Рись
537 subscribers
142 photos
25 videos
146 links
Про українську традиційну музику — простими словами
Download Telegram
​​Лекція 13. Цимбали в українській традиційній музиці

Чи чули ви що-небудь про цимбали? З досвіду знаємо, що більшість людей не уявляє, як виглядає цей інструмент, а коли бачить його вперше, плутає із арфою чи навіть гуслями. Але ще років 150 тому цимбали були серед найпопулярніших українських інструментів! І не лише на Заході — а й по всій Україні.

У цій лекції музикант і дослідник Сергій Постольников з характерним гумором розповідає правдиві історії про цей дивовижний інструмент і людей, які на ньому грали:
- як у 2000х цимбали несподівано знайшлися на Центральній Україні?
- що є особливого у вигляді автентичних цимбалів?
- чи можна грати на цимбалах без інших інструментів: скрипки, бубна, басолі?
- з яких матеріалів можна зробити цей інструмент і які деталі потрібні?
- як цимбалісти грали у темряві або всліпу?
- як слухачі закидали гроші всередину цимбалів?
- чому інструмент іноді виготовляли з очерету?
- що грають на цимбалах: мелодію чи акомпанемент?
- чи правда, що на цимбалах можна грати звичайною лозиною?
​​Якщо ви коли-небудь їздили в експедиції, погодитесь, що в них іноді почуваєшся героєм фільму. Часом – детективного, часом комедійного, а буває що і артхаусного. Найцікавіше, що це завжди – рулетка, в якій неможливо передбачити, як розгортатиметься сюжет вашої наступної подорожі у пошуках фольклору.

Мистецьке видання Support Your Art зібрало 5 історій від дослідників традиційної музики, які демонструють жанрову палітру експедицій: чорну комедію, горор, еротику, містику і детектив. Читайте, надихайтеся і плануйте наступну експедиційну пригоду на часи, коли скінчиться карантин 😉
​​⚡️ Відеокурс із гри на бубні — вже у мережі ⚡️

На авторському курсі музиканта й дослідника Андрія Левченка, просуваючись від найпростіших прийомів до більш складних, ви навчитеся впевнено грати до найпопулярніших традиційних танців — вальсу, польки й козачка. Аналізувати традиційну музику та імпровізувати, створюючи свої варіації. Курс складається з двох рівнів: початкового та середнього.

🔹 Почати легко. Не обов’язково мати музичну освіту — в курсі немає жодної згадки про ноти, гами чи сольфеджіо
🔹 До кожного заняття є додаткові матеріали: фото, відео, а також фонограми для тренування, які спеціально створили музиканти з US Orchestra
🔹 Вчіться у зручний для вас час, не виходячи з дому, безкоштовно і з будь-якої точки світу
🔹 Дізнавайтеся про українську традиційну музику через особистий досвід і практику

До речі, якщо ви ще не маєте власного бубна — не проблема. Як бути в такому випадку, розповідаємо у першому відео!
​​Лекція 14. Весільні пісні 🎎

Осінь у традиційному суспільстві — пора весіль. Тож час для однієї з найбільш прикладних наших лекцій — про основні складові весільного обряду і те, як традиційні українські весілля святкують зараз. Обережно, після прослуховування може виникнути непереборне бажання одружитися)) Слухайте і дізнавайтеся:

- чому весілля — це ритуальна смерть, і які магічні обряди виконують над молодими
- як у 80-х, коли традиційні весілля ще не були трендом у містах, київські студенти-етномузикологи пробували робити їх вперше, і як уже повний обряд весілля відтворили у 2000-х
- як довго тривало весілля: 1, 3, 7 днів
- чому у весільних піснях так багато еротики
- кому присвячено 70% весільних пісень
- чи справді молода має плакати на весіллі
- чому перша шлюбна ніч відбувалася в коморі
- чому партнера чи партнерку шукали не у своєму селі
- чому матері молодих вдягали кожуха, і що це символізувало
- як у різних місцевостях одна ритмічна модель може міститися у зовсім різних за настроєм мелодіях
​​На УП вийшла колонка про наш онлайн-проєкт від студентки Літньої школи «Рисі», Ганни Балакир.

