Лекція 4. Як навчитися традиційного співу
У своїй підсумковій лекції Євген Єфремов — кандидат мистецтвознавства і керівник фольклорного гурту «Древо» — відповідає на питання, яке цікавить багатьох початківців: як навчитися виконувати традиційні пісні у манері, максимально наближеній до автентичної? Пан Євген не лише сам є виконавцем, а й, маючи за плечима багаторічну викладацьку практику, випустив у світ не одне покоління співаків. У своїй лекції він розповідає:
- З чого почати навчання
- Як підібрати репертуар
- Якого типу матеріали краще брати за зразок
- Чи допоможе академічна освіта освоїти традиційну манеру співу
- Що заважає мешканцям міст виконувати сільські пісні
- В якому віці співаки досягають піку своєї музичної форми і як пришвидшити цей процес
Бонусом — дві зворушливі історії: про танці з кущем і голосіння над мухою.
У своїй підсумковій лекції Євген Єфремов — кандидат мистецтвознавства і керівник фольклорного гурту «Древо» — відповідає на питання, яке цікавить багатьох початківців: як навчитися виконувати традиційні пісні у манері, максимально наближеній до автентичної? Пан Євген не лише сам є виконавцем, а й, маючи за плечима багаторічну викладацьку практику, випустив у світ не одне покоління співаків. У своїй лекції він розповідає:
- З чого почати навчання
- Як підібрати репертуар
- Якого типу матеріали краще брати за зразок
- Чи допоможе академічна освіта освоїти традиційну манеру співу
- Що заважає мешканцям міст виконувати сільські пісні
- В якому віці співаки досягають піку своєї музичної форми і як пришвидшити цей процес
Бонусом — дві зворушливі історії: про танці з кущем і голосіння над мухою.
Ріж вірьовку. Шура Вовк — Музика з Юпітера
Чи цікаво вам дізнатися, як виглядає один з найбільших в Україні традиційномузичних архівів? Гість нового випуску «Ріж вірьовку», етномузиколог Шура Вовк, вже 15 років працює в архіві ІМФЕ — Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Спеціально для нашого подкасту він привідкриває двері звукозаписувальної лабораторії, де відбувається оцифровування аналогових архівів, і розповідає про таїнство перетворення звуку — з радянської бобіни у безсмертні формати mp3 та wav. У таїнстві, зокрема, беруть участь шматок бруківки, лінійка, скотч і раритетний магнітофон «Юпітер», вдосконалений… А врешті, самі все почуєте!
Окрім праці в архіві, Шура співає в гуртах «ГуляйГород», «GG» та «Чорноморці» й неодноразово брав участь в етнографічних експедиціях. У якості бонусу для тих, хто дослухає подкаст до кінця, Шура поставить пісню, записану від переселенців з затопленого Кременчуцьким водосховищем села Шабельники.
Чи цікаво вам дізнатися, як виглядає один з найбільших в Україні традиційномузичних архівів? Гість нового випуску «Ріж вірьовку», етномузиколог Шура Вовк, вже 15 років працює в архіві ІМФЕ — Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Спеціально для нашого подкасту він привідкриває двері звукозаписувальної лабораторії, де відбувається оцифровування аналогових архівів, і розповідає про таїнство перетворення звуку — з радянської бобіни у безсмертні формати mp3 та wav. У таїнстві, зокрема, беруть участь шматок бруківки, лінійка, скотч і раритетний магнітофон «Юпітер», вдосконалений… А врешті, самі все почуєте!
Окрім праці в архіві, Шура співає в гуртах «ГуляйГород», «GG» та «Чорноморці» й неодноразово брав участь в етнографічних експедиціях. У якості бонусу для тих, хто дослухає подкаст до кінця, Шура поставить пісню, записану від переселенців з затопленого Кременчуцьким водосховищем села Шабельники.
Лекція 5. Традиційний спів Полісся
Продовжуємо знайомитися з основними явищами традиційної музики разом із провідними етномузикологами України. У попередніх лекціях ми розібрали, що таке музичний фольклор, хто і для чого його вивчає, які існують жанри пісень і як навчитися співати в автентичній манері. Тепер переходимо до регіональних особливостей української музики. В силу історичних і географічних осбставин репертуар, мелодика і фактура співу дуже різняться від одного регіону до іншого.
Почнемо з Полісся — місцевості, де збереглися найархаїчніші пісні та обряди. Ця територія зачарувала багатьох дослідників і виконавців своєю «сирою», суворою манерою виконання. Та навіть у межах Полісся існують самостійні ареали, чиї кордони можна чітко простежити по річках. Тому в цій лекції три експерти розповідають про різні частини регіону: Ірина Данилейко — про Східне Полісся, Євген Єфремов — про Центральне Полісся на прикладі пісень Чорнобильської зони, а Ірина Клименко — про Західне Полісся. У кожному епізоді лекції — приклади з особистих архівів авторів.
