Про аскезу і гоетію

На війні загинула журналістка, редакторка, військова Алла Пушкарчук.

Алла "Рута" Пушкарчук була військовою-доброволицею, учасницею Революції Гідності, журналісткою. Вона працювала у виданнях "Український тиждень" та "Читомо", також була піарницею видавництва "Комора".

«Щодо освіти, то після школи я навчалася на видавничій справі та редагуванні, оскільки вже тоді планувала пов’язати свою професійну діяльність з книжками. Однак наприкінці 2013 – на початку 2014 р. сталося так, що я долучилася до Революції Гідності. Почала прогулювати заняття в університеті, а після завершення подій на Майдані не змогла повернутися до навчання, а потім, упродовж чотирьох років, був добровольчий рух. Однак увесь цей час і досі сучасне книговидання не зникає з мого порядку денного,є моїм прихистком», — писала Алла.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Алли Пушкарчук. Її загибель — величезна втрата.

Повірте, вам це треба!

https://laboratoria.pro/products/derzhavets-florentijski-hroniky?utm_source=facebook&utm_medium=banner&utm_campaign=derzhavets&fbclid=PAAaZB8nrfjNKD1k82X0xvczJQgJ-qWSFggOIrnXpftCSR6DZKN8tx40C8M2w_aem_AZUHSJG042tvr34GW1SJ48UcB3b3GkXI81Hj_bvZgOpgy0pJjghyj1A1vczz_rvFLyvJrThQAjw5mRRPoLB1bUQL

Засів читати Ґітартхасанґраху, написану вчителем кашмірського шайвізму (моністичний [в якому вважається, що все є проявом Бога] напрямок шайвізму [де вважається, що Верховний Бог є Шіва] Абгінаваґуптою, яка є коментарем до Бгаґавад-Ґіти.

Хочеться трошки глобальніше розповісти на лекції про Ґіту, з рідних релігійних позицій (ця – найпопулярніша серед маргінальних).

Ось вам така думка, наприклад: Арджуна відмовляється вбивати своїх ворогів, які є йому і його братам двоюрідними братами.

З-поза інших трактувань, АҐ виокремлює таке: фактично, Арджуна говорить про те, що, коли заради своїх цілей ми йдемо проти свого роду, ми завдаємо руйнації дхарму, те, що можна трактувати як (суто приблизно на мій смак, завважу) шлях, який варто берегти (або справедливість, віру, відданість меті).

Що на це відповідає Крішна? Отже, він із багатьма аргументами (їх я буду детально розглядати на лекції), приходить до такої основоположної думки: відданий Мені має, аби досягти Мене, піти на все (суголосно із "стрибком віри" К'єркеґора).

Чи не про це говорив і Ісус. Згадаємо хоча б такі слова:

«Не думайте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю. Не мир Я приніс, а меч. Я прийшов, аби підняти сина проти батька, дочку проти матері, а невістку проти свекрухи. Ворогами людини стануть її домашні. Той, хто любить батька чи матір, сина чи дочку свою більше, ніж Мене, не гідний Мене. Хто не бере й не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не гідний Мене. Хто намагатиметься врятувати своє життя, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, той здобуде життя істинне».

Фактично, обидва Вони проголошують Надлюдину: ту, яка задля осягнення Абсолюту, згодна на крайню аскезу. Але зауважу, що геть не обов'язково для цього покидати світський вимір і вдягати на себе шкури ведмедів, втім, про це – окремо.

Моя думка: європейська традиція, яка завдячує єврейській.

Архітектура, мови, історія – 2000 років це вже ніяк не пов'язано із євреями. Але база, тобто ТАНАХ і Новий Заповіт просякнуті єврейською культурою (окрім кінця НЗ, він вже відчутно грецький). Втім, останнього набагато менше.

[Східні церкви і інших країн не-Європи є меншими за кількістю для репрезентації]

Так сказати, Єшу вже 2000 років як Ісус, Савл вже 2000 років як Павло. В контексті християнства і Моше з Іцхаком вже більше 3000 років як Мойсей й Ісак.

Мій Господи, я – рицар з темноти.
Я виніс звідси співи над померлими.
До Храму в сутінках загублено сліди.
І за спиною скалять зуби мої демони.

Мій Господи, загублено – Ґрааль.
Часи стають важкими та непевними.
Мій Господи, яка ж страшна ця гра.
І Дама плаче. Дама знає точно, де б мене

не стріла, я – поранений, мов звір,
що дався в лапи гострі хижакові.
Руйнації ввіходить темний вир
в міста розбиті, знищені, заковані

(і я мовчу, я плачу: крик, пітьма
стоїть в очах, любові – геть, катма.)
Мій Господи, це ж Ти мене тримав,
коли я впав в криваву суміш трав.

Я – рицар віри, але віри не дали.
Апостоли вдягають постоли,
щоб в них пройтись вночі поміж імли:
це зветься відданість. Це на страшному тлі

ти бачиш рицарів. Я – рицар? Я – ніхто.
Ми ідемо крізь гори й крізь степи.
Я – рицар в урбані, де бути – моветон,
і де усі – раби.

Я мушу бути, так, бо рицар, бо в вогні
метаморфози, перевтілення, просвітлення
спалахують, мов зорі, глибоко в мені,
і відкидають тіні.
Я рицар.
Чуєш, Боже, я – невинний!

Раночку, 10 грн з кожного (модна бвльше!), хто ненавидить фонд "Відродження"!
https://send.monobank.ua/jar/5FEB9wec2e

Палестинські терористи обстріляли з мінометів пірс, який будують війська США для доставки допомоги в Газу.

Мінометний обстріл стався, коли офіційні особи Організації Об'єднаних Націй разом з ізраїльськими військовими відвідували місце на узбережжі центральної Гази, повідомляє ЦАГАЛ у відповідь на запит про інцидент.

Армія оборони Ізраїлю каже, що під час атаки війська терміново доправили представників ООН до сховища.

Офіційний представник ХАМАСу заявив Associated Press у середу, що бойове угруповання чинить опір будь-якій іноземній військовій присутності, залученій до проекту порту.

@MiddleEastinUkrainian
#Ізраїль #Палестина #ХАМАС

Абсолютно точно так