«Одним з найбільших моїх вражень від народної пісні є складність її побудови. І досі для мене – це щось недосяжне. Тут про це теж є. І я хочу, щоб ви послухали, порівняли з музикою сучасних професіоналів, і вас це здивувало».

А яка лекція найбільше вразила вас? Поділіться у коментарях.
​​Лекція 15. Ліричні пісні

Окрім обрядових пісень — колядок, петрівок, жнивних — існує цілий пласт позаобрядових, серед яких найпоширенішими є ліричні пісні. На відміну від ритуальних, які виконували з метою "домовитися" з вищими силами про прихід весни або добрий врожай, ліричні пісні співали просто для задоволення. Сумні й веселі, гуртом або сольно, у вільний час або за роботою — ці співи у давнину заміняли людям літературу, кіно і соцмережі. Зараз ці пісні — найпопулярніші серед тих, хто вчиться традиційного співу в містах. Дивіться відеолекцію Маргарити Скаженик, щоб дізнатися:

- як ці пісні допомагали справлятися зі стресом
- про що найчастіше співають у ліричних піснях
- як звучить багатоголосся, а як — гетерофонна фактура
- чи були вікові та статеві обмеження у виконанні ліричних пісень
- як співаки підсилювали драматизм сюжету
- що таке вечорина, бєсєда або причина
- коли і де ліричні пісні виконують замість обрядових
- які ще бувають позаобрядові пісні
​​Ріж вірьовку. Третинні виконавці

На рахунку Андрія Паславського — з десяток традиційних інструментів, які він змайстрував власноруч із цільного дерева: від класичної кобзи до екзотичного половецького гудка. Андрій прирівнює цей процес до мистецтва. У новому випуску подкасту «Ріж вірьовку» ми розпитали, як він прийшов до майстрування інструментів, чому продовжує цим займатись і яким бачить майбутнє традиційної музики в Україні.

Ви почуєте:
- хто такі третинні виконавці й чому вони ближчі до первинних
- яка мрія Андрія пов’язана з Екомаркетом
- як він майже випадково вступив до Київського університету на фольклористику і залишився у цій справі
- як фейсбук допоміг йому зробити першу в житті кобзу
- як реконструював кобзу-мамаївку з народних картин і що йому за це було
- скільки часу потрібно, щоб виготовити один інструмент і чи можна зробити щось із бракованої сировини
- чому майстри не продають свої інструменти одразу, а на якийсь час лишають собі
​​На LB.ua вийшла розмова музичної критикині Любові Морозової зі співзасновницею платформи «Рись» Катериною Капрою — про неочевидні для загалу факти про традиційні інструменти та пісні, критерії професійності у традиційній музиці, навчання співу через імпровізацію та спорідненість традиційномузичного руху з фемінізмом в Україні.

Любов Морозова зізнається, що попри консерваторську освіту, де вона пройшла курси інструментального та вокального фольклору, ця розмова розставила точки над багатьма її власними «Ї». Віримо, що й ви знайдете щось корисне для себе. Читайте текст і поділіться ним з тими, хто має відкриті питання про традиційну музику!
​​Лекція 16. Пісні зими ❄️

Напевне, перші обрядові пісні, з якими ви познайомилися у своєму житті — це колядки та щедрівки. Напевне, ви не раз співали їх у дитинстві, обходячи родичів, а може й зараз збираєтеся після Різдва компанією друзів і колядуєте разом. Але чи знали ви, що давні колядки насправді — не про Ісуса Христа? Слухайте лекцію, щоб дізнатися про таке:

- окрім колядок та щедрівок існують інші важливі зимові обряди: маланка і коза
- існують спеціальні колядки хлопцю, дівчині, господарю, господині дітям і навіть бджолярам, і яких сюжетів найбільше
- чому колядники — це гості з того світу, і чому їх побажання мали магічну силу
- чому у колядках є погрози і що ставалося, коли господарі не приймали колядників або відправляли їх з хати із порожніми руками
- чому колядники перевдягалися, змінювали голоси і вдягали маски
- що таке пародійні колядки
- хто така коза і чому її вбиває дід
- як годували предків, які вже давно на тому світі
- чому давні колядки співають для конкретної людини і майже завжди згадують її чи його ім’я у тексті пісні
- у чому різниця між колядками та щедрівками
- хто такі Маланка і Василь
- як відрізнялися зимові пісні дітей і дорослих
- як завершувалися Святки