Продовжуємо знайомитися з основними явищами традиційної музики разом із провідними етномузикологами України. У попередніх лекціях ми розібрали, що таке музичний фольклор, хто і для чого його вивчає, які існують жанри пісень і як навчитися співати в автентичній манері. Тепер переходимо до регіональних особливостей української музики. В силу історичних і географічних осбставин репертуар, мелодика і фактура співу дуже різняться від одного регіону до іншого.
Почнемо з Полісся — місцевості, де збереглися найархаїчніші пісні та обряди. Ця територія зачарувала багатьох дослідників і виконавців своєю «сирою», суворою манерою виконання. Та навіть у межах Полісся існують самостійні ареали, чиї кордони можна чітко простежити по річках. Тому в цій лекції три експерти розповідають про різні частини регіону: Ірина Данилейко — про Східне Полісся, Євген Єфремов — про Центральне Полісся на прикладі пісень Чорнобильської зони, а Ірина Клименко — про Західне Полісся. У кожному епізоді лекції — приклади з особистих архівів авторів.
Ріж вірьовку. Михайло Хай — Традиція і кітч
Про нього складають меми, його остерігаються, над ним іронізують. Він — infant terriblé академічно світу, відчайдушний Індіана Джонс експедицій і водночас гігант, на чиїх плечах ми всі стоїмо. Михайло Хай почав досліджувати українську традиційну інструментальну музику в часи, коли це було не просто не модно — маргінально. Він знайшов і записав безцінні треки із сільськими музиками, що тоді були на піку своєї майстерності, розпочав ґрунтовні дослідження, і саме завдяки його праці зараз — коли ми збираємося на вечірки й ночі танцю — на них є кому грати.
У подкасті «Ріж вірьовку» наш гість розповідає:
– Як жага до запису музики допомагає заїхати на запорожці у гірське село, куди не заїжджає навіть трактор
– Як він ховався в копиці від п'яного чоловіка інформантки
– Що робити, якщо музикант не хоче грати вам на запис
– Чому бойківська музика цінніша для науковця, ніж гуцульська?
– Чому скрипалі стають поетами й більше не повертаються до грання
– Два прості кроки, щоб почати грати традиційну інструментальну музику
Про нього складають меми, його остерігаються, над ним іронізують. Він — infant terriblé академічно світу, відчайдушний Індіана Джонс експедицій і водночас гігант, на чиїх плечах ми всі стоїмо. Михайло Хай почав досліджувати українську традиційну інструментальну музику в часи, коли це було не просто не модно — маргінально. Він знайшов і записав безцінні треки із сільськими музиками, що тоді були на піку своєї майстерності, розпочав ґрунтовні дослідження, і саме завдяки його праці зараз — коли ми збираємося на вечірки й ночі танцю — на них є кому грати.
У подкасті «Ріж вірьовку» наш гість розповідає:
– Як жага до запису музики допомагає заїхати на запорожці у гірське село, куди не заїжджає навіть трактор
– Як він ховався в копиці від п'яного чоловіка інформантки
– Що робити, якщо музикант не хоче грати вам на запис
– Чому бойківська музика цінніша для науковця, ніж гуцульська?
– Чому скрипалі стають поетами й більше не повертаються до грання
– Два прості кроки, щоб почати грати традиційну інструментальну музику
Лекція 6. Скрипка — головний інструмент українців
Дослідниця української скрипкової музики Вікторія Ярмола познайомить вас із цим надзвичайним явищем. Або, якщо ви вже знаєтесь на темі, точно здивує специфічними маловідомими фактами про сільських скрипалів, з якими їй пощастило спілкуватися вживу й не раз зіграти разом. На прикладі Полісся пані Вікторія докладно розповідає про те, як і що грали на скрипках у давнину:
- З чого і як виготовляли цей інструмент
- Які були строї і як зазвичай тримали скрипку
- Хто міг стати скрипалем і як відбувалося навчання
- Як виглядали дитячі скрипочки і як хлопчик одного разу розмалював свій інструмент кров’ю
- Чому скрипалі опановували кілька інструментів одразу
- Які мелодії грали до слухання, які — до співу, а які — до танцю
- Скільки весіль відігравав поліський скрипаль за своє життя
Дослідниця української скрипкової музики Вікторія Ярмола познайомить вас із цим надзвичайним явищем. Або, якщо ви вже знаєтесь на темі, точно здивує специфічними маловідомими фактами про сільських скрипалів, з якими їй пощастило спілкуватися вживу й не раз зіграти разом. На прикладі Полісся пані Вікторія докладно розповідає про те, як і що грали на скрипках у давнину:
- З чого і як виготовляли цей інструмент
- Які були строї і як зазвичай тримали скрипку
- Хто міг стати скрипалем і як відбувалося навчання
- Як виглядали дитячі скрипочки і як хлопчик одного разу розмалював свій інструмент кров’ю
- Чому скрипалі опановували кілька інструментів одразу
- Які мелодії грали до слухання, які — до співу, а які — до танцю
- Скільки весіль відігравав поліський скрипаль за своє життя
Ріж вірьовку. Наталка Хоменко — Найжорстокіша музика
У нас в гостях — богіня красоти, горза любві, кандидатка філологічних наук, співачка і дослідниця фольклору, зокрема українських жорстоких романсів — незрівнянна Наталка Хоменко! Говоримо з нею про шлях до традиційного співу і прослуховування записів київського «Древа» в коридорі гуртожитку. Про її викладання у КНУ ім. Тараса Шевченка і як студенти шукають фольклорні впливи у мемах та рекламі. А також про секрети гарного співу, квадратне виконання і кучеряву «середину».
