​​Ріж вірьовку. Третинні виконавці

На рахунку Андрія Паславського — з десяток традиційних інструментів, які він змайстрував власноруч із цільного дерева: від класичної кобзи до екзотичного половецького гудка. Андрій прирівнює цей процес до мистецтва. У новому випуску подкасту «Ріж вірьовку» ми розпитали, як він прийшов до майстрування інструментів, чому продовжує цим займатись і яким бачить майбутнє традиційної музики в Україні.

Ви почуєте:
- хто такі третинні виконавці й чому вони ближчі до первинних
- яка мрія Андрія пов’язана з Екомаркетом
- як він майже випадково вступив до Київського університету на фольклористику і залишився у цій справі
- як фейсбук допоміг йому зробити першу в житті кобзу
- як реконструював кобзу-мамаївку з народних картин і що йому за це було
- скільки часу потрібно, щоб виготовити один інструмент і чи можна зробити щось із бракованої сировини
- чому майстри не продають свої інструменти одразу, а на якийсь час лишають собі

​​На LB.ua вийшла розмова музичної критикині Любові Морозової зі співзасновницею платформи «Рись» Катериною Капрою — про неочевидні для загалу факти про традиційні інструменти та пісні, критерії професійності у традиційній музиці, навчання співу через імпровізацію та спорідненість традиційномузичного руху з фемінізмом в Україні.

Любов Морозова зізнається, що попри консерваторську освіту, де вона пройшла курси інструментального та вокального фольклору, ця розмова розставила точки над багатьма її власними «Ї». Віримо, що й ви знайдете щось корисне для себе. Читайте текст і поділіться ним з тими, хто має відкриті питання про традиційну музику!

​​Лекція 16. Пісні зими ❄️

Напевне, перші обрядові пісні, з якими ви познайомилися у своєму житті — це колядки та щедрівки. Напевне, ви не раз співали їх у дитинстві, обходячи родичів, а може й зараз збираєтеся після Різдва компанією друзів і колядуєте разом. Але чи знали ви, що давні колядки насправді — не про Ісуса Христа? Слухайте лекцію, щоб дізнатися про таке:

- окрім колядок та щедрівок існують інші важливі зимові обряди: маланка і коза
- існують спеціальні колядки хлопцю, дівчині, господарю, господині дітям і навіть бджолярам, і яких сюжетів найбільше
- чому колядники — це гості з того світу, і чому їх побажання мали магічну силу
- чому у колядках є погрози і що ставалося, коли господарі не приймали колядників або відправляли їх з хати із порожніми руками
- чому колядники перевдягалися, змінювали голоси і вдягали маски
- що таке пародійні колядки
- хто така коза і чому її вбиває дід
- як годували предків, які вже давно на тому світі
- чому давні колядки співають для конкретної людини і майже завжди згадують її чи його ім’я у тексті пісні
- у чому різниця між колядками та щедрівками
- хто такі Маланка і Василь
- як відрізнялися зимові пісні дітей і дорослих
- як завершувалися Святки

Поспішайте послухати лекцію, доки магія першого снігу не розтанула!

​​Ріж вірьовку. Менторство для молодих гуртів

У подкасті «Ріж вірьовку» говоримо з Андрієм Дутком — співаком, ех-учасником гуртів «Божичі» та «Щука-риба» і нинішнім учасником гурту «Чорноморці». На цей раз у нас вийшов Midnight Special — з темами, які можуть вповні розкритися тільки глибоко вночі, коли між вами замість соціальних бар'єрів стоїть лише пляшка вина. Бесіда вийшла об’ємною і змістовною настільки, що ми були змушені розділити її на два епізоди.

У першій частині говоримо про персональну ієрархію музики, подібність стосунків у гурті до стосунків у сім’ї і про те, що сьогодні локальний принцип пошуку компаньйонів для співу не працює. Якою буде передача співочої майстерності у недалекому майбутньому — у світі, де не залишиться автентичних співаків? Які нові шляхи доведеться шукати гуртам-реконструкторам? І чому так важливо зберегти зв’язок із давньою традицією? Слухайте вже зараз!

​​Ріж вірьовку. Мелодії як орнаменти

У другій частині подкасту зі співаком Андрієм Дутком говоримо про критику в сучасному традиційномузичному процесі, перші кроки у виконанні фольклорних пісень та аналітичний підхід до варіювання мелодій. Розмова вийшла глибока, як води Дунаю, й детальна, як полтавська вишивка — тому радимо слухати її ввечері за чаєм чи вином, з відкритим серцем і з нотатником в руках.