Поспішайте послухати лекцію, доки магія першого снігу не розтанула!
​​Ріж вірьовку. Менторство для молодих гуртів

У подкасті «Ріж вірьовку» говоримо з Андрієм Дутком — співаком, ех-учасником гуртів «Божичі» та «Щука-риба» і нинішнім учасником гурту «Чорноморці». На цей раз у нас вийшов Midnight Special — з темами, які можуть вповні розкритися тільки глибоко вночі, коли між вами замість соціальних бар'єрів стоїть лише пляшка вина. Бесіда вийшла об’ємною і змістовною настільки, що ми були змушені розділити її на два епізоди.

У першій частині говоримо про персональну ієрархію музики, подібність стосунків у гурті до стосунків у сім’ї і про те, що сьогодні локальний принцип пошуку компаньйонів для співу не працює. Якою буде передача співочої майстерності у недалекому майбутньому — у світі, де не залишиться автентичних співаків? Які нові шляхи доведеться шукати гуртам-реконструкторам? І чому так важливо зберегти зв’язок із давньою традицією? Слухайте вже зараз!
​​Ріж вірьовку. Мелодії як орнаменти

У другій частині подкасту зі співаком Андрієм Дутком говоримо про критику в сучасному традиційномузичному процесі, перші кроки у виконанні фольклорних пісень та аналітичний підхід до варіювання мелодій. Розмова вийшла глибока, як води Дунаю, й детальна, як полтавська вишивка — тому радимо слухати її ввечері за чаєм чи вином, з відкритим серцем і з нотатником в руках.

Ви почуєте:
- яку роль може виконувати критика, окрім відгуків на нові музичні релізи
- що можуть дати молодим гуртам спільні сесії з автентичними сільськими виконавцями – й чи можливо зробити те саме зі старшими гуртами
- хто став справжніми вчителями традиційного співу особисто для Андрія
- чого найголовнішого він навчився
- чи варто аналізувати пісні чи краще рухатись інтуїтивно
- як навчитися вільно варіювати пісню, залишаючись у межах традиції
​​Стереотипи бувають не лише у гендерній чи політичній сферах. Традиційна музика також огорнута коконом міфів, які досі приховують її суть від багатьох українців. На ресурсі PRYVIT/media вийшов матеріал, що розвінчує 6 найпоширеніших стереотипів про традиційну музику. Зокрема, що українські пісні співають лише бабусі, що НАОНІ грають на типових для України інструментах, і що «Горіла сосна, палала» й подібні пісні — теж традиційні.

Читайте матеріал і діліться у коментарях, з якими ще стереотипами про традиційну музику ви стикаєтесь.
​​Ріж вірьовку. Людина-експеримент

Гість нового епізоду – Степан Андрущенко, представник молодого покоління традиційних музикантів, учасник і за сумісництвом менеджер гурту «Щука-Риба». Його можна назвати людиною-експериментом: хоч він і ріс у міському середовищі, але з дитинства вчився традиційної музики від старших музикантів.

У подкасті Степан розповідає:
- як його музична кар'єра почалася з кози і «Картошки»
- як і у кого він вчився грати на скрипці
- про доленосну експедицію у Старі Коні
- чи вдається розділяти музичну діяльність і особисте життя
- що дає традиційним музикантам найбільшу мотивацію
- чому «Щука-риба» часто виступає в цивільному одязі і робить експерименти з поп-музикантами
- який формат роботи в гурті найефективніший
- що потрібно традиційній музиці, щоб стати прибутковою
- а також міркує про майбутнє традиційної музики в чистому вигляді
​​​​Лекція 17. Основи традиційної інструментальної музики

Хто скучив за голосом громовержця етномузикологічного Олімпу? Сьогодні ділимося онлайн-лекцією Михайла Хая — патріарха-дослідника української традиційної музики й засновника гурту «Надобридень» — першого гурту, що грає цю музику без обробок.