У цьому подкасті Наталка озвучила дещо дуже важливе: за останні роки українська традиційна музика вийшла за межі суто наукового вивчення і стала практикою дозвілля для багатьох людей з різних сфер. Отже, повертаються ристи живої традиції, де ця музика була звичною частиною життя ♥️ Наталка також розповідає один секрет, як зробити, щоб традиційномузична спільнота розширювалася. Хочете знати? Слухайте наш подкаст!
До речі, у кожному випуску є бонус для тих, хто дослуховує до кінця — крутий рідкісний запис традиційної музики від гостя.
У нас в гостях — богіня красоти, горза любві, кандидатка філологічних наук, співачка і дослідниця фольклору, зокрема українських жорстоких романсів — незрівнянна Наталка Хоменко! Говоримо з нею про шлях до традиційного співу і прослуховування записів київського «Древа» в коридорі гуртожитку. Про її викладання у КНУ ім. Тараса Шевченка і як студенти шукають фольклорні впливи у мемах та рекламі. А також про секрети гарного співу, квадратне виконання і кучеряву «середину».
У цьому подкасті Наталка озвучила дещо дуже важливе: за останні роки українська традиційна музика вийшла за межі суто наукового вивчення і стала практикою дозвілля для багатьох людей з різних сфер. Отже, повертаються ристи живої традиції, де ця музика була звичною частиною життя ♥️ Наталка також розповідає один секрет, як зробити, щоб традиційномузична спільнота розширювалася. Хочете знати? Слухайте наш подкаст!
До речі, у кожному випуску є бонус для тих, хто дослуховує до кінця — крутий рідкісний запис традиційної музики від гостя.
Лекція 7. Басоля в українській традиційній музиці
Сьогодні мова піде про бас, або ж басолю чи басетлю. Донедавна музикознавці в Україні майже не займалися цією темою і тільки нещодавнє дослідження історичних текстів показало, що бас побутував майже на всій території країни. Автор лекції Сергій Постольников досліджує, колекціонує і реконструює традиційні музичні інструменти, а також сам грає на басу, скрипці та цимбалах. Він переймав традицію і вчився від автентичних музикантів. У своїй лекції Сергій розкриває такі таємниці:
- Як він зустрів першу згадку про цей інструмент в експедиції, вхопився за ниточку і розкрутив цілий історичний клубок
- Які два види басолі існували в Україні і який з них виник раніше
- Для чого в конструкції басу використовували корінь сосни
- Скільки було способів тримання інструмента і гри на ньому
- Як виглядали перші каподастри
- Навіщо ставили болт і скло у підгрифник
- Чому на басу вчили грати дітей
Сьогодні мова піде про бас, або ж басолю чи басетлю. Донедавна музикознавці в Україні майже не займалися цією темою і тільки нещодавнє дослідження історичних текстів показало, що бас побутував майже на всій території країни. Автор лекції Сергій Постольников досліджує, колекціонує і реконструює традиційні музичні інструменти, а також сам грає на басу, скрипці та цимбалах. Він переймав традицію і вчився від автентичних музикантів. У своїй лекції Сергій розкриває такі таємниці:
- Як він зустрів першу згадку про цей інструмент в експедиції, вхопився за ниточку і розкрутив цілий історичний клубок
- Які два види басолі існували в Україні і який з них виник раніше
- Для чого в конструкції басу використовували корінь сосни
- Скільки було способів тримання інструмента і гри на ньому
- Як виглядали перші каподастри
- Навіщо ставили болт і скло у підгрифник
- Чому на басу вчили грати дітей
Ріж вірьовку. Олег Бут — Бути чи не бути?