Ви почуєте:
- яку роль може виконувати критика, окрім відгуків на нові музичні релізи
- що можуть дати молодим гуртам спільні сесії з автентичними сільськими виконавцями – й чи можливо зробити те саме зі старшими гуртами
- хто став справжніми вчителями традиційного співу особисто для Андрія
- чого найголовнішого він навчився
- чи варто аналізувати пісні чи краще рухатись інтуїтивно
- як навчитися вільно варіювати пісню, залишаючись у межах традиції

​​Стереотипи бувають не лише у гендерній чи політичній сферах. Традиційна музика також огорнута коконом міфів, які досі приховують її суть від багатьох українців. На ресурсі PRYVIT/media вийшов матеріал, що розвінчує 6 найпоширеніших стереотипів про традиційну музику. Зокрема, що українські пісні співають лише бабусі, що НАОНІ грають на типових для України інструментах, і що «Горіла сосна, палала» й подібні пісні — теж традиційні.

Читайте матеріал і діліться у коментарях, з якими ще стереотипами про традиційну музику ви стикаєтесь.

​​Ріж вірьовку. Людина-експеримент

Гість нового епізоду – Степан Андрущенко, представник молодого покоління традиційних музикантів, учасник і за сумісництвом менеджер гурту «Щука-Риба». Його можна назвати людиною-експериментом: хоч він і ріс у міському середовищі, але з дитинства вчився традиційної музики від старших музикантів.
⠀
У подкасті Степан розповідає:
- як його музична кар'єра почалася з кози і «Картошки»
- як і у кого він вчився грати на скрипці
- про доленосну експедицію у Старі Коні
- чи вдається розділяти музичну діяльність і особисте життя
- що дає традиційним музикантам найбільшу мотивацію
- чому «Щука-риба» часто виступає в цивільному одязі і робить експерименти з поп-музикантами
- який формат роботи в гурті найефективніший
- що потрібно традиційній музиці, щоб стати прибутковою
- а також міркує про майбутнє традиційної музики в чистому вигляді

​​​​Лекція 17. Основи традиційної інструментальної музики

Хто скучив за голосом громовержця етномузикологічного Олімпу? Сьогодні ділимося онлайн-лекцією Михайла Хая — патріарха-дослідника української традиційної музики й засновника гурту «Надобридень» — першого гурту, що грає цю музику без обробок.

Особливістю цієї лекції є те, що ви зможете особисто побачити і почути, як Михайло Хай детально розбирає один з найкращих українських інструментальних творів — «Николаєву» у виконанні знаменитих скрипалів братів Прилипчанів. Зверніть увагу, як він аналізує цей танець, на які риси робить наголос — словом, подивіться на цю музику його очима. Бо одне діло — просто любити гарну музику, а зовсім інше — могти пояснити, за що саме!

​​Ріж вірьовку. Три струни, але товсті

Сергій Постольников, музикант US Orchestra і дослідник традиційної музики, повертається в етер! Він продовжує розповідати свої експедиційні історії та відкриття, заводить всіх у світ одного з найекзотичніших інструментів в українській традиційній музиці — басу.

Тепер ми просто слухаємо цю історію в наших навушниках, однак Сергію довелелось проїхати не одну сотню кілометрів, відчитати не один десяток книжок, відшукати не один музей, розговорити не одну людину. І все це заради одного інструменту.

​​Почніть новий рік із доброї справи! 🌱

Для багатьох з нас Рись вже є частиною життя: у вигляді нових знань та навичок співу і гри на інструментах, яскравих музичних вражень і спілкування з однодумцями. Щоб ця частина життя не зменшувалася в об'ємі, ба навіть росла, нам потрібна ваша допомога. Підтримайте діяльність Рисі щомісячними внесками на Патреоні, щоб допомогти втілювати якісніші та більш впливові проекти, які щодня робитимуть традиційну музику ближчою до вас!

Минулого року ми не змогли робити живі події, але натомість випустили 63 безкоштовних освітніх відео про спів та гру на інструментах, 15 подкастів і 2 частини відеокурсу із гри на бубні. Цього року ми не плануємо зупинятися, і для цього нам потрібна ваша участь.

Завдяки вашій фінансовій підтримці ми зможемо створити нові освітні відео та подкасти, підготувати офлайн-курси та події, подовжити роботу сайту, закупити обладнання для експедицій, необхідні речі для облаштування Літньої Школи або музичні інструменти, із яких початків(и)ці-учасниці/ки наших курсів зможуть видобути свої перші танцювальні мелодії.