Особливістю цієї лекції є те, що ви зможете особисто побачити і почути, як Михайло Хай детально розбирає один з найкращих українських інструментальних творів — «Николаєву» у виконанні знаменитих скрипалів братів Прилипчанів. Зверніть увагу, як він аналізує цей танець, на які риси робить наголос — словом, подивіться на цю музику його очима. Бо одне діло — просто любити гарну музику, а зовсім інше — могти пояснити, за що саме!
​​Ріж вірьовку. Три струни, але товсті

Сергій Постольников, музикант US Orchestra і дослідник традиційної музики, повертається в етер! Він продовжує розповідати свої експедиційні історії та відкриття, заводить всіх у світ одного з найекзотичніших інструментів в українській традиційній музиці — басу.

Тепер ми просто слухаємо цю історію в наших навушниках, однак Сергію довелелось проїхати не одну сотню кілометрів, відчитати не один десяток книжок, відшукати не один музей, розговорити не одну людину. І все це заради одного інструменту.
​​Почніть новий рік із доброї справи! 🌱

Для багатьох з нас Рись вже є частиною життя: у вигляді нових знань та навичок співу і гри на інструментах, яскравих музичних вражень і спілкування з однодумцями. Щоб ця частина життя не зменшувалася в об'ємі, ба навіть росла, нам потрібна ваша допомога. Підтримайте діяльність Рисі щомісячними внесками на Патреоні, щоб допомогти втілювати якісніші та більш впливові проекти, які щодня робитимуть традиційну музику ближчою до вас!

Минулого року ми не змогли робити живі події, але натомість випустили 63 безкоштовних освітніх відео про спів та гру на інструментах, 15 подкастів і 2 частини відеокурсу із гри на бубні. Цього року ми не плануємо зупинятися, і для цього нам потрібна ваша участь.

Завдяки вашій фінансовій підтримці ми зможемо створити нові освітні відео та подкасти, підготувати офлайн-курси та події, подовжити роботу сайту, закупити обладнання для експедицій, необхідні речі для облаштування Літньої Школи або музичні інструменти, із яких початків(и)ці-учасниці/ки наших курсів зможуть видобути свої перші танцювальні мелодії.

Кожні ваші 100-500-1000 грн — це кілька відвіданих сіл, кілька хвилин подкасту чи освітнього відео, кілька годин записів унікальної музики і шанс на те, що вона не припинить своє існування. Підтримайте «Рись» внеском на Патреоні і долучіться до розвитку традиційної музики в Україні!

PS. Дякуємо тим патронам, що вже підтримують нас! Це Olha Andrusenko, Денис Поліщук, Dima та Olga Che. Завдяки їхнім внескам ми тепер зможемо купити якісні кабелі для мікрофонів, з яких будемо записувати новий сезон подкасту Ріж вірьовку. Раніше ці кабелі доводилося позичати і це робило процес запису менш зручним. Дуже важливе надбання, яке було б неможливе без підтримки спільноти 💛
​​Ріж вірьовку. Майбутнє спільноти

Катерина Капра — це серце, мозок і легені «Рисі». Вона багато років очолює підготовку Літньої школи традиційної музики, численних майстер-класів і танцювально-музичних вечірок. Саме завдяки її енергії та наполегливості з'явився сайт rysproject.com, а також освітні матеріали, які відкривають магічний світ традиційної музики для широкого кола зацікавлених.

У фінальному епізоді першого сезону «Ріж вірьовку» слухайте:
- як Катерина прийшла до традиційної музики і чи причетна до цього її прабабуся Федосія
- що саме вражає її у цій музиці
- які зміни мають відбутися, щоб «Рись» видихнула і сказала: ми зробили все, що хотіли
- які три слова Катерина сказала би традиційномузичній спільноті, Україні і всьому світу
​​Лекція 18. Жорстокі романси

«Схватила ножик со стола і прямо в грудь собі вонзила», «Пойду в аптеку, попрошу яду», «Пєсня про гадюку» – напевно, хоч раз у житті ви чули традиційні пісні про зраду, нещасне кохання, вбивства і самогубства – жорстокі романси 💔🗡

У музикознавчих колах цей жанр довгий час не вважали предметом серйозного наукового дослідження. Втім, фольклористка і співачка Наталя Хоменко однією з перших в Україні вивела тему жорстокого романсу «з пітьми» й відкрила світові багатство цього музичного жанру.