Як після багатьох років навчання академічної музики поїхати в одну байдарково-фольклорну експедицію на Сеймщину — і пропасти. Для академічного світу 😁 Розповідає гість нашого подкасту Олег Бут — дослідник та реконструктор традиційної музики, скрипаль, сопілкар і вчитель традиційних танців, композитор і керівник гурту «Буття». У цьому випуску він ділиться:
- Як вплинуло на його життя знайомство з молодим складом київського гурту «Древо»
- Як у консерваторії він пройшов такий же шлях навчання гри на скрипці, як сільські музики у давнину
- Про закарпатського скрипаля Петра Бабича, який змінив його свідомість
- Про перших учнів
- Хто такі слухачі та нотачі
- Що, на його думку, головне у реконструкції традиційної музики
- Про фольклорне виконання нефольклорних речей і приємну версію «Мурки»
- Чи дійсно традиція закінчується там, де починається асфальт
Як після багатьох років навчання академічної музики поїхати в одну байдарково-фольклорну експедицію на Сеймщину — і пропасти. Для академічного світу 😁 Розповідає гість нашого подкасту Олег Бут — дослідник та реконструктор традиційної музики, скрипаль, сопілкар і вчитель традиційних танців, композитор і керівник гурту «Буття». У цьому випуску він ділиться:
- Як вплинуло на його життя знайомство з молодим складом київського гурту «Древо»
- Як у консерваторії він пройшов такий же шлях навчання гри на скрипці, як сільські музики у давнину
- Про закарпатського скрипаля Петра Бабича, який змінив його свідомість
- Про перших учнів
- Хто такі слухачі та нотачі
- Що, на його думку, головне у реконструкції традиційної музики
- Про фольклорне виконання нефольклорних речей і приємну версію «Мурки»
- Чи дійсно традиція закінчується там, де починається асфальт
Лекція 8. Традиційний спів регіонів України
Цілий букет чудових лекцій про традиційні пісні різних регіонів України. У кожному епізоді звучать старовинні записи, які дослідники та дослідниці записали безпосередньо від сільських співачок у різних частинах України.
🌾 Полтавщина. Ірина Клименко розкаже про традицію, що є, мабуть, найпопулярнішою серед людей, які починають знайомитися з традиційним співом.
🛶 Середня Наддніпрянщина. Співачка і дослідниця Маргарита Скаженик розкаже про музичні ознаки, за якими ви зможете безпомильно відрізнити Наддніпрянський спів з-поміж інших.
🏜 Правобережна Наддніпрянщина і Східне Поділля. Галина Пшенічкіна, співачка і дослідниця, розкаже про терени, які зараз належать до її рідної Черкаської області і яка важлива межа тут пролягає.
⛰ Закарпаття представить уродженка цього краю Ганна Пеліна й розповість, як місцевий побут — вівчарство, напівкочовий спосіб життя й міжетнічні зв'язки — вплинули на співи цього регіону.
Насолодіться різноманіттям українських традиційних пісень і поділіться цією лекцією зі світом!
Цілий букет чудових лекцій про традиційні пісні різних регіонів України. У кожному епізоді звучать старовинні записи, які дослідники та дослідниці записали безпосередньо від сільських співачок у різних частинах України.
🌾 Полтавщина. Ірина Клименко розкаже про традицію, що є, мабуть, найпопулярнішою серед людей, які починають знайомитися з традиційним співом.
🛶 Середня Наддніпрянщина. Співачка і дослідниця Маргарита Скаженик розкаже про музичні ознаки, за якими ви зможете безпомильно відрізнити Наддніпрянський спів з-поміж інших.
🏜 Правобережна Наддніпрянщина і Східне Поділля. Галина Пшенічкіна, співачка і дослідниця, розкаже про терени, які зараз належать до її рідної Черкаської області і яка важлива межа тут пролягає.
⛰ Закарпаття представить уродженка цього краю Ганна Пеліна й розповість, як місцевий побут — вівчарство, напівкочовий спосіб життя й міжетнічні зв'язки — вплинули на співи цього регіону.
Насолодіться різноманіттям українських традиційних пісень і поділіться цією лекцією зі світом!
Лекція 9. Пісні весни 🌸
У давнину українці святкували новий рік навесні, адже саме тоді у природі починається новий життєвий цикл. Ще й до сьогодні у весняних обрядах та піснях збереглися елементи святкування новоліття. Весняний обрядовий сезон був тривалим: починали співати, «як злізе сніг» і аж до літа. Дослідниця і співачка Ірина Клименко розповідає, які існують весняні пісні, як їх виконували і що вони означали. Ви дізнаєтесь:
- Що таке ранцівки, чому вони важливі для дослідників і де їх знайти в Україні?
- Що означає «волочити колодку»?
- Чому веснянки співали над річкою?
- Хто такий Володар і які ворота він відчиняє?
- У яких весняних піснях є ненормативна лексика і навіщо вона потрібна?
- Де знайти коломийки на Лівобережній Україні?