Кожні ваші 100-500-1000 грн — це кілька відвіданих сіл, кілька хвилин подкасту чи освітнього відео, кілька годин записів унікальної музики і шанс на те, що вона не припинить своє існування. Підтримайте «Рись» внеском на Патреоні і долучіться до розвитку традиційної музики в Україні!

PS. Дякуємо тим патронам, що вже підтримують нас! Це Olha Andrusenko, Денис Поліщук, Dima та Olga Che. Завдяки їхнім внескам ми тепер зможемо купити якісні кабелі для мікрофонів, з яких будемо записувати новий сезон подкасту Ріж вірьовку. Раніше ці кабелі доводилося позичати і це робило процес запису менш зручним. Дуже важливе надбання, яке було б неможливе без підтримки спільноти 💛

​​Ріж вірьовку. Майбутнє спільноти

Катерина Капра — це серце, мозок і легені «Рисі». Вона багато років очолює підготовку Літньої школи традиційної музики, численних майстер-класів і танцювально-музичних вечірок. Саме завдяки її енергії та наполегливості з'явився сайт rysproject.com, а також освітні матеріали, які відкривають магічний світ традиційної музики для широкого кола зацікавлених.

У фінальному епізоді першого сезону «Ріж вірьовку» слухайте:
- як Катерина прийшла до традиційної музики і чи причетна до цього її прабабуся Федосія
- що саме вражає її у цій музиці
- які зміни мають відбутися, щоб «Рись» видихнула і сказала: ми зробили все, що хотіли
- які три слова Катерина сказала би традиційномузичній спільноті, Україні і всьому світу

​​Лекція 18. Жорстокі романси

«Схватила ножик со стола і прямо в грудь собі вонзила», «Пойду в аптеку, попрошу яду», «Пєсня про гадюку» – напевно, хоч раз у житті ви чули традиційні пісні про зраду, нещасне кохання, вбивства і самогубства – жорстокі романси 💔🗡

У музикознавчих колах цей жанр довгий час не вважали предметом серйозного наукового дослідження. Втім, фольклористка і співачка Наталя Хоменко однією з перших в Україні вивела тему жорстокого романсу «з пітьми» й відкрила світові багатство цього музичного жанру.

Слухайте онлайн-лекцію Наталі Хоменко, щоб знати, як відповісти «злому мучітєлю, подлєцу і варвару», якщо він трапиться на вашому шляху. І поділіться цією лекцією з тими, хто зазнає душевних мук. Жартуємо! Поділіться нею з усіма.

Традиційні пісні — це спосіб говорити про свій досвід, це спосіб голосно підносити свій голос, to speak up. Росія напала на Україну, наші воїни захищають міста і села, а ми хочемо вкористати свої вміння і свої пісні для того, щоби боротися з ворогом.

Раніше русальними піснями виганяли на кладовище русалок — мерців, що раз на рік приходили на цей світ у людські села і домівки. Ми використали цю форму, щоби вигнати російських ворогів з України.

Катерина Капра i Таня Осінь склали нову пісню на традиційний мотив веснянки з Іванківського району, що на Півночі Київщини — саме того, який нещодавно захоплювали окупанти. Того, де від ворожої ракети горіли картини Марії Примаченко. Того, де люди відмовилися приймати «гуманітарну допомогу» ліками від російських окупантів. І де кілька років тому ми проводили дві Літні Школи традиційної музики 💔
Ділимося з вами. Ця пісня про жінок-захисниць і те, як вони долають ворога. Мелодія дуже давня, дика і містична. Раніше люди вірили, що подібні пісні мають магічну силу. Ми віримо, що мають і досі. Закликаємо усіх друзів складати свої пісні про цю війну і викладати в мережу. Наш народ має свій голос, і його мають чути всі!

Проведу я воріженьки до кордону
Сама вернусь молодая аж додому

Проведу я воріженьки аж у щирий бор
Сама вернусь молодая аж до батька вдвор

Проведу я воріженьки аж до ямки
Сама вернусь молодая аж до мамки

Джавеліном й байрактаром ми вгатили
Ой щоб до нас воріженьки не ходили

Традицйні пісні люди складали для себе і про себе. Окрім обрядових функцій вони ще були і способом рефлексії, способом говорити про себе і свій досвід. Таким чином із появою козаків виникли козацькі пісні, із появою чумаків — чумацькі, а солдатські виникли, коли українців стали силоміць забирати до царської армії. Традиційні пісні — це ще й спосіб колективної психотерапії, коли проживючи сильні емоції в пісні через тіло і голос ти зільняєшся від них. Використовуйте це вміння для того, щоби переживати ці складні часи!