Слухайте онлайн-лекцію Наталі Хоменко, щоб знати, як відповісти «злому мучітєлю, подлєцу і варвару», якщо він трапиться на вашому шляху. І поділіться цією лекцією з тими, хто зазнає душевних мук. Жартуємо! Поділіться нею з усіма.
Традиційні пісні — це спосіб говорити про свій досвід, це спосіб голосно підносити свій голос, to speak up. Росія напала на Україну, наші воїни захищають міста і села, а ми хочемо вкористати свої вміння і свої пісні для того, щоби боротися з ворогом.

Раніше русальними піснями виганяли на кладовище русалок — мерців, що раз на рік приходили на цей світ у людські села і домівки. Ми використали цю форму, щоби вигнати російських ворогів з України.

Катерина Капра i Таня Осінь склали нову пісню на традиційний мотив веснянки з Іванківського району, що на Півночі Київщини — саме того, який нещодавно захоплювали окупанти. Того, де від ворожої ракети горіли картини Марії Примаченко. Того, де люди відмовилися приймати «гуманітарну допомогу» ліками від російських окупантів. І де кілька років тому ми проводили дві Літні Школи традиційної музики 💔
Ділимося з вами. Ця пісня про жінок-захисниць і те, як вони долають ворога. Мелодія дуже давня, дика і містична. Раніше люди вірили, що подібні пісні мають магічну силу. Ми віримо, що мають і досі. Закликаємо усіх друзів складати свої пісні про цю війну і викладати в мережу. Наш народ має свій голос, і його мають чути всі!

Проведу я воріженьки до кордону
Сама вернусь молодая аж додому

Проведу я воріженьки аж у щирий бор
Сама вернусь молодая аж до батька вдвор

Проведу я воріженьки аж до ямки
Сама вернусь молодая аж до мамки

Джавеліном й байрактаром ми вгатили
Ой щоб до нас воріженьки не ходили

Традицйні пісні люди складали для себе і про себе. Окрім обрядових функцій вони ще були і способом рефлексії, способом говорити про себе і свій досвід. Таким чином із появою козаків виникли козацькі пісні, із появою чумаків — чумацькі, а солдатські виникли, коли українців стали силоміць забирати до царської армії. Традиційні пісні — це ще й спосіб колективної психотерапії, коли проживючи сильні емоції в пісні через тіло і голос ти зільняєшся від них. Використовуйте це вміння для того, щоби переживати ці складні часи!

Оригінал русальної пісні записав Євген Єфремов від жінок у селі Оране Іванківського району Київської області. Оригінальний текст ось такий:

Проведу я русалочки аж у щирий бор
Сама вернусь молодая аж до батька в двор

Проведу я русалочки аж до бору
Сама вернусь молодая аж додому

Проведу я русалочки аж до ямки
Сама вернусь молодая аж до мамки

А рутою да м'ятою заломили
Ой щоб до нас русалочки не ходили

Таня Осінь і Катерина Капра — спів
Андрій Левченко — відео і звук
⚡️ Привіт усім 182 людям на цьому каналі, говоре Рись!

Як ви могли помітити, останні роки 2 ми підзабили на канал - основна причина в тому, що ми вигоріли від великого проекту із лекціями, подкастами і відеокурсом з бубна, який тоді робили, і пішли у внутрішню еміграцію від соцмереж, перебиваючись час від часу офлайнподіями, які просто неможливо було не зробити і курсами зі співу та гри на інструментах, які ми дуже сильно любимо.


За цей час 2/3 нашої команди встигли пройти психотерапію, вилікуватися від перфекціонізму і депресії (це не жарт) і врешті задумати новий великий проект (сподіваємося, досвід вигорання не повториться 😅)!

Тому це офіційний камбек Рисі до телеграму, скоро тут почнеться двіженіє, і його інтенсивність із часом наростатиме.

Зараз ми також відкриємо коментарі до дописів, бо кому в наш час треба канал без коментарів?

А ви напишіть, будь ласка, що б вам було цікаво читати тут?
Наприклад, чи скидати вам відео з ютуба із піснями чи експедиціями? Рекомендації книжок? Анонси подій? Чи просто сумлінно постити дописи зі своїм контентом?

#людонькипорадьте, а ми будемо вдячні.

І обіймаємо вас сильно після цих двох років розлуки 💛
22👍2