- Як християнство вплинуло на весняний цикл і звідки традтиція водити гаївки після Великодня?
- Як сучасні етномузикологи збирають фольклор в інтернеті?
- Чому весняні пісні співали якомога вище – і у прямому, і у переносному значеннях?
А також з лекції ви дізнаєтесь, звідки бере початок традиція великого весняного прибирання, адже й сьогодні люди практикують її у вигляді толок.
У давнину українці святкували новий рік навесні, адже саме тоді у природі починається новий життєвий цикл. Ще й до сьогодні у весняних обрядах та піснях збереглися елементи святкування новоліття. Весняний обрядовий сезон був тривалим: починали співати, «як злізе сніг» і аж до літа. Дослідниця і співачка Ірина Клименко розповідає, які існують весняні пісні, як їх виконували і що вони означали. Ви дізнаєтесь:
- Що таке ранцівки, чому вони важливі для дослідників і де їх знайти в Україні?
- Що означає «волочити колодку»?
- Чому веснянки співали над річкою?
- Хто такий Володар і які ворота він відчиняє?
- У яких весняних піснях є ненормативна лексика і навіщо вона потрібна?
- Де знайти коломийки на Лівобережній Україні?
- Як християнство вплинуло на весняний цикл і звідки традтиція водити гаївки після Великодня?
- Як сучасні етномузикологи збирають фольклор в інтернеті?
- Чому весняні пісні співали якомога вище – і у прямому, і у переносному значеннях?
А також з лекції ви дізнаєтесь, звідки бере початок традиція великого весняного прибирання, адже й сьогодні люди практикують її у вигляді толок.
Ріж вірьовку. Таня Осінь — Ти і є пісня
Хто «має право» викладати традиційну музику і у кого краще вчитися новачкам? Що робити, якщо ви вже співаєте, але соромитесь критики? Чи можна кайфувати від співу разом з менш досвідченими виконавцями? Чи є шанси заробляти на життя традиційною музикою? І взагалі — чи легко бути співачкою традиційних пісень з молодого покоління? У пошуках відповідей на ці питання ми запросили до студії Таню Осінь — учасницю гуртів «Володар» і «Многая літа», а віднедавна ще й викладачку традиційного співу, випускницю Національного університету культури.
⠀
Таня розповіла нам, як прийшла у традиційну музику через інші жанри, в які були вплетені фольклорні мотиви, і як її друзі у Миколаєві, послухавши «ДахуБраху», відкривають для себе автентику. А також про те, як на першому курсі університету намагалася відтворити професійний спів, повтроюючи міміку викладачки (але з цього нічого не вийшло). Таня ділиться власним секретом гарного співу і підказує, на чому будується унікальність традиційномузичних гуртів.
Хто «має право» викладати традиційну музику і у кого краще вчитися новачкам? Що робити, якщо ви вже співаєте, але соромитесь критики? Чи можна кайфувати від співу разом з менш досвідченими виконавцями? Чи є шанси заробляти на життя традиційною музикою? І взагалі — чи легко бути співачкою традиційних пісень з молодого покоління? У пошуках відповідей на ці питання ми запросили до студії Таню Осінь — учасницю гуртів «Володар» і «Многая літа», а віднедавна ще й викладачку традиційного співу, випускницю Національного університету культури.
⠀
Таня розповіла нам, як прийшла у традиційну музику через інші жанри, в які були вплетені фольклорні мотиви, і як її друзі у Миколаєві, послухавши «ДахуБраху», відкривають для себе автентику. А також про те, як на першому курсі університету намагалася відтворити професійний спів, повтроюючи міміку викладачки (але з цього нічого не вийшло). Таня ділиться власним секретом гарного співу і підказує, на чому будується унікальність традиційномузичних гуртів.
Лекція 10. Традиційні інструментальні гурти
У новій онлайн-лекцій «Рисі» музикознавиця Ірина Федун на прикладі Західної України розповідає про традиційні музичні гурти: їхній склад, еволюцію та критерії професіоналізму.
- Де сьогодні можна знайти інформацію про традиційних музик?
- Які три групи музичних професіоналів існували в Україні?
- Чому троїсті музики – це не обов’язково троє виконавців?
- На який період припав розквіт сільських музичних гуртів і коли на скрипки почали ставити підсилювачі?
- В яких регіонах традиційна музика до сьогодні перебуває у відносно активній стадії?
- Коли музикантів визнавали професіоналами і скільки «ігор» мав знати один скрипаль?
- Як відрізнялася гра для різних аудиторій, а коли слухачі самі ставали музикантами?
- Як виконавці конкурували між собою?
У новій онлайн-лекцій «Рисі» музикознавиця Ірина Федун на прикладі Західної України розповідає про традиційні музичні гурти: їхній склад, еволюцію та критерії професіоналізму.
- Де сьогодні можна знайти інформацію про традиційних музик?
