22 квітня 2025 року британський авіаносець HMS Prince of Wales відчалив з Портсмута, ведучи за собою ударну авіаносну групу – Carrier Strike Group, CSG в рамках операції HIGH MAST. До її складу увійшли есмінець типу 45 HMS Dauntless, фрегат типу 23 HMS Richmond, атомний підводний човен класу Astute та танкер-заправник RFA Tidespring.

Також підтримку забезпечують канадський фрегат HMCS Ville de Quebec, іспанський фрегат ESPS Méndez Núñez та норвезькі кораблі HNoMS Roald Amundsen й HNoMS Maud. Загалом, у розгортанні беруть участь понад 4 500 військовослужбовців з Великої Британії, Норвегії, Канади та Іспанії.

Авіаційна складова групи включає 18 винищувачів F-35B, 3 вертольоти Merlin HM2, 3 Merlin Crowsnest, 2 Wildcat HMA2 та 3 Merlin HC4. Крім того, на борту розміщені безпілотники Malloy T-150, а кораблі супроводу мають додаткові авіаційні засоби: 3 Merlin HM2, 2 Wildcat HMA2 та 2 безпілотники Puma UAV. Це найбільше розгортання авіаційної групи на борту британського авіаносця за останні десятиліття, що демонструє дедалі більший потенціал Королівського флоту в авіації.

Після виходу з Портсмута ударна група вирушила до узбережжя Корнуоллу, де завершувала завантаження авіаційного компонента, а згодом прибула до Середземного моря для участі в навчаннях НАТО Neptune Strike 25-1. На теперішній час група перебуває біля південного узбережжя Італії, беручи участь у тижневих навчаннях Med Strike спільно з союзниками по НАТО.

Надалі маршрут пролягатиме через Суецький канал та Індійський океан, передбачаючи спільні навчання з військово-морськими силами США, Індії, Сінгапуру та Малайзії, а також візити до Японії та Індії. Кульмінацією стане участь у багатонаціональних навчаннях Talisman Sabre біля берегів Австралії, де CSG співпрацюватиме з військовими силами 19 країн-партнерів.

У День вишиванки ми згадуємо, що наша ідентичність — це не абстракція. Це конкретні речі: мова, пісня, символ. І серед них — вишиванка.

У кожному її візерунку — відлуння поколінь, що виборювали волю та боронили землю. Вишиванку носили не лише на свята. В ній ішли у бій. У ній прощалися з рідними. У ній гинули — і ховали героїв. Вона — як бойовий прапор, лише особистий.

У кожній нитці — молитва, в кожному стібку — код нації. Козаки прикрашали сорочки хрестиками та оберегами, щоб захистити себе в бою. Січові стрільці й вояки УПА носили вишиванки під мундиром, а часом і поверх нього, бо це було не про моду, а про гідність.

У ХХ столітті, під тиском репресій, вишиванка ставала формою протесту. Сьогодні - вона знову поруч із зброєю. Нині, коли Україна знову тримає фронт — і військовий, і культурний — вишиванка має особливу силу. Вона знову поруч із бронею, вона нашивках, шевронах, у серцях. Це - наш спадок і наш виклик водночас.

Слава Україні! Героям Слава!

Артилерійська гармата з двома встановленими на ній пусковими установками Wurfrahmen 40.

Сама гармата — це «Франкенштейн», що складається з радянської 76-мм дивізійної гармати обр. 1939 зі зрізаним стволом та коліс ЗІС-З з німецькими шинами.

Ймовірно використовувалася наприкінці війни.

Sniper mask Першої світової війни — це важка сталева маска, яку носили німецькі снайпери. Виглядала страхітливо, наче лицарський шолом: товста металева пластина з отворами для очей, іноді зі скляними вставками, та кількома отворами для дихання.

Її головна мета — захистити обличчя від куль, особливо при піднятті голови з окопу. Часто її вдягали разом зі сталевим шоломом M16. Такі маски не були масовими — вони зустрічались рідко і зазвичай призначались для досвідчених стрільців або спостерігачів.

Бувало, їх навіть використовували як приманку: залишали над окопом, щоби виявити ворожого снайпера. Через важкість і обмежений огляд їх не любили, але цінували за захист.

Сьогодні ці маски — раритет. У музеях, на фото чи в колекціях — вони одразу впізнаються, і справляють враження ніби з іншої епохи, навіть фантастичної.