Оригінал русальної пісні записав Євген Єфремов від жінок у селі Оране Іванківського району Київської області. Оригінальний текст ось такий:

Проведу я русалочки аж у щирий бор
Сама вернусь молодая аж до батька в двор

Проведу я русалочки аж до бору
Сама вернусь молодая аж додому

Проведу я русалочки аж до ямки
Сама вернусь молодая аж до мамки

А рутою да м'ятою заломили
Ой щоб до нас русалочки не ходили

Таня Осінь і Катерина Капра — спів
Андрій Левченко — відео і звук

⚡️ Привіт усім 182 людям на цьому каналі, говоре Рись!

Як ви могли помітити, останні роки 2 ми підзабили на канал - основна причина в тому, що ми вигоріли від великого проекту із лекціями, подкастами і відеокурсом з бубна, який тоді робили, і пішли у внутрішню еміграцію від соцмереж, перебиваючись час від часу офлайнподіями, які просто неможливо було не зробити і курсами зі співу та гри на інструментах, які ми дуже сильно любимо.


За цей час 2/3 нашої команди встигли пройти психотерапію, вилікуватися від перфекціонізму і депресії (це не жарт) і врешті задумати новий великий проект (сподіваємося, досвід вигорання не повториться 😅)!

Тому це офіційний камбек Рисі до телеграму, скоро тут почнеться двіженіє, і його інтенсивність із часом наростатиме.

Зараз ми також відкриємо коментарі до дописів, бо кому в наш час треба канал без коментарів?

А ви напишіть, будь ласка, що б вам було цікаво читати тут?
Наприклад, чи скидати вам відео з ютуба із піснями чи експедиціями? Рекомендації книжок? Анонси подій? Чи просто сумлінно постити дописи зі своїм контентом?

#людонькипорадьте, а ми будемо вдячні.

І обіймаємо вас сильно після цих двох років розлуки 💛

Добривечір! Додамо деякі з постів, які публікували в инших соцмережах, поки наш канал був у сплячці, шоб наповнить стрічку 🧡

Приємно усвідомлювати, що український подкастинг розвивається і поряд з культурою, психологією, мистецтвом і наукою в етері звучить тема традиційної музики!

Подкасти — класний спосіб подумати про щось нове разом з іншими. Можна слухати в дорозі, коли робиш монотонні справи типу готування сніданку чи миття посуду, або коли хочеться перемкнутися з роботи чи складних думок, чи прокрастинувати і відчувати, що не марнуєш час, а робиш щось корисне 😅

Рись зробила підбірку подкастів про музичні традиції України і світу від українських проєктів.

🔥Читайте у нас на сайті — https://rysproject.com/article-15.html

І діліться із друзями, щоби більше людей могло слухати якісний український контент! 🧡

«Якраз у консерваторії я трошки почала їздити в експедиції, намагалась зрозуміти світ автентичних виконавців. Періодично були такі напливи, шо треба кинуть всю цю єрунду й поїхать жить у село, сажать моркву й носить воду, — і тіки тоді я зможу навчиться співать, бо в цьому істіна. А тут, у гОроді, ївши снікерси, я не навчусь співать. Бо є інтернет і телефон. Але час ішов, моркву я не садила, а переїхала в Чернігів жить. І тут такий час дивний настав — я чомусь уявляю це, як у фільмах Дикого заходу: я така ступаю на чернігівську землю і стою, дивлюсь по боках, а там таке перекотиполе котиться, і нема нікого… Достаю пістолет, і кричу: «Хто тут співає? Я хочу поспівать із вами!», а мені ніхто не отвічає. То я тоді зрозуміла, шо єдиний варіант — це заховать пістолєт, по-перше, а по-друге, — якось поділитись із людьми тим, шо я знаю» — з розмови з Вірою Ібрямовою-Сиворакшею, викладачкою традиційного співу і композиторкою, засновницею «Співочої майстерні» в Чернігові.

🌿Повний текст розмови і подкаст з Вірою тут.

📷 Це відео з експедиції 2020 року в село Качанівка, Чернігівська область. Їздили Андрій Левченко, Ярина Дронь і Катерина Капра.

Ми думаєм частіше ділитися експедиційними фотками і відео, шоб вони не залежувалися в архівах, ніким не побачені. Хочеться, шоб більше людей з тусовки так само ділилися своїм і заодно ставили хештег #традиційнамузика. Так ми будем в курсі, хто чим зайнятий, і наповним інтернет реальною народною культурою разом 😉

В кадрі Черненький Василь Кузмич, 1932 р.н. 🧡