- Які три групи музичних професіоналів існували в Україні?
- Чому троїсті музики – це не обов’язково троє виконавців?
- На який період припав розквіт сільських музичних гуртів і коли на скрипки почали ставити підсилювачі?
- В яких регіонах традиційна музика до сьогодні перебуває у відносно активній стадії?
- Коли музикантів визнавали професіоналами і скільки «ігор» мав знати один скрипаль?
- Як відрізнялася гра для різних аудиторій, а коли слухачі самі ставали музикантами?
- Як виконавці конкурували між собою?
Лекція 11. Старовинні солдатські пісні
Рекрутами або солдатами служили у царській та радянській арміях. Хлопців забирали на службу силоміць, адже люди не захищали свою землю, а йшли на далеку чужу війну. Служба у війську була довічною або майже довічною, тож навіть ті, хто виживав на війні, мали дуже мало шансів повернутися додому. Cюжети цих пісень про те, як парубок прощається з родиною, зачіпають до глибини душі: це історії про кохання, материнську любов, розлуку і смерть у бою далеко від рідних країв. Вони мають чимало паралелей із сьогоденням. Дивіться лекцію Анни Коломицевої, дослідниці, викладачки та співачки гурту «Володар», щоб дізнатися:
- В чому різниця між рекрутськими та солдатськими піснями?
- Як люди ставилися до служби в козацькому війську, і як змінилося їхнє ставлення до набору в «чуже» військо?
- Які обряди виникли навколо проводів до армії?
- Чому під час проводів є елементи голосіння, і що слугувало оберегом для солдата?
- Як пов'язаний весільний обряд і проводи до рекрутів?
- Що таке стройові пісні?
- Хто є ліричними героями пісень військової тематики?
Рекрутами або солдатами служили у царській та радянській арміях. Хлопців забирали на службу силоміць, адже люди не захищали свою землю, а йшли на далеку чужу війну. Служба у війську була довічною або майже довічною, тож навіть ті, хто виживав на війні, мали дуже мало шансів повернутися додому. Cюжети цих пісень про те, як парубок прощається з родиною, зачіпають до глибини душі: це історії про кохання, материнську любов, розлуку і смерть у бою далеко від рідних країв. Вони мають чимало паралелей із сьогоденням. Дивіться лекцію Анни Коломицевої, дослідниці, викладачки та співачки гурту «Володар», щоб дізнатися:
- В чому різниця між рекрутськими та солдатськими піснями?
- Як люди ставилися до служби в козацькому війську, і як змінилося їхнє ставлення до набору в «чуже» військо?
- Які обряди виникли навколо проводів до армії?
- Чому під час проводів є елементи голосіння, і що слугувало оберегом для солдата?
- Як пов'язаний весільний обряд і проводи до рекрутів?
- Що таке стройові пісні?
- Хто є ліричними героями пісень військової тематики?
Ріж вірьовку. Спів як терапія — Віра Ібрямова-Сиворакша
Географія подкасту «Ріж вірьовку» розширюється! Нещодавно ми навідалися до Чернігова, де записали розмову з хранителькою місцевої традиційномузичної спільноти Вірою Ібрямовою.
Віра розповідає, як після сільської «музичної школи», де не було навіть сольфеджіо, їй вдалося вступити до консерваторії. Там вона у вільний від науки час оцифровувала бобіни й касети з харківського архіву — їх нещодавно опублікували онлайн у Цифровому архіві фольклору Слобожанщини та Полтавщини. А ще Віра пише власну мінімалістичну музику, веде у Чернігові заняття з традиційного співу у «Співочій майстерні», а тепер, коли в неї з'явилося двоє дітей, відкрила, що традиційні пісні мають терапевтичний ефект.
Географія подкасту «Ріж вірьовку» розширюється! Нещодавно ми навідалися до Чернігова, де записали розмову з хранителькою місцевої традиційномузичної спільноти Вірою Ібрямовою.
Віра розповідає, як після сільської «музичної школи», де не було навіть сольфеджіо, їй вдалося вступити до консерваторії. Там вона у вільний від науки час оцифровувала бобіни й касети з харківського архіву — їх нещодавно опублікували онлайн у Цифровому архіві фольклору Слобожанщини та Полтавщини. А ще Віра пише власну мінімалістичну музику, веде у Чернігові заняття з традиційного співу у «Співочій майстерні», а тепер, коли в неї з'явилося двоє дітей, відкрила, що традиційні пісні мають терапевтичний ефект.
💥 Три слова: Ми запустили сайт!
