 1-у Сердюцьку ім. М. Грушевського гарматну бригаду, яка з жовтня все формувалася, 2-й Запорізький полк, Січових Стрільців, Телеграфний Курінь, Понтонний Курінь, Вільне Козацтво, Курінь моряків, Курінь залізничників, заходили і від Коша Слобідської України, забігали і гайдамаки чорні і червоні. Вже і з перелічених видно, що в Київі було чимало війська. Та чи воно було чогось варто?

Найбільша небезпека грозила Київу зі сторони Бахмачського залізничного вузла як головної залізничої артерії з Півночі на Київ, і тому командування старалося забезпечити цей відтинок певними і у відповідній кількості нашими військами. Як там проводилися операції, як провадилися бої, — я не знаю, бо там не був, але, що я напевно знаю по Київу, що звідси посилався «Георгіївський полк», хоч чомусь георгіївці себе називали «Георгіївський батальйон», 600—700 багнетів, але, пробувши в бойовій обстановці лише повних яких два дні, а на третій вже день весь «батальйон» знявся з позицій, не попередивши решти наших же військ, повернувся до Київа... <...> Або такий відділ з такою знаменною назвою, як «Курінь смерти» виїхав з Київа до Бахмача по обіді, а на другий день, перед вечором був уже знову в Київі... Командиром його був такий оригінал поручник, років 40, Міляшкевич. Він мав гарні, довгі козацькі вуса, голену голову з оселедцем, носив жупана, криву шаблю... Цей курінь тільки подивився на пляц майбутніх боїв і, не займаючи позицій, не попрощавшись із тими старшинами, що там були, — повернувся до Київа...

Взагалі, мушу зазначити небойовість, театральність і авантюрність усіх тих «отаманів», що своїми оселедцями, кривими шаблями, страшними назвами частин хотіли демонструвати свою відданість матері-Україні, свою хоробрість, одвагу і жертвеність. <...> Власне, цілі частини дезертували з фронту і в Київі їм волос з голови за такий злочин не впав. Чому ж не оголошувати нейтралітету, коли за це жодної кари, жодної відповідальности?

<...>

З повідомлень із Бахмача ми в Київі знали про наступ большевицьких військ на чолі з полковником Муравйовим і спочатку відбувалися бої з авангардними відділами протягом декількох днів. Це свідчило, що головні його сили ще не були приготовані до наступу. До мого виїзду з Київа бої вже були пожвавлені. Я цілком припадково мав розмову з тими молодиками, українськими фанатиками, що входили до складу Студентської сотні. Я лагідно та делікатно наводив цих занадто молодих юнаків на думку, що бути на фронті, битися з ворогом, — не забава, дуже тяжка і небезпечна справа. Одверто я не міг їм сказати, що вони ще діти і даремно ризикують життям, бо ж треба лише було глянути на їхні обличчя і побачити екзальтований вираз очей, щоб зрозуміти, що всякі резонні доводи безсилі змінити їхнє рішення йти на фронт і битися з ворогами Української Держави. Коли б то ми мали таку молодь по всій Україні, а принаймні в самому Київі, але не сотку, а тисячі, коли б... Уся та сотня нараховувала у своєму складі 110 —120 людей. Ці — ще юнаки — створили легенду Крут. Що юнаки так хотіли йти на фронт, рвалися до бою, — нічого в тому не було дивного, але як наше командування могло допустити це? Все тоді в Київі йшло стихійно, без жодної керми, чи то військової, чи політичної. Ось захотілося, власне, дітям погратися в солдатиків, і ніхто з начальства не вмішався в цю справу і відповідно не поставився. Вмішатися і не пустити дітваків, то тоді треба йти по касарнях і одважно гнати нейтральних на фронт, а цього нашому начальству і не хотілося робити, і було боязно за своє життя."

//Микола Чеботарів, "Визвольні змагання очима контррозвідника"//

#історія #Визвольні_змагання

Україна спільно зі Starlink вже здійснили перші кроки, які дали швидкий результат в боротьбі з російськими дронами.

Наступний крок — упровадження системи, яка дасть змогу працювати на території України лише авторизованим терміналам.

Уже найближчим днями ми опублікуємо інструкції для українських користувачів щодо реєстрації Starlink для верифікації. Неверифіковані термінали буде відключено.

Процес реєстрації буде простим, швидким і зручним для користувачів. Детальні інструкції опублікуємо найближчим часом.

Дякуємо Starlink та SpaceX за співпрацю й проактивну позицію в підтримці українців.