Вже зараз ви можете знайти тут розділи з подкастами та лекціями, які постійно оновлюються. А зовсім скоро стартує перший онлайн-курс із гри на традиційному інструменті — бубні (з ексклюзивними додатковими матеріалами та фонограмами для самостійних занять). Усе зручно і структуровано, щоби ви легко знаходили улюблені матеріали або у потрібний момент могли скинути посилання подрузі чи другові, щоб через кілька кліків ті вже навернулися у традиційномузичну віру. Незабаром ми плануємо відкрити на сайті розділ зі статтями та колонками, де представники спільноти зможуть ділитися своїми думками та відкриттями.
Вже зараз ви можете знайти тут розділи з подкастами та лекціями, які постійно оновлюються. А зовсім скоро стартує перший онлайн-курс із гри на традиційному інструменті — бубні (з ексклюзивними додатковими матеріалами та фонограмами для самостійних занять). Усе зручно і структуровано, щоби ви легко знаходили улюблені матеріали або у потрібний момент могли скинути посилання подрузі чи другові, щоб через кілька кліків ті вже навернулися у традиційномузичну віру. Незабаром ми плануємо відкрити на сайті розділ зі статтями та колонками, де представники спільноти зможуть ділитися своїми думками та відкриттями.
Лекція. Традиційний спів Лівобережного степу
Співак і дослідник, співзасновник фольклорного гурту «Божичі» Ілля Фетисов розповідає про традиційні пісні Придніпров'я та Донбасу. Ви дізнаєтесь про причини надзвичайної строкатості місцевих пісенних традицій. Наприклад, у Дніпропетровській області є щедрівка, яку в кожному селі виконують на свій мотив і ні в одному селі він не повторюється.
Що таке пісні з перехватом, які наспіви є лише на цій території і як вивести цілу пісню в до-дієзі другої октави й не померти? А також феєрична історія про те, як видавці музичної антології подумали, що в записі, який він їм приніс, Ілля заспівав разом з бабами — слухайте вже зараз на нашому YouTube-каналі!
В цій лекції звучить багато раритетних записів з архіву «Божичів», а також фірмовий рецепт довголіття від Іллі.
Співак і дослідник, співзасновник фольклорного гурту «Божичі» Ілля Фетисов розповідає про традиційні пісні Придніпров'я та Донбасу. Ви дізнаєтесь про причини надзвичайної строкатості місцевих пісенних традицій. Наприклад, у Дніпропетровській області є щедрівка, яку в кожному селі виконують на свій мотив і ні в одному селі він не повторюється.
Що таке пісні з перехватом, які наспіви є лише на цій території і як вивести цілу пісню в до-дієзі другої октави й не померти? А також феєрична історія про те, як видавці музичної антології подумали, що в записі, який він їм приніс, Ілля заспівав разом з бабами — слухайте вже зараз на нашому YouTube-каналі!
В цій лекції звучить багато раритетних записів з архіву «Божичів», а також фірмовий рецепт довголіття від Іллі.
Ріж вірьовку. Етномузикологія з калькулятором
Чи знали ви, що дослідження традиційної музики — це не лише експедиції, каталогізація та архівування? О ні, етномузикологія може бути справжньою hard science, коли за неї беруться такі люди, як Анастасія Мазуренко — гостя нового випуску подкасту «Ріж вірьовку». У попередніх випусках ми говорили з різними людьми про речі, які складно виміряти або вичерпно описати. Наприклад, чому українська традиційна музика так зачаровує. Анастасія знає цілком доказове, фізичне пояснення цього феномену.
У подкасті ви почуєте:
- для чого етномузикологи об’єднуються з ученими-фізиками?
- яка акустична особливість відрізняє традиційну музику від академічної?
- про калькулятор як один з головних інструментів етномузиколога
- про те, чому всі етномузикологи — романтики
- про речі, яких бракує українській науці
- чи справді у селах Центральної та Західної Європи нема чого записувати?
- що знають про нашу музику та науку закордонні науковці?
- чому краще не згадувати про йодлі у присутності австрійських дослідників традиційної музики?
- про тата, який усе життя співає
Чи знали ви, що дослідження традиційної музики — це не лише експедиції, каталогізація та архівування? О ні, етномузикологія може бути справжньою hard science, коли за неї беруться такі люди, як Анастасія Мазуренко — гостя нового випуску подкасту «Ріж вірьовку». У попередніх випусках ми говорили з різними людьми про речі, які складно виміряти або вичерпно описати. Наприклад, чому українська традиційна музика так зачаровує. Анастасія знає цілком доказове, фізичне пояснення цього феномену.
У подкасті ви почуєте:
- для чого етномузикологи об’єднуються з ученими-фізиками?
- яка акустична особливість відрізняє традиційну музику від академічної?
- про калькулятор як один з головних інструментів етномузиколога
- про те, чому всі етномузикологи — романтики
- про речі, яких бракує українській науці
- чи справді у селах Центральної та Західної Європи нема чого записувати?
- що знають про нашу музику та науку закордонні науковці?
- чому краще не згадувати про йодлі у присутності австрійських дослідників традиційної музики?
- про тата, який усе життя співає
Дивіться промо-відео RYSPROJECT.COM!
Зануртесь у магічний світ традиційної музики разом з rysproject.com ✨ Ми створили перші в Україні науково-популярні лекції про традиційні музичні інструменти, давні співи та унікальні пісні різних регіонів — від Полтавщини до Закарпаття. Записали цикл інтерв’ю-подкастів з тими, хто творить, досліджує і розвиває традиційну музику сьогодні. А також розробили єдиний в Україні відеокурс із гри на бубні, що дозволить кожному і кожній опанувати прийоми, якими сільські музиканти володіли у старі часи. Матеріали на сайті rysproject.com постійно додаються, вони є безкоштовними й доступними онлайн із будь-якої точки світу!
Зануртесь у магічний світ традиційної музики разом з rysproject.com ✨ Ми створили перші в Україні науково-популярні лекції про традиційні музичні інструменти, давні співи та унікальні пісні різних регіонів — від Полтавщини до Закарпаття. Записали цикл інтерв’ю-подкастів з тими, хто творить, досліджує і розвиває традиційну музику сьогодні. А також розробили єдиний в Україні відеокурс із гри на бубні, що дозволить кожному і кожній опанувати прийоми, якими сільські музиканти володіли у старі часи. Матеріали на сайті rysproject.com постійно додаються, вони є безкоштовними й доступними онлайн із будь-якої точки світу!
Лекція 12. Пісні літа 🌾
Літній сезон найбільше наповнений співами: для кожного етапу існують свої пісні. Русальні, петрівчані, жнивні — їх так багато, що й лекція вийшла довгою, як день Сонцестояння. Співачка і дослідниця Ірина Клименко розповідає, в чому їх особлива магія й чому вони є таким собі нематеріальним “місцем сили”, де ми можемо відчути зв’язок із предками. Власний досвід пані Ірини свідчить: закладену в цих піснях архаїчну енергію відчувають навіть ті слухачі, які не знаються на традиційній музиці.
Дивіться лекцію, щоб дізнатися:
- де живуть русалки, чому приходять і куди їх потрібно проводжати?
- звідки пішла традиція прикрашати дім зеленню на Трійцю?
- хто такий Куст?
- скільки варіантів пісні може існувати на один купальський мотив?
- як розпізнати, що до вас прийшла відьма?
- де в Україні співають петрівки і як вони звучать?
- від яких українських піснень ви будете сміятися найбільше?
Та безліч інших дивовижних відомостей про обряди літа.
Літній сезон найбільше наповнений співами: для кожного етапу існують свої пісні. Русальні, петрівчані, жнивні — їх так багато, що й лекція вийшла довгою, як день Сонцестояння. Співачка і дослідниця Ірина Клименко розповідає, в чому їх особлива магія й чому вони є таким собі нематеріальним “місцем сили”, де ми можемо відчути зв’язок із предками. Власний досвід пані Ірини свідчить: закладену в цих піснях архаїчну енергію відчувають навіть ті слухачі, які не знаються на традиційній музиці.
Дивіться лекцію, щоб дізнатися:
- де живуть русалки, чому приходять і куди їх потрібно проводжати?
- звідки пішла традиція прикрашати дім зеленню на Трійцю?
- хто такий Куст?
- скільки варіантів пісні може існувати на один купальський мотив?
- як розпізнати, що до вас прийшла відьма?
- де в Україні співають петрівки і як вони звучать?
- від яких українських піснень ви будете сміятися найбільше?
Та безліч інших дивовижних відомостей про обряди літа.
Скоро на сайті «Рисі» з'явиться перший в Україні відеокурс із гри на бубні 🔥 Щоб пройти його, не потрібно бути музикантом і навіть не обов'язково знати нотну грамоту. Навчання відбувається у форматі learning by doing – мінімум теорії й багато практики, саме так опановували інструменти у давнину. У рамках курсу ви навчитеся основних автентичних прийомів, перейнятих від українських сільських музик, і вже зможете підіграти до найпопулярніших українських танців.
А поки тривають останні приготування, ділимося вогняним інтерв’ю з автором цього курсу, музикантом, дослідником і співзасновником «Рисі» Андрієм Левченком. Він розповідає, як вперше почув голос предків на переході зі станції «Палац спорту» на «Льва Толстого», чому традиційна музика качає сильніше за рок і з чого почалася його любов до бубнів.
А поки тривають останні приготування, ділимося вогняним інтерв’ю з автором цього курсу, музикантом, дослідником і співзасновником «Рисі» Андрієм Левченком. Він розповідає, як вперше почув голос предків на переході зі станції «Палац спорту» на «Льва Толстого», чому традиційна музика качає сильніше за рок і з чого почалася його любов до бубнів.
